Именно от грамотности составления иска в суд и будет напрямую зависеть решение, которое вынесет судья ...
Наводимо текст Рішення Євросуду по справі Меркулова проти України для суспільного ознаймлення.
30 квітня 1997 Олександр Ланецький, син заявника, був побитий своїм знайомим А.Я. і згодом помер у лікарні від отриманих ушкоджень.
15 травня 1997 Білозерська районна прокуратура порушила кримінальну справу стосовно А.Я.
19 травня 1997 його відпустили під підписку про невиїзд.
Слідчий провів ряд слідчих дій, і 17 листопада 1997 року справу передали до суду.
20 березня 1998 міський суд Нової Каховки повернув справу на додаткове розслідування з мотивів неповноти проведеного розслідування. Після чого, А.Я. втік і 16 квітня 1998 року був оголошений в розшук.
Розслідування у справі призупинили і відновили лише в серпні 2004 року, після того, як А.Я. був екстрадований в Україну.
10 листопада 2004 справу за обвинуваченням А.Я. передали в суд.
Безліч раз вищі суди скасовували рішення нижчих за мотивами їх необгрунтованості.
29 березня 2010 Комсомольський районний суд визнав А.Я. винним і засудив до 7 років позбавлення волі, а також присудив заявнику компенсацію.
13 липня 2010 Херсонський апеляційний суд залишив рішення районного суду без змін, однак невідомо яке рішення по справі було прийнято ВСУ.
Рішення Суду
Суд встановив, що держава зробила ряд кроків, щоб встановити відповідальних за побиття та притягнути їх до відповідальності, однак вважається, що їх було недостатньо.
Суд розділив період розслідування і розгляду справи на 3 частини: активну фазу розслідування, період, коли А.Я. переховувався і судовий розгляд.
Перший період тривав не довго (з травня по листопад 1997 року і з серпня по листопад 2004 року). Не дивлячись на те, що в зазначений період було проведено велику кількість слідчих дій. Суд не зміг прийти до висновку про те, що органи влади діяли з належним старанням. Зокрема Суд звернув увагу на той факт, що справа поверталася національним судом на додаткове розслідування через наявні недоліки.
Другий період тривав більше шести років (з квітня 1998 року по серпень 2004 року). У зазначений період не проводилося ніяких слідчих дій, хоча органи розслідування мали можливість проводити слідчі дії, в яких участь А.Я. не була обов'язкова. Більше того, Уряд не надав Суду доказів, що органи влади вжили всіх можливих заходів для розшуку А.Я.
Третій період тривав з листопада 2004 року по липень 2010 року. Відносно цього періоду, суд зазначив, сам по собі розгляд справи був надмірно тривалим через необгрунтовані затримки, більш того, вищі суди неодноразово відправляли справу на новий розгляд з мотивів необгрунтованості рішень нижчестоящих судів.
Суд прийшов до висновку, що мало місце порушення статті 2 Конвенції в її процесуальному аспекті.
Текст рішення Європейського суду по справі Меркулова проти України в оригіналі на англійській мові можна прочитати прочитати на офіційному сайті Європейського суду за адресою .
