Именно от грамотности составления иска в суд и будет напрямую зависеть решение, которое вынесет судья ...
Справа № 551/815/14-к
ВИРОК
іменем України
15.08.2014 року Шишацький районний суд Полтавської області в складі
головуючого - судді Сиволапа Д.С.,
при секретарі Кулинченко О.А.,
за участю прокурора - Ємця Ю.І.
обвинуваченого - ОСОБА_1
його захисника - адвоката ОСОБА_2
потерпілого - ОСОБА_3
розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду в селища Шишаки матеріали кримінального провадження № 12014170360000305 від 21 липня 2014 року по обвинуваченню
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, непрацюючого, розлученого, маючого на утримання неповнолітню дитину, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 345 КК України,
ВСТАНОВИВ:
У вину ОСОБА_1 ставиться те, що він 21 липня 2014 року, близько 18-00 год., знаходячись на вулиці біля свого домогосподарства, розташованого по АДРЕСА_1 діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння та його суспільно небезпечні наслідки, і бажаючи їх настання, погрожував вбивством шляхом застосування мисливської рушниці 16 калібру марки «ІЖ» НОМЕР_1, яку він зберігав без передбаченого законом дозволу, інспектору дозвільної системи Шишацького РВ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_3, який разом з іншими працівниками Шишацького РВ УМВС у складі слідчо-оперативної групи прибув за вищевказаною адресою за викликом по факту вчинення ОСОБА_1 хуліганських дій відносно його тещі ОСОБА_4 та намагався підійти до правопорушника. При цьому ОСОБА_1 усвідомлював, що ОСОБА_3 являється працівником міліції при виконанні службових обов'язків оскільки останній був одягнений у відповідний формений одяг та вийшов зі службового автомобіля обладнаного розпізнавальними знаками, що свідчать про його належність міліції, та припинив свої протиправні дії лише після проведення ОСОБА_3 попереджувального пострілу з табельної вогнепальної зброї у повітря.
Дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 345 КК України, як погроза вбивством щодо працівника правоохоронного органу, у зв'язку з виконанням ним службових обов'язків.
31 липня 2014 року між обвинуваченим ОСОБА_1 та потерпілим ОСОБА_3 була укладена угода про примирення у відповідності до вимог ст. 471 КПК України, яка надійшла до суду 04 серпня 2014 року.
Згідно даної угоди обвинувачений та потерпілий дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.1 ст. 345 КК України та виду і міри покарання, яке повинен понести ОСОБА_1 у вигляді 3 (трьох) місяців арешту.
Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно з ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 345 КК України, якій згідно ст. 12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості.
Як вбачається з реєстру матеріалів досудового розслідування під час досудового слідства зібрано достатньо доказів для обґрунтованої підозри і обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 ст. 345 КК України, а тому визнання ним винуватості є цілком виправданим.
Суд вважає, що істотні обставини, що мають значення для цього провадження, цілком враховані угодою про примирення і знайшли своє відображення в узгодженому остаточному покаранні, визначеному в межах санкції статті.
Судом встановлено, що укладання угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь - яких обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Умови угоди відповідають вимогам ст. 471 КПК України та не суперечать вимогам кримінального, кримінального процесуального законодавства та інтересам суспільства.
З угоди також не вбачається обставин, які б свідчили про очевидну неможливість виконання обвинуваченим узятих на себе за угодою зобов'язань.
Суд переконався, що обвинувачений погоджується на призначення узгодженого покарання та цілком розуміє права, передбачені ч. 5 ст. 474 КПК України.
Також судом встановлено, що обвинувачений та потерпілий розуміють наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені ст. 473 КПК України, а також наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.
3а даних обставин, з огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення між обвинуваченим ОСОБА_1 та потерпілим ОСОБА_3 з призначенням узгодженої сторонами міри покарання.
Враховуючи відсутність відповідних клопотань сторони обвинувачення, а також належну поведінку ОСОБА_1 під час досудового розслідування, суд не вбачає підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.
Матеріальної шкоди кримінальним правопорушенням не завдано.
Долю речового доказу у кримінальному провадженні слід вирішити керуючись приписами ст. 100 КПК України, а саме знищити, як знаряддя кримінального правопорушення та річ, цивільний обіг якої обмежено.
З урахуванням наведеного та керуючись ст. ст. 314, 373, 374,475 КПК України, суд,
ЗАСУДИВ:
Затвердити угоду про примирення від 31 липня 2014 року між обвинуваченим ОСОБА_1 та потерпілим ОСОБА_3.
ОСОБА_1 - визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.345 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання у вигляді 3 (трьох) місяців арешту.
Речовий доказ по справі - мисливську рушницю «ІЖ» 16 калібру НОМЕР_1, яка зберігається у кімнаті зберігання зброї Шишацького РВ УМВС України в Полтавській області - знищити.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Полтавської області через Шишацький районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст.394 КПК України.
Обвинуваченому, потерпілому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.
Головуючий суддя Д.С. Сиволап
