Судебный адвокат

Консультации

Вопрос к юристу:


О нас
Этот портал суперовый! работал на нем очень часто. Думаю, что этот интернет сайт ждет светлое будущее. Желаю удачи. Хотелося б видеться с Вашими работами чаще! Дерзайте!

Этот интернет портал классный! Пользовался довольно часто. Этот интернет портал ждет светлое будущее. Удачи Вам, ребята. Хотелося б видеться с Вашими работами почаще! Действуйте!

Судебные статьи
Иск в суд: услуги адвоката

Иск в суд: услуги адвоката Адвокат поможет составить исковое заявление в суд, соберёт необходимые доказательства и избавит от массы отрицательных эмоций ...

Определение места проживания ребенка в процессе ...

Определение места проживания ребенка в процессе развода родителей Наши семейные адвокаты правильно составят исковое заявления и учтут все претензии и требования клиента, и обязательно прислушаются ...

Процедура по составлению иска в суд от юриста

Процедура по составлению иска в суд от юриста Именно от грамотности составления иска в суд и будет напрямую зависеть решение, которое вынесет судья ...

Новости Юристов
Працівники ДАІ Рівненщини затримали автомобіль...

Працівники ДАІ Рівненщини затримали автомобіль, водій якого незаконно перевозив ялинки Днями, близько 13 години, під час нагляду за дорожнім рухом, поблизу села Балашівка Березнівського району інспектори ДАІ, зупинили вантажний автомобіль ГАЗ53, під керуванням мешканця міста Березне.

На Полтавщині працівники ДАІ зустрілися із студентами .

На Полтавщині працівники ДАІ зустрілися із студентами вищого міжрегіонального професійного училища Основною темою зустрічі стало питання безпечної поведінки на автодорогах. Під час спілкування інспектор управління ДАІ Ірина Пилипенко зупинилася на кожній із категорій учасників дорожнього руху.

За героїзм та відвагу вінницькі працівники ДАІ ...

За героїзм та відвагу вінницькі працівники ДАІ отримали позачергові спеціальні звання Сьогодні, 8 січня, до міста Немирів Вінницької області завітав начальник Департаменту ДАІ МВС України Анатолій Сіренко аби за дорученням Міністра внутрішніх справ України Арсена Авакова нагородити ...




Наши дела в суде

№757/773/14-к

Судья: Білоцерківець О. А.
07.01.2015

№757/30624/14-ц

Судья: Цокол Л. І.
07.01.2015

№757/34306/14-ц

Судья: Цокол Л. І.
07.01.2015

Про затвердження Правил проведення клінічних випробувань медичної техніки та виробів медичного призначення і Типового положення про комісію з питань етики, Міністерство охорони здоров'я УкраїниМІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАКАЗ

  1. 03.08.2012  № 616
  2. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 серпня 2012 р. за № 1461/21773

    Про затвердження Правил проведення клінічних випробувань медичної техніки та виробів медичного призначення і Типового положення про комісію з питань етики

    Відповідно до пункту 9 Порядку державної реєстрації медичної техніки та виробів медичного призначення( 1497-2004-п ), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 листопада 2004 року № 1497, пункту 3( 467/2011 ), підпункту 8.9 підпункту 8 пункту 4 Положення про Міністерство охорони здоров'я України ( 467/2011 ), затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 467, пунктів 1, 3, 4 Положення про Державну службу України з лікарських засобів( 440/2011 ), затвердженого Указом Президента України від 08 квітня 2011 року № 440, з метою підтвердження безпеки та ефективності застосування і досягнення гармонізації з міжнародними правилами проведення клінічних випробувань медичної техніки та виробів медичного призначення НАКАЗУЮ:

    1. Затвердити:

    1.1. Правила проведення клінічних випробувань медичної техніки та виробів медичного призначення, що додаються.

    1.2. Типове положення про комісію з питань етики ( z1462-12 ), що додається.

    2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів Міністерства охорони здоров'я України від 14 травня 2010 року № 56( z0387-10 ) "Про затвердження Правил проведення клінічних випробувань медичної техніки та виробів медичного призначення і Типового положення про комісії з питань етики", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 15 червня 2010 року за № 387/17682.

    3. Управлінню розвитку фармацевтичного сектору галузі охорони здоров’я забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

    4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра — керівника апарату Богачева Р. М.

    5. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

    Віце-прем’єр-міністр України — Міністр

    Р. В. Богатирьова

    ПОГОДЖЕНО: Голова Державної служби України з лікарських засобів

    О. С. Соловйов

    ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства охорони здоров’я України 03.08.2012  № 616

    Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 серпня 2012 р. за № 1461/21773

    ПРАВИЛА проведення клінічних випробувань медичної техніки та виробів медичного призначення

    I. Загальні положення

    1.1. Ці Правила розроблені відповідно до пункту 9 Порядку державної реєстрації медичної техніки та виробів медичного призначення ( 1497-2004-п ), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 листопада 2004 року № 1497, підпункту 8.9 підпункту 8 пункту 4 Положення про Міністерство охорони здоров'я України( 467/2011 ), затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 467, вимог національних стандартів ДСТУ 4659-1:2006 "Клінічні дослідження медичних виробів для людей. Частина 1. Загальні вимоги" (ISO 14155-1:2003, MOD), ДСТУ 4659-1:2006 "Клінічні дослідження медичних виробів для людей. Частина 2. Плани клінічного дослідження" (ISO 14155-2:2003, MOD), з урахуванням норм з питань клінічних випробувань, що застосовуються у міжнародній практиці: "Правил етичних принципів проведення наукових медичних досліджень за участю людини", затверджених Гельсінською декларацією (1964), та додатка X до Директиви 93/42/ЄС "Про медичні вироби".

    1.2. Ці Правила встановлюють основні вимоги до планування, проведення, документального оформлення та контролю якості клінічних випробувань медичної техніки і виробів медичного призначення (далі — медичні вироби), які повинні гарантувати захист прав, безпеку та охорону здоров'я осіб, які беруть участь у клінічних випробуваннях, при проведенні яких неможливо виключити небажану дію медичного виробу на безпеку та здоров'я людини, а також забезпечити достовірність і точність інформації, отриманої під час клінічного випробування.

    1.3. Ці Правила поширюються на всі види клінічних випробувань медичних виробів та є обов'язковими для виконання всіма учасниками клінічних випробувань на території України.

    Ці Правила не поширюються на медичні вироби, які вже пройшли клінічні випробування та випускаються серійно та/або ввозяться з метою їх подальшої державної реєстрації.

    Для таких медичних виробів за наявності протоколів клінічного випробування проводиться спеціалізована оцінка матеріалів клінічних випробувань.

    Спеціалізована оцінка матеріалів клінічних випробувань проводиться уповноваженими Державною службою України з лікарських засобів (далі — Держлікслужба України) установами. При організації та проведенні клінічних випробувань мають застосовуватися національні стандарти.

    1.4. Клінічні випробування медичних виробів проводяться в закладах охорони здоров’я, визначених Держлікслужбою України.

    II. Визначення термінів

    2.1. Багатоцентрові клінічні випробування — випробування медичного виробу, що здійснюються більше ніж в одній клінічній базі (більше одного дослідника) відповідно до єдиної програми проведення клінічного випробування.

    2.2. Документація — усі записи в будь-якій формі (письмовій, електронній, оптичній, а також хроматограми, гістограми тощо), у яких наведені або відтворені методи та/або результати клінічних досліджень і вимірювань, чинники, які впливають на стан клінічного випробування, а також передбачені при цьому дії.

    2.3. Досліджуваний — пацієнт (доброволець), який бере участь у клінічному випробуванні.

    2.4. Досліджуваний медичний виріб — медичний виріб, який повністю є об'єктом клінічних випробувань, у тому числі зареєстрований медичний виріб, у разі його використання за новим призначенням з метою отримання додаткової інформації щодо функціональних властивостей, безпеки та ефективності медичного виробу.

