Дитяча злочинність на совісті дорослих

З малолітніми правопорушниками не можна працювати формально і епізодично

Попри те, що впродовж цього року простежувалася стійка тенденція зниження кількості злочинів, скоєних неповнолітніми, проведені органами прокуратури перевірками дотримання вимог законів «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей» і «Про міліцію» виявили істотні порушення в діяльності державних відомств, на які покладено профілактику злочинності серед неповнолітніх. Зокрема йдеться про те, що в повному обсязі не вживаються заходи щодо стабілізації криміногенної обстановки серед підлітків, не забезпечується своєчасний, повний і достовірний облік схильних до правопорушень неповнолітніх, через що вони залишаються поза профілактичним впливом. Та й сама профілактична робота з тими, хто вже стоїть на обліку в органах кримінальної міліції у справах дітей, в багатьох випадках ведеться формально й епізодично.

Саме в цьому прокуратура вбачає причини іншої неприємної й навіть тривожної статистики, коли понад третину рецидивних злочинів скоюють підлітки, судимість у яких не знято чи не погашено. Серед осіб, які значаться на обліку в кримінально-виховній ін?спекції, рецидивну злочинність виявлено в багатьох регіонах держави. Найбільше — в Одеській, Харківській та Сумській областях, хоч похвалитися якимись особливими здобутками у цій сфері не можуть практично ніде.

Водночас сповна не вживаються заходи щодо виявлення та притягнення до відповідальності дорослих, які втягують неповнолітніх у злочинну діяльність, не встановлюються і суворо не контролюються джерела придбання підлітками алкогольних напоїв і наркотичних засобів.

Характерно, що принаймні третина підлітків, які скоїли злочини, ніде не навчалися і не працювали. Попри це, можливості залучення дітей, які вступили у конфлікт із законом, до якихось конкретних справ, зокрема працевлаштування на підходящі робочі місця як один із найбільш дієвих заходів профілактики підліткової злочинності фактично не використовується. На?ле?ж??ної взаємодії з цих питань між державними органами опіки і профілактики немає, констатує Генпрокуратура.