В Україні зафіксовано рекордний відкладений попит на публічні розміщення акцій на іноземних біржах
На українському ринку після півторарічної паузи утворився значний відкладений попит компаній, які мають бізнес в Україні, на залучення капіталу через первинні публічні розміщення акцій (IPO). У 2012 році 20 українських компаній анонсували IPO на зарубіжних ринках на суму приблизно $2,5 мільярда (з них 11 оголосили про намір розміститися на Варшавській фондовій біржі). Про це повідомляється у регулярному дослідженні «IPO від А до Я: Довідник емітента» компанії «Дагда».
В очікуванні активності
Торік через несприятливу кон’юнктуру ринку в IPO-плавання вирушила лише одна наша компанія — кіпрська KDM Shipping з Лімассола. Вона володіє невеликим офшорним вантажно-пасажирським флотом та судноремонтними потужностями на півдні України. Майже всі аналітики визнали її торішнє розміщення у Варшаві недостатньо вдалим через те, що вона вийшла на біржу в несприятливий час і не спромоглася залучити запланований обсяг коштів (близько $36 мільйонів за 35% акцій). Продала KDM Shipping на IPO 11% акцій за менш ніж $8 мільйонів. «Котирування на біржі різко впали з ціни розміщення 33 злотих у серпні 2012 р. до 23 за акцію у вересні. Але поступово ситуація виправилася. У березні цього року акції компанії продемонстрували зростаючу динаміку і у квітні торгувалися вище 35 злотих за акцію. І це на тлі падіння всього польського ринку. Тобто акції KDM Shipping на ВФБ котирувалися вище ринку», — підкреслює президент Українського товариства фінансових аналітиків Юрій Прозоров.
Для українських емітентів порівняно з проведенням IPO шляхом створення холдингової компанії в юрисдикціях інших країн (через особливості національного законодавства) випуск американських і глобальних депозитарних розписок — найшвидший спосіб виходу на міжнародні ринки капіталу. Згідно з інформацією «Дагда», на початок 2013 року в світі було зареєстровано 3694 випуски депозитарних розписок, з них приблизно 2000 припадало на The Bank of New York Mellon. На початок цього року діяли 75 активних депозитарних програм українських емітентів (з них чотири у 2012 р. зареєстровані банком «Форум», Мегабанком і компаніями KSG Agro і TMM Real Estate Development).
«Ці розміщення мали суто технічний характер і пов’язані з введенням більш жорстких умов лістингу на найдоступнішому із сегментів Франкфуртської фондової біржі — Відкритому ринку, де оберталися депозитарні розписки вітчизняних компаній. Через зміни в регулюванні цього сегменту частина емітентів виконали ці умови і провели лістинг повторно або перейшли на інші майданчики з менш жорстким регулюванням (зокрема на Віденську біржу). По суті ж, жодних нових розміщень як таких не відбулося», — зазначає керуючий директор інвестиційної компанії (ІК) «Фенікс Капітал» Олександр Скубенко.
«Механізм депозитарних розписок буде більш привабливий для наших емітентів, доки не відкриється нове «вікно можливостей» для прямого IPO у 2014—2015 роках», — додає Ю. Прозоров.
Компанії, які мають бізнес в Україні, очікують сприятливого часу для виходу на ІРО. Фото з сайту media.washtimes.com
Репатріанти повернуться?
Cприяти поліпшенню IPO-клімату вітчизняним емітентам покликаний «Порядок про розміщення та обіг цінних паперів українських емітентів за межами країни». Цей документ у кінці третього кварталу буде подано на державну реєстрацію у Міністерство юстиції. Він регламентує порядок прийняття Нацкомісією з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) рішення про допуск до обігу на вітчизняному фондовому ринку цінних паперів (ЦП) іноземних емітентів, переважна частина активів яких розташована в Україні. В документі прописано умови та перелік документів, які повинні бути надані іноземним емітентом для отримання такого допуску. «Можна очікувати, що цього року на український фондовий ринок все ж таки «увійдуть» цінні папери іноземних емітентів. Створення сприятливих умов та стимулювання їхнього обігу може дати імпульс українському фондовому ринку, розширивши перелік інструментів для інвестування, та збільшить ліквідність», — підкреслює «УК» директор департаменту корпоративного управління та корпоративних фінансів НКЦПФР Алла Папаіка.
Позитивно оцінює цей документ і головний аналітик рейтингового агентства «Експерт-Рейтинг» Віталій Шапран. За його словами, оскільки в будь-якому великому залученні капіталу через IPO розміщення проводять відразу на двох-трьох біржах, то якщо іноземні емітенти зможуть торгуватися в Україні, це означатиме, що вони зможуть робити паралельні розміщення у Варшаві, Лондоні, Києві. Це поліпшить умови для залучення капіталу компаніями і збільшить кількість ЦП, що торгуються на нашому ринку.
