Про інцидент з розповіді потерпілої - Солом'янський районний суд міста Києва - Агафонов С. А.

Справа № 760/1480/13-к

Провадження № 1-кп/760/213/13

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2014 року м. Київ

Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Агафонова С.А.

при секретарі Наконечній Т.В.

за участю:

прокурорів Чолака І.І., Стасюка Р.О.,

потерпілої ОСОБА_1,

представника потерпілої ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 42013110090000197 від 12.07.2013 р. по обвинуваченню:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Києва, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 проживаючого за адресою: АДРЕСА_4, працюючого в ТОВ "Неомідок" (зі слів), з середньою освітою, неодруженого, дітей не має, в силу ст. 89 КК України не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України;-

ВСТАНОВИВ:

Згідно пред'явленого ОСОБА_4 обвинувачення, він 27.03.2013 року близько о 15 годині 00 хвилин знаходячись в коридорі квартири АДРЕСА_1 під час конфлікту з ОСОБА_1, який виник на ґрунті неприязних відносин, застосувавши фізичну силу схопив останню обома руками за її руки та сильно стиснув, утримуючи на протязі хвилини, тим самим спричинив ОСОБА_1 легкі тілесні ушкодження.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 1365/е від 19.08.2013 р., потерпілій ОСОБА_1 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: синці овальної форми, синьо-фіолетового кольору з зеленуватим забарвленням по периферії - на внутрішній поверхні правого плеча у верхній третині (4,5х1,5(см)), у середній третині (1х1,5(см), 2,5х3(см)); на заднє-внутрішній поверхні правого плеча у нижній третині (1х1,5(см)), які утворилися від дії тупих предметів, деякі з яких мали овальні контактні поверхні, у строк 27.03.2013, не є небезпечними для життя, як кожне окремо так і у сукупності, відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Таким чином, згідно даного пред'явленого обвинувачення, ОСОБА_4, своїми умисними діями, які виразилися в умисному спричиненні легких тілесних ушкоджень, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України.

Під час проведення судового розгляду даного кримінального провадження прокурором Чолаком І.І. було змінене обвинувачення в частині умислу обвинуваченого. Так, згідно зміненого обвинувачення прокурор стверджує, що застосування фізичної сили було вчинене обвинуваченим з метою умисного завдання фізичного болю потерпілій ОСОБА_1. В решті змісту пред'явлене обвинувачення змінене не було.

Під час розгляду кримінального провадження в судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_4, 27.03.2013 року близько о 15 годині 00 хвилин знаходячись в коридорі квартири АДРЕСА_1, під час конфлікту з ОСОБА_1, який виник на ґрунті неприязних відносин, з метою умисного завдання фізичного болю, застосувавши фізичну силу, схопив останню обома руками за її руки, тим самим спричинив ОСОБА_1 легкі тілесні ушкодження, які виразились в порушенні анатомічної цілісності тканин.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 1365/е від 19.08.2013, потерпілій ОСОБА_1 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: синців овальної форми, синьо-фіолетового кольору з зеленуватим забарвленням по периферії - на внутрішній поверхні правого плеча у верхній третині (4,5х1,5(см)), у середній третині (1х1,5(см), 2,5хЗ(см)); на заднє-внутрішній поверхні правого плеча у нижній третині (1х1,5(см)), які утворилися від дії тупих предметів, деякі з яких мали овальні контактні поверхні, у строк 27.03.2013 р., не є небезпечними для життя, як кожне окремо так і у сукупності, відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Таким чином, ОСОБА_4 своїми умисними діями, які були спрямовані на заподіяння фізичного болю та виразились у протиправному умисному діянні, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України умисне легке тілесне ушкодження.

Потерпілою від даного кримінального правопорушення є ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженка м. Авдеєвки, Донецької області, зареєстрована та проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 громадянка України.

Обвинувачений в судовому засіданні свою вину в інкримінованому йому злочині не визнав, суду показав, що 27 березня 2014 року приїхав до потерпілої, що є його бабусею, в гості. Подзвонив в двері, потерпіла відчинила та він увійшов. В квартирі побачив відсутність свого холодильника та деяких речей. На ґрунті факту зникнення речей, між обвинуваченим та потерпілою відбулася розмова на підвищених тонах, в ході якої потерпіла заявила обвинуваченому, щоб той "уходив та виписувався з квартири та що він їй не потрібен".

Обвинувачений знаходився в квартирі приблизно 30 хв. Внаслідок розмови, що відбулася між ним та потерпілою, остання зателефонувала своєму чоловіку ОСОБА_5, який приїхав через деякий час з працівниками міліції. Далі обвинувачений стверджував, що під час подальшої розмови, ОСОБА_5 взяв потерпілу за плечі та відвів її в інший бік. Потерпіла опору не чинила.