    2.5. Дослідник — фізична особа, яка безпосередньо проводить клінічне випробування медичного виробу в закладах охорони здоров’я, відповідає за якість і достовірність результатів клінічного випробування та пройшла професійну підготовку з питань проведення клінічних випробувань. Якщо клінічне випробування проводиться групою осіб у певному місці проведення випробування, один із дослідників визначається відповідальним керівником дослідницької групи, який координує і контролює діяльність дослідників.

    2.6. Дослідні (експериментальні) зразки медичного виробу — матеріалізоване втілення науково-технічного проекту(ів) медичного виробу у вигляді дослідних зразків, які працюють і придатні для клінічних випробувань.

    2.7. Експертиза матеріалів доклінічного вивчення — перевірка, експертиза та спеціалізована оцінка матеріалів доклінічного вивчення медичного виробу уповноваженими Держлікслужбою України установами з метою підготовки вмотивованих висновків для прийняття рішення про початок проведення клінічного випробування, затвердження його результатів або відмову від нього.

    2.8. Журнал проведення клінічних випробувань (журнал дослідника) — прошнурований, пронумерований та скріплений печаткою закладу охорони здоров’я журнал, до якого занесені в стислій формі відомості про роботи, пов’язані з клінічними випробуваннями, паспортні дані пацієнтів, результати досліджень та перелік документації закладу охорони здоров’я стосовно медичного виробу. Журнал дослідника та первинну документацію зберігають у закладi охорони здоров’я, де проводять клінічні випробування.

    2.9. Заклад охорони здоров’я для проведення клінічних випробувань медичних виробів (клінічна база) — спеціалізований заклад охорони здоров’я, визначений Держлікслужбою України.

    2.10. Законні представники — батьки, усиновителі, батьки-вихователі, прийомні батьки, опікуни, піклувальники, представники закладів, які виконують функції опікунів і піклувальників.

    2.11. Заявник клінічних випробувань (спонсор) (далі — Заявник (спонсор)) — фізична або юридична особа (наприклад, спонсор, дослідницька організація), яка подає заяву про проведення клінічного випробування до Держлікслужби України або уповноваженого нею органу. Якщо Заявник не є спонсором, то він може подавати заяву про проведення клінічного випробування лише за наявності доручення, наданого спонсором, з чітко визначеними делегованими повноваженнями.

    2.12. Інспекційна перевірка закладу охорони здоров’я — комплексна і незалежна оцінка відповідності матеріальної бази (приміщень, устаткування, обладнання тощо), документів, записів, інших матеріалів, що разом або окремо дають змогу оцінити якість проведення клінічного випробування та достовірність отриманих даних.

    2.13. Інструкція щодо застосування (використання) медичного виробу — документ, складений розробником або виробником медичного виробу для споживачів (користувачів) відповідно до вимог національних стандартів України у сфері якості та безпеки медичних виробів, який містить опис медичного виробу і детальну інформацію щодо його безпечного застосування (використання).

    2.14. Інформована згода — рішення взяти участь у клінічному випробуванні, яке має бути складено в письмовій формі, датоване та підписане, приймається добровільно після належного поінформування про характер клінічного випробування, його значення, вплив та ризик, відповідним чином документально оформляється, приймається особою, яка спроможна дати згоду, або її законним представником; у виняткових випадках, якщо відповідна особа неспроможна писати, вона може дати усну згоду в присутності щонайменше одного свідка, який письмово засвідчує згоду пацієнта (добровольця) взяти участь у клінічному випробуванні.

    2.15. Клас медичного виробу залежно від ступеня потенційного ризику застосування (клас ризику) — віднесення або підтвердження належності медичного виробу до одного з класів безпеки залежно від ступеня потенційного ризику застосування відповідно до положень Директиви 93/42/ЄС від 14 червня 1993 року "Медичні вироби" та ДСТУ 4388:2005 "Вироби медичні. Класифікування залежно від потенційного ризику застосування. Загальні вимоги".

    2.16. Клінічне випробування медичного виробу — будь-яке заплановане науково-практичне дослідження, що проводиться за участю пацієнта (добровольця), спрямоване на перевірку показників якості, безпеки, ефективності та/або виявлення небажаних реакцій з боку організму пацієнта (добровольця), досліджуваного під час експлуатації (використання) незареєстрованого в Україні медичного виробу або такого, що використовується за новим призначенням, яке проводиться у закладах охорони здоров’я до виведення медичного виробу на ринок.

    2.17. Клінічні випробування за скороченою програмою — клінічні випробування, метою яких є здійснення порівняльної оцінки ефективності та безпеки двох медичних виробів після використання за однакових умов на обмеженій кількості досліджуваних.

    2.18. Комісія з питань етики при закладі охорони здоров’я (далі — локальна комісія з питань етики) — незалежний орган, що діє при закладі охорони здоров’я, де проводяться клінічні випробування, до складу якого входять медичні/наукові спеціалісти та особи інших спеціальностей, які здійснюють нагляд за дотриманням прав, безпеки, благополуччя пацієнтів (добровольців), досліджуваних, етичних та морально-правових принципів проведення клінічного випробування.

    2.19. Монітор — особа, призначена Заявником (спонсором), яка контролює проведення клінічного випробування відповідно до протоколу клінічного випробування.

    2.20. Настанова з експлуатації медичного виробу — документ, складений виробником медичного виробу для користувачів згідно з вимогами національних стандартів України у сфері якості та безпеки медичних виробів, який містить опис медичного виробу і детальну інформацію щодо його безпечної експлуатації.

    2.21. Непередбачуваний шкідливий ефект медичного виробу — небажані реакції організму досліджуваного, характер або ступінь вираження яких не відповідає наявній інформації про медичний виріб, викладеній в інструкції для медичного застосування.

    2.22. Паспорт медичного виробу — документ, що містить головні технічні характеристики виробу.

    2.23. Пацієнт (доброволець) — особа, яка за добровільною згодою може бути залучена до клінічних випробувань медичних виробів як досліджуваний.

    2.24. Первинна документація — вихідні документи, дані та записи (історії хвороби, амбулаторні карти, лабораторні записи, щоденники дослідників, мікропрепарати, графічні матеріали, верифіковані та завірені копії, фотонегативи, мікроплівки або магнітні носії, рентгенівські знімки, електронні файли, будь-які записи, що стосуються пацієнта (добровольця), у тому числі ті, що зберігаються в залучених до клінічного випробування наукових та медичних установах).

    2.25. Первинні дані — уся інформація, що є у вихідних записах, яка описує результати клінічних досліджень, обстежень та іншої діяльності в рамках випробування, необхідна для відтворення перебігу клінічного випробування та його оцінки.

    2.26. Побічна дія/реакція — будь-який несприятливий медичний прояв у досліджуваного, який не обов'язково має причинний зв'язок із випробуванням медичного виробу (зміни лабораторних даних, симптом або захворювання, які збігаються за часом з проведенням клінічного випробування медичного виробу тощо).

    2.27. Поправка до протоколу клінічного випробування — письмовий опис змін або роз'яснення тексту протоколу клінічного випробування.

    2.28. Програма клінічних випробувань (далі — програма) — документ, який визначає підставу, мету, завдання, обсяг, методологію, умови, зміст, статистичні та аналітичні аспекти, порядок організації та особливості проведення клінічного випробування.

    2.29. Протокол клінічних випробувань (далі — протокол) — документ, у якому детально описано мету, завдання, методологію та організацію клінічного випробування за участю пацієнта (добровольця) в ролі досліджуваного, матеріали та методи отримання даних, результати випробування та їх аналіз, підсумки та висновки щодо безпеки і доцільності використання медичного виробу та експертний висновок.

    2.30. Спеціалізована оцінка матеріалів клінічних випробувань — перевірка та експертиза матеріалів клінічного випробування медичного виробу уповноваженими Держлікслужбою України установами з метою підготовки мотивованих висновків для прийняття рішення про проведення клінічного випробування або відмову від його проведення.

