НАЦІОНАЛЬНА КОМІСІЯ З ЦІННИХ ПАПЕРІВ ТА ФОНДОВОГО РИНКУ

Про схвалення проекту Концепції проекту Закону України "Про систему рейтингування"

Відповідно до частини четвертої статті 6, частини першої статті 9 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні"( 448/96-ВР ), Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку ВИРІШИЛА:

1. Схвалити проект Концепції проекту Закону України "Про систему рейтингування" (далі — Проект).

2. Відділу зовнішніх та внутрішніх комунікацій (Ю. Жулій) забезпечити опублікування Проекту в офіційному друкованому виданні Комісії.

3. Управлінню інформаційних технологій (А. Заїка) забезпечити оприлюднення цього рішення на офіційному веб-сайті Комісії.

4. Департаменту корпоративного управління та корпоративних фінансів (Р. Яковченко):

опрацювати й узагальнити зауваження і пропозиції до Проекту , отримані протягом місяця з дня його опублікування;

за результатами опрацювання зауважень і пропозицій винести Проект на розгляд відповідних Комітетів Комісії.

5. Контроль за виконанням цього рішення покласти на члена Комісії О. Тарасенка.

Голова Комісії

Д. Тевелєв

СХВАЛЕНО Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку 14.08.2012 № 1138

КОНЦЕПЦІЯ проекту Закону України "Про систему рейтингування"

1. Мета прийняття проекту акта.

В Україні протягом останніх років сформувався ринок з надання послуг по визначенню та оновленню кредитних рейтингів, які полягають у визначенні кредитоспроможності суб'єкта в цілому або відносно його певного боргового зобов'язання.

Рейтингування застосовується для полегшення зусиль інвесторів, необхідних для здійснення аналізу діяльності емітентів, у цінні папери яких вони інвестують. Наявність кредитного рейтингу певного емітента чи цінних паперів має забезпечити інвесторів об'єктивною професійною оцінкою кредитоспроможності, що є важливим під час прийняття рішення про інвестування, дозволяє інвестору оцінити ризики інвестування без вкладення додаткових ресурсів для такої оцінки.

В свою чергу, встановлення вимог до використання кредитних рейтингів під час інвестування фінансових ресурсів, сприяє забезпеченню надійності фінансових установ та мінімізацію ризиків на фондовому ринку.

На законодавчому рівні, з метою захисту прав інвесторів визначено вимоги до інституційних інвесторів, які акумулюють грошові кошти широкого кола інвесторів, інвестувати кошти в якісні активи. Якість (надійність та безризиковість) активів, законодавець запропонував визначати в тому числі шляхом обов'язковості купувати тільки ті інструменти, які мають рейтингову оцінку уповноваженого рейтингового агентства на рівні не нижчому за встановлений профільним регулятором.

На сьогодні послуги з визначення та оновлення кредитних рейтингів мають право надавати уповноважені Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку національні або визнані Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку міжнародні рейтингові агентства.

За даними Державного реєстру уповноважених рейтингових агентств на сьогодні до нього включено 6 рейтингових агентств. Також, рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 198 від 22 лютого 2006 року( vr198312-06 ) до переліку рейтингових агентств, що мають право визначати рейтингові оцінки емітентів та цінних паперів на фондовому ринку України, були включені 3 міжнародні рейтингові агентства.

При цьому довіра до рейтингових агентств є не досить високою; не всі агентства встигли заробити відповідну репутацію, відсутні належні механізми щодо запобігання негативного впливу конфлікту інтересів на якість та об'єктивність рейтингових оцінок (емітент платить за рейтингування, відповідно, не виключений його вплив на рівень рейтингової оцінки).

Рейтингування в Україні проводять переважно з причини обов'язковості його проведення. Інвестори за своєю ініціативою не часто вдаються до допомоги рейтингових агентств.

Відсутність детального законодавчого регулювання відносин, що виникають у зв'язку з наданням послуг з визначення та оновлення кредитних рейтингів, негативно впливає на інвестиційний клімат в Україні та отримання об'єктивної інформації про учасників фондового ринку.

Отже, підхід щодо регулювання відносин у сфері рейтингування має бути змінений, з урахуванням міжнародної практики, у тому числі законодавства Європейського Союзу.

Так, у грудні 2004 року Міжнародною організацією комісій з цінних паперів (IOSCO), постійним членом якої є також Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, був прийнятий Кодекс засад діяльності рейтингових агентств, яким встановлені загальні принципи діяльності рейтингових агентств.

16 вересня 2009 року Європейським Парламентом та Радою Європи було прийнято Регламент Європейського Союзу № 1060/2009 стосовно кредитно-рейтингових агентств, згідно з яким посилено вимоги до рейтингових агентств. У преамбулі вказаного Регламенту визнано, що кредитно-рейтингові агентства не змогли, по-перше, оперативно відобразити у своїх кредитних рейтингах погіршення ринкових умов, а по-друге, вчасно переглянути кредитні рейтинги після поглиблення ринкової кризи. Найбільш прийнятний шлях виправлення цих помилок полягає у здійсненні заходів спрямованих на вирішення питань, пов'язаних з конфліктом інтересів, якістю кредитних рейтингів, прозорістю і внутрішнім управлінням кредитно-рейтингових агентств та наглядом за їх діяльністю.