При цьому, на запитання суду, обвинувачений вказав, що він не з ким не сварився, був в спокійному стані. З приводу дій ОСОБА_5, пояснив, що той відвів потерпілу в сторону, щоб вона не заважала. В цей час потерпіла не говорила, що їй боляче. З приводу причин виникнення у потерпілої тілесних ушкоджень жодних здогадок не має.

Однак такі твердження суд сприймає критично, оскільки вина ОСОБА_4 повністю підтверджується зібраними по справі та перевіреними у судовому засіданні доказами.

Так, допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 суду пояснила, що обвинувачений ОСОБА_4 є "прописаним" в її квартирі, хоч і не проживає там. "Прописала" вона його тому, що він обіцяв, що буде їй допомагати. Однак він не за що не платив.

27 березня 2014 року приблизно о 15.00 год. він зайшов де неї квартиру, відкривши двері своїм ключем, який взяв у померлого батька. Під час розмови потерпіла повідомила обвинуваченому, що вийшла заміж. Дана новина дуже засмутила обвинуваченого, він почав її ображати, "метався" по квартирі, злився. Під час цього напав на неї, схопив за руки та почав трясти, говорячи, що їй "пора здихати", а вона заміж вийшла.

Після даних дій, потерпіла зателефонувала своєму чоловікові ОСОБА_5, той приїхав через деякий час з міліцією, яка врешті і забрала обвинуваченого.

На запитання суду потерпіла повідомила, що ОСОБА_5 її за плечі не брав, силою не виводив. На запитання сторони захисту повідомила, що синці виявила на наступний день.

Покази потерпілої підтверджуються показами свідка ОСОБА_5, який є її чоловіком та проживає разом з нею за адресою: АДРЕСА_1. В судовому засіданні даний свідок показав, що 27 березня 2013 року він поїхав з дому, щоб змінити номер телефону. На мобільний телефон йому зателефонувала його дружина (потерпіла) та сказала: "ОСОБА_5, возвращайся срочно домой, тут ОСОБА_4 такое вытворяет…". Після даного повідомлення свідок зателефонував на 102 та викликав міліцію.

Коли ОСОБА_5 зайшов до квартири, ОСОБА_4 сидів на кухні. Потерпіла ОСОБА_1 повідомила свідку, що обвинувачений хватав її за руки та викручував їх. Прапорщик міліції, що з'явився на виклик, запропонував їм пройти до кімнати, вони разом пройшли. Жодного фізичного контакту між потерпілою та свідком не було. Пізніше свідок помітив чорні плями на руках, які виявилися синцями.

Свідок ОСОБА_7, що працює дільничним інспектором міліції Солом'янського РУГУ МВС України показав, що приходив до потерпілої, щоб її допитати. Під час допиту потерпіла ОСОБА_1 йому повідомила, що під час конфлікту між нею та обвинуваченим, останній взяв її за руки, притиснув, чим завдав фізичного болю.

Свідок ОСОБА_8, що є знайомим ОСОБА_5 та ОСОБА_1 суду показав, що іноді приходить до них та допомагає. До березня 2013 року був у них 4-5 разів. Коли він прийшов в квітні, потерпіла йому розповіла, що її онук її потрусив, внаслідок чого в неї з'явилися синці та болять руки.

Свідок ОСОБА_9, що є сусідом потерпілої вказав, що знає про інцидент з розповіді потерпілої, яка йому повідомила, що до неї приїхав онук, який під час сварки схопив її за руки, після чого у неї виникли синці. Деталей даної розмови не пам'ятає.

Свідок ОСОБА_10, що є сусідом потерпілої, зазначив, що його бабуся дружить із потерпілою. Сама бабуся не може з'явитися до суду, оскільки їй дуже важко ходити. Разом з тим, його бабуся йому розповідала, що до неї приходила потерпіла, яка була дуже знервована, в сльозах, бабуся її "відпоювала валеріанкою". Після того, потерпіла їй розповіла, що на неї напав онук та побив її. Через 2-3 дні потерпіла показувала бабусі синці.

Свідок ОСОБА_11 жодної інформації по суті кримінального провадження не надала, вказавши, що не спілкується з потерпілою

Відповідно до ч. 2 ст. 97 Кримінального процесуального кодексу України, суд має право визнати допустимим доказом показання з чужих слів незалежно від можливості допитати особу, яка надала первинні пояснення, у виняткових випадках, якщо такі показання є допустимим доказом згідно з іншими правилами допустимості доказів.

