про зобов'язання вчинити дії - Київський апеляційний адміністративний суд - Земляна Г.В.

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2515/12783/12 (2а/2515/688/12) Головуючий у 1-й інстанції: Гордійко Ю.Г.

Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"25" жовтня 2012 р. м. Київ

колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого -судді Земляної Г.В.

суддів Горбань Н.І., Межевича М.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу кандидата у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 209 ОСОБА_2 на постанову Новозаводського районного суду Чернігівської області від 20 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом кандидата у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 209 ОСОБА_2 до Комунального підприємства "Редакція Газети "Деснянська правда" Чернігівської обласної ради про зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач, кандидат у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 209 ОСОБА_2, звернувся до суду з адміністративним позовом до КП «Редакція газети «Деснянська правда»про зобов'язання відповідача розмістити у номері газети «Деснянська правда»НОМЕР_4 від ІНФОРМАЦІЯ_4 статтю-відповідь позивача за назвою «ІНФОРМАЦІЯ_3».

Постановою Новозаводського районного суду Чернігівської області від 20 жовтня 2012 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, кандидат у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 209 ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позову в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.197 КАС України апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з таких підстав.

Згідно зі п.3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач відповідно до копії посвідчення НОМЕР_2, виданого Центральною виборчою комісією 10.08.2012 року, є кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 209, висунутий політичною партією Всеукраїнське об'єднання «Свобода».

Комунальне підприємство «Редакція газети «Деснянська правда»відповідно до Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" є друкованим засобом масової інформації, рішення, дії чи бездіяльність якого можуть бути оскаржені в порядку ст. 174 КАС України.

В газеті «Деснянська правда»НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1. була опублікована стаття «ІНФОРМАЦІЯ_2»автора ОСОБА_3

У статті оприлюднена інформація, яка, на думку позивача, є недостовірною. Так, недостовірними є наступні вислови:

1.«Як стало відомо з достовірних джерел, конкуренти ОСОБА_4, довго радячись серед ночі, створили врешті «народний штаб», який ставить за мету організацію боротьби проти визнаного політика. Склад штабу дуже строкатий, непевний у своїх цілях та завданнях, але тримається на «трьох богатирях»місцевого розкрою, їх об'єднує спільна риса - рейтинг кожного складає 1-2% людського визнання, як і популярність людини з подібним рейтингом, яка стоїть, немов генералісимус, за тим «народним штабом»- ОСОБА_5...».

2.«Або ОСОБА_2. Він є висуванцем ВО «Свобода». Дуже цікаво, чому непохитно - ідеологічна партія пана ОСОБА_12 зробила ставку на позапартійного кандидата? Можливо, зіграв свою роль той факт, що батько добродія ОСОБА_2 свого часу очолював Варвинський райком КПРС?...».

3. «Утворення цієї «Важкоатлетичної»коаліції політичних карликів нагадує пакт про ненапад між державами на зразок Сан-Марино та Ліхтенштейну. Учасники «таємної змови» протягом місяця з початку виборчої кампанії так і не зуміли зробити нічого більшого, ніж спробувати вилити ночви бруду на ОСОБА_4. Вже зрозуміло, що всім тим «ручним драконам»209-го округу керує пан ОСОБА_5. Він з усіх сил прагне продемонструвати, що ще лишається впливовою в межах Чернігівщини особою, з якою потрібно рахуватися, до якої потрібно прислухатися, а через те він і намагається використовувати власних підлеглих з нереалізованими політичними амбіціями. Амбіції - то страшна штука. Вони позбавляють людину спокійного сну, примушують робити відверті дурниці. Амбіції - то річ не лише психічна і моральна, то часто проблема матеріальна. Бо великі амбіції без немалих грошей - як вогонь без вітру. І дивишся, думав про амбіції, а позбувся коштів. Незайве було б і про те задуматись панові модератору «богатирського»«народного штабу». Ну, а натомість головне питання, яке хвилює виборців: що їм дадуть ці, по суті, «шлюбні ігрища»політичних карликів? Який позитив отримають від цього пересічні громадяни? Відповідь на це питання очевидна - група кандидатів намагається продемонструвати, що вони можуть конкурувати з лідером рейтингу в окремо взятому виборчому окрузі. Працюючи виключно на негатив, забруднюючи все навколо, вони не зможуть вирішити жодної суспільної значущої проблеми, яка хвилює мешканців Чернігівщини. З тих же достовірних джерел стало ще відомо, що противники ОСОБА_4 готують чергову хвилю брудних та брехливих звинувачень, які мають потрапити ближчим часом до кожної домівки на території округу. Інструмент для цього - найбільш тиражна в області газета - у них є. Є в наявності і спільна рушійна сила - неприязнь до політика, який зробив ставку у своїй компанії на добрі справи для людей. Тож закликаємо наших земляків бути максимально зваженими й пильними, оскільки у своїх прагненнях ці кандидати, бачимо, не збираються зупинятися ні перед чим!».

26.09.2012 року позивач звернувся до відповідача з вимогою надрукувати відповідь на статтю «ІНФОРМАЦІЯ_2» за назвою «ІНФОРМАЦІЯ_3».

