Про дату - Першотравневий районний суд Донецької області - Топузова Н. М.

241/780/14-к

1-кп/241/74/2014

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.08.2014 року смт.Мангуш

Першотравневий районний суд Донецької області у складі :

головуючого судді Топузової Н.М.

суддів : Скудіна В.Є.

Трегубенко С.В.

за участю прокурора Авдана М.В.

обвинуваченого ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

секретаря судового засідання Орчелота І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду смт.Мангуш кримінальне провадження за обвинувальним актом у кримінальному провадженні внесенному до єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014050710000173 від 03 травня 2014 року,стосовно:

ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м.Донецьку, громадянина України,з середньо-спеціальною освітою, не одруженого,який має на утримані одну неповнолітню дитину, не працюючого, який мешкає за адресою : АДРЕСА_1 ,раніше не засудженого,

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 15 ч.2,ст. 115 ч.1 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

03.05.2014року, близько 05 години 30 хвилин, ОСОБА_2, будучи в стані алкогольного сп'яніння, знаходився в приміщенні будинку, де тимчасово мешкав за адресою: АДРЕСА_2, разом зі своїм знайомим ОСОБА_4 , де на ґрунті виниклих неприязних відносин, між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 виникла сварка, в результаті якої ОСОБА_4 спричинив ОСОБА_2 легкі тілесні ушкодження . Після чого ОСОБА_2 зайшов до кімнати де мешкав, сів на ліжко та взяв кухонний ніж у праву руку, притиснувши його лезом до руки. Через деякий час , до кімнати зайшов першим ОСОБА_4, а за ним власник домоволодіння ОСОБА_5 ОСОБА_4 підійшов до ОСОБА_2, який знаходився у положенні сидячі на ліжку. ОСОБА_2, маючи намір на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_4, піднявся з ліжка, та швидким рухом руки розвернув ніж, який тримав в правій руці притиснутим лезом до своєї правої руки, та навмисно наніс один удар кухонним ножем в лівий бік грудної клітини ОСОБА_4, чим заподіяв останньому ,згідно висновку експерта № 177 від 20.06.2014 року, тілесні ушкодження у вигляді: колото-різаного поранення грудної клітини ліворуч, що проникає в ліву плевральну порожнину, з ушкодженням лівої легені, серцевої сорочки, що ускладнилося гемоперикардом, пневмогемотораксом, які по ступеню тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя під час їх заподіяння, тим сами скоїв усі дії,які вважав необхідними для доведення злочинного умислу до кінця,але смерть потерпілого ОСОБА_4 не настала з причин, які не залежали від його волі ,у зв*язку з тим, що останньому була надана своєчасна медична допомога.

Обвинувачений ОСОБА_2 , свою провину у висунутому обвинуваченні за ст.ст. 15 ч.2,115 ч.1 КК України визнав частково,та пояснив суду,що : з ОСОБА_4 знайомий з березня 2014 року,відносини нормальні,мешкали разом на квартирі у ОСОБА_6у м.Донецьку, а потім разом з господаркою будинку ,переїхали до неї на дачу у АДРЕСА_2, де разом з ним мешкали в одній кімнаті та працювали у ОСОБА_6 ОСОБА_5-чоловік ОСОБА_6 З вечора 02.05.2014 року,він разом з ОСОБА_4 вживав спиртні напої, ліг спати він вже 03.05.2014 року. Біля 6 годин 03.05.2014 року його розбудив ОСОБА_4 та покликав у кімнату до господарів. Він пішов .Коли він підійшов до кімнати, двери відчинилися та на нього налетів ОСОБА_5 ,схопивши його за грудки,почав звинувачувати у чомусь,у чому-він не розумів. ОСОБА_5 його штовхав,при цьому він вдарявся у двері .Одночасно ,ОСОБА_4 почав його бити по обличчу.Він однією рукою здержував ОСОБА_5,а другою-відбивався від ОСОБА_4Звільнившись,він пішов до кімнати.У нього з носа та рота йшла кров,яку він почав витирати,натягнувши на обличчя майку.У нього були розбиті ніс та губа. Коли він сидів на ліжку, у кімнату дуже швидко зайшов ОСОБА_4 та почав замахуватися на нього.У ОСОБА_4 ніяких предметів в руках не було та ніяких погроз він не вислювлював. Він, побачивши його очі та обличчя, та те,що за ним до дверей підійшов ОСОБА_5 з сокирою у руках, зрозумів,що на нього зараз нападуть та зарубають , схопив з тумбочки ,яка біля ліжка ніж , увернувся від замаху рукою, та вдарив ножем в область тулубу ОСОБА_4,куди саме ,не дивився. ОСОБА_4 відійшов від нього,а у нього у руці залишився ніж. ОСОБА_5 в цей час стояв біля двері та тряс сокирою . Він подивися на свої руки, там був ніж у крові. ОСОБА_5 та ОСОБА_4 пішли.Він посидів трохи,потім ніж поклав до умивальника,замив кров на джинсах та пішов до кімнати чекати міліцію. Коли приїхала міліція,його затримали.Вину визнає тільки в тому,що взяв ножа та наніс удар. Вбивати ОСОБА_4 він не хотів, він тільки захищався від ОСОБА_4

