Именно от грамотности составления иска в суд и будет напрямую зависеть решение, которое вынесет судья ...
№ 201/8491/14 ц
провадження 2/201/2153/2014
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 липня 2014 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
у складі: головуючого
судді Антонюка О.А.
при секретарі Дашкевич Х.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 03 липня 2014 року звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Позивач в своєму позові посилається на те, що з відповідачем знаходиться у зареєстрованому шлюбі з 05 жовтня 2002 року, від цього шлюбу і спільного мешкання мають одну спільну неповнолітню дитину: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Спільне життя не склалося, в сім'ї не було взаєморозуміння, виникали сварки, відповідач не чемно поводиться з нею, не допомогає та інш., що призвело до розпаду сім'ї. Разом фактично мешкають, але спільне господарство не ведуть, подружні стосунки припинені в 2012 році, сторони мають психологічну несумісність, стосунки не підтримують. Сім'я сторін розпалася та поновлена бути не може. Примирення та збереження сім'ї не можливе. Спору пов'язаного з майном на теперішній час немає. Їх неповнолітня дитина за згодою сторін мешкає та буде мешкати з матір'ю - позивачем. Просила шлюб розірвати, прізвище їй залишити шлюбне, задовольнивши позов.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив, в зверненні до суду позовні вимоги фактично визнав, не заперечував проти них, просив шлюб розірвати і справу розглянути без його участі. Суд вважає можливим розгляд справи за відсутності відповідача відповідно до ст. 169 ЦПК України.
З'ясувавши думку сторін, оцінивши добуті та представлені докази, перевіривши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим і підлягаючим задоволенню.
Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Судом в судовому засіданні встановлено, що сторони ОСОБА_1 і ОСОБА_2 знаходяться в шлюбі з 05 жовтня 2002 року, що зареєстрований відділом реєстрації актів громадянського стану Жовтневого районного управління юстиції м. Дніпропетровська, актовий запис № 1032. Від цього шлюбу і спільного мешкання мають одну спільну неповнолітню дитину: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Сумісне життя між сторонами не склалося, в сім'ї не було взаєморозуміння, виникали сварки, що призвело до розпаду сім'ї і роздільного мешкання, мають психологічну несумісність. З 2012 року шлюбних і подружніх відносин немає, фактично мешкають разом, але спільне господарство не ведуть, стосунки не підтримують. Прийняті наміри до порозуміння та примирення ні до чого не призвели. Примирення та збереження сім'ї неможливі.
У відповідності до ст. 110 Сімейного Кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним з подружжя.
Згідно ст. 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Згідно ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.
Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності.
Всебічне дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, з урахуванням допустимості доказів та узгодженістю і несуперечністю між собою дають об'єктивні підстави вважати, що позов підлягає задоволенню.
Приймаючи до уваги, що подружжя стосунки не підтримує, разом мешкає, але сумісно господарство не веде, примирення між сторонами неможливе, спору стосовно спільно нажитого майна зараз немає, суд вважає можливим шлюб між ними розірвати, а прізвище позивачці після розлучення слід залишити шлюбне - ОСОБА_1 (на її прохання). Спору, пов'язаного з майном, на теперішній час немає. Їх неповнолітня дитина за згодою сторін мешкає та буде мешкати з матір'ю - позивачем ОСОБА_1.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України позивачу, на користь якого ухвалено рішення, суд присуджує з відповідача понесені ним судові витрати: 243 грн. 60 коп. судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 8, 19, 55, 124 Конституції України, ст. ст. 110, 111, 112, 153, 157 СК України, ст. ст. 3, 4, 10, 11, 57-61, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 і ОСОБА_2, зареєстрований 05 жовтня 2002 року відділом реєстрації актів громадянського стану Жовтневого районного управління юстиції м. Дніпропетровська, актовий запис № 1032, мають одну спільну неповнолітню дитину - розірвати.
Прізвище ОСОБА_1, яке не було змінено нею після реєстрації шлюбу, залишити шлюбне, а саме «ОСОБА_1».
Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя -
