Чому я не на морі?

«Урядовий кур’єр» поцікавився, як і де проводять відпустки українці

Українці у відпустку ходять рідко і не надовго, хоч і мріють про неї цілий рік. А замість повної релаксації намагаються вирішити… робочі питання. Щоправда, ділитися враженнями від відпустки не поспішають. Так само як і їхати на моря чи лізти в гори з колегами — це доводять нещодавно проведені дослідження.

Обділені позаштатники

Розглядаючи яскраві картинки у Всесвітній мережі, на яких зображено розкішні іноземні курорти, одні українські офісні працівники починають скаржитися на підвищений тиск, а дехто позачергово йде на перекур. Це й не дивно, адже дивитися на знімки сонячних пляжів та лагідне море, сидячи в задушливому кабінеті, й розуміти, що остання відпустка була кілька років тому, — справжня мука. Ще більшою мукою стає усвідомлення, що цього року вкотре відпочити не вдасться. Адже щойно мова заходить про відпустку, працівники стають незамінними і керівництво знаходить масу аргументів проти. За даними дослідницького центру HeadHunter, у кожного десятого на роботі не передбачена відпустка як така. Переважно це люди, які працюють за угодами, чи фрілансери. Серед тих, хто останні роки не брав відпустку, — 12% чоловіки і лише 5% жінки.

— На запитання, що стоїть між українськими працівниками і відпусткою, я б відповіла, що все. І це попри те, що право на відпочинок прописано в Кодексі законів про працю, — переконує керівник дослідницького центру HeadHunter Уляна Ходорівська. — За даними одного з наших досліджень, 95% опитаних офісних працівників, тобто тих, хто працює у великих містах, під час відпустки вирішують робочі питання. Одні це роблять по телефону, через робочу пошту, інші приходять і працюють.

І це попри те, що психологи радять під час відпустки повністю відключатися від роботи. Адже всидіти на двох стільцях одночасно неможливо, тому «працюючи» на пляжі, людина не зможе повноцінно відпочити. А якщо врахувати, що 50% офісних працівників не можуть взяти відпустку без проблем або на період, який їх цікавить, виходить, що всі намагання вибити «благо», передбачене законом, були марними?!

Часто суперечки з роботодавцем виникають і з приводу тривалості відпустки. Деякі керівники переконані, що для повного відновлення сил працівника достатньо… 3—7 днів. І лише кожен десятий співробітник має можливість узяти відпустку на три тижні, а то й на місяць. Аргументи лікарів, що по-справжньому людина починає відпочивати лише на другий тиждень відпустки, знову «забувають». Щоб не втратити місце під офісним сонцем, 40% працівників ідуть на жертви та їздять у відпустку лише на кілька днів, перетворюючи її на банальний уїк-енд.

Проте навіть ті, кого зазвичай майже без проблем відпускають, нечасто балують себе відпочинком. Більшість — 75% — бере відпустку один-два рази на рік. Частіше ніж двічі на рік вириваються на відпочинок лише 16% опитаних. Проте тут варто розуміти, що деякі підприємливі працедавці самі відправляють колектив у відпустку двічі на рік. Щоправда, працівники повинні відпочивати тоді, коли їхній шеф забажає. А те, що, приміром, комусь відпустка потрібна не в серпні, коли ціни на курортах на піку вартості, а у вересні, — деталі, які не цікавлять керівництво.

8% опитаних, вочевидь, страждають трудоголізмом, тож і беруть відпустку лише раз на кілька років. Цікаво, що навіть ті, хто не йде у відпустку, все-таки потай мріють про неї. Підтвердження цього — те, що протягом року в Інтернеті із завидною постійністю шукають інформацію, як отримати закордонний паспорт.

Чим менше знають, тим краще

Не дивно, що відпочивати українці полюбляють улітку. Проте більшість працедавців вважають, що робочий процес має бути безперервним, тому у відпустку співробітники мають їхати по черзі. Тому тут усе залежить від того, наскільки вдасться працівникам домовитися між собою. Другий за популярністю сезон — осінь, її обирають значно частіше, ніж весну чи зиму. І лише п’ята частина опитаних респондентів відпочиває в будь-яку пору року. Для них головне — приємна компанія, а світить сонце чи завіває хурделиця за вікном — байдуже. Проте відпочивати разом із колегами українці не поспішають. Більшість опитаних проти такого поєднання. Мабуть, тому, що обличчя колег вони зазвичай бачать частіше, ніж рідних і близьких. Тож відпустка — додатковий привід відпочити і від них.

15% респондентів переконують, що їм не подобається колектив, а інші бажають повністю відпочити від роботи і колег, навіть якщо співробітники підібралися приємні (43%). Третина респондентів готова поїхати відпочивати, але тільки з окремими, тобто тими, кого вважають приємними, — 35%. Лише 7% опитаних із задоволенням погодяться на відпочинок із колегами.

Про те, як минув відпочинок, «офісний планктон» не поспішає розповідати всім. Багато і відверто розповідають про всі пригоди не більше чверті опитаних.

