Именно от грамотности составления иска в суд и будет напрямую зависеть решение, которое вынесет судья ...
Обов'язкова частка у спадщині - право, яке надає певній категорії осіб можливість успадковувати половину частки, яка належала б кожному із спадкоємців за законом, незалежно від змісту заповіту, є винятком із загального правила про спадкування за заповітом.
Згідно ч.2 ст.1241 Цивільного кодексу (ГК) України, при розрахунку обов'язкової частки до складу майна входить вартість речей звичайної домашньої обстановки та користування; вартість заповідального відказу, встановленого на користь особи, яка має право на обов'язкову частку; вартість інших речей та майнових прав, які перейшли до нього як до спадкоємця.
Обов'язкова частка у спадщині є гарантією захисту прав та інтересів малозахищених верств населення, таких як: неповнолітніх або непрацездатних дітей (у тому числі усиновлених), непрацездатних батьків (усиновлювачів), непрацездатного чоловіка або дружини. Однак, проблемним питанням у цьому плані є саме суб'єктний склад осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині.
Без права позбавити спадщини
Згідно з українським законодавством, право на обов'язкову частку у спадщині належить малолітнім, неповнолітнім, повнолітнім, але непрацездатним дітям спадкодавця. Подібне право поширюється і на непрацездатну вдову, вдівця і непрацездатних батьків.
На цьому перелік осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині вичерпується і розширеного тлумачення не потребує, що записано пунктом 19 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування".
Але тут, особливу увагу хотілося б приділити саме дітям спадкодавця. З малолітніми, неповнолітніми дітьми питань абсолютно не виникає, бо в законодавстві записано, що малолітнім вважається дитина до досягнення 14 років, неповнолітнім - з 14 до 18 років. Згідно з цим, до досягнення дитиною повноліття, батьки зобов'язані повністю утримувати її і піклуватися про неї. У цьому випадку, право на обов'язкову частку у спадщині виправдано в повній мірі. Так як право на обов'язкову частку у спадщині спрямоване саме на захист інтересів осіб, які не мають можливості самі себе утримувати.
В цьому плані інтерес викликає саме поняття «повнолітні непрацездатні діти». Пенсійне посвідчення є підтвердженням статусу «непрацездатності» дітей. Згідно з абзацом 5 пункту 212 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, непрацездатність, пов'язана з віком, перевіряється за паспортом, свідоцтвом органу цивільного стану про народження; непрацездатність, пов'язана зі станом здоров'я (1,2,3 група інвалідності), - з пенсійної книжки або довідки, виданої відповідним органом медико-соціальної експертизи.
На практиці ж, пенсійне посвідчення далеко не завжди свідчить про непрацездатність людини. Так як дуже часто люди пенсійного віку працюють, отримують заробітну плату, тобто, можуть самі себе утримувати. Значить, такі особи не мають права на обов'язкову частку, виходячи із самої природи названого права.
Крім того, часто не звертаючи уваги ні на моральльну сторону справи, ні на закон щодо обов'язку утримувати непрацездатних батьків, повнолітні діти просто припиняють спілкування з батьками, не кажучи вже про матеріальну і моральну підтримку . Але в разі виникнення спадкування, першими звертаються до нотаріуса з пенсійним посвідченням, що підтверджує власну "непрацездатність", претендуючи саме на обов'язкову частку у спадщині.
Найприкріше, що спадкодавець не має за законом права позбавити спадщини подібних "дітей" шляхом внесення власної волі в свій заповіт. У випадку, якщо спадкодавець в тексті заповіту таки позбавить зазначених спадкоємців права на обов'язкову частку, то заповіт у цій частині буде визнано судом недійсним. Але не все так сумно, як на перший погляд. Адже тільки досвідчений юрист зможе вчасно прийти на допомогу і впорається з поставленим завданням, виконавши Ваше доручення і захистивши інтереси свого клієнта на найвищому рівні. Звертайтеся за юридичною допомогою в Києві, Ви будете приємно здивовані якістю виконаної роботи і нашою ціновою політикою.
Спадщина за допомогу
Розмір обов'язкової частки у спадщині становить половину частки, яка належала б особі, яка має право на обов'язкову частку у спадщині, у разі спадкування за законом. Хоча, нашим законодавством передбачені й випадки, коли обов'язкова частка може бути змінена.
Наприклад, згідно ч.2 ст.1241 ЦК України, розмір обов'язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням наявних відносин між спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають важливе значення. Такими обставинами можуть бути непідтримування спадкоємцем зв'язків з спадкодавцем, незважаючи на існуючу необхідність в цьому (непрацездатність, хвороба тощо), погані відносини з спадкодавцем і т.д.
Більш того, спадкоємця, який претендує на обов'язкову частку у спадщині, можна усунути від права на спадкування шляхом звернення до суду з позовом про усунення даного права на підставі ч.5 ст.1224 ЦК Україна, де чітко говориться про те, що за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані .
При розгляді такої категорії справ суд повинен встановити як факт ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги, так і факт перебування спадкодавця в безпорадному стані у зв'язку з похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом і потребою спадкодавця в допомозі цієї особи. Але безвихідних ситуацій не буває. Наші юристи, що працюють більше десяти років з подібними питаннями в Києві, змогли довести, що справедливість завжди верховенствує над беззаконням. Необхідно тільки грамотно підготувати доказову базу і вміло провести лінію захисту клієнта в суді. Ми вміємо працювати в інтересах своїх клієнтів, звертайтеся!
З точки зору багаторічної юридичної практики, хотілося б підкреслити, що виходячи із самої природи даного права, доцільно все-таки було б внести зміну до ст.1241 ЦК України, в якій закріпити, що право на обов'язкову частку у спадщині мають повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, які потребують матеріальної допомоги і яким така допомога надавалася спадкодавцем протягом певного терміну. У подібному випадку багато проблем відпали б самі по собі, не викликаючи непорозумінь і негативних наслідків, заощадили б час спадкодавців і їх гроші.
