Именно от грамотности составления иска в суд и будет напрямую зависеть решение, которое вынесет судья ...
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-6879/11 Головуючий у 1-й інстанції: Агафонов С.А. Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 жовтня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Літвіної Н.М.
Суддів: Коротких А.Ю.
Ганечко О.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 квітня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області про зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії, -
В С Т А Н О В И В :
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 квітня 2011 року адміністративний позов ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області про зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії - задоволено.
На вказану постанову суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є потерпілим від наслідків аварії на ЧАЕС віднесений до 4 категорії, що підтверджується посвідченням, яке міститься в матеріалах справи.
Також вбачається, що позивач зареєстрований та проживає в м. Біла Церква, яке згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 106 від 23 липня 1991 року віднесено до зони посиленого радіологічного контролю.
У відповідності до ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно до ст. 51 Закону - особам, віднесеним до категорії 4, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 15 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Враховуючи вищевикладене, позивач має право на одержання щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону - пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата до пенсії, яка становить у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.
Між тим, позивачу вказані доплати виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України № 1 від 03 січня 2002 року.
Враховуючи, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу в порівняні з вищезазначеною Постановою Кабінету Міністрів України, а тому відповідач неправомірно виплачував додаткову пенсію та доплату до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено ст. ст. 39, 51 зазначеного Закону.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про правомірність доводів суду першої інстанції про наявність у позивача права на додаткову пенсію та доплату до пенсії в розмірі передбаченому Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Крім того, позивач є пенсіонером за віком та має статус дитини війни.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» - дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» - фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.
Відповідно до чинного законодавства розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка передбачає, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Отже, колегія суддів критично відноситься до позиції апелянта в частині відсутності законодавчо визначеного розміру мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, відповідачем повинна була нараховуватися і виплачуватися щомісячна державна соціальна допомога позивачу у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, а тому колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції в цій частині є законним та обґрунтованим.
Виходячи з наведеного вище, підстави для скасування оскаржуваного рішення відсутні.
Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 183-2, 197, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області - залишити без задоволення.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 квітня 2011 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Літвіна Н. М.
Судді: Ганечко О.М.
Коротких А. Ю.
