Именно от грамотности составления иска в суд и будет напрямую зависеть решение, которое вынесет судья ...
Маленькою пенсією не задоволена більшість українців, які із захопленням спостерігають, як подорожують на старості світом їхні іноземні «колеги». Секрет фінансового добробуту останніх — довгострокове вкладення власних коштів зокрема у систему недержавних пенсійних фондів. Молоді співвітчизники про свою старість можуть турбуватися вже сьогодні, інвестуючи, наприклад, до обраного ними НПФ. Така «додаткова» пенсія стане у пригоді через кілька десятків років.
Але тих, хто піклується в Україні про гідну старість, поки що дуже мало. Серед причин — «радянська» ментальність, коли покладаються тільки на пенсії, гарантовані державою, та скрутне фінансове становище громадян, через яке вони не можуть дозволити собі заощаджувати кошти. В нашій країні всього 579,5 тисячі осіб уклали контракти з НФП (дані Нацкомфінпослуг за 9 місяців 2012 р.). Кількість їхніх учасників зменшилася порівняно з аналогічним періодом 2011 року на 2,5%. При цьому юрособи зробили 95,4% загального обсягу пенсійних внесків.
«Підприємства йдуть із ринку НПФ через важку економічну ситуацію. А кількість індивідуальних пенсійних контрактів мізерна через низьку фінансову грамотність населення. Наприклад, для приватних підприємців, які здійснюють мінімальні соціальні відрахування, і, відповідно, в майбутньому отримуватимуть мінімальну пенсію, вступ до таких фондів — велика перевага. Завдяки цій системі вони зможуть піклуватися про себе самі, забезпечивши пенсію, яка їх влаштує», — пояснює керуючий директор компанії з управління активами «Драгон Есет Менеджмент» Андрій Золотухін.
За статистикою, найактивніші учасники НПФ — люди 25—50 років (64% усіх учасників), люди 50—60 років становлять 24% загальної кількості всіх клієнтів. Найбільш пасивна молодь до 25 років (5%) та люди, старші за 60 років (7%).
«Ринок недержавних пенсійних фондів живий, але не рухається», — констатує глава ради Української асоціації інвестиційного бізнесу (УАІБ) Дмитро Леонов. Одна із причин — упровадження з 1 січня цього року акцизу на операції з відчуження цінних паперів. «У всіх країнах, де запроваджено акцизний податок, НПФ виключені з кола осіб, які мали б його платити. Тому що це кошти пенсійних накопичень, які можуть приростати лише за рахунок активного управління портфелями фондів», — підкреслює він.
Ще одним випробуванням для недержавної пенсійної системи стало впровадження нової методики обрахунку показників діяльності фондів торік. Зміна порядку обліку їхніх чистих активів призвела до уповільнення або зниження показників, що рахуються за новими правилами.
