Лікувальні властивості меду знані всім з діда-прадіда. Він допомагає на проблеми з травленням, поліпшує кровообіг, позитивно впливає на дихальні шляхи, і, звісно ж, краще за будь-які ліки заспокоює біль у горлі.
Мед є також потужним антисептиком та антибіотиком, його можна використовувати навіть для лікування серйозних ран.
Присутній у ньому фермент інгибін уповільнює розвиток бактерій, а білок «дефенсин-1» стимулює імунну систему.
Крім меду, бджоли виробляють ще одну надзвичайно корисну речовину — прополіс (бджолиний віск).
Розповідає професор Анрі Жуає (Франція): «Звісно ж, давно відомо, що прополіс має антисептичну, антизапальну дію. Його слід очистити і зробити спиртову настоянку. Він містить вітаміни, олігоелементи, які є дуже ефективними для лікування дихальних шляхів. Наприклад, якщо в дитини трапляються напади астми, вам слід додавати 5 крапель до її сніданку, і проблема швидко минеться».
Але справжньою «зіркою» бджолиної терапії є маткове молочко. На Заході його називають «королівським желе». У свіжому вигляді маткове молочко являє собою сметаноподібну субстанцію з кислувато-терпким смаком.
Молоді бджоли виробляють його і використовують для годівлі личинок і власне матки. Завдяки цьому матка живе до 5-6 років, а робоча бджола, яка його не вживає, живе лише 30-40 днів, максимум (взимку) до 7 місяців.
Воно позитивно впливає на обмін речовин, стимулює центральну нервову систему, знижує рівень холестерину в крові, допомагає при атеросклерозі.
«Літнім людям, які бояться захворіти на недугу Альцгеймера, його слід приймати щодня», — каже далі вчений.
Ще один важливий продукт — бджолина отрута. Але як її збирати? І для чого вона потрібна?
Зібрану отруту передають до лабораторії, де її використовують для виготовлення різних продуктів.
Бджолина отрута використовується з лікувальною метою як у вигляді крему (для лікування, наприклад, артриту), так і у своєму первісному вигляді — жала.
І хоча апітерапія науково не визнана, вона має своїх палких шанувальників, серед них — колишня французька чемпіонка з метання диску Маріз.
Вона пригадує: «Звернутися до апітерапії мене спонукало передусім те, що я походжу з родини пасічників. Чимало людей з нашого села приходили до мого батька, аби він допоміг їм знайти лік на їхні болячки. Батько запускав бджіл, щоб вони вжалили у болюче місце».
У себе вдома вона тримає щось на кшталт вулика, аби мати змогу досхочу дозволяти бджолам жалити себе.
Дослідники припускають, що деякі складники бджолиної отрути зменшують запалення і біль, а поєднання усіх інгредієнтів допомагає тілу вивільнити природні чинники загоєння.