    2.31. Співдослідник — будь-який член дослідницької групи, що перебуває в підпорядкуванні у дослідника й уповноважений ним для виконання процедур клінічного випробування та/або прийняття відповідних рішень.

    2.32. Тяжкий шкідливий ефект медичного виробу — будь-які несприятливі, небезпечні для життя досліджуваного побічні дії/реакції при клінічних випробуваннях медичного виробу (незалежно від методу), які призводять до госпіталізації або збільшення терміну госпіталізації, інвалідності, смерті досліджуваного, вроджених аномалій/вад розвитку.

    2.33. Центральна комісія з питань етики Держлікслужби України (далі — Центральна комісія з питань етики) — незалежний науково-експертний орган, який забезпечує дотримання прав, безпеки та благополуччя пацієнтів (добровольців), досліджуваних всіма учасниками клінічних випробувань, шляхом схвалення клінічних випробувань, що ґрунтується на експертній оцінці етичних та морально-правових принципів клінічних випробувань.

    2.34. Шкідливий ефект медичного виробу — небажана для здоров'я досліджуваного небезпечна реакція за умови, коли не може бути виключений причинно-наслідковий зв'язок між цією реакцією та клінічним випробуванням медичного виробу.

    III. Загальні принципи проведення клінічних випробувань

    3.1. Усі клінічні випробування проводяться відповідно до міжнародних етичних принципів із забезпеченням захисту прав, безпеки та благополуччя досліджуваних. Клінічне випробування може проводитись тільки в тому випадку, якщо очікувана користь виправдовує ризик.

    3.2. Клінічне випробування повинно бути науково обґрунтоване, детально та доступно викладене в програмі та протоколі клінічного випробування.

    3.3. Усі клінічні випробування проводяться після обов'язкової експертної оцінки матеріалів клінічного випробування комісією з питань етики та відповідно до програми, завчасно схваленої цією комісією.

    3.4. Дослідник, який виконує клінічні випробування, повинен мати відповідну освіту, підготовку та досвід для виконання покладених на нього завдань і призначається керівником закладу охорони здоров’я, де проводяться клінічні випробування.

    3.5. Пацієнт (доброволець) може бути залучений до проведення клінічного випробування тільки на підставі інформованої згоди, отриманої після детального ознайомлення з матеріалами клінічного випробування, що планується.

    3.6. Уся отримана під час клінічного випробування інформація повинна реєструватись, передаватись та зберігатись таким чином, щоб забезпечити точність та правильність її подання, інтерпретації та верифікації.

    3.7. Конфіденційність документів, які дають змогу встановити особистість суб'єктів клінічного випробування, повинна бути забезпечена з дотриманням права на приватне життя та захист конфіденційної інформації згідно із законодавством.

    3.8. Система процедур, що використовується під час клінічних випробувань, повинна забезпечувати високу якість та об'єктивність клінічних випробувань.

    3.9. Застосування медичного обладнання за відповідних умов та з метою клінічного випробування не повинно ставити під загрозу клінічний стан та безпеку досліджуваного, безпеку і здоров'я користувачів або третіх осіб.

    3.10. Умови зберігання, транспортування та експлуатації медичного виробу повинні відповідати вимогам настанови з експлуатації медичного виробу.

    3.11. Для прийняття рішення про початок та проведення клінічного випробування медичного виробу Заявник (спонсор) подає до Держлікслужби України заяву, в якій зазначаються такі відомості:

    назва медичного виробу (українською та англійською мовами), номер згідно з каталогом, перелік та опис комплектуючих медичного виробу (завірений виробником);

  3. найменування Заявника (спонсора);
  4. найменування виробника;
  5. клас медичних виробів залежно від ступеня потенційного ризику застосування.
  6. До заяви Заявником (спонсором) додаються:

  7. досьє клінічного дослідника згідно з вимогами, викладеними в додатку 1 до цих Правил;
  8. проект програми клінічного випробування медичного виробу, яка розробляється відповідно до виду та фази клінічного випробування медичного виробу, методичних рекомендацій та нормативних документів. Структура проекту програми наведена в додатку 2 до цих Правил;

    інформація, яка доводиться до відома пацієнта (добровольця) з метою одержання його згоди, викладена в додатку 3 до цих Правил;

    інформована письмова згода пацієнта (добровольця);

    індивідуальна реєстраційна форма досліджуваного (у разі потреби);

  9. результати попередніх експертиз чи клінічних випробувань;
  10. рішення Держлікслужби України, що стосуються доклінічного вивчення та клінічного випробування, матеріали щодо медичного виробу (у разі наявності);

  11. сертифікат походження медичного виробу, завірений заявником;
  12. копії нормативних документів, перелік національних стандартів України, які застосовуються при виробництві чи постачанні медичних виробів;

    відомості щодо того, де був виготовлений медичний виріб, наданий для проведення клінічних випробувань;

    сертифікат про затвердження типу засобу вимірювальної техніки або свідоцтво про державну метрологічну атестацію засобу вимірювальної техніки;

    матеріали щодо визначення класу безпеки медичних виробів залежно від ступеня потенційного ризику застосування;

  13. медичний виріб, що підлягає клінічному випробуванню.
  14. 3.12. Рішення про початок та проведення клінічного випробування приймає Держлікслужба України на підставі експертизи документів, спеціалізованої оцінки пакета документів і матеріалів, зазначених в пункті 3.11 цього розділу.

    3.13. Про прийняте рішення Держлікслужба України протягом 10 календарних днів повідомляє Заявника (спонсора). У разі проведення клінічних випробувань медичного виробу несерійного виробництва Держлікслужба України приймає рішення про необхідність проведення перевірки умов його виробництва.

    3.14. Держлікслужба України приймає рішення про відмову в проведенні клінічних випробувань медичних виробів у таких випадках:

    при наданні Заявником (спонсором) чи іншою особою за його дорученням неповного комплекту документів, необхідних для прийняття рішення про проведення клінічних випробувань;

  15. при наданні Заявником (спонсором) чи іншою особою за його дорученням недостовірної інформації;
  16. у разі якщо дані щодо безпеки медичного виробу не відповідають установленим вимогам чи є недостатніми для прийняття рішення про початок та проведення клінічних випробувань медичного виробу;

    у разі обґрунтованої відмови з боку всіх наявних клінічних баз у проведенні клінічного випробування зазначеного медичного виробу.

    3.15. Рішення Держлікслужби України про відмову в проведенні клінічних випробувань може бути оскаржено в установленому законодавством порядку.

    IV. Основні вимоги до захисту досліджуваних

    1. Вимоги до захисту досліджуваних

    1.1. Участь пацієнта (добровольця) у клінічних випробуваннях медичних виробів є добровільною.

    1.2. Клінічні випробування медичних виробів проводяться за наявності інформованої згоди пацієнта (добровольця) на участь у проведенні клінічних випробувань або інформованої згоди його законного представника.

    1.3. Пацієнт (доброволець) або його законний представник повинен бути поінформований про вплив клінічного випробування на його організм та можливі наслідки випробувань, властивості медичного виробу, його очікувану ефективність, ступінь ризику, про дії досліджуваного в разі непередбачених наслідків дії медичного виробу на стан його здоров'я та про умови страхування пацієнта (добровольця).

    1.4. Керівник клінічних випробувань зобов'язаний зупинити клінічні випробування в разі виникнення загрози здоров'ю або життю досліджуваного у зв'язку з їх проведенням, а також на вимогу досліджуваного або його законного представника.

    1.5. Досліджуваний має право відмовитись від участі в клінічних випробуваннях медичного виробу на будь-якій стадії проведення клінічних випробувань.

    1.6. Контактні реквізити, за якими можна звернутись за допомогою в разі погіршення стану здоров'я, повинні надаватися досліджуваному в обов'язковому порядку.

