Сам собі Доктор Хаус

ХТО КОМУ ЛІКАР?

Фахівці застерігають: встановлювати собі діагнози і лікуватися за допомогою серіалів небезпечно

«Ми його втрачаємо! Сім кубиків ефедрину внутрішньовенно!» Ця фраза стала культовою для багатьох серіалів, головні герої яких — медики.

Багато років медицина була таємницею за сімома печатями: лікарі могли врятувати життя, допомогти у критичній ситуації і вважалися кимось на кшталт намісників ангелів-хранителів на землі. Вони знали і вміли те, чого не знали і не вміли всі інші. Пієтет перед людьми в білих халатах у багатьох з нас зберігався з дитинства.

Секс-символами стали медики

Тож коли на екранах з’явилися серіали, які показували кухню практичної та наукової медицини, не дивно, що глядачам захотілося дізнатися про ці секрети. Існував навіть жарт:

— У тебе медична освіта є?

— Аякже! Сім сезонів «Доктора Хауса»!Уперше медичні серіали з’явилися як жанр у США в 50-ті роки минулого сторіччя. Спочатку продюсери вважали, що вони повинні бути суто пізнавальними. Так, наприклад, доктор Конрад Стайнер з багатосерійного «Медика» наприкінці кожної серії звертався до глядачів і розповідав про сучасні методи лікування якоїсь хвороби.

У 1960-ті пізнавальна складова відійшла на другий план. Телеканали NBC і ABC одночасно запустили серіали, де головними героями були лікарі-красені. Скажімо, «Доктор Кайлдер» мав сподобатися дівчаткам-підліткам, а «Бен Кейсі» претендував на увагу домогосподарок. Проекти мали гучний успіх, а виконавці головних ролей стали секс-символами свого покоління.

Вітчизняний глядач ознайомився з цим жанром завдяки американському серіалу «Доктор Куін, жінка-лікар», який вийшов на екрани в 1993 році. Поєднання жанрів медичної драми і вестерну оцінили і глядачі, й критики. Чотири премії «Еммі», «Золотий глобус» — висока нагорода для 150 серій фільму про жінку, яка змогла завдяки своїм професійним знанням і вмінням завоювати авторитет у чоловічому світі Дикого Заходу. Рік потому почали транслювати медичний серіал, який розтягнувся на п’ятнадцять сезонів і став культовим. «Швидка допомога» познайомила нас із неперевершеним Джорджем Клуні, а також завоювала 23 премії «Еммі». Автор серіалу Майкл Крайтон написав сценарій, використовуючи власний досвід роботи в одному з приймальних відділень швидкої допомоги.

Серіал показав, як працюють медики в Америці, яка в 90-ті роки минулого століття для багатьох була країною мрій. 2009-го серіал завершився, але й досі вважається зразком цього жанру.

Головний злочинець — хвороба

Утім, нові часи створюють нових героїв. Нині у п’ятірці найпопулярніших медичних серіалів — «Анатомія Грей» і «Доктор Хаус». Головні герої відрізняються від «правильних» лікарів «Швидкої допомоги».

Історія тріумфу «Доктора Хауса» почалася в 2004 році, коли відбулася прем’єра першого сезону. Продюсер серіалу Девід Шор звернув увагу на величезну популярність серіалу «CSI: місце злочину», герої якого — працівники кримінальної лабораторії. У Шора виникла ідея зробити аналогічний медичний детектив, де головним злочинцем була б хвороба.

Ще одним джерелом натхнення для творців серіалу стали історії про Шерлока Холмса. Головний герой — геніальний лікар-діагност доктор Хаус — має багато спільного зі знаменитим детективом: у нього хвороблива пристрасть до наркотиків, його цікавлять тільки заплутані справи, він любить музику, в нього є друг і сподвижник Джеймс Вілсон (паралель із доктором Ватсоном). Хаус грубіянить пацієнтам і колегам, але він геніальний лікар, який постійно рятує життя, і саме за це його обожнюють глядачі.

