Про встановлення порядку користування житловим будинком - Уманський міськрайонний суд Черкаської області - Гудзенко В. Л.

Справа №705/6381/13-ц

2/705/127/14

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2014 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області

в складі:головуючої судді - Гудзенко В.Л.

при секретарі Музичук Л.В.

за участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Умані цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6 про встановлення порядку користування житловим будинком,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6 про встановлення порядку користування житловим будинком вказуючи, що рішенням апеляційного суду Черкаської області від 14.03.2013 року визнано право власності за ОСОБА_3 на 7/25 частин та за ОСОБА_4 на 7/25 частин будинку АДРЕСА_1, виділено та визнано право власності за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 по 1/2 частині земельної ділянки, площею 0,0167 га за адресою: АДРЕСА_1 згідно Державного акту ЯЛ №613029 та по 1/2 за кожним земельної ділянки площею 0,0560 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 згідно Державного акту ЯЛ №613028. Виділено ОСОБА_3 автомобіль САЗ 3507 д.н НОМЕР_1, визнавши за нею право власності на нього. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 грошову компенсацію за автомобіль в сумі 8000 грн.

З моменту розірвання шлюбу між нею та відповідачем, відповідач почав на власний розсуд користуватись вищезазначеним спільним майном та не допускає її до користування ним, чим порушує її право власності.

Оскільки порядок користування частинами не визначений, а самостійно вони не можуть визначити порядок користування зазначеними частинами домоволодіння, то вона вимушена звернутися до суду.

За ухвалою Уманського міськрайонного суду від 27.12.2011 року було проведено судову будівельно - технічну експертизу, тому вона просить встановити порядок користування частиною житлового будинку відповідно до варіанту №2 даного висновку.

В судовому засіданні позивач позов підтримала та просить визначити наступний порядок користування домоволодінням по АДРЕСА_1, виділивши в користування відповідачу ОСОБА_4 в будинку: І поверх: 1-3 - кухня, площею 9,0 кв.м.; 1-7 -житлова кімната, площею 16,30 м.кв.; 1-4 - коридор, площею 1,40 м.кв.; 1-5 - санвузол, площею 3,40 м.кв.; 1-6 - котельня, площею 7,60 м.кв.; ІІ поверх: 1-10 - житлова кімната, площею 13,50 м.кв.; 1-11 - житлова кімната, площею 12,70 м.кв., разом по будинку 63,90 м.кв., зобов'язати відповідача замурувати дверний отвір між приміщеннями 1-9 та 1-10, замурувати дверний отвір між приміщеннями 1-12 та 1-11, замурувати дверний отвір між приміщеннями 1-11 та 1-13, влаштувати зовнішні сходи для входу на другий поверх та дверний отвір в зовнішній стіні в приміщенні 1-10 або сходи на другий поверх в приміщенні 1-3, влаштувати окремий вхід на першому поверсі. Виділити їй в користування в будинку: І поверх: 1-2 - житлова кімната, площею 23,50 м.кв.; 1-8 - житлова кімната, площею 10,70 м.кв., 1-1 - коридор, площею 4,80 м.кв., ганок з козирком; ІІ поверх: 1-9 - коридор, площею 10,80 м.кв.; 1-12 - житлова кімната, площею 22,10

м.кв., 1-13 - комора, площею 2,60 м.кв., 1-14 - веранда, площею 5,00 м.кв., разом по будинку 79,5 м.кв., зобов'язати її замурувати дверний отвір між приміщеннями 1-2 та 1-3, замурувати дверний отвір між приміщеннями 1-2 та 1-7. Вбиральню « Ж », ворота №2 з хвірткою №3, замощення « І », водопровід « К », огорожі « 1 », « 4 », та « 5 », погріб « В » залишити в загальному користуванні. Будівлю гаража « В » виділити в користування сторін у двох рівних частинах - виділити їй частину з воротами ( гараж ), а відповідачу ОСОБА_4 частину з вхідним дверним блоком ( комара ). Зобов'язати її улаштувати перегородку між частинами будівлі і гаража. Виділити в користування сторонам горище кожному користувачу над своєю частиною приміщення. Зобов'язати відповідача улаштувати другий вихід на горище. Зобов'язати сторони самостійно переобладнати системи електропостачання, водопостачання, опалення, газопостачання не створюючи перешкод іншій стороні в доступі до цих мереж. Судові витрати покласти на сторони в рівних частинах.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_4 позов не визнав та пояснив, що по передній справі, яка розглядалась в апеляційному суді Черкаської області було винесено рішення, яким рішення Уманського міськрайонного суду від 27 грудня 2012 року було скасовано через те, що будинок не можливо поділити по даному варіанту, який просить позивач. Він не забороняє проживати позивачу в будинку і не чинить їй перешкод, а будинок взагалі не підлягає розподілу. Крім того в даному будинку проживають їхні діти в кімнатах 1-7 та 1-8, якщо розділити будинок, то позивач поставить питання про їх виселення.