«У зв'язку з рішеннями комісії може незначно зрости ліквідність емітентів, що існують, за умови нормальної роботи розрахунків між депозитаріями, але на кількість нових розміщень це не вплине через невелику кількість вітчизняних фінансових установ (фондів пенсійних та спільного інвестування)», — додає партнер групи «Інвестиційний Капітал Україна» (ICU) Макар Пасенюк.
Брак фінансових інструментів «інвестиційної якості» на внутрішньому ринку висуне цінні папери таких емітентів у перший ешелон акцій, що торгуватимуться в Україні. Оскільки в Україні є ціла низка фінансових інститутів (зокрема страхових компаній, пенсійних та інвестиційних фондів), змушених згідно із законодавством частину активів інвестувати в подібні інструменти, вони можуть створити початковий попит на ІРО цих компаній. Як вважають в Українській асоціації інвестиційного бізнесу, в перспективі, якщо не зміниться законодавство, можна розглядати й попит на ці папери з погляду загальнодержавного накопичувального пенсійного фонду.
Запровадження нових інструментів подвійного лістингу необхідне нашим псевдо-закордонним емітентам, які частково «повернуться додому», і українським інвесторам, що потребують цікавих напрямів вкладень та матимуть додаткові інвестиційні можливості. «За нашими оцінками, після запровадження крос-лістингу в перший рік на вітчизняних біржах почнуть обертатися цінні папери 7—10 таких компаній-репатріантів, передусім лідерів агросектору», — підрахували в Українському товаристві фінансових аналітиків.
Який оберуть курс
Інцидент із невдоволенням пенсійних фондів низкою українських компаній у середині минулого року вичерпано. У другому півріччі 2012-го зросла частка польських приватних пенсійних фондів ING Otwarty Fundusz Emerytalny і Aviva BZ WBK в капіталі «українських» компаній. Попри скорочення відрахувань у пенсійні фонди в Польщі, вони залишаються важливими інвесторами на польському ринку капіталу і продовжують інвестувати в компанії з бізнес-проектами в Україні.
— Розчарування польських інвесторів не стосується всіх українських емітентів, присутніх на ВФБ. Серед них є надзвичайно «правильні» приклади, компанії, до яких інвестори не мають жодних претензій, їхні котирування постійно зростають, — каже «УК» заступник директора Представництва Варшавської фондової біржі в Україні Катерина Страпко. За її словами, польські інвестори продовжують цікавитись Україною, попри її державні ризики. Вони готові вкладати гроші у компанії з висококласним менеджментом, інноваційним продуктом, сильною ринковою позицією.
Можливе також залучення українським бізнесом цього року капіталу через позабіржові ринки у США. Чудові умови для компаній з капіталізацією від $5 мільйонів для залучення капіталу пропонують OTCQX, OTCQB і OTC Pink (вимоги до емітентів на майданчиках ОТС мінімальні й цілком прийнятні для більшості компаній з України).
Із початку цього року світові інвестори знову повірили в ринок акцій. Згідно з деякими даними, із січня цього року активність у сфері IPO у США зросла порівняно з аналогічним періодом минулого року на 70%, у Європі — на 60%. Оскільки провідні світові фондові індекси, на відміну від фондового індикатора «Української біржі», зростають уже кілька років поспіль, цілком імовірно, що цього року емітенти побачать «вікно» для IPO-розміщення. Утім, таке пожвавлення навряд чи стане бумом. Експерти впевнені, що до осені цього року на ринку ІРО «ралі» якщо й буде, то нагадуватиме дитячий атракціон на електромобільчиках. Його учасниками будуть компанії, які обслуговуватимуть публічні розміщення акцій та пов’язані з ними прямо або непрямо дружні інвестори. Фінансуватимуть таке «ралі» «батьки» цього ІРО, тобто самі емітенти.
ДУМКА ЕКСПЕРТІВ
Олексій СУХОРУКОВ, керуючий директор інвестиційної компанії «Універ»:
— Деякі українські бренди добре відомі в Росії. Московська біржа дуже хоче залучити іноземні компанії, але, на відміну від Варшави, у них немає поки що success stories. Грошей під IPO в Москві можна зібрати не менше, ніж у Варшаві, але це будуть здебільшого кошти неросійських інвесторів. Тобто Москву можна розглядати як недорогу альтернативу Лондону в частині доступу до грошей фондів, готових інвестувати в СНД.
Дмитро ЛЕОНОВ, голова ради Української асоціації інвестиційного бізнесу:
— Зі «старих» майданчиків можна прогнозувати певне збереження позицій за Лондоном та Варшавою. Лондон має стабільну позицію за цінними паперами компаній, пов’язаних з Україною, які почали здійснювати ІРО вже давно. Варшава залишається для України «вікном у Європу», більш комфортною за ментальністю, ніж західні майданчики. А з активізацією діалогу України з ЄС наприкінці цього та початку 2014 року може активізуватися зацікавленість іноземних інвесторів в опосередкованих інвестиціях в український бізнес. З нових майданчиків можна розглядати як перспективний Гонконг.
ДОВІДКА «УК»