Именно от грамотности составления иска в суд и будет напрямую зависеть решение, которое вынесет судья ...
Щоб зберегти здоров’я, потрібно дотримуватися порад лікарів і берегти нерви
Україну накрила страшна спека. Навіть ті, хто зазвичай нормально переносить високу температуру, скаржаться на погіршення самопочуття, падіння працездатності й чекають прохолоди. Напевно, сьогодні найпопулярніші люди в країні — синоптики. Щодня ми чекаємо від них обнадійливих слів про те, що температура спадатиме. Та прогнози синоптиків оптимізму не додають.
— Початок серпня буде дуже спекотним — +33…+38°С. Є ймовірність того, що 8—10 серпня температура в Криму досягне +40°С, у Києві в найближчі 10 днів температурний режим коливатиметься в межах +30…+33°С. Опади будуть не раніше 7—8 серпня, — повідомив заступник директора Українського гідрометеорологічного центру МНС Анатолій Прокопенко.
Сієсти не буде
Здається, глобальне потепління, яким весь час лякають нас учені, набирає обертів. Рік у рік стовпчик термометра стрибає влітку дедалі вище. Що ж робити людям, які змушені в таку спеку працювати (трудовий кодекс ніхто не скасовував, а відпустки не завжди збігаються з примхами природи)?
На жаль, у країні законодавчо не врегульоване поняття спеки. За даними санітарно-епідеміологічної служби, в нас немає нормативів, які стосуються літньої спеки за межами приміщень. Навіть якщо на вулиці буде 40-градусна температура, «актіровки», як це іноді трапляється взимку, все одно не буде.
Щоправда, торік Україна ледь не стала Іспанією, де ще донедавна діяла сієста для працівників. Урядовці розглядали можливість упровадження літнього графіка роботи (починати робочий день о 7.00 ранку, робити перерву з 11.00 до 17.00 і закінчувати робочий день о 21.00).
Втім, цей проект виявився нежиттєздатним. Роботодавці звертали увагу на збитки, яких могли зазнати підприємства. Працівники теж були не в захваті: багато з них витрачають півтори-дві години, щоб дістатися до роботи, тож перспектива їздити в переповненому транспорті туди-сюди оптимізму не додавала.
До речі, Іспанія відмовилася від сієсти ще 2005 року, вирішивши, що це покладе кінець хаотичному розкладу, за яким працюють робітники, і дасть змогу зробити працю державних службовців продуктивнішою.
— Сієсту планували запровадити для будівельних компаній, що працюють у спеку на вулиці. Це виправдано, тому що перебувати під відкритим сонцем у години найбільшої активності небезпечно для життя. До речі, дорожники завжди працюють за гнучкими графіками. Наприклад, у США будівельні роботи ведуть уночі, коли немає руху. Але в Україні чомусь у години пік, коли незручно всім. Інша річ — офісні працівники, — вважає бізнес-тренер з управління часом Людмила Богуш-Данд. — За 4 години сієсти далеко не всім вдасться збігати додому, наша інфраструктура не розрахована на такі паузи. А навіть якщо це і вдасться, що робити з 12.00 до 16.00? Шопінг? Шкідливо для гаманця. Пляж? Висока активність сонця. Спорт? Невдало обрано час. Сон? Розвинуться лінощі, і восени продуктивності не чекайте. Працювати? Саме так: робота найкраще підходить для цього часу.
Замість кондиціонера — аутотренінг
Щоб результат роботи був ефективним, потрібно створити для цього умови. І тут законодавство опинилося на нашому боці.
— Температура, швидкість руху і вологість повітря передбачені державними санітарними нормами мікроклімату у виробничих приміщеннях, — зазначив заступник головного державного санітарного лікаря Києва Юлій Жигалов.
— Що більше у людини енерговитрати на роботу, то нижчою має бути температура. Якщо це легка робота, то параметри температури, наприклад, в офісах, можуть коливатись від 23 до 25 градусів.
Якщо це важка праця, допустима шкала — від 18 до 22 градусів. Коли ж температура повітря в приміщенні перевищує 27 градусів, роботодавець повинен коригувати робочий час. Це можуть бути перерви щогодинно від 10 хвилин і більше. Зміни в робочому графіку під час сильної спеки передбачені тільки для тих, хто працює в будівельній галузі.
Утім, лікарі застерігають, що різниця між температурою на вулиці й у приміщенні не повинна перевищувати 5—7 градусів. Захисні сили організму не безмежні, і якщо є різкий перепад з тепла в холод і навпаки, можуть розвинутися бронхіт, запалення легенів, інші запальні захворювання здебільшого дихальної системи.
Ризик для здоров’я людей, що страждають на серцево-судинні захворювання, виникає при виході з приміщення з кондиціонером на вулицю: можливий спазм судин серця і головного мозку. Тому слід, якщо є така можливість, зробити більш плавною зміну температурного режиму.
Там, де немає кондиціонера, бажано встановити вентилятор. Він не знижує температуру в приміщенні, зате створює повітряний потік, що поліпшує терморегуляцію організму. Якщо ви перебуваєте у приміщенні з вентилятором, вам легше пережити спеку. Проте потрібно час від часу вживати прохолодні напої, альтернативою яким є білий чи зелений чай — гарячий або холодний.
— Щоб нормально перенести спеку, слід вживати превентивні заходи, — радить лікар-кардіолог санаторію «Ірпінь» Марія Рудь. — Люди похилого віку повинні часто пити воду, не чекаючи появи спраги. Слід уникати споживання напоїв, що містять алкоголь, зокрема пива. Корисні натуральні соки, морси із смородини, журавлини, відвар м’яти. Від м’яса краще відмовитись і перейти на овочеву дієту.
Не рекомендують пити лимонад (цукор, який він містить, може підвищити артеріальний тиск), молоко (містить багато білків, які на 3—4 години затримуються у шлунку і не дають змоги засвоюватися вжитій після цього рідині), каву (прискорює зневоднення).
Одяг варто обирати з натуральної тканини, на відкритому сонці носити головні убори. Хворим, які вживають ліки, необхідно додатково проконсультуватися з лікарем. У період літньої спеки небезпечно вживати нейролептики, сечогінні й деякі інші препарати. Куріння — серйозний чинник ризику, що призводить до інтоксикації.
Крім цього, існує ще один метод пережити спеку, який, за словами фахівців, іноді діє краще, ніж кондиціонер. Її потрібно… полюбити.
