Именно от грамотности составления иска в суд и будет напрямую зависеть решение, которое вынесет судья ...
Наводимо текст Рішення Євросуду по справі Матушевська і Матушевський проти України для суспільного ознаймлення.
Заявники, Петро і Марія Матушевські, громадяни Україні, 1952 і 1956 року народження, є батьками Ігоря Матушевського, який помер у СІЗО.
Ігор Матушевський був затриманий в лютому 2008 року за підозрою в злочині, пов'язаному з незаконним обігом наркотичних речовин.
28 травня 2008, співкамерники Ігоря Матушевського викликали тюремну охорону, оскільки Ігор впав з верхньої полиці ліжка і втратив свідомість. Через кілька хвилин в камеру прибув доктор і ввів Ігорю ряд медичних препаратів. Менш ніж через годину Ігор помер (незабаром, після прибуття карети швидкої допомоги). Лікарі зазначили, що причиною його смерті стала травма голови.
На наступний ранок після смерті Ігоря, його батьки розповіли, що невідомий зателефонував їм і сказав, що він утримується в СІЗО, де утримували Ігоря. Ця людина, нібито, сказала їм, що Ігор помер після того, як охоронці побили його. На наступний день батьки Ігоря знайшли в поштовій скриньці лист, де вказувалося, що Ігор помер, оскільки інший затриманий побив його на вимогу адміністрації СІЗО, щоб змусити його зізнатися.
Співкамерники Ігоря представили письмові пояснення начальнику СІЗО в яких вказали, що вони намагалися привести Ігоря до тями різними шляхами, в тому числі, розтираючи його вуха, ступні і руки.
Начальник в'язниці також надав пояснення, в яких спочатку стверджував, що Ігор отримав ушкодження, впавши з ліжка, але потім став стверджувати, що Ігор помер від хвороби і, нарешті, - що він впав у душі. Незважаючи на те, що в акті судово-медичного розтину причина смерті Ігоря не вказувалася, було кілька медичних висновків складених в період між травнем і жовтнем 2008 року. У них були зафіксовані численні синці, виявлені на його тілі й голові, в тому числі, і на внутрішній стороні стегон і за обома вухами. Також було зафіксовано внутрішній крововилив в мозок, пошкодження обох скронь і нирок.
Більше того, заявники надали суду фото їх мертвого сина, на яких відсутні жмутки волосся на обох його скронях. В остаточному медичному висновку було зазначено, що Ігор помер від серцевого нападу, заподіяним непізнаним наркотиком, виявленим в його крові, загостренням великої кількості хронічних захворювань, якими він страждав. Тілесні ушкодження, виявлені на його тілі, були кваліфіковані як легкі тілесні, які не могли привести до смерті, а причиною кроовиливу, як передбачалося, стала загальна травма його, вже мертвого, тіла.
Міліція і прокуратура неодноразово відмовляли в порушенні кримінальної справи за фактом смерті Ігоря Матушевського. Також, безліч разів вони наказували зробити кроки, щоб пояснити ушкодження на тілі Ігоря. Нарешті, органи влади прийшли до висновку, що тілесні ушкодження могли виникнути від падіння з ліжка і удару спочатку об стіл, потім об лавку, яка перебувала за ним і, нарешті, об підлогу. Синці за обома вухами, на їхню думку, виникли в результаті сильного тертя його співкамерниками, коли ті намагалися привести його до тями. У квітні 2010 року, органи влади України направили справу на останню судово-медичну експертизу, однак суд не отримав інформації про її хід або результати.
Рішення Суду
Смерть Ігоря і подальше її розслідування (стаття 2)
Суд не був задоволений поясненнями, які представили органи влади України про тілесні ушкодження, які отримав Ігор, крім того, суд порахував сумнівним шлях, яким зазначені висновки були отримані. Зокрема, суд не може прийняти, що яка-небудь, хоч би й некваліфікована, спроба протягом кілька хвилин привести людину до тями, могла привести до синців за обома вухами і крововиливу, а також до того, що з обох скронь були вирвані жмутки волосся.
Крім того, враховуючи, що Ігор помер в медичній частині в присутності медперсоналу, який боровся за його життя, ніякі додаткові травми не могли бути йому нанесені. Отже, суд знайшов незадовільними висновки уряду про те, що крововилив став результатом травми, завданої його мертвому тілу.
Також, перед смертю йому були введені ін'єкції різних речовин, тим не менш, в подальшому судово-медичному висновку деякі з введених речовин так і не були виявлені в його тілі. Зазначена невідповідність так і не була пояснена владою. Нарешті, влада так і не зробила ніяких серйозних спроб встановити, хто зробив анонімний дзвінок і написав анонімний лист про те, що смерть Ігоря носила насильницький характер.
З моменту смерті Ігоря пройшло близько трьох років, проте ніякого ефективного розслідування проведено не було.
Суд прийшов до висновку, що мало місце порушення статті 2 Конвенції, як в матеріальному, так і в процесуальному аспектах.
Заборона жостокого поводження (Стаття 3)
Уряд не надав будь-якого правдоподібного пояснення ушкоджень, отриманих Ігорем в СІЗО. Враховуючи характер зазначених ушкоджень, суд дійшов висновку, що вони були досить серйозними і, таким чином, була порушена стаття 3 Конвенції. Суд порахував, що немає необхідності окремо розглядати питання про порушення статті 3 Конвенції в частині відсутності ефективного розслідування.
Текст рішення Європейського суду по справі Матушевська і Матушевський проти України в оригіналі на англійській мові можна прочитати прочитати на офіційному сайті Європейського суду за адресою .