    1.7. Забороняється проведення клінічних випробувань медичних виробів за участю:

    а) неповнолітніх, що не мають батьків (сиріт), або без письмової згоди їх батьків або законних представників;

    б) вагітних жінок, за винятком випадків, якщо медичні вироби, що випробовуються, призначені для вагітних жінок, а необхідну інформацію можливо отримати лише в процесі клінічних випробувань медичних виробів на вагітних жінках за умови повного виключення ризику завдання шкоди здоров'ю вагітної жінки та плода;

    в) осіб, що відбувають покарання у вигляді позбавлення волі в установах Державної пенітенціарної служби України, або щодо яких як запобіжний захід обрано взяття під варту, або до яких застосовано тимчасовий чи екстрадиційний арешт;

    г) психічно хворих та осіб, які визнані недієздатними та мають опікуна, без письмової згоди їх законних представників.

    1.8. Обмеження або порушення прав досліджуваного можуть бути оскаржені в судовому порядку.

    1.9. Лікар, який є дослідником, відповідає за всі рішення і дії медичного характеру в рамках клінічного випробування.

    1.10. Дослідник повідомляє лікуючого лікаря, якщо такий є, про участь досліджуваного у клінічному випробуванні за умови, якщо досліджуваний не заперечує проти такого інформування лікуючого лікаря.

    1.11. У разі припинення участі в клінічному випробуванні досліджуваний не зобов'язаний сповіщати про причини, які спонукали його достроково припинити участь у проведенні клінічного випробування; дослідник повинен спробувати визначити причини, виявляючи при цьому повну повагу до прав пацієнта.

    2. Надання інформації пацієнтам (добровольцям) про клінічне випробування та одержання від них інформованої згоди

    2.1. Клінічні випробування розпочинаються тільки після того, як комісія з питань етики ухвалить форму інформованої згоди та інші матеріали, які дають змогу проводити клінічні випробування із залученням пацієнтів (добровольців).

    2.2. Зміст (редакція) інформованої згоди та інші матеріали можуть переглядатись у період проведення клінічних випробувань, якщо з'являються нові обставини, що можуть вплинути на згоду пацієнта (добровольця). Усі нові редакції документів в обов'язковому порядку проходять ухвалення комісією з питань етики, а факт доведення їх до пацієнта (добровольця) повинен бути документально підтвердженим.

    2.3. Призначений керівником (заступником керівника) клінічної бази керівник клінічного випробування та його співробітники не повинні чинити тиск на досліджуваного чи будь-яким чином спонукати його до участі або продовження участі в клінічному випробуванні.

    2.4. Інформація про клінічні випробування повинна бути доведена до досліджуваного в доступній та зрозумілій формі.

    2.5. Усна та письмова інформація про клінічні випробування повинна відповідати таким вимогам:

  17. використовувати мінімум спеціальних термінів;
  18. не використовувати висловлювань, які можуть спонукати пацієнта (добровольця) чи його законного представника відмовитись від своїх законних прав;

    не використовувати заяв, які обмежують відповідальність дослідника, клінічної бази, Заявника (спонсора) чи їх законних представників.

    2.6. До отримання інформованої згоди дослідник повинен надати пацієнту (добровольцю) чи його законному представникові достатню кількість часу для прийняття рішення про участь у клінічному випробуванні та можливість отримати детальну інформацію про клінічні випробування.

    2.7. До залучення пацієнта (добровольця) до клінічного випробування він сам чи його представник та особа, що проводила роз'яснювальну бесіду, підписують (із зазначенням дати) інформовану згоду.

    2.8. У разі якщо пацієнт (доброволець) чи його представник не вміє або не може читати, необхідно забезпечити присутність фізичної особи, не залученої до проведення клінічного випробування (далі — незацікавлена особа), протягом всієї роз'яснювальної бесіди. Після прочитання та роз'яснення пацієнтові (добровольцю) чи його представнику інформованої згоди та інших матеріалів пацієнт (доброволець) чи його представник дає усну згоду на участь у клінічному випробуванні і підписує із зазначенням дати інформовану згоду. Незацікавлена особа також підписує та проставляє дату на інформованій згоді, чим підтверджує, що інформація, викладена в зазначеному документі та інших матеріалах, роз'яснена та правильно сприйнята пацієнтом (добровольцем) чи його представником, а сама згода надана добровільно.

    3. Клінічні випробування за участю малолітніх та неповнолітніх дітей

    3.1. Клінічне випробування за участю малолітніх та неповнолітніх дітей може проводитись у разі, якщо ці діти одержать безпосередню користь від участі у клінічному випробуванні, у таких випадках:

    клінічне випробування необхідне для підтвердження даних, отриманих під час інших клінічних випробувань, які проводились на дорослих, або для підтвердження даних, отриманих за допомогою інших методів дослідження;

  19. клінічне випробування стосується захворювань, від яких страждають малолітні та неповнолітні діти;
  20. клінічне випробування має такі особливості, що його можна проводити тільки за участю малолітніх та неповнолітніх дітей.

    3.2. Клінічне випробування за участю малолітніх та неповнолітніх дітей може проводитись за умови дотримання вимог пункту 1 цієї глави, якщо:

    а) отримується інформована письмова згода обох батьків або законного представника;

    б) малолітнім та неповнолітнім дітям обов'язково була надана доступна їх розумінню письмова інформація про клінічне випробування;

    в) не використовуються будь-які заохочення або стимули, крім компенсації у разі завдання шкоди здоров'ю досліджуваного під час клінічного випробування;

    г) клінічні випробування сплановані таким чином, щоб мінімізувати біль, дискомфорт, страх і ризик. Поріг ризику і ступінь дискомфорту, болю повинні бути чітко визначені в протоколі клінічного випробування і постійно відстежуватися.

    3.3. Інтереси малолітніх та неповнолітніх дітей завжди повинні переважати над інтересами науки і суспільства.

    3.4. Неповнолітній пацієнт особисто підписує та датує інформовану згоду.

    3.5. Дослідником ураховується явне бажання малолітньої та неповнолітньої дитини взяти участь, або відмовитися від участі в клінічному випробуванні, або припинити проведення клінічного випробування в будь-який час.

    4. Клінічні випробування за участю недієздатних досліджуваних, які неспроможні самостійно дати інформовану згоду

    4.1. Клінічне випробування за участю недієздатних пацієнтів (добровольців) може проводитися тільки, якщо:

    а) отримується інформована письмова згода законного представника (згода повинна виражати волю досліджуваного і може бути в будь-який момент відкликана без негативних для досліджуваного наслідків);

    б) недієздатний пацієнт (доброволець) одержує інформацію про клінічне випробування, пов'язаний з ним ризик і користь у формі, доступній для його розуміння;

    в) дослідник ураховує бажання недієздатного досліджуваного взяти участь, або відмовитися від участі в клінічному випробуванні, або припинити проведення клінічного випробування в будь-який час;

    г) не використовуються будь-які заохочення або стимули, крім компенсації у разі завдання шкоди здоров'ю досліджуваному під час клінічного випробування;

    ґ) клінічне випробування має значення для підтвердження інформації, отриманої при інших клінічних випробуваннях або отриманої іншими методами дослідження;

    д) клінічне випробування має прямий стосунок до захворювання, від якого страждає досліджуваний;

    е) клінічні випробування сплановані таким чином, щоб мінімізувати біль, дискомфорт, страх і ризик. Поріг ризику і ступінь дискомфорту, болю повинні бути чітко визначені в протоколі клінічного випробування і постійно відстежуватися;

    є) є підстави очікувати, що застосування досліджуваного медичного виробу принесе досліджуваному користь, що перевищує ризик, або не має жодного ризику.

    4.2. Інтереси недієздатного досліджуваного повинні завжди переважати над інтересами науки і суспільства.

    V. Вимоги до дослідників

    5.1. Дослідником має бути спеціаліст з відповідною освітою, науковим ступенем (за наявності), професійною підготовкою та досвідом, що дають змогу йому бути відповідальним за належне проведення клінічного випробування. Кваліфікація дослідника повинна підтверджуватись його науковою біографією (curriculum vitae) або іншими документами, які надаються на запит Заявника (спонсора), Держлікслужби України.

