Именно от грамотности составления иска в суд и будет напрямую зависеть решение, которое вынесет судья ...
За існуючої світової економічної нестабільності, тільки одиниці можуть дозволити собі купити житло, заплативши за нього відразу, та ще й власними коштами. Тому більшість сімей на сьогоднішній день купують квартири на умовах іпотечного кредитування.
Правда, передбачити наперед всі правові ситуації, які можуть виникнути при купівлі такого житла, неможливо. Якби між подружжям розлад і розірвання шлюбу, іпотечну квартиру доведеться ділити в суді. Адже самостійно з'ясувати, де чия частка, і хто буде продовжувати виплачувати кредит, без судового втручання неможливо.
У більшості випадків, на жаль, подружжя ділять іпотечні квартири вже постфактум - після розлучення та отримання свідоцтва про розірвання шлюбу. Для цієї категорії справ характерна подача позову тим із подружжя, хто лише давав згоду на іпотеку, не виступаючи стороною за кредитним зобов'язанням і, як наслідок, за іпотечним договором. Але ж, відповідно до закону України "Про іпотеку", майно, що є спільною власністю (а таким, як правило, виступає майно подружжя, придбане під час шлюбу), може бути передано в іпотеку лише за нотаріально посвідченою згодою всіх власників (тобто другого чоловіка). Разом з тим, власник нерухомого майна має право передати в іпотеку свою частку в спільному майні без згоди інших співвласників, за умови виділення її в натурі та реєстрації права власності на неї, як на окремий об'єкт нерухомості.
Цілком природно, що при придбанні квартири шляхом укладення договору іпотеки, щасливе подружжя навіть і не замислюються про можливість розпаду сім'ї, а тому не вдаються до укладення такого договору, тобто до виділення своєї частки та оформлення права власності на дану квартиру.
Розділ іпотечної квартири мирним шляхом
У наш час нерідкі випадки розірвання шлюбів і розділу нерухомого майна без взаємних претензій і вимог сторін, при яких суд виступає тільки в якості арбітра.
У разі мирної домовленості між подружжям про те, кому дістанеться іпотечна квартира і платежі по ній, а кому компенсація її вартості, справа залишається за малим - отримати відповідне рішення судової інстанції.
Наприклад, можна навести не так давно розглянуте справа Голосіївським райсудом Києва. Позивачка просила суд визнати за нею право власності на квартиру, залучаючи до участі в справі третю особу - Іпотечний центр в Києві та Київській області Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву".
В ході судового засідання було встановлено, що між позивачкою і відповідачем був укладений шлюб, під час якого народилося троє дітей. Подружжя розірвало шлюб у судовому порядку, про що свідчило відповідне рішення суду. Під час шлюбу позивачка і відповідач придбали іпотечну квартиру. Причому свідоцтво про право власності було видано на ім'я відповідача - чоловіка. Судом було встановлено, що сума для придбання іпотечної квартири була надана особисто позивачці її матір'ю від продажу її житлового будинку, що підтверджувалося наданими договором купівлі-продажу будинку, що належить матері позивачки. Крім того, на придбання житла були використані кредитні кошти, надані Іпотечною центром, що підтверджено кредитним договором і додатковим договором, укладеними між відповідачем і Іпотечним центром.
На момент розгляду справи квартира перебувала в іпотеці на підставі договору іпотеки квартири, побудованої за рахунок коштів пільгового довгострокового кредиту. Провівши математичні підрахунки, суд визначив долю відповідача в спільному майні, визнавши її незначною, зробивши висновок про неможливість виділення такої частки в натурі.
Виходячи з вишесказаное, згідно з ч. 4 ст. 71 СК України, присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку) допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Так як відповідач не заперечував проти виплати вартості його частки в іпотечному житло, суд прийняв рішення про повне задоволення вимог позивачки, а саме:
- визнати за нею право власності на спірну іпотечну квартиру;
- припинити право власності відповідача на спірну іпотечну квартиру;
- виплатити відповідачу вартість його частки у праві спільної сумісної власності на спірну іпотечну квартиру.
Розділ іпотечного житла через суд
На жаль, в юридичній практиці немало випадків, коли колишнє подружжя не згодні мирним шляхом вирішити питання з розділом житла. Шевченківським судом м. Києва у 2009 р. слухалася справа за позовом жінки, яка з дитиною залишилася після розлучення без житлоплощі. Позивачка звернулася в суд з позовом до колишнього чоловіка про визнання права власності на частину квартири, яку в 2006 р. вони купили квартиру в кредит. У цій квартирі позивачка разом із сином (від шлюбу) проживали до середини 2008 р. У вересні 2008 р. відповідач звернувся в суд з позовом про розірвання шлюбу, вважаючи, що власником квартири є тільки він. Причому, за словами позивачки, спірне житло було придбано за взаємною згодою подружжя в період шлюбу, але після його розірвання відповідач сам платить кредит, не даючи позивачці можливості ні проживати в квартирі, ні гасити частину кредиту.
Відповідач позов не визнав, пояснивши, в травні 2006 р. він оформив договір купівлі-продажу квартири і кредитний договір. І хоча позивачка і дала свою згоду на покупку квартири, всі кошти на погашення кредиту надавалися ним і його батьками. Представник банку на стороні відповідача пояснив суду, що отриманий кредит до кінця не погашений, сторони шлюб розірвали, позивачка з питанням про переведення на неї частини боргу не зверталася. Виходячи з викладеного, банк просив суд в позові відмовити.
На цій підставі суд встановив, що за період шлюбу подружжям була оплачена лише частина квартири, яка і може бути визнана спільною сумісною власністю, яка і підлягає розподілу. Доказів того, яка саме частина квартири була оплачена в період шлюбу, позивачка не надала і не просила суд витребувати ці докази. Враховуючи нерівномірність погашення кредиту, до закінчення виконання кредитного договору суд не зміг визначити, яка частка квартири була оплачена в період шлюбу відповідача і позивачки.
Суд встановив, що визнання права власності на частину квартири вимагає вирішення питання про розподіл витрат на погашення залишку боргу за кредитним договором, тобто внесення змін до кредитний договір і договір іпотеки, тоді як однією з умов укладеного договору іпотеки встановлено, що внесення змін допускається тільки за згодою сторін. Ні відповідач, ні банк (сторони за договором іпотеки) не заперечують проти внесення змін. Виходячи з вищесказаного, суд не знайшов підстав для задоволення позову.
Як позбавитися від іпотечного боргу при розлученні?
- Громадяни, які оформили іпотеку і розірвав шлюб, так само, як і під час перебування в шлюбі, залишаються созаемщиками і зобов'язані нести перед банком солідарну відповідальність за своїми кредитними зобов'язаннями. За загальними правилами, борги діляться пропорційно присуджених часткам у спільному майні.
- У разі відмови одного з подружжя виконувати зобов'язання з погашення кредиту, чоловік чи жінка має право взяти всі зобов'язання по іпотеці на себе. Відмовився виплачується компенсація.
- Можна расмотреть і варіант з продажем майна і наступному повернення кредиту банку. Продаж житлового приміщення, яке було заставою по іпотеці, повинна здійснюватися за згодою сторін і тільки під контролем банку.
