МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 жовтня 2012 р. за № 1693/22005

Про затвердження Положення про продовольче забезпечення внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України в мирний час

Відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року № 426( 426-2002-п ) „Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації" (зі змінами) та від 15жовтня 2001 року № 1348( 1348-2001-п ) „Про норми годування штатних тварин військових частин, закладів, установ і організацій Збройних Сил, інших військових формувань, органів внутрішніх справ та установ кримінально-виконавчої системи" (зі змінами), з метою впорядкування продовольчого забезпечення у внутрішніх військах МВС, організації раціонального харчування військовослужбовців, а також забезпечення годування передбачених штатом тварин НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Положення про продовольче забезпечення внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України в мирний час, що додається.

2. Начальникові Головного управління — командувачу внутрішніх військ МВС генерал-майору Шуляку С. М. забезпечити в установленому порядку подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Цей наказ надіслати за належністю.

Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

Міністр генерал внутрішньої служби України

В. Ю. Захарченко

ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ МВС України 12.09.2012  № 790

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 жовтня 2012 р. за № 1693/22005

ПОЛОЖЕННЯ про продовольче забезпечення внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України в мирний час

I. Загальні положення

1.1. Це Положення визначає завдання, організацію та порядок продовольчого забезпечення внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України (далі — внутрішні війська) в мирний час.

1.2. Основними завданнями продовольчої служби внутрішніх військ є забезпечення управлінь територіальних командувань, з'єднань, військових частин, навчальних закладів та установ внутрішніх військ (далі — військові частини) продовольством, фуражем (далі — продовольство), технікою та майном продовольчої служби (далі — техніка та майно), а також організація харчування військовослужбовців внутрішніх військ відповідно до встановлених норм.

1.3. До органів управління продовольчої служби належать:

у Головному управлінні внутрішніх військ — служба продовольчого забезпечення відділу матеріального забезпечення логістики Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України (далі — продовольча служба ГУВВ);

у тилу управлінь територіальних командувань — продовольча служба управління територіального командування;

1.4. На продовольчу службу ГУВВ покладаються:

організація своєчасного та повного забезпечення військових частин внутрішніх військ продовольством, технікою та майном;

організація експлуатації, утримання, технічного обслуговування і ремонту техніки та майна військових частин внутрішніх військ;

визначення потреби внутрішніх військ у продовольстві, техніці та майні, необхідних для повного та своєчасного забезпечення особового складу внутрішніх військ;

розроблення проектів керівних документів з питань продовольчого забезпечення, розділів щодо продовольчого забезпечення до планів тилового та технічного забезпечення відмобілізування і приведення внутрішніх військ у бойову готовність, участі внутрішніх військ у територіальній обороні, підготовка програм та планів розвитку продовольчої служби;

здійснення розподілу запасів продовольства, техніки та майна між військовими частинами внутрішніх військ;

створення запасів матеріальних цінностей на складах довгострокового зберігання, їх своєчасне освіження та поповнення, контроль за зберіганням;

здійснення перевірок військових частин внутрішніх військ з питань продовольчого забезпечення і надання їм практичної допомоги;

координація і здійснення контролю за правильними, економними, доцільними витратами матеріальних засобів;

1.5. На продовольчу службу управління територіального командування покладаються:

організація своєчасного та повного забезпечення підпорядкованих військових частин продовольством, технікою та майном;

організація експлуатації, утримання, технічного обслуговування і ремонту техніки та майна в підпорядкованих військових частинах;

визначення потреби підпорядкованих військових частин у продовольстві, техніці та майні, необхідних для повного та своєчасного забезпечення особового складу, узагальнення та надання до продовольчої служби ГУВВ інформації про такі потреби;

розроблення розділів з питань продовольчого забезпечення до планів тилового та технічного забезпечення відмобілізування і приведення територіального командування в бойову готовність, участі внутрішніх військ у територіальній обороні;

надання пропозицій щодо підбору та розстановки фахівців продовольчої служби підпорядкованих військових частин;

здійснення розподілу запасів продовольства, техніки та майна між підпорядкованими військовими частинами;

контроль за зберіганням, своєчасним освіженням та поповненням запасів матеріальних цінностей на складах довгострокового зберігання, підпорядкованих військовим частинам;

здійснення перевірок підпорядкованих військових частин з питань продовольчого забезпечення і надання їм практичної допомоги;

координація і здійснення контролю за правильними, економними, доцільними витратами матеріальних засобів підпорядкованими військовими частинами;

1.6. На продовольчу службу військової частини покладаються:

організація якісного харчування особового складу з урахуванням умов несення служби, організація годування штатних службових тварин;

організація правильного зберігання продовольства, техніки та майна продовольчої служби на складах військової частини та своєчасне їх освіження;

пошук та використання місцевих ресурсів для децентралізованого забезпечення продовольством та майном;

здійснення постійного зв’язку з торговельними організаціями, які здійснюють обслуговування військовослужбовців на території військових частин.

1.7. Виконання завдань, покладених на продовольчу службу, здійснюється органами управління, у підпорядкуванні яких перебувають продовольчі склади із запасами продовольства, техніки та майна (далі — продовольчі склади), їдальні військових частин, хлібопекарні, підсобні господарства.

1.8. Продовольча служба ГУВВ керує продовольчими службами військових частин і має право давати доручення та роз'яснення з питань продовольчого забезпечення.

Проекти наказів Міністра внутрішніх справ України, проекти наказів організаційно-розпорядчого змісту та доручень командувача внутрішніх військ МВС України (далі — командувач внутрішніх військ), які містять питання продовольчого забезпечення внутрішніх військ, до подання на підпис узгоджуються з продовольчою службою ГУВВ.

1.9. Забезпечення внутрішніх військ продовольством, технікою та майном здійснюється за такою схемою: продовольча служба ГУВВ — управління територіального командування, з’єднання, установа, військова частина — військовослужбовець. Із зміною економічного стану в державі схема забезпечення внутрішніх військ може змінюватися згідно з рішенням командувача внутрішніх військ.

1.10. Розміри поточних запасів продовольства визначаються з урахуванням їх призначення, особливостей розташування (дислокації) військових частин (їх віддаленості, умов підвезення, завдань, які виконуються внутрішніми військами) і встановлюються командувачем внутрішніх військ у межах загальних запасів, установлених Кабінетом Міністрів України.

