Именно от грамотности составления иска в суд и будет напрямую зависеть решение, которое вынесет судья ...
НА ЗДОБУТТЯ ДЕРЖАВНОЇ ПРЕМІЇ
Ректор Київського національного університету технологій та дизайну доктор економічних наук Іван ГРИЩЕНКО
Серед підприємств легкої промисловості, що не лише вижили, а й розвиваються і конкурують на міжнародному ринку, — столичне публічне АТ «Чинбар». Виробничі успіхи цього підприємства зумовлені тісною співпрацею з науковцями Київського національного університету технологій та дизайну. Водночас знавці вищої школи підкреслюють, що наукові здобутки цього навчального закладу стали можливими завдяки роботі з розв’язання конкретних проблем виробництва. Представники заводу і цього університету, а також Хмельницького національного університету, Інституту проблем матеріалознавства імені І. М. Францевича НАН України зробили істотний прорив в екологічно орієнтованих технологіях. Їхню роботу «Інноваційні технології виробництва шкіряних і хутрових матеріалів та виробів» висунуто на здобуття Державної премії в галузі науки і техніки. Про її особливості і практичне значення, на прохання оглядача «Урядового кур’єра», розповідає ректор Київського національного університету технологій та дизайну доктор економічних наук, професор Іван ГРИЩЕНКО.
В одному з цехів, де впроваджено наукові розробки вчених. Фото Володимира ЗАЇКИ
— Іване Михайловичу, шкури і хутро люди обробляють не одне тисячоліття. Здається, всі можливості процесу доведено до досконалості. Що ж інноваційного пропонують вчені?
— Справді, завдання перед авторським колективом стояло нелегке. Але воно зумовлене, насамперед, виробничою і економічною необхідністю. Чи не найглибше його розумів професор нашого університету, доктор технічних наук Віктор Ліщук, який відповідав не лише за науковий результат, а й виробничо-господарський, оскільки очолює товариство «Чинбар» і щодня має розв’язувати десятки життєвих проблем. Водночас хочу наголосити, що праця, висунута на здобуття Державної премії, актуальна не лише для одного заводу. Вона відкриває нові можливості для галузі в технології, економіці, екології.
— В чому новизна роботи?
— Якщо стисло, то вдалося вперше не лише теоретично обгрунтувати, а й втілити у життя цілу низку новацій. Оскільки у шкіряно-взуттєвій промисловості зайнято майже 20% працівників легкої промисловості й ця галузь є найважливішою після текстильної, але виробляє лише 8% товарної продукції, то виникає об’єктивна необхідність у розробці та реалізації інноваційних технологій.
Метою роботи є розробка фізико-хімічних основ нових екологічно орієнтованих, ресурсоощадних і маловідходних технологій виготовлення шкіряних та хутрових матеріалів; формування асортименту, проектування конкурентоспроможних виробів зі шкіри та технологій їх виробництва, ефективної переробки вторинних ресурсів шкіряно-хутрової, взуттєвої та шкіряно-галантерейної галузі з урахуванням принципів соціально-етичного маркетингу.
Новизна роботи полягає в тому, що вперше встановлені закономірності фізико-хімічних структурних перетворень натуральної сировини на всіх стадіях виробничого процесу в результаті її взаємодії з технологічно ефективними реагентами.
Щодо взуттєвого виробництва, то автори запропонували принципово нові підходи до проектування і виготовлення моделей виробів масового і спеціального призначення. Перевагами інноваційних технологій є повна утилізація відходів та переробка їх у композиційні матеріали.
Ефективній реалізації розроблених технологій сприяло використання наукових принципів маркетингу сировини, шкіряних і хутрових матеріалів та виробів.
— Завдяки чому вдалося це зробити?
— Запропоновані способи переробки натуральної сировини і виготовлення взуттєвих виробів дали можливість розробити: нові ресурсозбережні, підвищеного рівня безпеки технології виробництва шкіряних і хутрових матеріалів; особлива увага при цьому приділена проблемі маловідхідності технологічних процесів і заміні екологічно шкідливих хімічних матеріалів на матеріали IV групи небезпеки, інтенсифікації шкіряно-взуттєвого виробництва та переробці його вторинних ресурсів; метод автоматизованого проектування внутрішньої форми взуття та розрахунку асортименту в залежності від властивостей матеріалів, встановлених масових антропоморфологічних параметрів стоп різних статево-вікових груп населення, попиту і виду взуття; метод проектування технологічних процесів складання взуття та шкіряно-галантерейних виробів за модульним принципом; нові способи формування деталей та заготовок взуття, що відповідають світовому рівню, а також нові ресурсоощадні технологічні процеси виготовлення взуття нових моделей.