На думку більшості офісних трударів, відпустка — час для відпочинку в колі близьких, коханої людини чи з найкращими друзями. Тому ділитися спогадами про неї потрібно з ними, а не з колегами. Для них же заздалегідь готується урізана версія розповіді про відпочинок: так робить третина опитаних, стільки само обговорюватимуть тему відпочинку, лише якщо їх розпитують. І майже кожен десятий воліє не ділитися потаємним, залишаючи особисте за межами офісу.

Схожа ситуація і з планами на відпустку. 59% обмежаться поверховою розповіддю, лише 15% обговорюватимуть плани на майбутнє детально, а 25% вважають за краще промовчати. Хтось — «щоб не зурочили». Інші — керуючись принципом «менше знають — краще сплять». І лише дві третини опитаних обговорюватимуть плани на відпустку, вважаючи, що це не така вже й велика таємниця. Не даремно ж кажуть, що підготовка до свята — це теж свято. Інколи такі співробітники навіть беруть у колег телефони туристичних фірм або адреси бабусь, які недорого здають помешкання в курортних містах поблизу моря. Саме оренда помешкання у місцевих жителів і є найпопулярнішим різновидом відпочинку серед опитаних (55%). Часто туристи шукають невеличкі готелі (21%), рідше (9%) обирають відпочинок з наметом, в пансіонати радянського типу їдуть лише 7%. І 6% обирають бюджетний відпочинок: село, дача, город. Така собі трудова релаксація не стільки бажана, скільки вимушена.

— Як доводить найновіше дослідження, лише 50% опитаних можуть дозволити собі відпочивати за кордоном, — зазначає Уляна Ходорівська. — Це люди, які працюють на достатньо стабільній та високооплачуваній роботі. Друга половина відпочиває в Україні — чи в Карпатах, чи в Криму. Серед закордонного відпочинку найпопулярніші такі країни: Туреччина, Греція, Іспанія, Болгарія. Менший попит мають Чорногорія та Хорватія.

Активний морський відпочинок — найкращий для офісних трударів. Фото Світлани СКРЯБІНОЇ

Хто куди, а ми — на пляж

Цікаво, що бачення ідеального відпочинку в чоловіків та жінок відрізняється. Для 39% сильної статі — це переважно спокійний відпочинок в горизонтальному положенні та можливість надолужити втрачене у буденному спілкуванні із сім’єю. Натомість такої думки дотримуються лише 26% жінок. А для 48% жінок вдала відпустка — це активний відпочинок і нові враження. Шукають пригод на відпочинку лише 33% чоловіків.

— Чоловіки надають перевагу розслабленому відпочинку, вочевидь, вони достатньо набігалися на роботі й на всі питання, які стосувались способу відпустки, частіше за жінок обирали пасивний відпочинок, — розповідає Уляна Ходорівська. — Прекрасна половина людства прагне нових вражень і бажано якнайдалі від дітей і родини. Це теж зрозуміло, оскільки догляд за дітьми й інші сімейні обов’язки — частина повсякденної роботи для жінки. І хоча б у відпустці вона хоче трохи відпочити від цього.

Із цієї ж причини у відпустці жінки воліють не готувати. Тому не дивно, що 53% опитаних в цей період харчуються переважно в ресторанах та кафе, отримуючи додаткові кулінарні враження. Щоправда, не завжди приємні, але то вже інше питання.

Лише 37% стоять біля плити й у відпустці. А ось 23% обирають курорти із славетним all inclusive. Максимально влаштовують дні розвантаження для шлунка 11% опитаних.

А ось вдалою відпусткою українці вважають подорожі, нові враження (71%). Для 51% це релаксація на пляжі й повний спокій, можливість відіспатися — для 24%, зустрітися із друзями — 16%. Для 12% опитаних головне не працювати, а все інше не вельми важливо.

ТОЧКА ЗОРУ

«Ніхто так не потребує відпустки, як той, хто з неї щойно повернувся»

Інна КОНОНОВА, психолог:

— Із цим висловом важко не погодитися. Тому бажано дотримуватися простих правил, і тоді процес поствідпускної адаптації буде менш болючим.

Передусім із відпустки потрібно повертатись за 2—3 дні до виходу на роботу. В день приїзду додому варто добре виспатись і відпочити. Для цього раніше лягти і спати не менше 8 годин. Бажано відкласти на кілька днів обридлі обов’язки та потішити себе приємними заняттями: зустрітись із друзями, піти на побачення з коханою людиною, шопінг, прочитати гарну книжку. Одне слово, зайнятися тим, що розслабляє.

У перші дні після відпустки варто уникати конфліктних ситуацій вдома і на роботі. Також не варто затримуватися в офісі. Не бажано повністю поринати у всі справи, які накопичилися за час відсутності. Трудовий день варто почати зі спокійного планування. Часто у співробітників після виходу із відпустки накопичується багато справ. Щоб не впадати в паніку, бажано їх виписати на аркуші паперу і з’ясувати для себе їхню пріоритетність. А вже потім поступово все виконувати. Не варто хапатися за все одночасно. Від цього лише втомитеся швидше. В ідеалі розпочинати робочі будні потрібно із приємних справ. А ось масштабні нові проекти за можливістю краще трохи відкласти. В обідню перерву бажано гуляти на повітрі, а не сидіти біля комп’ютера.