1.11. З'єднання та військові частини, які прибувають до складу (у розпорядження) внутрішніх військ, зараховуються на продовольче забезпечення на підставі наказу командувача внутрішніх військ.

Військові частини, які прибули до складу внутрішніх військ, подають атестат військової частини (на продовольство, тару, техніку та майно) до продовольчої служби ГУВВ.

Після перевірки атестата за рішенням командувача внутрішніх військ військова частина зараховується на продовольче забезпечення до найближчої військової частини, через яку проводиться забезпечення продовольством.

У рішенні командувача внутрішніх військ щодо зарахування військової частини на продовольче забезпечення зазначається, на підставі якого наказу військова частина, яка прибула, зараховується на продовольче забезпечення.

Військові частини, які самостійно не ведуть військове господарство, прикріплюються на продовольче забезпечення до найближчих військових частин, що самостійно ведуть військове господарство: ті, що входять до складу управлінь територіальних командувань, — за рішенням заступника начальника управління територіального командування з тилу, які не входять до складу управлінь територіальних командувань, — за рішенням заступника командувача внутрішніх військ з матеріально-технічного забезпечення — начальника логістики, а команди та окремі військовослужбовці — за рішенням командира військової частини.

Військові частини, які формуються, зараховуються на продовольче забезпечення на підставі наказу командувача внутрішніх військ.

1.12. Військові частини, які вибувають з прямого підпорядкування ГУВВ або управління територіального командування, зобов’язані:

надати до продовольчої служби ГУВВ, управління територіального командування атестат на продовольство, тару, звіт про наявність продовольства, техніки та майна;

Після перевірки поданих документів продовольча служба ГУВВ, управління територіального командування знімає військову частину з продовольчого забезпечення і видає їй атестат військової частини (на продовольство, тару, техніку та майно).

Передача продовольства, техніки та майна до сфери управління інших органів державної виконавчої влади здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 року № 1282( 1282-2002-п ) „Про затвердження Порядку вилучення і передачі військового майна Збройних Сил".

1.13. Військові частини, які формуються, на період формування забезпечуються продовольством, технікою та майном військових частин, на які покладено їх формування.

На самостійне забезпечення продовольством, технікою та майном військові частини, які формуються, зараховуються після завершення формування на підставі наказу командувача внутрішніх військ про формування і доповідей командирів сформованих військових частин щодо одержання в період формування необхідних запасів продовольства, техніки та майна. Звіт про одержане продовольство, техніку та майно завіряється начальником продовольчої служби військової частини, на яку покладено формування, і сформованої військової частини.

1.14. Військовослужбовці, які прибули до військової частини, зараховуються на продовольче забезпечення наказом командира військової частини.

Підставою для видання наказу про зарахування на продовольче забезпечення є атестат на продовольство, а також припис або посвідчення про відрядження, відпускний квиток військовослужбовця.

Атестат на продовольство є документом, який посвідчує, до якого числа і за якими нормами військовослужбовець або військова команда (підрозділ) забезпечені харчуванням (грошовою компенсацією замість норми харчування, загальновійськовим набором сухих продуктів). При видачі атестата на групу військовослужбовців до атестата додається список, який підписується заступником командира військової частини з тилу та начальником продовольчої служби і засвідчується печаткою військової частини. Кількість військовослужбовців зазначається в атестаті літерами.

Атестат дає право військовослужбовцю, військовій команді (підрозділу) на отримання харчування, або грошової компенсації замість норми харчування, або загальновійськового набору сухих продуктів як на новому місці служби військовослужбовця, так і під час перебування в службовому відрядженні та на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я Міністерства внутрішніх справ України.

Військовослужбовцям офіцерського складу, військовослужбовцям рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять службу за контрактом, що прибули до закладів охорони здоров'я Міністерства внутрішніх справ України за путівками, оплаченими повністю або частково, атестат на продовольство не надається.

У разі втрати атестата на продовольство військовослужбовці зараховуються на продовольче забезпечення наказом командира військової частини на підставі їх рапортів, у яких вказуються причина відсутності атестата, до якого числа і за якими нормами харчування вони були забезпечені продовольством (грошовою компенсацією, загальновійськовим набором сухих продуктів), і акта про втрату атестата на продовольство, який складається комісією, призначеною командиром військової частини з обов’язковою участю представника штабу військової частини, у двох примірниках. Складений акт про втрату атестата на продовольство затверджується командиром військової частини та скріплюється гербовою печаткою. Перший примірник акта про втрату атестата на продовольство із запитом на дублікат атестата надсилається до військової частини, яка видала атестат на продовольство.

Військова частина, яка отримала запит та перший примірник акта про втрату атестата на продовольство, протягом доби з дня отримання запиту повинна відправити дублікат атестата на продовольство. У разі відсутності акта про втрату атестата на продовольство дублікат атестата на продовольство не видається. У разі встановлення факту зловживання атестатом на продовольство (приховування атестата, його знищення тощо), невідповідності даних рапорту військовослужбовця і даних дубліката атестата на продовольство, виявлених фактів перевитрати норм харчування командиром військової частини призначається службове розслідування.

Військовослужбовці внутрішніх військ та працівники авіації внутрішніх військ МВС України (далі — військовослужбовці та інші категорії), які вперше набули право на продовольче забезпечення за рахунок держави (відповідно до приміток до норм харчування( 426-2002-п ), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року № 426), зараховуються на продовольче забезпечення наказом командира військової частини без атестата.

Без атестата на продовольство зараховуються також військовослужбовці, які мають право на одержання харчування за рахунок держави, доставлені до закладів охорони здоров’я Міністерства внутрішніх справ України внаслідок захворювань (травми, отруєння, інфекційні хвороби тощо).

У цих випадках заклад охорони здоров’я Міністерства внутрішніх справ України зобов’язаний витребувати атестат на продовольство з відповідної військової частини, а остання протягом доби надіслати його до закладу охорони здоров'я Міністерства внутрішніх справ України.

1.15. Особам, що супроводжують службових тварин, видається атестат на фураж для цих тварин, який ведеться та обліковується як атестат на продовольство.

1.16. Військовослужбовці та інші категорії, які мають право на одержання встановлених норм харчування за рахунок держави у вигляді гарячої їжі, у разі вибуття з військової частини знімаються з продовольчого забезпечення з будь-якого приймання їжі (сніданку, обіду або вечері) залежно від часу вибуття з видачею атестата на продовольство.

