Именно от грамотности составления иска в суд и будет напрямую зависеть решение, которое вынесет судья ...
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 вересня 2014 року м. Київ К/800/41184/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого судді: Сіроша М.В.,
суддів: Блажівської Н.Є.,
Юрченко В.П.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі - ДПІ) на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом ДПІ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Котовський винзавод» (далі - Товариство),
про стягнення суми, несплаченої внаслідок отримання (застосування) податкової пільги,-
В С Т А Н О В И Л А :
У жовтні 2012 року ДПІ звернулася до суду з адміністративним позовом про стягнення з Товариства суми, несплаченої внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, у розмірі 290 705 921,82 грн.
18 лютого 2013 року ухвалою Одеського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2014 року, провадження в адміністративній справі зупинене до набрання законної сили рішення у справі № 1570/5441/2012 за адміністративним позовом Товариства до ДПІ про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000512200, № 0000522200, № 0000542200, № 0000562200, № 0000572200, № 0000602200, № 0000622200 від 22.05.2012 року; № 0000892200 від 13.08.2012 року та № 0000992200 від 11.09.2012 року.
ДПІ звернулася із касаційною скаргою про скасування ухвали Одеського окружного адміністративного суду та ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Постановляючи ухвалу про зупинення провадження у адміністративній справі, суди першої та апеляційної інстанцій зазначили, що податкове повідомлення-рішення № 0000992200 від 11.09.2012 року, на підставі якого ДПІ в даній адміністративній справі просить суд стягнути з Товариства на користь держави суму, несплачену до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, у розмірі 290705921,82 грн., оскаржено Товариством в судовому порядку.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 156 КАС України суд зупиняє провадження по справі, у разі неможливості розгляду справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
Суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства. Ця підстава виникає в процесі тоді, коли постановлення рішення можливо після підтвердження фактів, що мають преюдиційне значення для цієї справи, в іншій справі, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.
Згідно з ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають повторному доведенню факти та обставини, які встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, яке набрало законної сили.
Суди попередніх інстанцій обґрунтовано зазначили, що у вересні 2012 року Товариство звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про оскарження податкових повідомлень-рішень ДПІ, в тому числі податкового повідомлення-рішення № 0000992200 від 11.09.2012 року, яким Товариству визначено суму грошового зобов'язання зі сплати акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (виноробна продукція), у розмірі 332540989,07 грн., у тому числі за основним платежем -290705921,82 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями, у розмірі 41835067,25 грн.
17 жовтня 2012 року ДПІ звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства про стягнення на користь держави суми, несплаченої до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, у розмірі 290705921,82 грн.
Зазначена сума, яку ДПІ просить суд стягнути з Товариства у даній адміністративній справі, виникла на підставі податкового повідомлення-рішення ДПІ № 0000992200 від 11.09.2012 року.
Висновки судів першої та апеляційної інстанцій про зупинення провадження у справі є обґрунтованими.
Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.
Колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для їх скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.
Керуючись ст.,ст. 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів відхилити.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: Сірош М.В.
Блажівська Н.Є.
Юрченко В.П.