Потерпілий ОСОБА_4 в судове засідання не прибув за викликом, про дату ,час і місце слухання справи був повідомлений належним чином.Надав заяву про неможливість прибуття у зв*язку з активною фазою антитерористичної операції,яка проходить в Донецькій області,в місті,де він мешкає, просив справу розглянути без його участі .Суд,вважав,що дана причина неприбуття поважна, та на підставі ст. 325 КПК України,провів судовий розгляд без участі потерпілого.

Незважаючи на часткове визнання обвинуваченим ОСОБА_2 своєї вини ,суд вважає,що його вина у скоєні кримінального правопорушення,передбаченого ст. 15 ч.2,115 ч.1 КК України повністю доведена дослідженими судом доказами .

Так ,допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснив суду,щоОСОБА_6 його дружина, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 квартиранти.Всі вони разом , у травні 2014 року ,знаходилися на дачі,яка розташована у АДРЕСА_2.ОСОБА_4 та ОСОБА_2 мешкали там та працювали по господарству.Вдвох вони проживали в одній кімнаті. 02.05.2014 року, ОСОБА_4 вирішив поїхати від них та просив грошей за роботу.яку ще не до кінця виконав. Йому сказали,що вже не має чим уїхати,але він наполягав. ОСОБА_6 дала йому грошей.Разом з ОСОБА_2 вони пішли .ОСОБА_2повернувся вже 03.05.2014 року біля 2-2,30 год.,та попросив відчинити його кімнату.Він пійшов відчиняти,але ОСОБА_2 вже не було. Вони прийшли десь 5-5,30 год. До нього в кімнату прийшов ОСОБА_4,приніс пів кружки самогону,запропонував випити.Він відмовився.ОСОБА_4 почав говорити,що ОСОБА_2 поганий.ОСОБА_2 прийшов через 20-30 хивл.,та зайшов до себе у кімнату.ОСОБА_4 хотів забрати свої речі,щоб піти з кімнати від ОСОБА_2 та попросив сходити до їх кімнати. Вони пішли. ОСОБА_4 зайшов у кімнату ,він став у дверному пройомі. ОСОБА_2 сидів на ліжку,у нього руки були складені перед собою,та ножа не було видно в руці,мабудь він його притиснув до руки. Коли ОСОБА_4 знаходився у проході в кімнаті, ОСОБА_2 піднявся та підійшов до ОСОБА_4 впритул та ножем,який був у нього в руці, вдарив ним в ліву частину тулубу ОСОБА_4 Коли ОСОБА_2 підходив до ОСОБА_4, то ніж у нього був захований у руці. Потім ОСОБА_2 витягнув ніж .Він почав говорити ОСОБА_2,що він робить,та той відповів-відійди,а то я і тебе. ОСОБА_4 почав присідати,він підхопив його під руки ,відтягнув та повів до двору. ОСОБА_6 він сказав,що ОСОБА_2 вдарив ножем ОСОБА_4Він взяв сокиру та пішов до ОСОБА_2,так як той пообіцяв і його.В цей час ОСОБА_6 почала кричати,що ОСОБА_4 непритомніє .Він побіг до них та разом з ОСОБА_6 відвезли ОСОБА_4 до лікарні.ОСОБА_2 був у стані сп*яніння.Коли ОСОБА_2 вдарив ножем ОСОБА_4.між ними ніякої сварки не було,у ОСОБА_4 ніяких предметів в руках не було,у нього також ніяких предметів в руках не було.Коли ОСОБА_2 витягував ножа з ОСОБА_4, ОСОБА_4 сказав,що у ОСОБА_2 ніж.