При звільненні (виключенні зі списків особового складу військової частини) військовослужбовців та інших категорій, які мають право на одержання норм харчування за рахунок держави, вони забезпечуються до дня виключення їх зі списків особового складу військової частини.

У разі вибуття військовослужбовців з військової частини в складі військової команди (підрозділу) атестат на продовольство виписується один на всю військову команду (підрозділ).

До атестата додається список військовослужбовців (осіб з числа інших категорій), який підписується тими самими посадовими особами, що й атестат, а також командиром підрозділу (старшим команди), що вибуває, і завіряється гербовою печаткою військової частини.

1.17. Військовослужбовцям строкової військової служби, які звільняються в запас або відставку, атестат на продовольство не видається, а про забезпечення їх харчуванням (загальновійськовим набором сухих продуктів або грошовою компенсацією) робиться запис у приписі.

1.18. Під час закупівлі штатних тварин та тварин для відомчих підсобних господарств їх зарахування на забезпечення фуражем проводиться на підставі акта приймання-передавання.

Щенята, які народилися в розплідниках військових частин внутрішніх військ, зараховуються на забезпечення в місячному віці на підставі актів на оприбуткування, тварини відомчих підсобних господарств оприбутковуються під час народження.

Акти на оприбуткування складаються за формою, визначеною МВС України, підписуються членами внутрішньо-перевірочної комісії частини та затверджуються командиром військової частини. Оприбуткування тварин здійснюється за живою вагою за середніми цінами регіону.

Зняття з продовольчого забезпечення службових тварин та тварин відомчих підсобних господарств здійснюється на підставі актів.

1.19. Приймання та здавання справ і посад в продовольчій службі, а також ліквідація продовольчої служби військових частин у разі їх розформування здійснюються в порядку, визначеному ГУВВ.

1.20. Командир військової частини, його заступник з тилу, посадові особи продовольчої служби та командири підрозділів, у яких постійно або тимчасово знаходяться матеріальні цінності, є відповідальними за їх збереження та правильне використання в установленому порядку.

II. Забезпечення військовослужбовців та інших категорій продовольством

2.1. Забезпечення військовослужбовців та інших категорій продовольством здійснюється за нормами( 426-2002-п ), затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року № 426 „Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації" (далі.- норми харчування).

2.2. Військовослужбовцям та іншим категоріям норми харчування видаються через їдальні військових частин. У разі неможливості організації харчування замість установлених норм харчування (основні й додаткові продукти) у випадках, передбачених законодавством, виплачується грошова компенсація в розмірі вартості цих норм.

Нарахування належної грошової компенсації проводиться начальником продовольчої служби військової частини в межах кошторисних призначень, про що складається довідка-розрахунок окремо на кожного військовослужбовця. Довідка-розрахунок підписується начальником продовольчої служби та після затвердження командиром військової частини передається до фінансового органу військової частини для виплати грошової компенсації разом з документами, необхідними для перерахування чи отримання коштів (витяг з наказу про зарахування на продовольче забезпечення, у якому вказуються розмір такої виплати та реєстраційні номери облікових карток платників податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку в паспорті).

2.3. Курсанти Академії внутрішніх військ МВС України та факультету внутрішніх військ Навчально-наукового інституту підготовки кадрів громадської безпеки та психологічної служби Національної академії внутрішніх справ МВС України (далі — навчальні заклади внутрішніх військ), військовослужбовці, які навчаються на курсах початкової підготовки, а також на курсах підвищення кваліфікації за програмами підготовки (перепідготовки) рядового, сержантського та старшинського складу у навчальних центрах, навчальних закладах, належні норми харчування отримують за рахунок держави у вигляді харчування через їдальні навчальних центрів, навчальних закладів (інших органів у разі відрядження або лікування).

Курсанти навчальних закладів внутрішніх військ весь період навчання (до отримання військовим навчальним закладом наказу про присвоєння офіцерського звання) забезпечуються харчуванням за рахунок держави через їдальні військових навчальних закладів (інших військових частин у разі відрядження або лікування).

Особи, які вступають до навчальних закладів внутрішніх військ МВС України, крім військовослужбовців строкової військової служби, сиріт та осіб, позбавлених батьківського піклування, забезпечуються харчуванням через їдальні навчальних закладів за плату в розмірі, що відповідає розрахунку його вартості.

Військовослужбовці строкової військової служби, сироти та особи, позбавлені батьківського піклування, під час вступу до вищих навчальних закладів внутрішніх військ забезпечуються харчуванням через їдальні навчальних закладів за рахунок держави.

2.4. Військовослужбовці строкової військової служби, курсанти навчальних закладів внутрішніх військ, військовослужбовці, які проходять навчання в школах і на курсах з підготовки прапорщиків, під час тимчасового перебування в інших військових частинах по одному або військовими командами (підрозділами) забезпечуються харчуванням за нормами, передбаченими для військовослужбовців строкової військової служби даної військової частини, крім курсантів, які харчуються за іншими нормами під час проходження стажування.

2.5. Льотний склад екіпажів літаків і вертольотів, військовослужбовці інженерно-технічного складу авіації, які залучаються до супроводження цих літаків і вертольотів і мають право на одержання харчування за рахунок держави під час перельоту з посадками на цивільних аеродромах України або аеродромах авіаційних заводів, а також під час приймання (здавання) літаків на підприємствах авіаційної промисловості, у разі неможливості отримувати харчування за атестатами на продовольство отримують харчування за власний рахунок. У військовій частині за місцем їх постійної служби вищезазначеним військовослужбовцям у випадках харчування за власний рахунок виплачується грошова компенсація замість належних їм норм харчування в розмірі вартості норм харчування, установлених для льотного та інженерно-технічного складу авіації.

2.6. Військовозобов’язані та резервісти в період проходження зборів (під час практичного доукомплектування військових частин) забезпечуються харчуванням за рахунок держави через їдальні військових частин.

Військовозобов’язані офіцерського складу в період проходження зборів (під час практичного доукомплектування військових частин) забезпечуються продовольством за нормами і в порядку, зазначеними в примітках до норм харчування. Військовозобов’язані, які не мають офіцерських звань, але перебувають на обліку офіцерського складу, стосовно їхнього права на продовольче забезпечення в період проходження зборів (під час практичного доукомплектування військових частин) у військових частинах прирівнюються до військовозобов’язаних офіцерського складу.