Запам’ятайте: телевізор не лікує! Фото Володимира ЗAЇКИ

Копіювання, отже провал

Вирішили не відставати від Заходу і росіяни. Свій перший серіал про медицину «Прискорена допомога» вони випустили 1999 року. Але він став бездарної копією американської «Швидкої допомоги».

У 2003-му і в 2005 роках на телеканалі «Росія» показували серіали «Невідкладна допомога» і «Невідкладна-2», де робота медичної бригади супроводжувалася мелодраматичними подіями. Медична складова цих серіалів відходила на другий план, а головне місце посідали складні взаємини персоналу.

У 2006 році на телеекрани вийшла остання спроба зробити «Швидку допомогу» по-російськи — на каналі НТВ вийшов серіал «Лікарська таємниця». Але й він видався невдалим. Утім, кінематографістів це не зупинило. Навпаки, медичні серіали буквально посипалися на глядача. «Доктор Тирса», «Загальна терапія», «Особисте життя доктора Селіванової», «Шлях до серця», «Інтерни», «Скліфософський» — це далеко не весь перелік.

Використали документальні зйомки

Торік глядачі побачили іронічний багатосерійний фільм «Костоправ» спільного українсько-російського виробництва і український серіал «Жіночий лікар» виробництва кінокомпанії FILM. UA. За словами представників кінокомпанії, для зйомок інтер’єрів пологового відділення, центру репродуктивної медицини та відділення гінекології було побудовано двоповерхові декорації з операційними, кабінетами діагностики, палатами, реанімаційними модулями (до речі, в СНД таких декорацій раніше не було). Щоб реалістичніше знімати операції, передбачені сценарієм, у кадрі використовували макети людського тіла, оснащені спеціальною «системою кровообігу», і документальні зйомки, зроблені у справжньому пологовому відділенні.

Рейтинги свідчать, що глядачам подобаються серіали про лікарів і медичні телешоу. Медицина вдосконалюється, людині хочеться знати, що ж там відбувається нового, тож значна частина глядачів прилипає до екранів, як тільки телегерої починають міркувати про МРТ, пересадки серця або лікування рідкісних хвороб.

Фахівці, між тим, застерігають, що серіали містять суперечливу і не завжди правильну інформацію, тож ставитися до них як до істини в останній інстанції не варто. На екрані лікар може встановити правильний діагноз і вилікувати пацієнта всього за одну серію, але в житті все відбувається набагато складніше.

Нещодавно американські вчені провели опитування, метою яких було з’ясувати, як впливають на свідомість простих людей медичні серіали. Ці опитування показали, що після переглядів такого «мила» люди починають ставитися до свого здоров’я з великою увагою і водночас боятися хвороб, про які раніше навіть не чули. До такого страху найбільше схильні молоді здорові люди віком від 18 до 31 року.

ПРЯМА МОВА

Веста БОНДАР, психолог:

— В Україні подібних досліджень не проводили. Але як фахівець можу сказати, що в закладі, де працюю, не було жодного пацієнта, який звернувся б по психологічну допомогу після перегляду медичних серіалів. Навпаки, чимало глядачів сприймає їх просто як цікаві фільми, навіть комедійні. Яскравий приклад — серіал «Інтерни». А деякі люди, які постійно дивляться документальні фільми про те, що воду пити не можна, продукти їсти не можна і загалом у світі збільшується кількість смертельних хвороб, потребують лікування від фобій.

До серіалів ставлюся позитивно. У нашому світі, який постійно змінюється, серіал — це певна стабільність. Людина знає, що щодня може хоч на годину відпочити, відволіктися, забути про серйозні проблеми. Це свого роду релаксація.

Чому нам подобається дивитися медичні серіали? Тому що здоров’я — це одна з головних тем, які цікавлять людину. Ці серіали майже нічим не відрізняються від любовних або детективних, адже вони не є медичними по суті. Глядачів цікавить життя лікарів, історії пацієнтів, а медицина — лише канва. Інша річ, коли автори втрачають почуття міри і показують сцени насильства, зайвий натуралізм, зображаючи медичні маніпуляції. Це як ліки: у правильному дозуванні — порятунок, надмір — отрута.