КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-6333/11 Головуючий у 1-й інстанції: Луценко О.М. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.
УХВАЛА
Іменем України
22 січня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого -судді Мацедонської В.Е.,
суддів Мельничук В.П, Лічевецького І.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Оболонському районі м. Києва на постанову Оболонського районного суду м. Києва від 19 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного Фонду України в Оболонському районі м. Києва про визнання дій неправомірними та стягнення щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни ,-
встановив:
04 листопада 2011 року позивач звернулася до Оболонського районного суду м. Києва з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Оболонському районі м. Києва про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, визнання протиправною бездіяльності відповідача незаконною з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 22.07.2011 року, зобов»язання відповідача здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 22.07.2011 року.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 30 листопада 2011 року позовні вимоги позивачки за період з 09.07.2009 року по 04.05.2011 року залишені без розгляду, в зв»язку з пропуском строку для звернення до суду без поважних причин за вказаний період.
Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 19 грудня 2011 року позовні вимоги позивача до Управління Пенсійного Фонду України в Оболонському районі м. Києва про визнання дій неправомірними та стягнення щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни задоволені частково, а саме: визнано протиправними дії відповідача щодо відмови в перерахунку та виплаті позивачці пенсії з урахуванням щомісячного підвищення у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, розмір якої встановлено ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»з 04.05.2011 року по 22.07.2011 року включно; зобов»язано відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачці, як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з урахуванням щомісячного підвищення у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, розмір якої встановлено ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»починаючи з 04.05.2011 року по 22.07.2011 року включно, з урахуванням раніше здійснених виплат. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін з таких підстав.
Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198, ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є особою, що належить до соціальної категорії громадян «діти війни»в розумінні ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а відтак, на неї повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені зазначеним вище Законом України.
Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» особам, що належать до соціальної категорії громадян «діти війни», з 01 січня 2006 року відповідач повинен був нараховувати та виплачувати щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється Законом України «Про Державний бюджет України»на відповідний рік.
На момент звернення позивача до суду, нарахування підвищення до її пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень ст. 6 Закону відповідачем не здійснено, у зв'язку з чим вона звернулася до суду за захистом своїх прав.
Всупереч ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалось відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».
З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закон України «Про соціальний захист дітей війни»має вищу юридичну силу в порівнянні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530. Отже, відповідач не правомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 6 зазначеного Закону.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.
Керуючись ст.ст. 183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Оболонському районі м. Києва -залишити без задоволення.
Постанову Оболонського районного суду м. Києва від 19 грудня 2011 року -залишити без змін.
Ухвала остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В.Е.Мацедонська
Судді В.П. Мельничук
І.О.Лічевецький
Головуючий суддя Мацедонська В.Е.
Судді: Лічевецький І.О.
Мельничук В.П.