2.7. Виплата встановленої вартості норм харчування за час відпустки військовослужбовцям строкової військової служби, курсантам навчальних закладів внутрішніх військ не проводиться, крім військовослужбовців строкової військової служби і курсантів навчальних закладів внутрішніх військ з числа сиріт, осіб, позбавлених батьківського піклування або у яких один із батьків загинув при виконанні обов'язків військової служби, а також під час перебування зазначеної категорії громадян у відпустці через хворобу.

2.8. За час, що минув, продукти згідно з нормами харчування не видаються, грошова компенсація виплачується за термін, що не перевищує загального строку позовної давності відповідно до чинного законодавства.

2.9. Військовослужбовці та інші категорії мають право на одержання тільки однієї норми харчування. Військовослужбовцям офіцерського складу, військовослужбовцям рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять службу за контрактом, військовослужбовцям строкової військової служби, а також працівникам, які мають право на отримання норм харчування за рахунок держави, за час перебування на лікуванні у військових і цивільних закладах охорони здоров’я, у тому числі за час перебування в санаторіях та будинках відпочинку за путівками, наданими за рахунок держави, норми харчування за місцем служби не видаються.

2.10. Військовослужбовці, продовольче забезпечення яких здійснюється на підставі міждержавних угод України (у складі підрозділів міжнародних миротворчих сил, перебування в службовому відрядженні тощо), забезпечуються продовольством за нормами та в порядку, визначеними цими угодами.

2.11. Військовослужбовці офіцерського складу, військовослужбовці рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять службу за контрактом, під час перебування їх у польових умовах та в інших випадках за відсутності підприємств громадського харчування або якщо режим несення служби не дозволяє харчуватися за межами військової частини, можуть забезпечуватися харчуванням через їдальні військових частин згідно із загальновійськовою нормою за плату в розмірі, що відповідає розрахунку його вартості.

За рішенням командувача внутрішніх військ працівники військових частин у період їх участі в польових навчаннях (маневрах) військ до територіального командування включно, а також під час випробувань, ремонту, установлення (монтажу) техніки і озброєння у військових частинах та підрозділах у місцевостях, де відсутні заклади ресторанного господарства, а також особи, які вступають до навчальних закладів внутрішніх військ, крім військовослужбовців строкової військової служби, сиріт та осіб, позбавлених батьківського піклування, можуть забезпечуватися харчуванням через їдальні військових частин згідно із загальновійськовою нормою за плату в розмірі, що відповідає розрахунку його вартості.

Якщо військовослужбовці офіцерського складу, військовослужбовці рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять службу за контрактом, бажають забезпечуватися харчуванням через їдальню військової частини за плату, вони подають рапорт, а працівники та особи, які вступають до навчальних закладів внутрішніх військ, — заяву на ім’я командира військової частини. Підставою для зарахування на забезпечення харчуванням за плату є наказ командира військової частини.

III. Планування й організація забезпечення внутрішніх військ продовольством і продуктами сезонної заготівлі

3.1. Забезпечення внутрішніх військ продовольством здійснюється згідно з планами забезпечення за територіальним принципом. Плани забезпечення внутрішніх військ складаються:

продовольчою службою управління територіального командування — для військових частин територіального командування;

продовольчою службою військової частини — на потреби військової частини та приписаних до неї на забезпечення інших військових частин і підрозділів.

В управлінні територіального командування та у військовій частині складається розрахунок потреби та забезпеченості продовольством на планований період.

3.2. Періодичність, методика, порядок і строки складання планів (розрахунків потреби) забезпечення визначаються продовольчою службою ГУВВ.

3.3. Вихідними даними для складання планів забезпечення продовольством є:

кількість продовольства, яке надходить на планове забезпечення від підсобних господарств військових частин;

3.4. Повідомлення про обсяги поставок продовольства надаються:

продовольчою службою ГУВВ — управлінню територіального командування, військовій частині прямого підпорядкування;

До отримання повідомлень про обсяги поставок продовольства його відпускання проводиться в межах обсягів попереднього періоду.

3.5. Управління територіальних командувань та військові частини після отримання повідомлення про обсяги поставок продовольства планують проведення процедур державних закупівель на постачання продовольства відповідно до вимог чинного законодавства.

3.6. Начальник продовольчої служби управління територіального командування після отримання повідомлення про обсяги поставок продовольства складає розрахунок потреби та забезпеченості, витяг з якого надсилає до військових частин.

Начальник продовольчої служби військової частини, отримавши витяг, складає аналогічний розрахунок потреби та забезпеченості військової частини.

3.7. Коригування плану забезпечення на планований період може проводитися в разі зміни чисельності за списком, норм харчування та проведення раніше не передбачених організаційних заходів.

Додаткове витребування продовольства від вищого органу продовольчої служби на потреби, не передбачені планом забезпечення, а також на відшкодування збитків дозволяється лише в тому разі, якщо забезпечення військ за рахунок наявних ресурсів неможливе.

3.8. Закупівля продовольства для внутрішніх військ здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства.

3.9. До продуктів сезонної заготівлі, які надходять для забезпечення внутрішніх військ, належать: картопля, овочі і фрукти у свіжому і переробленому вигляді та фураж.

Потреба в продуктах сезонної заготівлі обчислюється з урахуванням необхідності забезпечення військових частин протягом року до нового врожаю.

3.10. До початку заготівлі картоплі, овочів і фуражу служба ветеринарної медицини, продовольча служба і медична служба військової частини проводять вивчення запланованих районів та здійснюють заходи для недопущення заготівлі картоплі, овочів і фуражу, що не відповідають критеріям безпеки за рівнем умісту радіонуклідів, забруднювальних речовин хімічної, біологічної природи та являють небезпеку для здоров'я.

3.11. Залежно від місцевих умов до початку масового збирання врожаю на поточне забезпечення внутрішніх військ дозволяється закуповувати до 20 % від річної потреби ранню картоплю та овочі, вирощені у відкритому ґрунті.

3.12. Заготовлені картоплю й овочі забороняється залишати на зберігання у постачальника.

У разі відсутності належної матеріальної бази у військових частинах дозволяється зберігати заготовлені картоплю та овочі на складах сторонніх організацій, про що повинна бути складена відповідна угода.

3.13. Заготівля фуражу для забезпечення тварин підсобних господарств здійснюється силами військових частин.