У судовому засіданні допитана в якості свідка ОСОБА_6 пояснила суду,що :ОСОБА_5її чоловік . ОСОБА_2 та ОСОБА_4 її квартиранти та одночасово робочі,які виконують різну роботу на дачі в АДРЕСА_2За цією адресою ,в травні 2014 року, вони всі разом мешкали. 02.05. 2014 р. ОСОБА_4 зібрався їхати додому. За вечерею поїли ,всі разом вжили спиртні напої. Вона дала йому грошей ,та він разом з ОСОБА_2 пішли з дому. Повернулися вони біля 5 год 03.05.2014 року. ОСОБА_4 прийшов перший,потім -ОСОБА_2 Вони с чоловіком спали ,та ОСОБА_4 розбудив їх,приніс пляшку,пропонував випити.Слідом прийшов ОСОБА_2,вони почали суперечитись один з одним. Вона просила не перешкоджати сну .Вони пішли.Через 10 хвил. вона вже побачила ОСОБА_4,який сказав їй,що його ножем вдарив ОСОБА_2 Вона його перебинтувала. Потім вони з ОСОБА_5 відвезли його до лікарні. Вона свідком того,як ОСОБА_2 вдарив ножем ОСОБА_4 не була.

Окрім пояснень свідків,вина обвинуваченого ОСОБА_2 підтверджується також :

-протоколом огляду місця події від 03.05.2014 року з фототаблицею, в процессі якого було оглянуто домоволодіння АДРЕСА_2,де було скоєно злочин ,за участю ОСОБА_2, в процесі якого він видав ніж,яким спричинив тілесні ушкодження,та в процессі огляду були вилучені: ніж, светер, футболка зі слідами плям бурого кольору,змиви плям бурого кольору, 3 чарки, 2 стакани,книга;

-заявою про залучення до провадження як потерпілого ОСОБА_4;

-висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп*яніння, де зазначено,що 03.05.2014 року ОСОБА_2 перебуває у стані алкогольного сп*яніння;

-протоколом проведення слідчого експерименту з фототаблицею за участю підозрюваного ОСОБА_2,за участю захисника, який проведено на території домоволодіння АДРЕСА_2,в процессі якого ОСОБА_2 розповів та показав де та яким чином наніс ножем удар ОСОБА_4;

-протоколом слідчого експерименту з фототаблицею за участі свідка ОСОБА_5, в процесі якого ОСОБА_5 розповів та показав де та яким чином, ОСОБА_2 скоїв злочин відносно ОСОБА_4;

-протоколом проведення слідчого експерименту з фототаблицею за участю підозрюваного ОСОБА_2,за участю захисника,та за участю судово-медичного експерта, в процесі якого ОСОБА_2 показав механізм нанесення удару ножем ОСОБА_4;

-протоколом проведення слідчого експерименту з фототаблицею ,за участю потерпілого ОСОБА_4,в процесі якого він розповів та показав,яким чином ОСОБА_2 наніс йому удар ножем;

-протоколами про отримання зразків для експертизи;

-постановами по залучення до матеріалів речових доказів;

-довідкою про вартість витрат,затрачених державою на лікування ОСОБА_4

-висновком судово-цитологічної експертизи №150, згідно до якого: в плямах на тампоні зі змивами з місця події (з землі при вході в кімнату домоволодіння АДРЕСА_2 знайдені: кров, білок людини та поодинокі без'ядерні клітинні елементи, статева приналежність яких не встановлена, в наслідок відсутності клітин, придатних для цитологічного дослідження.При визначенні групової приналежності (крові та клітинних елементів) виявлений антиген А, який притаманний організму людини з групою крові А анти-В (II), яким міг бути, наприклад, підозрюваний ОСОБА_2 і не міг бути потерпілий ОСОБА_4,який має іншу групу крові;

-висновком судово-імунологічної експертизи №1745, згідно до якого : у плямах на книзі, футболці, наданих на дослідження, знайдена кров людини, виявлено антигени А та Н. Таким чином ця кров могла належати підозрюваному ОСОБА_2, присутність крові потерпілого ОСОБА_4 можлива у вигляді домішки.На светрі,джинсових брюках та ножі,наданих на дослідження,кров не знайдена;

