Правові нюанси спадкового договору

Законодавство про спадковому договорі ...

Законодавство України (Цивільний кодекс, ст. 1302) визначає спадковий договір як договір, за яким одна сторона (набувач) зобов'язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача), і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача.

Насправді, спадковий договір має більше спільного з договірним правом, ніж з спадковим. З успадкуванням цей вид договорів пов'язує лише ключове підстава виникнення права власності на майно у набувача - смерть того, кому це майно належало раніше.

На відміну від спадкування за законом чи за заповітом, право власності на майно за спадковим договором переходить до набувача відразу ж після смерті відчужувача, при чому, набувач звільняється від будь-яких додаткових дій , пов'язаних з прийняттям спадщини.

Крім того, якщо до спадкоємців переходять всі права та обов'язки спадкодавця, крім тих, які нерозривно пов'язані з його особою, то до набувача за спадковим договором переходить тільки право власності на майно, вказане безпосередньо в договорі.

Чим відрізняється спадковий договір від договору довічного утримання?

Ці два схожі виду зобов'язань часто плутають, хоча між ними все ж таки існує різниця, і не мала.

Наприклад, за спадковим договором на набувача може бути покладено виконання обов'язків як майнового, так і немайнового характеру, а за договором довічного утримання набувач зобов'язується довічно забезпечувати відчужувача тільки доглядом та утриманням.

Крім того, право власності на майно за договором довічного утримання переходить до набувача з моменту укладення договору, в той час як, набувач за спадковим договором стане власником майна безпосередньо тільки після смерті відчужувача.

Чим відрізняється спадковий договір від заповіту з умовою?

За умовного заповітом заповідач може поставити придбання права на спадкування у залежність від виконання спадкоємцем якої-небудь дії. Такою умовою, наприклад, може стати вступ у шлюб, народження дитини, придбання освіти, проживання в певному місці і т.д.

Спадковий ж договір є двосторонньою угодою. Коло обов'язків набувача за спадковим договором визначається не одним лише бажанням спадкодавця, а за взаємною згодою сторін.

Крім того, наявність таких обов'язків набувача, як народження дитини або вступ у шлюб, які можуть мати місце в заповіті з умовою, в спадковому договорі просто неможливо. Обов'язки набувача за спадковим договором можуть полягати в організації похорону відчужувача, охороні його майна, надання утримання третім особам і т.д. Подібні зобов'язання набувача не мають права обмежувати його громадянську правоздатність і не повинні суперечити моральним засадам.

Відчужувачем за спадковим договором може бути будь-яка фізична особа, набувачем - будь-яка фізична або юридична особа.

Для укладення спадкового договору, як і будь-якого іншого, сторони повинні мати цивільну дієздатність. Але відчужувачем може бути і неповнолітня особа, і особа з обмеженою дієздатністю. Природно, що в такому випадку для укладення угоди необхідно буде згода батьків неповнолітнього або піклувальника особи з обмеженою дієздатністю.

Набувачем за спадковим договором може бути лише особа з повною цивільною дієздатністю, так як договором на набувача покладаються певні обов'язки, які він повинен буде виконувати. Тому малолітні і недієздатні особи не можуть виступати сторонами спадкового договору.

Спадковим договором, укладеним між подружжям, може бути встановлено, що в разі смерті одного з подружжя, спадщина переходить до іншого, а в разі смерті другого з подружжя - до третьої особи, набувачу . При цьому важливо розуміти, що на другого з подружжя не можуть покладатися обов'язки, які покладаються на набувача. Крім того, хотілося б підкреслити, що в разі смерті обох подружжя протягом 24 годин, спадщина відкривається одночасно і окремо після смерті кожного з подружжя. Майно, зазначене у спадковому договорі, відразу переходить до набувача відповідно до укладеного договору. Таким може стати майно, що належить подружжю на праві спільної сумісної власності (за умови письмової згоди, посвідченого нотаріально), так і особисте майно одного з них.

Відповідно до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 р. № 20/5 спадковий договір вимагає обов'язкового нотаріального посвідчення. Якщо предметом договору є нерухоме майно, нотаріусу для огляду буде потрібно правовстановлюючий документ і Витяг з реєстру прав власників нерухомого майна. В тексті спадкового договору нотаріус вказує назва правовстановлюючого документа і його реквізити, підкреслюючи необхідність державної реєстрації майна.

Українське законодавство встановлює певні гарантії дотримання прав учасників спадкового договору.

Наприклад, щоб не допустити можливість відчуження майна, яке є предметом спадкового договору, нотаріус одночасно з посвідченням договору, накладає на таке майно заборону його відчуження та вносить відомості про нього до Єдиного державного реєстру заборон відчуження нерухомого майна. Зняття цієї заборони відбувається відразу ж після смерті відчужувача на підставі свідоцтва про смерть.

Важливим моментом є й те, що заповіт складений щодо майна, що є предметом спадкового договору, є нікчемним, незалежно від того, коли воно було складено - до чи після укладення договору. Так як при складанні заповіту від заповідача не вимагається надання документів, що підтверджують право власності на майно. Адже заповідач може складе заповіт щодо будь-якого свого майна, а також охопити в заповіті все своє майно. Питання про дійсність заповіту або окремих його пунктів буде вирішуватися вже після смерті самого заповідача.

Природно, що і права відчужувача за спадковим договором також захищені законодавством. Так, відчужувач має право призначити особу (юридичну чи фізичну), яке здійснюватиме контроль за виконанням спадкового договору після його смерті. Це дуже розумно, адже здійснення обов'язків, покладених на набувача спадковим договором, може відбуватися і після смерті відчужувача. У випадку, якщо відчужувач не призначить таку особу, контроль за виконанням спадкового договору покладається на нотаріуса за місцем відкриття спадщини.

Спадковий договір може бути розірваний відчужувачем (тільки через суд), якщо набувач не виконує належним чином покладених на нього обов'язків. Набувач же може вимагати розірвання договору в тому випадку, якщо належне виконання обов'язків за договором з його боку неможливо (наприклад, з причин погіршення стану здоров'я та ін.)

Крім розірвання, в договорі можуть бути передбачені й інші наслідки порушення сторонами зобов'язань. Наприклад, відшкодування збитків, компенсація моральної шкоди і т. п.