про визнання дій неправомірними та зобов»язання вчинити певні дії - Київський апеляційний адміністративний суд - Твердохліб В.А.

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-435/11 Головуючий у 1-й інстанції: Унятицький Д.Є.

Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

УХВАЛА

Іменем України

"29" жовтня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Троян Н.М., Бужак Н.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області на постанову Бородянського районного суду Київської області від 13 січня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області про визнання дій неправомірними та зобов»язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Бородянського районного суду Київської області від 13 січня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково та зобов'язано Відповідача провести перерахунок та виплату щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров»ю та підвищення до пенсії у розмірах, визначених ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни за період з 01.06.2010 року по 01.12.2010 року.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Управління пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою у задоволенні позову відмовити.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду першої інстанції, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Рішення суду першої інстанції прийняте у порядку скороченого провадження.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач віднесена до 4 категорії осіб, які постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи, перебуває на обліку у Відповідача.

Згідно ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»особам, віднесеним до категорії 4, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах - 15 % мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території посиленого радіоекологічного контролю підвищуються на одну мінімальну заробітну плату.

Враховуючи вищевикладене, Позивач має право на одержання щомісячної додаткової пенсії у розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком та має право на підвищення до пенсії у розмірі мінімальної зарплати.

Всупереч ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»Позивачу пенсія виплачувалась відповідно до Постанов Кабінету Міністрів України та Закону України «Про державний бюджет на відповідний рік».

З огляду на те, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу в порівнянні з Постановою Кабінету Міністрів України Відповідач неправомірно виплачував пенсію в меншому розмірі, ніж це передбачено ст. ст. 39, 51 зазначеного Закону.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у Позивача права на перерахунок та виплату пенсії у розмірах, визначених ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за період з 01.06.2010 року по 01.12.2010 року.

Крім того, Позивач є особою, що належить до соціальної категорії громадян «діти війни»в розумінні ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»особам, що належать до соціальної категорії громадян «діти війни», Відповідач повинен був нараховувати та виплачувати щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Всупереч ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»Позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалась відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.

З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закон України «Про соціальний захист дітей війни» має вищу юридичну силу в порівнянні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.

Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 183-2, 198, 200, 205, 206, 211, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області залишити без задоволення, а постанову Бородянського районного суду Київської області від 13 січня 2011 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття та є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Троян Н.М.

Бужак Н.П.