КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/7128/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Лапій С.М.
Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.
ПОСТАНОВА
Іменем України
29 квітня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Твердохліб В.А.,
суддів Бужак Н.П., Костюк Л.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 січня 2014 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), -
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 (далі - Позивач) звернулася до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - Відповідач) про визнання протиправною та скасувати вимогу від 21.11.2013 року №Ф-2644 про сплату боргу (недоїмки) та зобов»язання припинити нарахування єдиного соціального внеску.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 20 січня 2014 року адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправною та скасовано вимогу від 21.11.2013 року №Ф-2644 про сплату боргу (недоїмки). В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з»явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином відповідно до вимог ст.35 КАС України.
Відповідно п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку про можливість розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Згідно ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, мотивував своє рішення тим, що Позивачу призначено пенсію саме за віком на пільгових умовах та вона обрала спрощену систему оподаткування, що звільняє її від сплати єдиного внеску на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування.
Проте, колегія суддів не погоджується із таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця Серії НОМЕР_4 Позивач 18.04.1997 року зареєстрована Виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради Київської області як фізична особа-підприємець.
Згідно пенсійного посвідчення НОМЕР_3 від 27.01.2011 року Позивач отримує пенсію за віком.
Крім того, Позивачу видано посвідчення Серії НОМЕР_1 від 18.12.1995 року про те, що вона є громадянкою, що постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю (категорія 4).
Згідно свідоцтва платника єдиного податку Серії НОМЕР_2 від 25.05.2012 року Позивач перебуває на спрощеній системі оподаткування.
Відповідно вимоги №Ф-2644 від 21.11.2013 року про сплату боргу (недоїмки) за Позивачем рахується заборгованість зі сплати єдиного внеску у розмірі 8 658,71 грн.
Пунктом 2 частини 1 статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно п.4 ч.1 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Частиною 4 статті 4 вказаного Закону передбачено, що особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (п.1 ч.2 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).
Відповідно п.3 ч.1 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок нараховується, зокрема, для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.
Положеннями ч.11 ст.8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
Згідно визначення ст.1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсіонер - це особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно ч.1 ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.
Абзацом 7 частини 2 статті 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що виключно цим Законом визначаються: умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.
Позивачу пенсія призначена відповідно ч.1 ст.55 Закону України Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», де вказано, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку, що Позивач не є пенсіонером за віком в розумінні п.4 ч.1 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та, відповідно, не звільняється від сплати єдиного внеску на загальнообов»язкове державне соціальне страхування.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про помилковість рішення суду першої інстанції про задоволення заявлених позовних вимог щодо визнання протиправною та скасування вимоги від 21.11.2013 року №Ф-2644 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску.
Згідно зі ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду, суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати її та прийняти нову постанову суду.
За ч.1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови було неповно з`ясовано обставини справи та порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог скасувати та ухвалити в цій частині нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Керуючись ст.ст.198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області задовольнити частково.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 січня 2014 року в частині задоволення позовних вимог скасувати та прийняти в цій частині нову постанову наступного змісту.
Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 в задоволенні адміністративного позову до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) - відмовити.
В решті постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя Твердохліб В.А.
Судді Бужак Н.П.
Костюк Л.О.
Головуючий суддя Твердохліб В.А.
Судді: Бужак Н.П.
Костюк Л.О.