Валютні кредити

У неймовірних масштабах в період з 2000 по 2008 рік на території України здійснювалася діяльність банківських установ з видачі населенню валютних кредитів. Але вже в жовтні-грудні 2008 року Національний банк України змінив офіційний курс гривні, знецінивши її по відношенню до іноземних валют на 60%, що стало "на руку" підприємливим банкам-кредиторам.

Бо замість прийняття повернення позик за номіналом кредиту в національній грошовій одиниці (гривні), вони виробили перерахунок кредитних зобов'язань, виходячи з оновленого курсу іноземних валют.

Вийшло так, що, наприклад, громадянин, який отримав кредит в номіналі 250000 грн., зобов'язаний «повертати» свій борг в номіналі 400000 грн. Таким чином, 160% фактично отриманої грошової суми "наварював" банк-кредитор. Шахрайство подібної операції полягає в безсовісному завищенні суми позики на 150 000 зайвих грошових одиниць, які позичальник ніколи ні від кого не брав.

Вся справа в тому, що подібні дії банків цілком карані, що випливає з основних актів цивільного законодавства України - Конституції та Цивільного кодексу.

Гроші, що це?

У статті 99 Конституції України, як основного закону нашої держави, встановлено, що грошовою одиницею України є гривня. З цього випливає, що на території держави Україна не існує ніяких інших грошових одиниць, крім гривні. Тим більше, ніякі інші грошові одиниці не є одиницями виміру грошових платежів і грошових зобов'язань.

Отже, ніякі інші грошові одиниці не можуть бути обов'язковими до платежу і прийому в якості грошей. Основоположні властивості грошей і грошових зобов'язань чітко зафіксовані і в ст. 192 Цивільного кодексу України, де записано, що законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Тут же, в ст. 524 можна прочитати наступне: грошове зобов'язання виражається у грошовій одиниці України - гривні.

Саме ці, і ніякі інші, формулювання і є правовим виразом економічної незалежності і державного суверенітету України.

Чи можна платити по боргах іншими платіжними засобами?

З вищесказаного випливає, що, практично, немає. Якщо єдиним законним платіжним засобом на території України є гривня, то будь-яке грошове зобов'язання виконується тільки сплатою грошей, тобто, гривень. Це означає, що якщо позичальник повинен виконати перед банком грошове зобов'язання, то він робить це сплатою конкретної кількості гривень. Крім того, ніякий банк, ніякий суд і т.д., що знаходяться на території держави України, не мають права примусити людину до проведення грошових розрахунків та виконання грошових зобов'язань у грошовій одиниці, яка відрізняється від встановленої Конституцією грошової одиниці - гривні. Крім того, в Основному Законі України в статті 19 знаходимо, що ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Вартість грошей

Відповідь на подібне питання очевидна, бо вага одного кілограма, наприклад, яблук, дорівнює одному кілограму яблук. Значить, номінал однієї гривні буде дорівнювати одній гривні, або ста копійкам. Одній гривні в різні проміжки часу може дорівнювати вартість певної кількості інших предметів: коробочок сірників, жетонів у метро, кількість цукерок або іноземних грошових знаків. Але подібне ніяк не впливає на номінал національної грошової одиниці (гривні), позначений на банкноті. Таким чином, грошова сума в 250000 національних грошових одиниць завжди еквівалентна кількості грошей рівній 250000 національних грошових одиниць. А грошове зобов'язання виплатити 250 000 національних грошових одиниць завжди означає обов'язок виплатити саме 250000 національних грошових одиниць, а не інших грошових одиниць.

Іноземна валюта-не гроші

З усього вищесказаного напрошується питання: тоді чому ж є долари, євро і рублі? Всі знають, і практично упевнені в тому, що це і є гроші. Але, згідно закону, вони являють собою лише валютні цінності з обмеженою оборотоздатністю. Крім того, валютні цінності на території держави України не є грошима (ст. 193 ЦК), а продаються, купуються, передаються, використовуються і іншим способом беруть участь в цивільному обороті як специфічна річ.

Згідно ст. 524 ЦК, в певних випадках долари, євро і рублі можуть служити «еквівалентом» грошового зобов'язання, тобто на певний момент фіксувати відповідність грошового зобов'язання в гривнях певній кількості валюти.

Наприклад, якщо Ви брали в банку грошове зобов'язання номіналом у 250 000 національних грошових одиниць, яке на вчорашній день дорівнювало 50 000 доларів США, а сьогодні воно дорівнює 30000 доларів США, валютний еквівалент є всього лише ситуативною оцінкою існуючого грошового зобов'язання, номінованого в гривнях, але в жодному разі не самостійною грошовою одиницею виміру цього зобов'язання. Як записано у статті 524 ЦК України, грошове зобов'язання може виражатися тільки однієї грошової одиницею, яка діє на території нашої держави - гривнею.

Як правильно платити по кредиту

Єдине, що позичальник зобов'язаний буде виплатити по кредиту, так це - відсотки. Сама ж сума кредиту не виплачується, а, як записано у статті 1054 вищезгаданого кодексу, «повертається». Скільки ж грошей позичальник зобов'язаний повертати за кредитним договором? Природно, стільки, скільки взяв у кредит реально. Що робити у випадку, якщо він реально отримав не гроші, а валютні цінності? Для цього українським законодавством (Цивільний кодекс, ст. 533) теж передбачено валютний еквівалент. Тобто, в день видачі кредиту (платежу) за офіційним курсом визначається фактичний номінал грошового зобов'язання в національній грошовій одиниці (гравні), який і підлягає поверненню після закінчення строку, на який виданий кредит.

Державна протизаконність

За яким же правом банки, ігноруючи законодавство, користуючись корумпованістю українських судів і недієздатністю наших правоохоронних органів, намагаються в загальнодержавному масштабі провернути беззаконня, суть якого полягає в тому, що грошовою одиницею в Україні є не грошова одиниця України? Супер-шахраї намагаються примусити наших людей віддати їм не належні гроші шляхом обману.

Але тоді, як з боку банків це - посягання на чужу кишеню, то дії правоохоронних органів і корумпіованних суддів підривають основи державного суверенітету та економічної безпеки України, відкривають наші кордони для вільного обігу фінансових інструментів іноземних держав. Валютні ж борги наших громадян, що навісили на них беззовісним шляхом шахрайства, ніяк по іншому просто назвати неможливо, як тільки - державною зрадою.

У подібній ситуації, що склалася кваліфікувати діяльність Національного банку, який, замість того, щоб забезпечувати стабільність національної грошової одиниці, розсилає по всій Україні протизаконні листи і посилає до судів своїх емісарів, щоб обгрунтовувати пріоритет іноземних грошових знаків і їх «еквівалентів» можна лише як зрадницьку по відношенню до населення України. Чому в цій ситуації мовчить «гарант» Конституції і наш горезвісний уряд? Які інтриги проти власного народу плетуть у своїх рішеннях Вищий, Верховний і Конституційний суди?

Але відпускати ситуацію не варто. Необхідно мудро поступати в будь-якій ситуації. На протизаконність, поки що існує Конституція України, існує тільки один дієвий засіб захисту своїх прав - неприйняття на себе незаконних обов'язків (ст. 19) та невиконання злочинних розпоряджень та наказів (ст. 60). Не впадайте у відчай, на війні - як на війні! Борітеся з несправедливістю і беззаконням разом з юристами України!