При цьому Базельським комітетом з банківського регулювання за результатом аналізу ситуації на ринку, що склалась у 2007 — 2009 роках, було зроблено висновок про те, що альтернативи кредитним рейтингам з метою незалежної оцінки кредитоспроможності на сьогодні не існує, а тому подальше удосконалення регулювання фінансових ринків повинно здійснюватися з урахуванням необхідності посилення вимог до рейтингових агентств.

Робоча група Міжнародної асоціації юристів (International Bar Association) у 2010 році також прийшла до висновку про необхідність посилення контролю за діяльністю рейтингових агентств та про те, що діяльність рейтингових агентств має бути врегульована.

З огляду на зазначене, метою прийняття проекту Закону України "Про систему рейтингування" (далі — Проект) є посилення вимог до діяльності рейтингових агентств на фондовому ринку та, як наслідок, забезпечення учасників фондового ринку об'єктивною професійною інформацією про реальну кредитоспроможність позичальників та емітентів цінних паперів.

2. Основні проблеми, які пропонується вирішити.

У Проекті пропонується вирішити питання, пов'язані із наданням послуг з визначення та оновлення кредитних рейтингів та із діяльністю на фондовому ринку рейтингових агентств, зокрема, щодо:

- підвищення довіри до рейтингових оцінок;

- створення системи контролю якості рейтингових оцінок, що присвоюються рейтинговими агентствами;

- підвищення вимог до діяльності рейтингових агентств;

- забезпечення професійного та об'єктивного визначення рейтингових оцінок;

- забезпечення регулярного оновлення рейтингових оцінок;

- забезпечення вільного доступу інвесторів до інформації про рейтингові агентства та рейтингові оцінки;

- забезпечення належного контролю за діяльністю рейтингових агентств;

- встановлення відповідальності за порушення законодавства про діяльність рейтингових агентств, зокрема, встановлення відповідальності рейтингового агентства та його посадових осіб за присвоєння рейтингової оцінки, що призвела до збитків інвестора (дефолт, банкрутство тощо), а також за порушення кваліфікаційних вимог, встановлених до відповідних працівників рейтингового агентства;

- збереження для інституційних інвесторів необхідності використання в інвестиційній діяльності рейтингових оцінок.

3. Заходи для реалізації Концепції.

Для реалізації Концепції, зокрема, пропонується:

- визначити, що рейтингове агентство не повинно мати серед пов'язаних осіб учасників ринків фінансових послуг або будь-яким іншим чином (прямо чи опосередковано) бути пов'язаним з такими учасниками;

- передбачити необхідність наявності у працівників рейтингового агентства відповідної кваліфікації відповідно до вимог Комісії;

- передбачити необхідність використання рейтинговим агентством власної методики визначення та оновлення кредитних рейтингів під час надання рейтингових послуг, яка має погоджуватись Комісією;

- передбачити обов'язковість розкриття рейтинговим агентством своїх рейтингових оцінок на власному веб-сайті, сайті Державної установи "Агентство з розвитку інфраструктури фондового ринку України" та у офіційному друкованому органі Комісії;

- розширити види рейтингових оцінок, зокрема, передбачити можливість присвоєння рейтинговим агентством нових видів рейтингових оцінок, визнаних Комісією у встановленому нею порядку;

- передбачити необхідність оновлення рейтингової оцінки;

- забезпечити запобігання виникненню конфлікту інтересів, зокрема, шляхом заборони надавати послуги з визначення та оновлення кредитних рейтингів пов'язаним особам;

- передбачити розкриття рейтинговим агентством інформації щодо результатів надання рейтингових послуг;

- створити загальнодоступний Державний реєстр рейтингових агентств;

- передбачити забезпечення моніторингу рейтинговим агентством встановленої ним рейтингової оцінки;

- передбачити можливість призупинення і скасування рейтингової оцінки за результатами її моніторингу рейтинговими агентствами;

- передбачити необхідність регулярного подання до Комісії інформації про результати діяльності рейтингового агентства;

- встановити фінансові санкції, які застосовуються до рейтингових агентств та штрафи, які накладаються на посадових осіб за порушення законодавства про рейтингові агентства;

- передбачити рейтингування рейтинговим агентством інвестиційного портфеля інституційного інвестора (аудит якості портфеля на підставі публічної звітності емітента);

- передбачити можливість створення асоціації рейтингових агентств, яка буде встановлювати для своїх членів єдині стандарти і контролюватиме якість визначення ними рейтингових оцінок;

- передбачити можливість для рейтингового агентства ставити під сумнів рейтингову оцінку іншого рейтингового агентства, направивши відповідний лист з аргументацією регулятору;

- передбачити повноваження Комісії на встановлення вимог до обов'язковості та мінімального рівня рейтингової оцінки активу, в який інвестують інститути спільного інвестування;

- передбачити повноваження Національного банку України на визначення вимог до обов'язковості і мінімального рівня рейтингової оцінки активу, в який інвестують банки;

- передбачити повноваження національної комісії, що здійснює державне регулювання ринку фінансових послуг на визначення вимог до обов'язковості і мінімального рівня рейтингової оцінки активу, в який інвестують страхові компанії.