Враховуючи вимоги даної норми, виключність випадку, зважаючи на відсутність прямих свідків в даному кримінальному провадженні, суд вважає, що пояснення даних свідків мають важливе значення для з'ясування обставин події. Крім того, враховуючи обставини надання первісних пояснень, які викликають довіру щодо їх достовірності, переконливість відомостей щодо факту надання первісних пояснень, а також відповідність їх один одному та узгодженість між собою, суд визнає допустимими пояснення свідків ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, в частині надання їх з чужих слів.

Покази свідка ОСОБА_11 суд не може покласти у вирок, оскільки вони не містять інформації стосовно предмету доказування.

Вина ОСОБА_4 у нанесенні легких тілесних ушкоджень ОСОБА_1 підтверджується також:

- довідкою від 12.04. 2013 р. про прийняття і реєстрацію заяви ОСОБА_1 стосовно вчиненого щодо неї правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України (а.с. 127);

- рапортом начальника ч/ч Солом'янського РУ ГУМВС України в м. Києві майора міліції ОСОБА_12 від 30.04.2013 р. про те, що в діях ОСОБА_4 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України (а.с. 128);

- висновком спеціаліста в галузі судово-медичної експертизи на підставі заяви ОСОБА_1 від 30.03.2013 р. № 534/Ж згідно якого на внутрішній поверхні правого плеча у верхній третині (4,5х1,5(см)), у середній третині (1х1,5(см), 2,5хЗ(см)); на заднє-внутрішній поверхні правого плеча у нижній третині (1х1,5(см)) розташовані синці овальної форми синьо-фіолетового кольору з зеленуватим забарвленням по периферії. Ушкодження у вигляді синців утворилися від дії тупого (тупих) предмету (предметів), за давністю утворення можуть відповідати вказаному терміну, тобто, 27.03.2013 р. та відносяться до легких тілесних ушкоджень (за критерієм тривалості розладу здоров'я) (а.с. 137);

- висновком експерта № 1365/е від 19.08.2013-09.09.2013 р. згідно якого, під час проведення 30.03.2013р. судово-медичного огляду у ОСОБА_1 були виявлені такі тілесні ушкодження: синці овальної форми, синьо-фіолетового кольору з зеленуватим забарвленням по периферії - на внутрішній поверхні правого плеча у верхній третині (4,5х1,5(см)), у середній третині (1х1,5(см), 2,5х3(см))); на заднє-внутрішній поверхні правого плеча у нижній третині (1х1,5(см)).

Відновлення анатомічної цілісності та функції травмованих ділянок по місцю утворення синців, у звичайному перебігу, спостерігається у строк до 6 діб, тобто, цей строк визначає тривалість розладу здоров'я. Саме тому, кожне з виявлених тілесних ушкоджень, за ступенем тяжкості, відноситься до ЛЕГКОГО тілесного ушкодження, відповідно п. п. 2.3.5. та 4.6. «Правил».

Описані тілесні ушкодження утворилися від ударної дії тупих предметів, деякі з яких мали овальні контактні поверхні, у строк, вказаний у описовій частині Постанови, тобто, 27.03.2013. З урахуванням викладеного вище, є підстави спростовувати вірогідність утворення цих тілесних ушкоджень за рахунок падіння на площину (а.с. 139-141);

Виходячи із здобутих та досліджених у судовому засіданні доказів, суд, розглядаючи справу в межах пред'явленого обвинувачення, вважає доведеною вину ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого злочину, а його дії вірно кваліфіковані за ч.1 ст.125 КК України, оскільки він заподіяв умисне легке тілесне ушкодження потерпілій ОСОБА_1

Так, в судовому засіданні учасники судового провадження не заперечували існування затяжного цивільного спору з приводу квартири, в якій проживає потерпіла та зареєстрований обвинувачений. Виходячи із даного факту, суд вважає цілком логічною можливість завдання тілесних ушкоджень потерпілій обвинуваченим після того, як він дізнався, що вона вийшла заміж, а отже, на цю квартиру буде претендувати ще і її чоловік.

З огляду на це, мотив є встановленим в судовому засіданні - це злість, що раптово виникла після оголошення потерпілої інформації про одруження. А метою вчинення правопорушення, як встановлено в судовому засіданні, було завдання фізичного болю потерпілій шляхом стискання її за руки.

Покази всіх свідків узгоджуються із показаннями потерпілої і не суперечать зібраним в справі доказам.

Суд критично відноситься до показів обвинуваченого, оскільки його покази не підтверджуються ні показами свідків, ні показами потерпілої, ні зібраними в справі доказами.