    5.2. Дослідник зобов’язаний:

    досконало знати, як використовувати досліджуваний медичний виріб відповідно до інструкції із застосування медичного виробу, програми випробування, інформації про виріб та інших джерел інформації, що надає Заявник (спонсор);

  21. ознайомлюватися з програмою клінічного випробування перед її підписанням;
  22. забезпечувати відповідний підбір пацієнтів (добровольців) для проведення клінічного випробування;
  23. забезпечувати наявність необхідної інформації в пацієнта (добровольця) для надання інформованої згоди;

    забезпечувати одержання інформованої згоди пацієнта (добровольця) та її оформлення у вигляді відповідного документа;

    забезпечувати документальне оформлення участі кожного пацієнта (добровольця) у відповідному клінічному випробуванні;

    гарантувати уникнення конфлікту з інтересами пацієнта (добровольця), який може виникнути при проведенні клінічного випробування;

    забезпечувати дотримання програми клінічного випробування всіма особами, відповідальними за проведення клінічного випробування в його установі. Про будь-який відступ від програми має бути повідомлено Заявника і керівника (заступника керівника) клінічної бази та задокументовано;

    вживати необхідних заходів для забезпечення правильного проведення та завершення клінічного випробування;

    вживати необхідних заходів щодо лікування у непередбачених випадках, якщо це потрібно для захисту здоров'я та благополуччя досліджуваного;

  24. знати та дотримуватись правил якісної медичної практики;
  25. регулярно проходити підвищення кваліфікації шляхом участі в семінарах, міжнародних семінарах, конференціях у галузі проведення клінічних випробувань та проходити атестацію у встановленому законодавством порядку;

    не перешкоджати моніторингу та аудиту з боку Заявника (спонсора), а також інспекційним перевіркам Держлікслужби України;

    негайно повідомляти Заявника (спонсора), керівника (заступника керівника) клінічної бази та комітет з питань етики:

    а) про відхилення від програми або зміни в програмі клінічного випробування з метою усунення безпосередньої загрози для досліджуваного;

    б) про зміни, які збільшують ризик для досліджуваного та значно впливають на проведення клінічного випробування;

    в) про всі тяжкі та непередбачені ефекти медичного виробу, які є одночасно значними та непередбаченими;

    г) про нові дані (відомості), які можуть свідчити про збільшення ризику для досліджуваного чи несприятливо впливати на саме клінічне випробування;

    відповідати за точність, чіткість та безпеку всіх даних клінічного випробування, документів та записів про пацієнтів (добровольців) у місці проведення випробування як під час, так і після завершення клінічного випробування. Будь-які зміни до даних повинні вноситися лише уповноваженими особами, підписуватися та датуватися ними при збереженні даних до внесення змін для порівняння;

    забезпечувати збереження основних відомостей про стан клінічного випробування протягом періоду, встановленого його програмою;

    здійснювати нагляд та розподіл обов'язків між усіма учасниками клінічного випробування, відповідальними за його проведення та оцінку в своєму центрі проведення клінічних випробувань;

    забезпечувати подання звітності щодо медичних виробів, які є об'єктом проведення клінічного випробування.

    5.3. У разі необхідності дослідник має право вимагати від Заявника (спонсора) додаткову (до зазначеної в пункті 3.11 розділу ІІІ ( z1461-12 ) цих Правил) інформацію про медичний виріб, яку він вважає важливою для забезпечення об'єктивності та безпеки випробувань.

    5.4. У разі проведення багатоцентрових клінічних випробувань усі дослідники отримують від Заявника (спонсора) інструкції щодо дотримання програми та протоколу клінічного випробування, єдиних стандартів оцінки клінічних та лабораторних показників, а також щодо заповнення іншої нормативної документації.

    5.5. Звіт за результатами клінічних випробувань обов'язково повинен бути підписаний клінічним(и) дослідником(ами) із зазначенням дат початку та закінчення проведення клінічного випробування.

    VI. Вимоги до клінічної бази

    1. Порядок визначення клінічної бази

    1.1. Клінічну базу з проведення випробувань медичних виробів визначає Держлікслужба України на підставі заяви (листа-клопотання) керівника закладу охорони здоров’я.

    До заяви додаються:

    curriculum vitae (автобіографія) дослідників та персоналу, які залучатимуться до проведення клінічних випробувань;

  26. копія статуту закладу охорони здоров’я;
  27. копії свідоцтва про акредитацію закладу охорони здоров’я та його науково-дослідних лабораторій;
  28. ліцензія закладу охорони здоров’я на право здійснення відповідної медичної практики;
  29. положення про комісію з питань етики, затверджене закладом охорони здоров’я (у разі її наявності).
  30. 1.2. Експертиза наданих матеріалів здійснюється Держлікслужбою України у строк до 45 календарних днів.

    1.3. У разі необхідності Держлікслужба України проводить інспекційну перевірку закладу щодо відповідності наданої інформації та можливості цього закладу охорони здоров’я проводити клінічні випробування. Час, потрібний для здійснення інспекційної перевірки клінічної бази, не входить до строку проведення експертизи матеріалів.

    1.4. До проведення інспекційної перевірки Держлікслужба України повідомляє керівнику закладу охорони здоров’я за 7 — 14 днів про строк проведення інспекційної перевірки. За результатами інспекційної перевірки готується звіт.

    1.5. На підставі позитивних результатів експертизи наданих матеріалів та результатів проведеної інспекційної перевірки Держлікслужба України визначає, що заклад охорони здоров’я може проводити клінічні випробування медичних виробів. На підставі негативних результатів експертизи наданих матеріалів та результатів проведеної інспекційної перевірки заклад охорони здоров’я одержує мотивовану відмову.

    1.6. За рішенням Держлікслужби України заклад охорони здоров’я отримує відмову також на підставі виявлення фактів:

  31. фальсифікації даних щодо клінічного випробування та/або інформації щодо закладу охорони здоров’я;
  32. відсутності підготовленого персоналу для проведення клінічного випробування;
  33. порушень умов проведення клінічного випробування відповідно до цих Правил, схваленої програми, законодавства та етичних норм проведення клінічних випробувань, виявлених під час проведення інспекційної перевірки клінічного випробування;

    відсутності документації щодо діяльності комісії з питань етики закладу охорони здоров’я (у разі наявності таких комісій);

  34. заяви керівника закладу охорони здоров’я.
  35. 2. Ресурси клінічної бази

    2.1. Клінічна база повинна мати достатнє матеріально-технічне забезпечення (приміщення, лікувально-діагностичне, відповідне лабораторне, стоматологічне обладнання) для того, щоб провести клінічне випробування належним та безпечним методом.

    2.2. Клінічна база у своєму штаті повинна мати достатню кількість кваліфікованого персоналу для забезпечення проведення належного, безпечного та якісного клінічного випробування медичного виробу.

    2.3. У клінічній базі повинен бути список осіб, які володіють необхідною кваліфікацією та досвідом роботи у відповідній галузі, які при необхідності та за дорученням (домовленістю) виконають дії, пов'язані з клінічним випробуванням.

    2.4. Клінічна база повинна продемонструвати (наприклад на базі ретроспективних даних) можливість підбору протягом визначеного строку необхідної кількості пацієнтів (добровольців) для участі у клінічному випробуванні.

    2.5. Підрозділи клінічної бази (лабораторії, відділення функціональної діагностики та інші), які виконують випробування або вимірювання, пов'язані з оцінкою кількісних або метрологічних характеристик і отриманням точних даних лабораторними методами та іншими технічними засобами або засобами вимірювальної техніки, повинні бути акредитовані Національним агентством по акредитації України або атестовані у державній метрологічній системі відповідно до законодавства.

    2.6. У період клінічних випробувань клінічна база забезпечує надання досліджуваному необхідної медичної допомоги в усіх випадках погіршення його стану, забезпечує в разі необхідності також і після завершення клінічного випробування його стаціонарне або амбулаторне лікування.