Крім того, для реалізації Концепції пропонується також встановити:

1) вимоги до процедури присвоєння статусу уповноваженого рейтингового агентства, зокрема:

- процедура повинна бути максимально наближеною до процедури отримання ліцензії;

- претендент повинен подати регулятору пакет документів (реєстраційні, що підтверджують кваліфікацію працівників, контроль конфлікту інтересів, підтвердження досвіду роботи на ринку, репутацію та рекомендації);

- представники Комісії мають провести перевірку відповідного офісного приміщення на предмет розмежування зон роботи відділу продажів послуг і аналітиків, а також аналіз ділової репутації претендента;

- перед прийняттям рішення про присвоєння статусу уповноваженого рейтингового агентства з директором претендента має проводитись співбесіда, метою якої є, зокрема, розуміння досвіду роботи директора та наявності стратегії діяльності рейтингового агентства; співбесіду мають проводити три члени Комісії в присутності директора профільного департаменту і представника юридичного департаменту або на профільному комітеті;

- рішення про присвоєння статусу уповноваженого рейтингового агентства приймається Комісією.

2) кваліфікаційні вимоги до рейтингового агентства:

- встановлення мінімальної кількості працівників;

- вимоги до кваліфікації співробітників (освіта, кваліфікація, досвід роботи);

- вимоги до приміщення;

- вимоги до методології здійснення рейтингування;

- вимоги до наявності та дотримання етичного кодексу та контролю конфлікту інтересів (продавці послуги рейтингування та аналітики);

- вимоги до власного веб-сайту;

- прийняття рішення про присвоєння рейтингової оцінки колегіально, фіксація в протоколі і технічними засобами фіксації інформації).

3) контроль за діяльністю рейтингового агентства, зокрема шляхом:

- повідомлення Комісії про присвоєння рейтингової оцінки та її перегляд (подача в Комісію, публікування і на власному сайті);

- аналізу скарг з боку інвесторів та інших рейтингових агентств;

- аналізу методології рейтингування;

- аналізу ціноутворення (аномальне відхилення ціни може свідчити про неправомірну заінтересованість);

- аналіз різкого підвищення або зниження рейтингової оцінки (може свідчити про некомпетентну оцінку, зроблену раніше, або про замовний формат нової оцінки);

- контролю конфлікту інтересів (поділу розміщення офісу по продажу послуг і аналітичному підрозділу, відсутність можливості прямої комунікації);

- контроль вимог до персоналу і інших важливих даних (повідомлення Комісії про прийняття, звільнення співробітників, зміну адреси, банкрутство рейтингового агентства і судові спори, стороною якого є рейтингове агентство).

4) визначити, що замовником послуг рейтингових агентств може бути:

- емітент, який планує провести публічне розміщення своїх цінних паперів (обов'язково);

- емітент, який зацікавлений в тому, що б його цінні папери знаходилися в портфелі інститутів спільного інвестування (за власною ініціативою);

- інститути спільного інвестування, в разі зацікавленості в придбанні цінних паперів, які ще не мають рейтингової оцінки (відкрите питання отримання інформації або встановити, що для рейтингових агентств можливо використовувати публічну фінансову звітність, але із застереженнями);

- інститути спільного інвестування, банки і фінансові компанії — оцінка якості їх портфеля (добровільно або на вимогу регулятора, потрібно визначити на скільки це захистить інвесторів);

- асоціації, що об'єднують інститути спільного інвестування, банки і фінансові компанії в інтересах своїх членів.

4. Принципові позиції проекту акта.

До принципових позицій Проекту відносяться:

- добровільність визначення рейтингової оцінки, крім випадків прямо передбачених законами;

- об'єктивність визначення рейтингової оцінки;

- публічність оцінок визначення рейтингового агентства;

- колегіальність прийняття рішень щодо визначення рейтингових оцінок.

5. Очікувані результати.

Прийняття Проекту сприятиме:

- зростанню якості рейтингових оцінок і довіри до даного інституту;

- зростанню надійності інвестицій;

- покращенню прогнозованості динаміки фінансового та фондового ринків, зниження ризиків його діяльності.

В цілому прийняття Проекту дозволить покращити інвестиційний клімат в Україні, пожвавити інвестиційні процеси, мінімізувати ризики на фондовому ринку.