IV. Планування і організація забезпечення технікою та майном

4.1. До техніки продовольчої служби належать:

4.1.1. Польові технічні засоби:

технічні засоби для приготування і транспортування їжі в польових умовах (кухні автомобільні, причіпні, переносні, газові, кухні-їдальні пересувні, плити причіпні й переносні, їдальні автомобільні й причіпні, кип'ятильники переносні, термоси, термоси-ящики тощо);

технічні засоби польового хлібопечення (хлібопекарні блоки автомобільні й причіпні, хлібопекарні печі причіпні й переносні, агрегати для тістовиготовлення причіпні, машини просіювальні, тісторозподільні й тістоформувальні переносні тощо);

технічні засоби підвезення продовольства й води (авторефрижератори, причепи-рефрижератори, автофургони і причепи-фургони хлібні, ізотермічні і комбіновані, причепи-склади, причепи-контейнери, автоводоцистерни, причепи-цистерни для води, цистерни переносні для води тощо);

технічні засоби для переробки продовольства і худоби в польових умовах (млини, крупорушки, м'ясопункти причіпні, установки макаронні тощо);

4.1.2. Польові ремонтні засоби:

4.1.3. Технологічне обладнання їдалень військових частин:

механічне (універсальні кухонні машини, машини для чищення картоплі, для нарізання овочів, шинкувальні машини, м'ясорубки, машини для формування і панірування котлет, хліборізки, рибочистки, збивальні машини, машини для миття посуду тощо);

теплове (плити, котли стравоварильні, сковороди і фритюрниці електричні, шафи жарові й пекарські, кип'ятильники тощо).

4.1.4. Холодильне обладнання їдалень і продовольчих складів (шафи і камери холодильні, побутові холодильники, вітрини-прилавки, холодильні агрегати тощо).

4.1.5. Технологічне обладнання стаціонарних військових хлібопекарень (хлібопекарські печі, тістозамішувальні, тісторозподільні і тістоокруглювальні машини, просіювачі, солерозчинники, цукророзчинники тощо).

4.1.6. Ваговимірювальні прилади (ваги настільні, товарні, гирі тощо).

4.2. До майна продовольчої служби належать:

немеханічне обладнання їдалень і продовольчих складів, військових хлібопекарень (лінії самообслуговування, столи, ванни виробничі, стелажі для посуду, візки для підвезення готової їжі і збирання посуду тощо);

спеціальні намети і брезенти, що використовуються продовольчою службою, а також скатерки, клейонки, серветки;

запасні частини, матеріали, пристрої, інструменти і приладдя для експлуатації і ремонту техніки продовольчої служби;

4.3. Норми забезпечення технікою та майном, їх розподіл за категоріями, порядок експлуатації і ремонту, строки експлуатації затверджуються наказами Міністра внутрішніх справ України. Строки експлуатації на польові технічні засоби не встановлюються, вони використовуються до повного їх зносу з урахуванням ремонтного циклу.

Технічне обслуговування і поточний ремонт техніки продовольчої служби проводяться особовим складом, що безпосередньо експлуатує військову техніку.

За технічний стан, готовність техніки продовольчої служби до використання, організацію її технічного обслуговування і ремонту відповідають командир військової частини (підрозділу), заступник командира з тилу і начальник продовольчої служби військової частини.

4.4. Забезпечення військових частин технікою та майном здійснюється на підставі штатів, табелів до них і норм забезпечення.

4.5. Забезпечення паровими, електричними, газовими котлами для приготування їжі незалежно від їх ємності здійснюється продовольчою службою. Монтаж, обслуговування, поточний та капітальний ремонти покладаються на відповідні органи квартирно-експлуатаційної служби, а заміна технологічного та немеханічного обладнанням в разі його непридатності — продовольчою службою.

Монтаж, обслуговування, поточний та капітальний ремонти технологічного та немеханічного обладнання здійснюються штатними фахівцями військової частини, а в разі їх відсутності — підрядними організаціями на договірних засадах.

4.6. Розміщення замовлень на виготовлення і поставку техніки та майна здійснюється централізовано відповідно до вимог чинного законодавства. Деякі види майна з дозволу ГУВВ можуть бути придбані (виготовлені) військовою частиною на місці.

4.7. Забезпечення військових частин технікою та майном здійснюється за планами забезпечення, які складаються:

продовольчою службою управління територіального командування — для військових частин територіального командування.

Вихідними даними для складання планів забезпечення технікою та майном є:

наявність техніки та майна згідно з обліком і їх якісний стан з урахуванням строків експлуатації на початок планового періоду.

4.8. Начальники продовольчих служб управлінь територіальних командувань здійснюють контроль за забезпеченням підпорядкованих військових частин технікою та майном. За необхідності вони своєчасно надають пропозиції щодо перерозподілу техніки та майна в межах територіального командування.

4.9. Техніка та майно, що мають заводські паспорти (інструкції з експлуатації та використання), видаються в користування разом з цими паспортами (інструкціями), про що робиться відмітка в накладній на видачу майна зі складу. У паспорті (інструкції) робляться відмітки про дату введення обладнання в експлуатацію, переміщення між підрозділами, види та обсяги ремонтних робіт з підписом та печаткою виконавця робіт. Паспорти (інструкції) зберігаються в підрозділах, де вони експлуатуються (зберігаються), до завершення експлуатації обладнання, після чого подаються разом з матеріалами на його списання.

4.10. Забезпечення продовольчої служби технікою та майном за номенклатурою інших служб здійснюється в установленому порядку.

V. Одержання і відпускання продовольства, техніки та майна

5.1. Продовольство, техніку та майно військові частини одержують від:

інших військових частин;

5.2. Відпускання продовольства, техніки та майна військовим частинам здійснюється:

через представника військової частини в разі одержання на місці з іншої військової частини, підприємств постачальника;

шляхом відвантаження залізничним (водним, повітряним, автомобільним) транспортом на адресу військової частини.

5.3. Документами, які дають право на відпускання продовольства, техніки та майна, є письмове розпорядження заступника командувача внутрішніх військ МВС України з матеріально-технічного забезпечення — начальника логістики (в межах територіального командування — письмове розпорядження начальника управління територіального командування) з подальшим виписуванням накладної.

5.4. Документом, який дає право на одержання продовольства військовою частиною від іншої військової частини, підприємств-постачальників, є довіреність.