    2.7. Керівник клінічної бази, де проводяться клінічні випробування медичного виробу, узгоджує програму клінічних випробувань медичного виробу та призначає її керівника. Керівником програми випробувань призначається науковий співробітник або лікар, який має стаж роботи не менше трьох років або досвід наукової роботи.

    VII. Вимоги до Заявника клінічних випробувань (спонсора)

    1. Обов'язки Заявника клінічних випробувань (спонсора)

    1.1. Заявник (спонсор) зобов’язаний забезпечити якість наданої інформації, ідентичність виробів, що надані для випробування, інформації, наведеної в документації.

    1.2. Заявник (спонсор) представляє документацію на досліджуваний медичний виріб відповідно до стадії розробки медичного виробу, забезпечує його виробництво відповідно до нормативних вимог, забезпечує кодування виробу та необхідне маркування.

    1.3. Заявник (спонсор) повинен:

    забезпечити клінічного дослідника програмою клінічного випробування та подальшими схваленими поправками до неї;

    підписати узгоджену програму клінічного випробування, ухвалену в комісії з питань етики та узгоджену з керівником (заступником керівника) клінічної бази;

    забезпечити доступ клінічного дослідника до необхідної інформації та/або (за необхідності) проведення тренування щодо використання медичного виробу відповідно до програми клінічного випробування;

    в обов'язковому порядку повідомити про всі відомі клінічному досліднику нещасні випадки та шкідливі ефекти приладу до початку випробувань, а також сповістити про це комісію з питань етики та Держлікслужбу України;

    вести протоколи засідань, на яких приймаються рішення щодо реалізації програми клінічних випробувань медичного виробу;

  36. забезпечити своєчасну доставку досліджуваного медичного виробу досліднику;
  37. подати керівнику (заступнику керівника) клінічної бази заяву, в якій зазначаються такі відомості:
  38. назва медичного виробу (українською та англійською мовами), номер згідно з каталогом, перелік та опис комплектуючих медичного виробу (завірений виробником);

  39. найменування Заявника (спонсора);
  40. найменування виробника;
  41. клас медичних виробів залежно від ступеня потенційного ризику застосування.
  42. До заяви Заявником (спонсором) додаються:

  43. досьє клінічного дослідника ( z1461-12 ) згідно з вимогами, викладеними в додатку 1 до цих Правил;
  44. проект програми клінічного випробування медичного виробу, яка розробляється відповідно до виду та фази клінічного випробування медичного виробу, методичних рекомендацій та нормативних документів. Структура проекту програми наведена в додатку 2 до цих Правил;

    інформація, яка доводиться до відома пацієнта (добровольця) з метою одержання інформованої згоди, викладена в додатку 3 до цих Правил;

    інформована письмова згода пацієнта (добровольця);

    індивідуальна реєстраційна форма досліджуваного (у разі потреби);

  45. результати попередніх експертиз або клінічних випробувань;
  46. сертифікат походження медичного виробу, завірений Заявником;
  47. копії нормативних документів, перелік національних стандартів України, які застосовуються при виробництві чи постачанні медичних виробів;

  48. відомості щодо місця виготовлення медичного виробу, наданого для проведення клінічних випробувань;
  49. сертифікат про затвердження типу засобу вимірювальної техніки або свідоцтво про державну метрологічну атестацію засобу вимірювальної техніки;

    матеріали щодо визначення класу безпеки медичних виробів залежно від ступеня потенційного ризику застосування;

  50. медичний виріб, що підлягає клінічному випробуванню.
  51. 1.4. Заявник (спонсор) при проведенні багатоцентрових випробувань повинен забезпечити отримання письмової згоди всіх сторін про надання повного доступу до всіх дослідницьких центрів, які беруть участь у клінічному випробуванні, та до первинних даних (документів) і звітів для їх моніторингу, незалежної оцінки відповідності, а також державного контролю.

    2. Виготовлення, маркування та кодування досліджуваного медичного виробу

    2.1. Заявник (спонсор) зобов'язаний забезпечити безпеку роботи досліджуваного медичного виробу протягом усього клінічного випробування.

    2.2. Заявник (спонсор) повинен мати достатню кількість досліджуваного медичного виробу для оцінки його відповідності вимогам нормативних документів та документально оформлені результати вибіркових аналізів партій медичних виробів з визначенням їх функціональних характеристик та складу медичних виробів (у разі необхідності).

    2.3. Заявник (спонсор) повинен забезпечити зберігання зразків медичних виробів до закінчення аналізу даних щодо клінічного випробування або протягом строку, визначеного законодавством України, залежно від того, який період зберігання є тривалішим.

    2.4. Маркування медичного виробу повинно відповідати вимогам нормативних документів з визначенням строку та умов зберігання медичного виробу.

    2.5. Упаковка досліджуваного медичного виробу повинна захищати його від забруднення та псування при транспортуванні і зберіганні.

    2.6. Заявник (спонсор) доставляє досліджуваний медичний виріб на клінічну базу тільки після того, як отримано схвалення (позитивний висновок) від комісії з питань етики та рішення Держлікслужби України про початок та проведення клінічного випробування.

    2.7. У письмових процедурах Заявника (спонсора) повинні бути інструкції для дослідника стосовно правил отримання, обліку, зберігання, надання медичного виробу, вилучення невикористаного медичного виробу та повернення його Заявнику (спонсору) або методів його утилізації, що не суперечать вимогам нормативних документів.

    3. Організація збору, зберігання даних і ведення записів

    3.1. Заявник (спонсор) повинен зберігати всі документи, що стосуються клінічного випробування, відповідно до вимог цих Правил.

    3.2. Якщо клінічне випробування припиняється на вимогу Заявника (спонсора), то він повинен обов'язково довести до відома дослідників, які беруть участь у випробуванні, або керівника (заступника керівника) клінічної бази, а також Держлікслужби України про припинення проведення клінічного випробування та його причини.

    3.3. Заявник (спонсор) повинен забезпечити, щоб у протоколі клінічного випробування або договорі між Заявником та досліджуваним було передбачено, що одним з обов'язків дослідника є забезпечення доступу осіб, які здійснюють моніторинг, представників Держлікслужби України та інших уповноважених в установленому законодавством порядку органів до вхідних даних та даних, отриманих під час проведення клінічного випробування.

    3.4. Заявник (спонсор) повинен переконатись у тому, що кожен пацієнт (доброволець) дав інформовану згоду на прямий доступ до його вхідних медичних записів для осіб, що здійснюють моніторинг та належну оцінку відповідності, представників Держлікслужби України та експертних установ.

    3.5. Заявник (спонсор) клінічних випробувань медичного виробу зобов'язаний перед початком клінічних випробувань, але після затвердження програми клінічних випробувань укласти договір із страховою компанією про страхування життя та здоров'я пацієнта (добровольця) в порядку, установленому законодавством.

    4. Інформація щодо безпеки медичного виробу

    4.1. Заявник (спонсор) з дослідником відповідають за поточну оцінку безпеки досліджуваного медичного виробу протягом усього клінічного випробування.

    4.2. Заявник (спонсор) зобов'язаний:

    повідомляти дослідника, клінічну базу, комісію з питань етики, Держлікслужбу України про всі встановлені факти, які можуть небезпечно вплинути на безпеку досліджуваних, суттєво вплинути на стан випробування та прийняті раніше рішення;

  52. сповіщати про всі непередбачені серйозні ефекти та тяжкі наслідки з боку медичного виробу;
  53. повідомляти клінічного дослідника(ів) про еволюційний статус медичного виробу та вимоги, необхідні для перевірки роботи та безпеки медичного виробу;

    постійно подавати на розгляд уповноваженим органам усі нові дані про медичний виріб та періодичні звіти щодо безпеки досліджуваного медичного виробу.

