Именно от грамотности составления иска в суд и будет напрямую зависеть решение, которое вынесет судья ...
Наводимо текст Рішення Євросуду по справі Душка проти України для суспільного ознаймлення.
18 листопада 2002 заявник був заарештований за підозрою в скоєнні грабежу і опитаний. У міліції він пояснив, що є неповнолітнім і не має ніякого відношення до пограбування. Невідомо, чи був заявник офіційно звільнений.
Проте в обід того ж дня заявник знову був заарештований, коли йшов по вулиці. Два офіцери затримали його, проте, оскільки він лаявся і чинив опір, вони заарештували заявника.
В цей же день заявник був звинувачений в непокорі законній вимозі співробітника міліції і визнаний винним Білгород-Дністровському судом. Під час судового розгляду був відсутній його адвокат і батьки. Заявника засудили до адміністративного арешту.
19 листопада 2002 міліція порушила кримінальну справу за фактом пограбування г-на П.
21 листопада 2002 рішення про адміністративний арешт було переглянуто, його термін зменшено до 3-х днів, а заявника звільнено. Згодом, апеляційний суд скасував рішення про адміністративний арешт заявника як незаконний, оскільки він був неповнолітнім в момент вчинення правопорушення.
Однак, до звільнення заявник, у присутності своєї матері і призначеного міліцією адвоката, зізнався у скоєнні грабежу.
Згідно з твердженнями заявника під час адміністративного затримання, його неодноразово били міліціонери, щоб він зізнався у скоєнні пограбування. Зокрема, його приковували наручниками до батареї і били пластиковою пляшкою, наповненою водою по голові і тілу. Кілька разів він втрачав свідомість. В результаті, 18 і 19 листопада 2002 року, він, не маючи доступу до адвоката і батьків, написав під диктовку міліціонерів визнання в скоєнні злочину.
За твердженнями заявника, 22 листопада 2002 року він поскаржився в Білгород-Дністровську прокуратуру та прокуратуру Одеської області.
23 листопада 2002 він пройшов судово-медичний огляд, де у нього були виявлені тілесні ушкодження, які, за висновками експертів, могли виникнути 18 листопада 2002.
1 квітня 2003 заявник письмово звернувся в Білгород-Дністровську прокуратуру з проханням порушити кримінальну справу.
11 квітня 2003 прокуратура відмовила в порушенні кримінальної справи.
Зазначене рішення було скасовано районним судом. Згодом районна прокуратура неодноразово відмовляла в порушенні кримінальної справи, проте зазначені відмови скасовувалися або вищестоящою прокуратурою, або судом.
Рішення Суду
Оскільки заявник помер до розгляду Судом його справи, його мати була визнана належним правонаступником за його скаргою.
Суд прийшов до висновку, що оскільки згідно з висновками експертів всі тілесні ушкодження заявник міг отримати 18 листопада 2002 (день, коли він знаходився під контролем міліції), оскільки заявник детально описав обставини, при яких він отримав тілесні ушкодження, і його опис узгоджується з висновками експертів, а також за відсутності логічно послідовної і обгрунтованої версії в Уряду, має місце порушення статті 3 Конвенції.
Більш того, враховуючи факт, що заявник був неповнолітнім, зізнався у пограбуванні без адвоката, будучи заарештованим за звинуваченням у скоєнні адміністративного правопорушення, можна прийти до висновку, що його визнання не було отримано добровільно. Враховуючи обставини арешту заявника, незаконність його адміністративного затримання, незалежно від того, чи застосовувалося до нього насильство, на думку Суду, його арешт був здійснений з метою зламати його опір і використовувати вразливе емоційний стан, щоб отримати свідчення. На думку Суду, подібна практика, сама по собі, порушує статтю 3 Конвенції.
Суд також встановив порушення статті 3 Конвенції в частині неналежного розслідування скарги заявника про побиття його у міліції. У зв'язку з цим, особливу увагу Суд звернув на той факт, що вищестояща прокуратура і національні суди неодноразово скасовували постанови районної прокуратури про відмову в порушенні кримінальної справи з мотивів неповноти проведеної перевірки.
Текст рішення Європейського суду по справі Душка проти України в оригіналі на англійській мові можна прочитати на офіційному сайті Європейського суду за адресою .
