Білорусь та Росія знижують експортні мита на нафтопродукти. Як це вплине на ціну пального в Україні
Білоруси з 1 листопада цього року знизили експортне мито на сиру нафту та темні нафтопродукти. Державна дума РФ також ухвалила урядовий законопроект, що змінює спосіб обчислення експортних мит на нафту. Набере він чинності 1 січня наступного року, інформують ЗМІ. Встановлення загальної ставки вивізного мита на нафту здійснюватиметься на підставі формули, яку затверджує уряд РФ. У цьому разі переваги надаватимуться членам Митного союзу.
Власний видобуток — запорука успіху. Фото з сайту oilnews.kz
Що від цього матимемо ми
Високоякісний імпортний бензин заполонив наш ринок. Ми платимо власні кошти для розвитку чужої економіки, тоді як вітчизняні нафтопереробні заводи закриваються і готуються до чергового продажу. В чому причина? Сировину можна знайти, було б бажання. Проблема в модернізації. Через зупинку практично всіх українських нафтопереробних заводів (НПЗ) внутрішній ринок майже повністю перейшов під контроль імпортного пального. За десять місяців цього року місцеві НПЗ виробили 2,5 млн тонн бензину і дизпального. Торік цей показник становив майже 4,5 млн тонн. А загалом у країні продається до 10 млн тонн пального. У свою чергу, внутрішні виробники скаржаться на те, що виробляти пальне кращої якості їм заважає дефіцит сировини, брак держпідтримки і високий коефіцієнт контрабанди. Цю думку підтримує і керівник Консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн: «Якісний імпорт витіснив з ринку низькопробний вітчизняний бензин. Так чи інакше із семи українських НПЗ п’ять зупинилися. Дефіцит пального сприяв процвітанню фальсифікату». За його оцінкою, частка підроблених нафтопродуктів досягла 20%.
«Від цього страждають і споживачі пального, і бюджет. Адже це не лише проблема автомобілістів, а й сплата податків. Щодо зміни ставок експортного мита на нафту і нафтопродукти — це відома практика РФ, а з недавнього часу і Білорусі. Ставки експортного податку розраховуються автоматично за формулами і залежать від кон’юнктури світового ринку енергоносіїв. Такий механізм вилучення надприбутків у російських виробників нафти і нафтопродуктів.
Та ця ситуація не вплине на ціну пального в Україні. Постачальники закуповують нафтопродукти за світовими котируваннями, які ніяк не залежать від ставок внутрішніх податків у Росії та Білорусі, зазначає Сергій Куюн. І продовжує: «Стосовно проблем з митним оформленням румунських нафтопродуктів двох думок бути не може: це підриває інвестиційний імідж України як держави з ринковою економікою, яка до того ж декларує європейські амбіції. Румунські постачання дуже важливі для південних регіонів України, тим паче, що їх продукт якості Євро-5 — нині діючого в країнах ЄС. Будь-які затримки на митниці, по-перше, призведуть до істотного подорожчання цього ресурсу, а по-друге, в разі тривалих зволікань можуть змусити європейських виробників відмовитися від постачань в Україну. Тоді місце якісного ресурсу займе контрабандний або фальсифікований продукт, а це означатиме нові втрати державного бюджету.
За нашими оцінками, у 2012 році формований відрахуваннями акцизного збору з нафтопродуктів спеціальний фонд недоотримає майже 2 млрд грн. Зниження мит на імпорт нафтопродуктів з Білорусі здійснюється в рамках єдиної політики Митного союзу. Мита коригуються відповідно до світових цін на нафту, і їх зниження з 1 листопада не перевищило 5%. Згодом Білорусь перерахує мита від експорту нафтопродуктів, вироблених із російської нафти, до бюджету Росії. У січні—вересні 2012 року обсяг перерахованих коштів становив $ 2,93 млрд». У коментарі для «УК» експерт енергоринку Дмитро Марунич сказав, що загалом корекція митних зборів зробить білоруський бензин більш конкурентоспроможним на українському ринку на тлі штучно створених труднощів при імпорті нафтопродуктів з Румунії. Отже, можна припустити, що цю ситуацію підігрівають окремі експортери, які орієнтовані на імпорт білоруських нафтопродуктів. «З огляду на зміну керівництва Митної служби України такі дії можуть розглядатися як спроби переділу ринку», — вважає Дмитро Марунич.
Запасний ешелон імпортного пального
«Золота жила» для імпортерів
Чергове зниження мит на імпортовані з країн Митного союзу нафтопродукти зробить український ринок ще залежнішим від іноземної продукції, оскільки частка імпорту вже сьогодні перевищує 65%. З високим ступенем ймовірності можна прогнозувати, що Антимонопольний комітет і уряд ініціюють розслідування ситуації на внутрішньому ринку нафтопродуктів. Сусідство з технічно відсталою Україною для імпортерів справжня «золота жила», оскільки незалежно від кризи пальне — завжди ліквідний товар, попит на нього практично не падає. За останні п’ять років вартість літра А-95 на українських заправках зросла втричі. Автомобілісти пам’ятають ціну 4 грн, а яка вона нині?
А ще десять років тому українські, білоруські й румунські заводи перебували на одному рівні розвитку. Що ми маємо? З моменту початку приватизації НПЗ — з 2001 року — в усі вітчизняні підприємства вкладено менше коштів, ніж в одну споруджувану установку для поліпшення якості палива на білоруському Мозирському НПЗ.
Тож саме низький рівень модернізації українських підприємств став головною причиною, через яку заводи стоять. Наприклад, Дрогобицький НПЗ, за підсумками 2011 року, зазнав $ 3,5 млн збитків, на момент зупинки Лисичанського заводу маржа нафтопереробки для внутрішнього ринку становила мінус $63 на 1 тонну сировини. Останній, до речі, вклав великі гроші в модернізацію, але брак сировини призвів до його зупинки.
Серед основних причин такого масового банкрутства вітчизняних НПЗ експерти називають обнуління у 2005 році ввізного мита на нафтопродукти. А віднині скаржаться ще й на те, що в постачальників пального з країн Митного союзу (Росія, Казахстан, Білорусь) є цінова преференція: сировину для переробки вони одержують значно дешевше. Тим часом в Україні ще діють старі стандарти Євро-2, і тільки з 1 січня наступного року країна переходить на Євро-3. Західна Європа перейшла на Євро-5 ще 2008-го.