    VIII. Схвалення клінічного випробування комісією з питань етики

    8.1. Схвалення клінічного випробування здійснюється комісією з питань етики, яка утворюється та діє при закладі охорони здоров’я, де проводяться клінічні випробування (локальні комісії з питань етики), або Центральною комісією з питань етики Держлікслужби України.

    8.2. Комісії з питань етики мають однакові повноваження у схваленні клінічного випробування. За відсутності діючої комісії з питань етики при закладі охорони здоров’я, а також при проведенні багатоцентрових клінічних випробувань Заявник (спонсор) звертається за схваленням клінічного випробування до Центральної комісії з питань етики.

    8.3. Якщо клінічне випробування було схвалено Центральною комісією з питань етики, то в разі наявності діючої локальної комісії з питань етики дослідник надає схвалення Центральної комісії з питань етики до локальної комісії з питань етики. При цьому локальна комісія з питань етики визнає схвалення клінічного випробування Центральною комісією з питань етики.

    8.4. У разі якщо одна комісія з питань етики надала мотивовану відмову в проведенні клінічного випробування на певній клінічній базі, то забороняється звертатись до іншої комісії з питань етики (крім Центральної комісії з питань етики) для схвалення того самого випробування на тій самій клінічній базі.

    8.5. Комісія з питань етики повинна розглядати кожне поточне клінічне випробування за поданням Заявника (спонсора).

    8.6. До початку клінічного випробування медичного виробу комісія з питань етики повинна отримати такі документи:

    направлення Держлікслужби України про початок проведення клінічних випробувань до закладу охорони здоров’я;

  54. програму(и) випробувань чи поправку(и) до неї(их);
  55. проект форми інформованої згоди пацієнта (добровольця) та/або її редакції, запропоновані Заявником (спонсором) для використання у клінічному випробуванні;

    опис дій із залучення суб'єктів до участі у клінічному випробуванні, письмові матеріали, які надаватимуть пацієнтам (добровольцям); досьє дослідника; іншу наявну інформацію про підстави, мету, завдання, обсяг, доцільність і безпеку клінічних випробувань;

    інформацію про виплати та компенсації досліджуваним;

  56. відомості про дослідників, у тому числі їх кваліфікацію.
  57. Матеріали клінічного випробування подаються до комісії з питань етики в одному примірнику.

    8.7. Комісія з питань етики розглядає надані матеріали та схвалює клінічне випробування або надає мотивовану відмову в схваленні клінічного випробування.

    Про прийняте рішення комісія з питань етики надає письмовий мотивований висновок Заявнику (спонсору) та Держлікслужбі України.

    8.8. Строк розгляду та надання висновку Заявнику (спонсору) — не більше 30 днів з дати одержання комісією з питань етики матеріалів клінічного випробування.

    8.9. У разі якщо комісія з питань етики запитала додаткову інформацію або надала пропозиції для внесення змін у надані матеріали, Заявник (спонсор) протягом 30 календарних днів надає необхідні матеріали, вносить зміни або надсилає лист з обґрунтуванням термінів, потрібних для їх підготовки. Якщо Заявник (спонсор) не надав необхідної інформації протягом 30 календарних днів, матеріали клінічного випробування знімаються з розгляду. Надалі, на бажання Заявника (спонсора), матеріали повторно подаються на розгляд до комісії з питань етики в установленому порядку.

    IX. Проведення клінічного випробування

    9.1. Клінічні випробування можуть бути розпочаті лише за наявності таких документів:

    рішення Держлікслужби України про початок та проведення клінічного випробування медичного виробу, оформленого у вигляді направлення на клінічні випробування у визначений Держлікслужбою України заклад охорони здоров’я (клінічну базу);

  58. схвалення (позитивного рішення) на проведення клінічного випробування комісією з питань етики;
  59. договору про початок та проведення клінічних випробувань медичних виробів, який укладається між закладом охорони здоров’я та Заявником (спонсором) клінічного випробування медичного виробу.

    9.2. Випробування повинні проводитись відповідно до програми та протоколу, узгоджених з керівником (заступником керівника) клінічної бази та схвалених комісією з питань етики.

    9.3. Дослідник (клінічна база) не повинен відхилятись від програми (протоколу) або вносити зміни без згоди Заявника (спонсора) і без додаткового розгляду комісії з питань етики виправленої програми та ухвалення нею поправок до програми, за винятком тих випадків, коли необхідно усунути безпосередню загрозу для досліджуваних клінічного випробування або, коли зміни стосуються тільки адміністративних чи технічних аспектів клінічного випробування (наприклад, заміна монітора, номера телефону). Дослідник (клінічна база) чи Заявник (спонсор) повинні пояснювати та документально оформляти всі відхилення від затвердженої програми (протоколу).

    9.4. Протягом 10 календарних днів опис змін до програми (протоколу) повинен бути наданий:

    Заявнику (спонсору) для узгодження з ним;

  60. комісії з питань етики для розгляду та затвердження;
  61. Держлікслужбі України.

    9.5. Керівник (заступник керівника) клінічної бази відповідає за облік та зберігання досліджуваного медичного виробу.

    9.6. Дослідник зобов'язаний вести приймання, облік і списання виробів, які проходять клінічні випробування, відповідно до нормативних актів, що регламентують обіг матеріальних цінностей у закладах охорони здоров'я, а також облік, який забезпечує можливість ідентифікації випробуваного медичного виробу і пов'язаного з ним досліджуваного на будь-якій стадії клінічного випробування і після його завершення; у разі необхідності дослідник забезпечує утилізацію використаних медичних виробів відповідно до санітарних норм і правил.

    9.7. Досліджувані медичні вироби повинні зберігатись відповідно до інструкцій Заявника (спонсора) та вимог нормативних документів.

    9.8. Якщо проведення клінічного випробування потребує ввезення на територію України досліджуваних медичних виробів, вивезення з території України невикористаних досліджуваних медичних виробів, воно здійснюється відповідно до законодавства України.

    9.9. Клінічна база повинна мати умови для зберігання та архівування документації, що стосується клінічного випробування.

    9.10. Документація, що стосується проведення клінічних випробувань, повинна зберігатись протягом строку, визначеного законодавством, та в разі необхідності надаватись на запит лише Заявнику (спонсору) клінічних випробувань, комісії з питань етики, Держлікслужбі України, суду та іншим органам, які мають повноваження на отримання такої документації.

    9.11. Дослідник (клінічна база) зобов'язаний вжити всіх необхідних заходів, спрямованих на унеможливлення випадкового чи передчасного знищення документів щодо клінічного випробування.

    9.12. Заявник (спонсор) інформує Держлікслужбу України та комісію з питань етики про завершення клінічного випробування, а також про дострокове його завершення протягом 15 календарних днів із зазначенням причин дострокового завершення клінічного випробування.

    9.13. Щороку (або на вимогу) під час проведення клінічного випробування дослідник надає комісії з питань етики, Заявнику (спонсору) та Держлікслужбі України письмові звіти про стан випробування. Надалі в письмових звітах детально відображаються всі нещасні випадки, шкідливі та тяжкі ефекти.

    9.14. У разі нещасних випадків, шкідливих та тяжких ефектів чи змін, які мають суттєвий вплив на проведення клінічного випробування та збільшують ризик для досліджуваних, дослідник терміново подає Заявнику (спонсору), комісії з питань етики та Держлікслужбі України повідомлення, а потім протягом 10 календарних днів (з дня подання повідомлення) детальний письмовий звіт.

    9.15. У разі смерті досліджуваного, спричиненої клінічним випробуванням медичного виробу, разом із повідомленням про смерть досліджуваного дослідник повинен на запит Заявника (спонсора), Держлікслужби України та/або комісії з питань етики надати всю необхідну додаткову інформацію. Керівник (заступник керівника) клінічної бази та Заявник (спонсор) забезпечують інформування про смерть досліджуваного близьких родичів або законних представників.