5.5. Передача продовольства з однієї військової частини до іншої в межах управління територіального командування проводиться за письмовим розпорядженням начальника управління територіального командування на підставі довіреності військових частин.

Передача продовольства з однієї військової частини до іншої між управліннями територіальних командувань, військовими частинами прямого підпорядкування проводиться відповідно до письмового розпорядження заступника командувача внутрішніх військ МВС України з матеріально-технічного забезпечення — начальника логістики на підставі довіреності військових частин. Відпускання продовольства без оформлення документів забороняється.

Документальне оформлення приймання-передавання матеріальних цінностей здійснюється відповідно до вимог законодавства.

5.6. Продовольство, яке надійшло від підсобних господарств військових частин на планове забезпечення, оформляється актом та накладною, його якість засвідчується ветеринарною довідкою. Продовольство, що належить за нормами харчування та нормами заміни, передається на планове забезпечення особового складу відповідно до вимог чинного законодавства.

5.7. Представник військової частини при одержанні продовольства, техніки та майна на продовольчому складі військової частини, підприємстві місцевого постачальника зобов'язаний:

перевірити наявність на м'ясних тушах клейм ветеринарно-санітарного нагляду, що підтверджують придатність м'яса для харчування особового складу і категорію вгодованості;

перевірити документи, які підтверджують якість продовольства, маркування продукції та їх відповідність;

перевірити технічний стан техніки, який повинен відповідати стану, зазначеному в документах, стан і комплектність належного до неї приладдя, інструменту, запасних частин, експлуатаційної документації;

вручити в разі підвезення продовольства, техніки та майна кількома автомашинами супровідним особам або водію кожної автомашини супровідний лист.

5.8. Показники, які характеризують якість відпущеного військовою частиною продовольства і тари, записуються фахівцями ветеринарної медицини військової частини на зворотному боці накладної.

5.9. Продовольство, техніка та майно, одержані представником військової частини в іншій військовій частині, від постачальників різних форм власності або доставлені до військової частини представником іншої військової частини, постачальника, здаються у військовій частині начальникові продовольчого складу військової частини на підставі супровідних (перевізних) документів (наряду, накладної, документів, які підтверджують якість продовольства тощо). При цьому продовольство перевіряється шляхом зважування або перерахування поштучно, у тому числі продовольство в мішках, розфасоване стандартними вагами. Техніка продовольчої служби перевіряється на наявність експлуатаційної документації, правильність її оформлення, технічний стан і укомплектованість. Тварини, доставлені до військової частини, оглядаються фахівцем ветеринарної медицини військової частини, який після визначення фізіологічного стану і вгодованості, вивчення супровідних ветеринарних документів установлює порядок їх подальшого утримання.

У разі виявлення невідповідності якості або найменування продовольства, техніки та майна даним супровідних документів, нестачі ваги або місць, псування, ушкодження вантажів, тари й упаковки наказом командира військової частини призначається комісія і в той самий день складається акт приймання, який є підставою для оприбуткування продовольства, техніки та майна, що надійшли до військової частини на позабалансовий рахунок 02 „Активи на відповідальному зберіганні", до прийняття рішення відповідно до норм бюджетного законодавства.

Командир військової частини цього самого дня затверджує акт приймання, призначає службове розслідування та приймає відповідне рішення. У тих випадках, коли виявлена нестача продовольства, техніки та майна, доставлених до військової частини представником іншої військової частини, за рішенням командира військової частини, представник якої доставляв продовольство, техніку та майно, призначається службове розслідування причин нестачі продовольства, техніки та майна.

У разі нестачі або невідповідності якісного стану техніки та майна командир військової частини повідомляє про це відповідну службу забезпечення для прийняття рішення.

Нестачі, що не перевищують норм природних утрат і норм розходжень у показниках ваги, списуються з обліку за актом приймання, затвердженим командиром військової частини.

Якщо при прийманні вантажу від перевізника виявлена нестача, яка після відрахування від неї природних утрат перевищує допустиме розходження в показниках ваги, за фактом нестачі складається комерційний акт і одержувач вантажу пред’являє претензії відправнику вантажу або перевізнику (залежно від того, з чиєї вини сталася нестача) на відшкодування збитків.

5.10. Продовольство, техніка та майно, що надійшли до військової частини залізничним (водним, повітряним) транспортом, у всіх випадках приймаються комісією військової частини відповідно до чинних нормативних документів та укладених договорів. Відправлення військовими частинами продовольства, техніки та майна залізничним (водним, повітряним) транспортом проводиться за правилами, які діють на транспорті, та відповідно до вимог чинних нормативних актів.

5.11. У разі відвантаження постачальником одержувачу незапланованих вантажів або вантажів, які не відповідають за якістю встановленим вимогам, вони повертаються постачальникові в установленому порядку.

Зазначені вантажі одержувач зобов’язаний прийняти від перевізника на зберігання та забезпечити їх схоронність, негайно повідомивши про це продавця. Отримання понадпланової продукції не зобов’язує одержувача проводити розрахунки за отриманий надлишковий товар.

5.12. Централізоване забезпечення продовольством від інших військових частин здійснюється із залученням транспорту й особового складу військових частин, які забезпечуються, або відвантаженням на адресу військової частини за рішенням вищестоящого органу.

Транспортування продовольства до підрозділів, розташованих окремо від своєї військової частини, проводиться транспортом військових частин за вказівкою заступника командира частини з тилу. Одержання продовольства зі складу військової частини може проводитися представником підрозділу.

5.13. Продовольство транспортується до військових частин спеціальним транспортом. На весь спеціальний транспорт, а також на причепи, контейнери або спеціально обладнані ящики, призначені для транспортування продовольства оформляється санітарний паспорт, який пред'являється представником під час одержання продовольства. У транспорт і ящики, на які немає санітарних паспортів, продовольство не відпускається. Одержання і видача продовольства проводяться в чистому спецодязі. Використання не підготовленого щодо санітарного стану транспорту для перевезення продовольства забороняється. Начальник медичної служби військової частини здійснює постійний контроль за санітарним станом спеціального транспорту.

Усе продовольство під час перевезення автомобільним транспортом обов’язково обгортається знизу, з боків та зверху чистим брезентом, що використовується лише для цих цілей.

5.14. Продукти, які швидко псуються, перевозяться рефрижераторами, ізотермічними і комбінованими транспортними засобами.