-висновком судово-медичної експертизи №177,згідно до якого : п ри зверенні за медичною допомогою ОСОБА_4 було виявлено наступне тілесне ушкодження: колото-різане поранення грудної клітини ліворуч, що проникає в ліву плевральну порожнину, з ушкодженням лівої легені, серцевої сорочки, що ускладнилося гемоперикардом, пневмогематораксом, заподіяне, однократною дією колюче-ріжучого предмета, яким міг бути як і ніж, представлений на експертизу, так і аналогічний йому за характеристиками предмет, і відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя під час їх заподіяння.Потерпілий міг бути розташований до особи, що завдавала удар будь-якою стороною тіла, але щоб ділянка тіла з ушкодженням була доступна для заподіяння тілесних ушкоджень.Виявлене у нього тілесне ушкодження може співпадати з ушкодженнями,виявленими на представленому одязі.Виявлене у нього тілесне ушкодження могло утворитися за обставин, вказаних при проведенні слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_2,потерпілого ОСОБА_4, свідка ОСОБА_5;

-висновком судово-медичної експертизи №481, згідно до якого : при обстеженні у ОСОБА_2 були виявлені тілесні ушкодження: крововилив на слизу ватій верхньої губи праворуч, садна в області лівого надплічча, синець на правому колінному суглобі, які утворились від дій тупих предметів, можливо в вказаний строк та по ступеню важкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.Вищевказані тілесні ушкодження могли утворитися, як мінімум, від трьох травма тичних впливів;

-висновком акту судово-психіатричної експертизи №360,згідно до якого : в період інкримінованого правопорушення ОСОБА_2 будь- яким хронічним психічним захворюванням не страждав, за своїм психічним станом міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.ОСОБА_2 в період інкримінованого правопорушення в стані тимчасового розладу психічної діяльності не знаходився, за своїм психічним станом міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. В теперішній час ОСОБА_2 будь-яким хронічним психічним захворюванням не страждає, за своїм психічним станом може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Як такий, що не страждає психічним захворюванням, застосування до нього примусових заходів медичного характеру не потребує. ОСОБА_2 хронічним алкоголізмом та наркоманією не страждає, протиалкогольного лікування та лікування з приводу наркоманії не потребує.

У судовому засіданні також були дослідженні : вимога, довідки з лікарні,довідка про склад сім*ї,свідоцтво про народження дитини,довідки з психдіспансеру та наркодіспансеру, характеристика, відомості про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом;сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню;процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Відповідно до ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Відповідно до ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом;недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Суд не бере до уваги пояснення обвинуваченого ОСОБА_2 стосовно того,що ним було скоєно не замах на вбивство ОСОБА_4, а необхідна оборона із наступних підстав:

Відповідно до ст. 36 КК України, необхідна оборона-це правомірний захист право охоронюваних інтересів особи,суспільства або держави від суспільно-небезпечного посягання шляхом заподіяння тому,хто посягає ,необхідної і достатньої в даній обстановці шкоди,що відповідає небезпеці посягання й обстановці захисту.

Право на необхідну оборону виникає не за будь-якого суспільно небезпечного посягання,а лише за такого, яке ,відповідно до ч.1 ст.36 КК України, викликає у того,хто захищається,невідкладну необхідність в заподіянні шкоди тому,хто посягає,для негайного відвернення або припинення його суспільно небезпечного посягання. Така необхідність виникає там і тоді,де і коли зволікання з боку того,хто обороняється,в заподіянні шкоди посягаючому,загрожує негайно і невідворотною шкодою для право охоронюваних інтересів.Отже,надаючі громадянам право на необхідну оборону,закон має на увазі лише такі випадки захисту,за яких громадянин змушений негайно заподіяти шкоду посягаючому,з тим,щоб відвернути або припинити його посягання,тобто ефективно здійснити захист.

Якщо суспільно небезпечне посягання не створює невідкладної необхідності в заподіянні шкоди посягаючому,а саме,коли ефективний захист правоохоронюваних інтересів можливий іншими законними способами,то у особи права на необхідну оборону не виникає.

Таким чином, дії потерпілого ОСОБА_4 не створювали невідкладної необхідності в заподіяні йому шкоди,тому у ОСОБА_2 не виникло права на необхідну оборону.