Крім цього, запропоновано аналітичний метод визначення ефективних параметрів переробки відходів натуральної шкіри, розроблено нове технологічне обладнання для розволокнення і переробки відходів шкіряного і взуттєвого виробництва у композиційні матеріали. І ще багато інших новацій.
— У чому полягає практичне значення проведеної роботи?
— Нові технології мають підвищений рівень екологічної безпеки. При цьому одна із розроблених технологій повністю запобігає утворенню вапняних відкладень в каналізаційних стоках і очисних спорудах. Знижено витрати води, хлориду натрію і хромового дубителя, скорочено тривалість технологічного процесу та збільшено вихід площі напівфабрикату до 4,7%. Технології впроваджені у промислове виробництво.
Впровадження нових технологій забезпечило випуск 5,29 млрд кв. дм шкір різного асортименту, 116,7 млн кв. дм хутрових шкур, дало змогу інтенсифікувати технологію виробництва шкіри та хутра у 1,5-1,6 раза, значно знизити його ресурсоємність та екологічне навантаження на довкілля. Дослідження проводили згідно з планами НДР задіяних організацій. За кошти держбюджетного фінансування виконано роботи на 21 тему, а госпдоговірного — 34 теми. Загальний фактичний економічний ефект від впровадження роботи становить 193,0 млн грн, відвернений екологічний збиток тільки по трьох підприємствах за період 2000-2011 рр. становить 161,0 млн грн.
За результатами виконаного циклу робіт авторський колектив одержав 105 патентів і авторських свідоцтв на винаходи, що видані в Росії, Японії, Англії, Чехії, з яких 34 впроваджені у промислове виробництво, опубліковано 561 наукову працю, зокрема англійською мовою надруковано 45 статей, з яких 17 у міжнародних журналах, розміщених в базі даних SCOPUS; 7 монографій, 5 підручників, 21 навчальний посібник. Захищено 8 і підготовлено до захисту 4 докторські і 51 кандидатську дисертацію.
Наведені у роботі результати досліджень є основою для функціонування чотирьох наукових шкіл. Впроваджені у виробництво інноваційні технології сприяють економічному та соціальному прогресу в Україні.
Микола ПЕТРУШЕНКО, «Урядовий кур’єр»
Післямова. Думаю, у роботі науковців важливо відзначити ще одну особливість: патріотизм її авторів. Погодьтеся, в умовах, коли держава фактично махнула рукою на легку промисловість, змирилася з її знищенням, вкрай складно відстоювати інтереси галузі. Здатні на це — віддані своїй справі люди, які усвідомлюють значимість легкої промисловості в розвитку держави і вірять, що, зрештою, здоровий глузд візьме гору. Для цього, звичайно, треба не просто зберегти фундамент, а підготувати базу прориву на вищий рівень господарювання. Основа основ цього — кадри.
Київський національний університет технологій та дизайну (КНУТД) не перепрофілювався, а протягом багатьох років тісно співпрацює з багатьма підприємствами.
Він займає провідні позиції в наукових дослідженнях, пов’язаних з розвитком легкої промисловості. У КНУТД прийнята та реалізується концептуальна програма «Перетворення університету в сучасний європейський заклад. Інтеграція науки і освіти». Фактично йдеться про застосування у процесі навчання концепції технологічного й економічного передбачення, в якій наукова складова — на провідному місці. Університет не лише готує молодих спеціалістів, а фактично став науково-дослідною базою галузі, яка надає науково-технічні послуги роботодавцям. Звідси й актуальність наукових робіт, що виконуються на кафедрах, до них активно залучаються і студенти. Там вони визначають свої інтереси, виявляють здібності. Найталановитіші з них своє життя поєднують з виробничою і науковою діяльністю. Завдяки цьому не переривається, а розвивається наукова школа університету — колегами ветеранів стають вчорашні студенти. Такий шлях пройшов випускник, а нині професор університету і генеральний директор підприємства, один із співавторів роботи, що висунута на здобуття Державної премії, Віктор Ліщук. Тож дослідження це має не лише наукове, господарське й економічне значення, а й виховне та мобілізуюче. І хоча галузь втратила 650 тис. робочих місць, у державі є люди, які закладають базу для її відродження.
ДОСЬЄ «УК»
Іван ГРИЩЕНКО. Народився в с. Камінь Кролевецького району Сумської області в селянській родині. Закінчив Українську сільськогосподарську академію. Інженер-механік, економіст-організатор. З 2003 р. — проректор з економічних питань та перспективного розвитку Київського національного університету технологій та дизайну. В листопаді 2010 р. обраний ректором Київського національного університету технологій та дизайну.
Народний депутат України першого скликання (1990-1994 рр.), професор, доктор економічних наук, член-кореспондент Національної академії педагогічних наук України, заслужений працівник освіти України, державний службовець 1 рангу.