Для перевезення хліба використовуються спеціально обладнані автофургони. Хліб, м’ясо й рибу в кількості, що не потребує спеціального транспорту, дозволяється перевозити в спеціально обладнаних ящиках зі щільними кришками.

Перевезення продуктів, які швидко псуються, залізничним і водним транспортом проводиться в ізотермічних вагонах, холодильниках, суднах-рефрижераторах.

Овочі, фрукти й картопля в теплу пору року можуть перевозитися в критих вагонах, а в зимовий період — у вагонах-рефрижераторах або у вагонах, утеплених і обладнаних опалювальними печами. Утеплення вагонів проводить відправник своїми засобами, а прилади опалення встановлює залізниця.

VI. Організація зберігання продовольства, техніки та майна

6.1. Зберігання продовольства, техніки та майна організовується на об’єднаному складі тилового забезпечення внутрішніх військ, складах військових частин.

6.2. Для зберігання продовольства, техніки та майна на складах військових частин обладнуються універсальні й спеціалізовані сховища (навіси).

До спеціалізованих сховищ належать: стаціонарні холодильники, овочесховища, сховища для зберігання олії, пункти для квашення та засолювання овочів і фруктів.

Усі сховища повинні забезпечувати надійне зберігання продовольства, техніки та майна, їх правильне розміщення і використання засобів механізації вантажно-розвантажувальних робіт.

6.3. На продовольчому складі повинні бути:

холодильник (морозильний ящик) з відділеннями для м'яса, свіжої риби та інших продуктів, які швидко псуються;

навіси для перебирання і просушування картоплі й переробки овочів, зберігання фуражу та дерев'яної тари.

У військових частинах продовольчі склади будуються за типовими проектами.

Вимушені відхилення від типових проектів, будівельних норм та правил повинні бути узгоджені з закладами санітарно-епідеміологічної служби Міністерства внутрішніх справ України.

Зберігання продовольства разом з господарськими матеріалами та непродовольчими товарами забороняється.

У разі якщо ізольовані складські приміщення обладнати неможливо, розміщення продовольства здійснюється з урахуванням режиму зберігання та допустимості товарного сусідства.

Продовольство у сховищах рекомендується розміщувати за такими групами:

консерви м’ясні, м’ясо-рослинні, молочні, овочеві, фруктові, рибні, екстракти та соки, фрукти сушені;

Заборонено зберігати:

продовольство з гострим запахом (солона риба, копченості) поблизу продовольства, які легко вбирають сторонні запахи (масло вершкове, кондитерські вироби, борошно, крупа тощо);

продукти з високим вмістом вологи (свіжі фрукти тощо) разом з продуктами, які легко поглинають вологу (кондитерські вироби, борошно, крупа, цукор тощо);

6.4. Залежно від призначення сховища продовольчого складу обладнуються:

інструментом для упаковування і розпаковування продовольства, майна та ремонту тари;

найпростішими приладами, інструментами для визначення якості продовольства (щупи, лупи, магніти, ложки, тарілки, набір сит тощо);

інвентарем і спеціальним одягом для проведення робіт у складському приміщенні, дошниках і бетонних ямах (драбина, гумові чоботи, килимки гумові, протигази, вила луджені тощо);

інвентарем для прибирання приміщень;

санітарно-технічним обладнанням для дотримання особистої гігієни працівниками сховищ: раковиною (рукомийником), милом та рушником;

Усі сховища повинні бути обладнані охоронно-пожежною сигналізацією.

У кожному сховищі повинна бути така документація:

інструкції і плакати щодо утримання складських приміщень;

інструкція щодо правил експлуатації електросилових установок і техніки безпеки під час роботи в сховищі (розробляється і затверджується у військовій частині);

інструкція щодо правил техніки безпеки під час роботи в дошниках, або бетонних ямах, або квасильно-засолювальних пунктах (розробляється і затверджується у військовій частині);

інструкція, за якою діє особовий склад під час евакуації майна в разі пожежі, стихійного лиха, отримання сигналів оповіщення, а також радіоактивного, хімічного та бактеріологічного ураження, і склад пожежного розрахунку (розробляється і затверджується у військовій частині);

Холодильні камери повинні мати: термометри, дерев’яні ґрати, деку для збирання м’ясного соку, гачки з нержавіючої сталі (луджені) для підвішування м’яса. Холодильні агрегати обладнуються знімною ґратчастою загорожею і повинні бути надійно заземлені.

Техніка та майно для зберігання групуються в підрозділах за видами, типами, модифікаціями, цільовим призначенням та обліком, строками виготовлення і категоріями.

Продовольство, техніка та майно довгострокового зберігання та військових оперативних резервів зберігаються окремо від продовольства, техніки та майна поточного забезпечення.

Техніка та майно зберігаються комплектно. Допускається зберігання комплектувальних виробів, які вимагають особливих умов зберігання, окремо із зазначенням у штабельній картці місця зберігання основного комплекту.

6.5. Зберігання продовольства та майна повинно бути організовано таким чином, щоб виключалася можливість їх псування та розкрадання. У кожному випадку псування та крадіжки продовольства та майна повинно бути проведено службове розслідування.

На зіпсоване при зберіганні, обробці та транспортуванні продовольство складається акт комісією, призначеною командиром частини.

До комісії обов’язково повинні входити начальник продовольчої служби та представник медичної або ветеринарної служби.

В акті зазначаються час приймання продовольства на склад та його якісний стан, час його видачі зі складу та його якісний стан, кількість зіпсованого продовольства, причини псування, порядок подальшого використання продовольства.

Зберігання продовольства здійснюється з урахуванням термінів його зберігання та якісного стану.

У першу чергу використовується продовольство, термін реалізації якого закінчується або таке, яке за своїм якісним станом не може більше зберігатися.

6.6. У разі закінчення строку придатності харчового продукту до споживання, порушення умов зберігання, зміни якісних властивостей продукт підлягає вилученню з обігу.

Вилучені з обігу харчові продукти підлягають відповідній державній санітарно-гігієнічній, ветеринарно-санітарній і товарній експертизі для визначення шляхів їх подальшого використання, утилізації або знищення в порядку, визначеному законодавством України.

Якщо в результаті зазначених експертиз буде встановлено, що вилучені харчові продукти відповідають установленим для них вимогам якості та безпеки для здоров’я та життя людей в порядку, визначеному чинним законодавством, дозволяється їх використання за призначенням.