Вина ОСОБА_2 у вчиненні замаху на вбивство ОСОБА_4 доведена доказами.які були дослідженні у судовому засіданні і фактично ці докази не ставляться під сумнів і засудженим. Кваліфікація дій ОСОБА_2 є вірною, а твердження обвинуваченого про те, що він не мав наміру вбивати потерпілого, а лише намагався захистити себе, на думку суду є безпідставними,оскільки удар ножем ним був нанесений у життєво важливий орган і смерть потерпілого не наступила лише випадково і з підстав, які не залежали від волі ОСОБА_2, завдяки тому, що йому була надана своєчасна медична допомога. Про умисел обвинуваченого на позбавлення потерпілого життя, свідчить характеристика знаряддя злочину - ніж, та місце нанесення удару ножем - життєво важливий орган.

Сукупність наведених і оцінених судом доказів, що узгоджуються між собою, дають суду підстави кваліфікувати дії ОСОБА_2 за ч.2 ст.15,ч.1 ст.115 КК України,як замах на вбивство,тобто вчинення з прямим умислом діяння,безпосередньо спрямованого на вчинення вбивства,тобто умисного противоправного заподіяння смерті іншій людині,, який не було доведено до кінця з причин,що не залежали від його волі.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину,якій відноситься до категорії особо тяжких злочинів , особу винного, який не працює, не одружений, має на утримані одну неповнолітню дитину,за місцем мешкання характеризується негативно, схильний до скоєння адміністративних правопорушень за вчинення насильства в сім*ї-двічі протягом поточного року притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 ч.1,ч.2 КУпАП,раніше не засуджений,враховуючи поведінку потерпілого, а також обставини,що пом*якшують покарання, до яких відноситься визнання провини частково, активне сприяння розкриттю злочину, а також те,що обставин,які обтяжують покарання-злочин скоєно у стані алкогольного сп*яніння.

Аналізуючи викладене,суд приходить до переконання про те,що виправлення ОСОБА_2 і попередження вчинення ним нових злочинів буде досягнуто при призначенні покарання у вигляді позбавлення волі у межах ст.ст.15 ч.2,115 ч.1 КК України, так як суд приходить до висновку про те,що його виправлення і перевиховання буде досягнуто тільки за умови вищезазначеного покарання.

Речові докази: штани джинсові темно синього кольору, футболку білого кольору, светр в*язаний, З чарки скляні, 2 стакани скляні, книгу, сокиру,кухонний ніж, футболку сірого кольору, светр шерстяний чорного кольору в білу та помаранчеву смугу,які знаходяться на зберіганні в камері зберігання Першотравневого РВ ГУМВС України в Донецькій області-знищити.

Цивільний позов, заявлений прокурором, в інтересах держави,про стягнення з ОСОБА_2

витрат на лікування ОСОБА_4 у сумі 2649 гривень-задовольнити.

Керуючись ст.ст. 368,370,371,373-374КПК України,суд,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення,передбаченого ст.15 ч.2,ст.115 ч.1 КК України і призначити йому покарання у вигляді 7 /семи/ років позбавлення волі.

Термін відбування покарання ОСОБА_2 обчислювати з моменту його затримання - з 03 травня 2014 року .

До вступу вироку в законну силу,ОСОБА_2 залишити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Речові докази: штани джинсові темно синього кольору, футболку білого кольору, светр в*язаний, 3 чарки скляні, 2 стакани скляні, книгу, сокиру,кухонний ніж, футболку сірого кольору, светр шерстяний чорного кольору в білу та помаранчеву смугу,які знаходяться на зберіганні в камері зберігання Першотравневого РВ ГУМВС України в Донецькій області-знищити.

Стягнути з ОСОБА_2 в інтересах держави в особі комунального закладу Маріупольської міської лікарні №4 /р/р 35410001023548 в ГУДКСУ в Донецькій області ОКПО 01990654 МФО 834016/ кошти,витрачені на лікування потерпілого ОСОБА_4 в сумі 2649/ дві тисячі шістсот сорок дев*ять /гривень 46 копійок.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга,відповідно до ст. 394 КПК України, до апеляційного суду Донецької області через Першотравневий районний суд Донецької області, протягом тридцяти днів з дня його проголошення,а засудженому в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Головуючий суддя: Н.М.Топузова

Судді: В.Є. Скудін

С.В. Трегубенко