За вмілого керівництва державна форма господарювання превалює над приватною
Володимир Цибенко працює директором ДП «Дослідне господарство ім. Декабристів», що в Миргородському районі на Полтавщині, всього п’ятий рік. Але навіть за такий порівняно короткий термін зумів істотно зміцнити його позиції. За результатами роботи підприємства в молочному скотарстві воно увійшло в двадцятку кращих в Україні, виробивши за минулий рік 3180 тонн молока, або 6225 кг від умовної корови. Комплексно розвиваються й інші галузі. Після приєднання підприємства до Інституту свинарства і агропромислового виробництва Полтавської сільськогосподарської дослідної станції ім. М. Вавилова НААН воно за основними виробничими показниками увійшло до першої трійки серед 127 господарств у структурі академії.
Нова техніка для родючих полів
У господарстві вчасно платять зарплату й аванс, значно підвищилася врожайність ранніх зернових та зернобобових культур. Наприклад, торік намолотили 8200 тонн зерна разом із кукурудзою, врожайність якої становила 116 ц з гектара! Не менший урожай збіжжя виростили й нинішнього року. А все тому, що, крім неухильного дотримання технологій, тут з осені щедро удобрюють поля органікою. До того ж інтенсивно поповнюють машинно-тракторний парк. Наприклад, минулого року за готівку придбали новий американський комбайн «Кейс-50-88», а позаторік — трактор «Ньюхоланд» потужністю 350 кінських сил, сівалку точного висіву «Пьотінгер», культиватор «Хорш», дискову борону тощо. Вже цього року закупили нові кормозаготівельний комбайн «Ягуар» та кормозмішувач. На підприємстві насамперед насичують технікою тваринницьку галузь, яка їх годує: тут утримують 1200 голів ВРХ, з них 525 корів, де від кожної надоюють у середньому 20 кг молока за день. Не кожна домашня корова так доїться. Це дає змогу господарству щоденно реалізовувати його в межах 11 тонн за ціною 3 грн за літр.
— Хоч би як усі плакали, що низька ціна на молоко, але мільйон гривень виручки від його реалізації щомісяця ми отримуємо. На ці кошти й живемо. Купуємо пальне, виплачуємо заробітну плату та обов’язкові платежі. Вистачає на насіння й добрива, — розповідає Володимир Цибенко.
Очолюване ним сільгосппідприємство також має статус племінного заводу з миргородської породи свиней, племінного репродуктора з айширської породи ВРХ, розводить овець тонкорунної асканійської породи; у його просторих пташниках чудово почуваються кури породи ломан-браун яєчного напрямку продуктивності та перепели, а в стайнях — коні. Кредитів на розвиток у банках не беруть, потрібну техніку купують на виплат за державною лізинговою програмою, тобто розраховуються за неї упродовж року переважно після збору врожаю. Така державна політика позичок сільгоспвиробнику вигідна, бо дає змогу запроваджувати новітні технології.
Директор ДП «Дослідне господарство ім. Декабристів» Володимира Цибенко віддає перевагу розведенню племінних свиней миргородської породи. Фото автора
…І яблука з молодого саду
Чималі кошти підприємство спрямовує на «соціалку» — своїм автобусом підвозить дітей до школи, забезпечує на пільгових умовах місцеву школу, дитячий садок і лікарню овочами та іншими продуктами харчування, оздоровлює юне покоління, а принагідно й своїх працівників на Азовському морі.
— Діти — наше майбутнє, — каже Цибенко, — а ви ж бачите, яка нині демографічна ситуація в Україні. Через це порушено питання про закриття школи в нашому селі. Але будемо боротися до останнього, щоб не закрили.
Опікується він і людьми похилого віку, пенсіонерами, яким віднаходиться робота в будівельному цеху господарства. За великим рахунком, живуть як одна велика дружна сім’я, а звідси й успіхи.
Розговорилися з директором про те, чому вони вирощують переважно пшеницю, кукурудзу на зерно та сою, а не, скажімо, популярні нині соняшник чи ріпак.
— Бо пшениця — всьому голова, — відповів по-селянськи мудро, — а кукурудза й соя — найрентабельніші на сьогодні культури.
Це не означає, що вони зовсім ігнорують той самий ріпак. Просто сіють його в розумних пропорціях. Кілька років тому насадили молодий яблуневий сад на тисячу дерев, окультуривши таким чином земельну ділянку, що не використовувалася, і заразом оздоровили її, внісши туди 100 тонн перегною. І сад уже плодоносить. Цього року, наприклад, з кожної яблуньки-напівкарлика очікують зібрати щонайменше по відру вітамінних плодів, які, найімовірніше, перероблять на сік і передадуть у підшефні школу, садок та лікарню. Зокрема і в лікарню у Великих Сорочинцях, де також лікуються працівники підприємства.