Третя особа ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що вона працює в м. Києві та проживає там, коли працює, а потім приїжджає додому та проживає в будинку по АДРЕСА_1. У неї є своя кімната, але вона не може вільно нею розпоряджатись та щось змінювати - ні в своїй кімнаті, ні в будинку, так як мати ( позивач ) сказала, що в такому випадку вона викине її речі з будинку. Позивач не заперечує, щоб вона жила в будинку та не виганяє, але вона ні до чого не має права. Якщо будинок поділити, то вона може залишитись без кімнати.

Третя особа ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що вона підтримує батька ( відповідача ), так як він дозволяє їй жити так, як вона хоче, не забороняє вільно користуватись будинком та речами в ньому, з мамою практично не спілкується. Мама створила іншу сім'ю і вже близько 3-х років вони спільною сім'єю не проживають. З батьком в неї хороші відносини, він оплатив їй навчання, проживання та допомагає постійно. Мати говорила, що це її будинок і вона до нього не має права. Вона розуміє, як мати хоче поділити будинок, проте вона не бажає, щоб будинок був так поділений. Вона проживає в кімнаті 1-8, а сестра в кімнаті 1-7.

Вислухавши в судовому засіданні позивача, представника позивача, відповідача, представника відповідача, третіх осіб, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що рішенням апеляційного суду Черкаської області від 14 березня 2013 року поділено спільне майно подружжя визнавши право власності за ОСОБА_3 на 7/25 частин будинку АДРЕСА_1 та за ОСОБА_4 на 7/25 частин будинку АДРЕСА_1. Виділено та визнано право власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 по 1/2 частині земельної ділянки, площею 0,0167 га за адресою: АДРЕСА_1 згідно державного акту ЯЛ №613029 та по 1/2 за кожним земельної ділянки площею 0,0560 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 державний акт ЯЛ №613028.

Позивач звернулася до суду про встановлення порядку користування вказаним житловим будинком, при цьому просить застосувати варіант №2 висновку судової будівельно - технічної експертизи від 19 вересня 2012 року, згідно якого виділити їй та відповідачу в користування відповідні кімнати, замурувати дверні отвори між приміщеннями, влаштувати другі сходи для входу на другий поверх, влаштувати окремий вхід на першому поверсі. Зобов'язати сторін самостійно переобладнати системи електропостачання, водопостачання, опалення, газопостачання.

Як вбачається із позовної заяви, ОСОБА_3 некоректно сформулювала свої позовні вимоги, так як нею фактично заявлено вимоги не про встановлення порядку користування спірним будинковолодінням, а про його реальний поділ на дві окремі квартири. Про це свідчить і висновок судової будівельно-технічної експертизи від 19.09.2012 року № 27 на який посилається як на підтвердження своїх вимог і доводів позивач у даній справі. В даному висновку зазначено, що

реальний розподіл будинковолодіння на дві відокремлені частки можливий за умови проведення реконструкції будинку для приведення у відповідність до вимог ДБН зі сплатою грошової компенсації за перевищення частки.

Крім того, вищенаведений порядок користування житловим приміщенням, яке перебуває у спільній частковій власності сторін, буде суттєво обмежувати їх права, як учасників спільної часткової власності на будинок, а також буде порушувати принцип рівності часток співвласників, встановлений ст. 357 ЦК України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їх згодою.

Відповідно до ч. 3 ст. 358 ЦК України кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Відповідно до п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду від 22 грудня 1995 р. « Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності » квартира, яка є спільною часткою власності, на вимогу учасника цієї власності підлягає поділу в натурі, якщо можливо виділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення із самостійними виходами, які можуть використовуватись як окремі квартири або ті, які можна переобладнати в такі квартири. У протилежному випадку може бути встановлено порядок користування приміщенням квартири, якщо про це заявлено позов.

У відповідності до абз. 1 п. 6 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» від 4 жовтня 1991 року (з подальшими змінами та доповненнями), при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири. При неможливості виділу частки будинку в натурі, власнику, що виділяється, за його згодою присуджується грошова компенсація. Розмір грошової компенсації визначається угодою сторін, а при відсутності такої згоди - судом по дійсній вартості будинку на час розгляду справи.

Оскільки між сторонами не досягнуто згоди щодо порядку володіння та користування спільною власністю, будь - який договір з цього приводу в матеріалах справи відсутній, суд не знаходить правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_3

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 316, 321, 356, 357, 358 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» від 4.10.1991 року, Постановою Пленуму Верховного Суду від 22 грудня 1995 р., « Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності », ст.ст.10, 11, 57-60, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволення позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6 про встановлення порядку користування житловим будинком - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: В. Л. Гудзенко