    9.16. Після завершення клінічного випробування клінічною базою Заявнику (спонсору) видається протокол про проведення клінічного випробування з відповідними додатками та зауваженнями (за наявності) щодо обмеження кількості користувачів та показів до застосування. Одним з основних пунктів протоколу клінічного випробування є експертний висновок, у якому має бути визначено, що медичний виріб потребує/не потребує додаткових досліджень, клінічні характеристики (параметри) відповідають/не відповідають вимогам їх використання в клінічній практиці, медичний виріб може/не може застосовуватися в клінічній практиці.

    9.17. Протокол клінічного випробування медичного виробу (додаток 4) складається дослідником або керівником клінічного випробування з обов'язковими додатками до нього (додаток 5) та узгоджується з керівником закладу охорони здоров’я.

    9.18. У разі виявлення невідповідності проведення клінічних випробувань законодавству, цим Правилам, національним стандартам, затвердженій програмі та протоколу клінічних випробувань Держлікслужба України має право прийняти рішення про припинення клінічного випробування та відкликання виданого направлення до повного усунення виявлених недоліків.

    9.19. Фінансування клінічних випробувань здійснюється за рахунок:

  62. коштів державного бюджету у межах асигнувань, виділених Держлікслужбі України;
  63. коштів місцевих бюджетів у межах асигнувань, виділених управлінням охорони здоров'я;
  64. коштів розробника, виробника медичного виробу;
  65. коштів Заявника (спонсора);
  66. інших джерел, не заборонених законодавством України.

    9.20. Забороняється оплата праці дослідників та спеціалістів клінічної бази, де проводяться клінічні випробування, безпосередньо розробником медичного виробу, Заявником (спонсором), іншими юридичними та фізичними особами, які фінансують проведення клінічного випробування.

    X. Моніторинг

    10.1. Моніторинг проводиться з метою перевірки забезпечення прав, безпеки та охорони здоров'я пацієнтів (добровольців), досліджуваних при проведенні клінічного випробування; підтвердження точності та повноти отриманих під час проведення клінічного випробування даних; підтвердження відповідності клінічного випробування, що проводиться, цим Правилам та затвердженому протоколу клінічного випробування.

    10.2. Монітор повинен мати відповідну професійну підготовку, володіти науково-технічними та медичними знаннями, необхідними для виконання своїх функцій. Монітори призначаються Заявником (спонсором). Кваліфікація монітора повинна бути підтверджена документально.

    10.3. Монітор повинен бути ознайомлений з функціональними характеристиками медичного виробу, протоколом клінічного випробування, формою інформованої згоди та іншими матеріалами, що надаються пацієнту (добровольцю) клінічного випробування, цими Правилами та іншими нормативно-правовими актами.

    10.4. Монітор є сполучною ланкою між Заявником (спонсором) та дослідником, здійснює забезпечення кожного дослідника інструкцією щодо застосування (використання) медичного виробу, усіма документами та матеріалами, необхідними для проведення клінічного випробування, належним чином і відповідно до нормативних вимог.

    10.5. Монітор забезпечує ознайомлення усіх задіяних у клінічному випробуванні дослідників та персоналу з метою та процесом клінічного випробування.

  67. 10.6. Монітор має право:
  68. брати участь у процесі проведення клінічного випробування без права втручання у процес клінічного випробування;

  69. перевіряти:
  70. а) використання медичного виробу відповідно до програми клінічного випробування;

    б) поінформованість Заявника (спонсора) у необхідності модифікації роботи медичного виробу чи методу його застосування;

    в) наявність у клінічного дослідника персоналу, обладнання для проведення клінічного випробування на безпечному та ефективному рівнях та відповідної документації;

    г) наявність у клінічного дослідника доступу до необхідної кількості приладів;

    ґ) наявність належним чином оформленої та підписаної інформованої згоди від кожного суб'єкта на момент початку їх участі у клінічному випробуванні та проведенні будь-яких процедур;

    д) дотримання процедури фіксування та повідомлення Заявника (спонсора) про нещасні випадки та шкідливі ефекти медичного виробу;

    е) проведення ремонту і стандартизації обладнання, необхідного для оцінки клінічного випробування, та зазначення цих фактів у відповідній документації;

    є) документування й обговорення з клінічним дослідником та доведення до відома Заявника (спонсора) відомостей про відмову досліджуваного та/або невідповідність клінічних випробувань узгодженій програмі клінічного випробування;

    вказати досліднику на наявність порушень протоколу клінічних випробувань, стандартних процедур, законодавства, в тому числі цих Правил.

    10.7. Монітор повинен дотримуватись стандартних процедур, установлених Заявником (спонсором) та цими Правилами.

    10.8. Результати перевірки повинні бути викладені монітором у вигляді звіту із зазначенням дати, найменування клінічної бази, прізвищ монітора та дослідника; короткого опису об'єктів клінічного випробування, отриманих результатів, виявлених недоліків та порушень, заходів щодо їх усунення, рекомендацій, який надається Заявнику (спонсору).

    Начальник Управління розвитку фармацевтичного сектору галузі охорони здоров’я

    Л. В. Коношевич

    Додаток 1 до Правил проведення клінічних випробувань медичної техніки та виробів медичного призначення

    ДОСЬЄ клінічного дослідника

    Досьє клінічного дослідника повинно містити:

    1) огляд літератури, обґрунтування необхідності та мети застосування медичного виробу і проекту клінічного випробування;

    2) загальний опис медичного виробу та його складових частин (паспорт);

    3) інструкцію щодо застосування (використання) медичного виробу. Інструкція повинна обумовлювати можливі потенційні ризики застосування, суперечності, попередження тощо, які стосуються медичного виробу;

    4) рекомендації виробника щодо проведення клінічних випробувань;

    5) опис матеріалів, які використовуються в медичному виробі;

    6) огляд попереднього клінічного досвіду в роботі з медичним виробом та з медичними виробами аналогічного застосування;

    7) перелік міжнародних та національних стандартів, яких необхідно дотримуватися, якщо такі є.

    Досьє клінічного дослідника в разі модернізації, удосконалення медичного виробу чи введення (виявлення) допоміжних функцій може доповнюватися новою важливою інформацією впродовж перебігу клінічного випробування, про що повідомляється дослідник.

    Начальник Управління розвитку фармацевтичного сектору галузі охорони здоров’я

    Л. В. Коношевич

    Додаток 2 до Правил проведення клінічних випробувань медичної техніки та виробів медичного призначення

    ПРОЕКТ ПРОГРАМИ клінічного випробування

    1. До проекту програми клінічного випробування рекомендовано включити такі розділи:

    1.1. Вступну частину, в якій зазначаються:

  71. повна назва медичного виробу, його призначення, галузь застосування;
  72. на
  73. Юридичний портал Справедливість

    Рейтинг: 4.6/5, основан на 25 голосах.

    Возможно, это Вас заинтересует

    Про нагородження орденом князя Ярослава Мудрого, Президент України

    Указ  Президента України За визначну церковну діяльність, спрямовану на піднесення авторитету православ'я у світі, та з нагоди відзначення в Україні 1025-річчя хрещення Київської Русі постановляю:

    Про затвердження Угоди про співробітництво з метою розвитку партнерства в галузі рибальства між Кабінетом Міністрів України та Урядом Королівства Марокко, Кабінет Міністрів України

    Про затвердження Угоди про співробітництво з метою розвитку партнерства в галузі рибальства між Кабінетом Міністрів України та Урядом Королівства Марокко

    Чи стане бензобак прірвою для сімейного бюджету?

    Для жителів Харківщини підвищенняцін на бензин не стало якимось значним резонатором суспільної думки чи ж основною темою обговорень у маршрутках, магазинах та інших багатолюдних місцях.Тут, напевне, ...

    В.Янукович считает необходимым смягчить законодательство в религиозной сфере

    Президент Украины Виктор Янукович считает необходимым усовершенствовать законодательство в религиозной сфере относительно прав верующих молиться в тех местах, где они пожелают. Об этом сообщает ...

    05145472d80649777fc2d927daedc5fb