Жоден із учасників судового розгляду, в тому числі і обвинувачений, не вказав на можливість завдання даних тілесних ушкоджень іншою особою, не вказав на цю іншу особу, яка могла завдати тілесних ушкоджень потерпілій, а також не навів відповідних мотивів. Щоправда, обвинувачений в своїх поясненнях зазначав про те, що свідок ОСОБА_5 під час розмови в квартирі, брав потерпілу за плечі та відводив в сторону, хоча прямо і не пов'язував цей факт з заподіянням потерпілій тілесних ушкоджень, оскільки в суді заявив, що не здогадується звідки утворилися тілесні ушкодження у потерпілої.

Разом з тим, суд не довіряє даним показам обвинуваченого, оскільки вони спростовуються показами потерпілої і свідка ОСОБА_5, які в суді стверджували, що жодного фізичного контакту під час інциденту у них не було, а тому суд виключає вірогідність завдання легких тілесних ушкоджені потерпілій свідком ОСОБА_5

При цьому суд вважає за можливе покласти у основу вироку показання потерпілої щодо умисного нанесення їй обвинуваченим тілесних ушкоджень та покази свідків, які є логічними, послідовними та об'єктивними.

В судовому засіданні за ініціативою сторони захисту були досліджені матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР № 12013110090005734 від 01.05.2013 року. Суд не бере до уваги постанову про закриття кримінального провадження від 31.10.2013 року на яку посилалася захисник та не застосовує в даному випадку наслідки, встановлені ч. 6 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України, оскільки виходячи із змісту даної постанови, об'єктивна сторона кримінального правопорушення в зв'язку із відсутністю складу якого було закрите провадження полягає в тому, що онук потерпілої під час словесного конфлікту штовхнув її, чим заподіяв тілесні ушкодження.

Виходячи ж із змісту пред'явленого та доведеного в ході судового розгляду обвинувачення ОСОБА_4, з метою умисного завдання фізичного болю, застосувавши фізичну силу, схопив останню обома руками за її руки, тим самим спричинив ОСОБА_1 легкі тілесні ушкодження, які виразились в порушенні анатомічної цілісності тканин.

Таким чином, кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12013110090005734 було розпочате стосовно іншого діяння, ніж дане провадження, має інший прояв і, виходячи із змісту зазначеної постанови, підтвердження в ході досудового слідства не знайшло. А тому, закриття провадження по факту поштовху потерпілої обвинуваченим не виключає можливості здійснення провадження по факту хапання її за руки з метою завдання фізичного болю, що був підтверджений в ході судового розгляду.

Показання потерпілої узгоджуються із показаннями свідків: ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та підтверджуються висновком експерта № 1365/е від 19.08.2013-09.09.2013 р. згідно якого, під час проведення 30.03.2013 судово-медичного огляду у ОСОБА_1 були виявлені легкі тілесні ушкодження.

Таким чином, показання потерпілої ОСОБА_1 та свідків є послідовними та логічними, узгоджуються між собою та об'єктивно підтверджуються висновками судово-медичної експертизи, а тому підстави ставити під сумнів твердження потерпілої про те, що саме від хапання її за руки обвинуваченим в неї виникли тілесні ушкодження - відсутні.

За вказаних обставин суд розцінює твердження обвинуваченого ОСОБА_4 про невинуватість у вчиненні злочину як спосіб захисту та намагання уникнути відповідальності за скоєне та не може покласти їх у основу вироку.

З огляду на викладене, вина ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, знайшла своє підтвердження об'єктивними, належними та допустимими доказами по справі і не викликає сумнівів у суду.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання суд згідно з вимогами ст.65 Кримінального кодексу України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_4 вчинив злочин, віднесений до категорії злочинів невеликої тяжкості, умисний та закінчений.

Як особа, ОСОБА_4 за місцем проживання характеризується позитивно, раніше в силу ст. 89 КК України не судимий.

Обставин, що пом'якшують або обтяжують покарання обвинуваченого не встановлено.

Враховуючи те, що обвинувачений є працездатним, має постійне місце роботи, суд вважає за необхідне призначити йому покарання у вигляді штрафу.

Таким чином, виходячи із зазначеного та керуючись ст. ст. 351-353, 373, 374 Кримінального процесуального кодексу України та на підставі ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України.

Призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді штрафу в розмірі тридцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян - 510,00 грн. (п'ятсот десять грн. 00 коп.).

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишити у вигляді особистого зобов'язання.

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копія вироку видається учасникам кримінального провадження відразу після його проголошення.

Суддя С.А. Агафонов