У кожному разі вилучення з обігу харчових продуктів командирами (начальниками) призначається розслідування, за результатами якого приймаються відповідні рішення.

6.7. Складські приміщення, обладнання сховищ повинні відповідати санітарно-гігієнічним вимогам, які висуваються до об'єктів продовольчої служби, і вимогам протипожежної безпеки.

Штабелі та стелажі у сховищах повинні розміщуватися з урахуванням створення найкращих умов зберігання продовольства та майна, раціонального використання складської площі, природного освітлення, зручності спостереження за якістю продовольства та станом майна.

Розміщення продовольства в проходах сховищ категорично заборонено.

Прибирання приміщень проводиться не рідше одного разу на добу в кінці робочого дня. Після кожного відпускання продовольства або майна прибираються розсипані продукти, а також сміття.

Загальне прибирання складських приміщень з усуненням пилу зі стін, стелі, тари з продовольством, стелажів проводиться за потреби, але не рідше одного разу на тиждень.

Перевірка на предмет ураження продовольства шкідниками проводиться не рідше одного разу на місяць у холодний період року і не рідше одного разу на тиждень при температурі повітря вище +10 °C.

Перед прийняттям продовольства на зберігання проводиться профілактична дезінфекція (дезінсекція, дератизація). Надалі за потреби проводиться дезінфекція за епідемічними показниками. На вільних від гризунів об'єктах ведеться спостереження та здійснюються систематичні перевірки. Якщо на об'єкті є гризуни, застосовуються винищувальні заходи. У разі виявлення комах негайно проводиться хімічна обробка приміщень працівниками профілактично-дезінфекційних станцій.

Поточний ремонт складських приміщень проводиться не рідше одного разу на рік.

Працівники продовольчих складів, які мають контакт з харчовими продуктами в процесі їх виробництва, зберігання, реалізації, у тому числі працівники, які здійснюють санітарну обробку і ремонт інвентарю та обладнання, допускаються до роботи за умови знання вимог санітарних норм і правил та своєчасного та повного проходження обов'язкових медичних оглядів (попереднього під час прийняття на роботу та періодичних) в обсязі та терміни, що встановлені чинним законодавством України.

Якість продовольства, що зберігається на складі військових частин, контролюється медичною службою цих частин.

У разі ускладнення епідемічної ситуації обсяг та терміни медичних оглядів можуть бути змінені.

Документом, що підтверджує проходження медичних оглядів, є особова медична книжка встановленого зразка.

VII. Організація харчування та забезпечення хлібом

7.1. У військових частинах внутрішніх військ для забезпечення харчуванням (гарячою їжею) військовослужбовців строкової військової служби,

військовослужбовців рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять службу за контрактом, військовослужбовців офіцерського складу, а також працівників внутрішніх військ, які мають право на одержання харчування за рахунок держави, штатами передбачаються відповідні їдальні (солдатські, курсантські, льотні, льотно-технічні, інженерно-технічні, госпітальні, у лазаретах).

З дозволу командувача внутрішніх військ, коли умови несення служби і розквартирування не дозволяють забезпечувати окремі команди (підрозділи) військовослужбовців і працівників гарячою їжею через їдальні військових частин, а створення нових їдалень економічно недоцільне, дозволяється організовувати харчування цих осіб через заклади ресторанного господарства, визначені на договірних засадах за встановленою цим категоріям осіб нормою харчування.

При цьому вартість норми харчування, обрахованої за цінами продуктів у даній їдальні, і витрати на приготування їжі та обслуговування особового складу в межах націнок, установлених в цій їдальні, сплачуються за рахунок коштів коду економічної класифікації видатків бюджету кошторису внутрішніх військ, який передбачений для закупівлі продуктів харчування з урахуванням вимог законодавства щодо здійснення державних закупівель.

За умови організації харчування військовослужбовців та інших категорій у їдальнях громадського харчування на давальницьких умовах сплачуються тільки витрати на приготування їжі й обслуговування особового складу відповідно до вимог класифікації видатків бюджету.

7.2. Військовослужбовці офіцерського складу, військовослужбовці рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять службу за контрактом, працівники внутрішніх військ, які не мають права на одержання норм харчування, можуть забезпечуватися харчуванням за їх бажанням через їдальні військових частин або їдальні військової торгівлі (громадського харчування) за плату. У цьому випадку розрахунок за харчування проводиться безпосередньо в касі фінансово-економічного органу на підставі відомостей, складених начальником продовольчої служби.

З метою поліпшення та урізноманітнення харчування за бажанням осіб які харчуються, можливе придбання за їхній рахунок додаткових продуктів. Асортимент і кількість додаткових продуктів обговорюються на загальних зборах осіб, які харчуються в їдальні.

7.3. Під час забезпечення харчуванням військовослужбовців офіцерського складу, військовослужбовців рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять службу за контрактом, що не мають права на отримання норм харчування за рахунок держави, у разі забезпечення їх через їдальні військових частин або з польових кухонь таке харчування здійснюється згідно із загальновійськовою нормою за плату в розмірі, що відповідає розрахунку його вартості без урахування націнок на приготування їжі. Підставою для зарахування на забезпечення харчуванням у такому разі є наказ командира військової частини.

7.4. Харчування вихованців військових оркестрів організовується через солдатські, курсантські їдальні військових частин за окремими столами за встановленими нормами харчування.

7.5. Військовослужбовці, які отримують норми харчування у вигляді харчування через їдальні військових частин і страждають на хвороби органів травлення, забезпечуються дієтичним харчуванням за нормою № 9 — дієтична ( 426-2002-п ), затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року № 426 „Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації". Їжа для них готується окремо, за окремою розкладкою продуктів, а для приймання їжі їм виділяються окремі столи.

Зарахування на дієтичне харчування здійснюється наказом командира військової частини на підставі висновків начальника медичної служби військової частини. Строк отримання дієтичного харчування не повинен перевищувати трьох місяців.

Одночасно на дієтичне харчування може бути зараховано не більше 2 % особового складу, який отримує харчування через їдальню військової частини, а термін забезпечення харчуванням не повинен перевищувати трьох місяців.

7.6. Працівники внутрішніх військ, які зайняті на роботах з особливо шкідливими умовами праці, забезпечуються безоплатним лікувально-профілактичним харчуванням за нормою № 7 &md