Відповідач листом від 26.09.2012 року під вихідним номером НОМЕР_3 запропонував позивачу скоротити статтю-відповідь до розміру самої статті «ІНФОРМАЦІЯ_2»зазіхання політичних карликів»та усунути деякі інші недоліки.

11.10.2012 року позивач, виправивши недоліки статті-відповіді, повторно звернувся до відповідача з вимогою надрукувати відповідь на статтю «ІНФОРМАЦІЯ_2», однак стаття-відповідь в газеті «Деснянська правда»в наступному випуску не надрукована.

Позивач зазначає, що за своїм змістом стаття «ІНФОРМАЦІЯ_2»зазіхання політичних карликів»є передвиборчою агітацією на користь кандидата у народні депутати в одномандатному виборчому окрузі № 209 ОСОБА_4; при цьому у статті оприлюднена певна інформація, яка на його думку, є недостовірною та просить суд зобов'язати відповідача розмістити у номері газети «Деснянська правда»НОМЕР_4 від ІНФОРМАЦІЯ_4 статтю-відповідь позивача за назвою «ІНФОРМАЦІЯ_3»наступного змісту: «В газеті «Деснянська правда»НОМЕР_1 за ІНФОРМАЦІЯ_5 була опублікована стаття «ІНФОРМАЦІЯ_2»автора ОСОБА_3 В зв'язку з тим, що в ній згадується моє ім'я, вирішив не залишати це поза увагою і прокоментувати речі, викладені в ній та додатково викласти свої думки та бачення тих процесів, що відбуваються зараз в 209-му виборчому окрузі та на теренах всієї Чернігівської області. По 209-му виборчому округу на початку виборчої кампанії висунулись 18 кандидатів, але Партія Регіонів зняла свого представника (до речі, за деякими оцінками, досить непоганого депутата обласної ради, мого земляка, пана ОСОБА_10), і зараз залишилося поки що 17 претендентів на звання депутата Верховної Ради. Вдумайтесь! Діюча Партія Влади, маючи численні важелі адміністративного і бюджетного впливу, знімає свого кандидата в депутати! Що це означає? Та лише одне - Партія Регіонів має тут іншого кандидата, якого підтримує діюча влада. Зрозуміло, що таким кандидатом є так званий політичний «велетень», як називає його автор статті ОСОБА_3. Ось цитата з тексту: «У цьому окрузі є визнаний і незаперечний фаворит - чинний народний депутат ОСОБА_4, який давно працює на Чернігівщині та добре відомий її мешканцям». Давайте з початку розберемось з визначенням, до якого вдається автор. Хто такий фаворит по словнику ОСОБА_11? Дослівно: «Любимець влиятельного или высокопоставленного лица, имеющий благодаря этому какие-либо выгоды. Тот, кому отдают предпочтение перед другими: любимец, любимчик». Нема питань і жодних заперечень! Повністю згоден з цією характеристикою, яку надає своєму протеже сам автор. А «любимцем»якого «высокопоставленного лица»є наш фаворит нехай визначить сам читач... А тепер, про так званих «велетнів»від політиків. Я дійсно з повагою відношусь до кожного кандидата, що є конкурентом на виборчих перегонах. В своїх публічних виступах я не переступав межу коректності і не називав прізвища своїх колег - кандидатів. Я лише говорив про принципи і основи моєї позиції і моїх опонентів. Я не ділив їх на «велетнів»і «карликів», як це хочуть зараз представити представники штабу одного з кандидатів. Вони, разом із владою, хочуть нав'язати думку про безальтернативність вибору і про беззаперечність перемоги провладного кандидата. Але, поживемо-побачимо! Ой не кажіть «гоп!»поки не перескочите! Життя такі часом дивні сюрпризи приносить у таку, здавалось, прогнозовану і зрозумілу наперед ситуацію! Інші закиди, висловлені в статті на мою адресу, навіть не хочеться коментувати, тому напишу лише декілька фраз. Пана ОСОБА_5 я бачив один раз в житті років п'ятнадцять тому назад і про нього в мене залишилось досить позитивні враження за його таку своєрідну безпосередність, розкутість в висновках і в польоті думок. Але приписувати йому якесь відношення до мого висування кандидатом в депутати - це повна маячня, недостойна навіть серйозної уваги! Нагадаю, я іду за підтримки всіх опозиційних сил і являюсь єдиним узгодженим кандидатом від дев'яти політичних партій. А згадування мого покійного батька і його посади за часів СРСР і зовсім є некоректним та аморальним! Про його роботу, вимогливість до себе і до інших, справедливість і порядність запитайте у срібнянців, варвинчан, чернігівців, в яких була можливість жити і працювати в ті часи. Всі люди, причетні до національного руху на Чернігівщині, гадаю, знають мою участь в майже всіх подіях національного відродження. Мені приємно згадувати участь в створенні Чернігівського козацтва та перших політичних партій незалежної України, членства в Товаристві української мови «Просвіта», активну участь в студентських акціях та багато іншого. Я вже на першому курсі інституту пішов у самостійне життя, і студентське, і політичне, і економічне. Тому, на останок хочеться зазначити - давайте не вигадувати приводи для приниження опонентів, а говорити і думати про те, як нам змінити країну, модернізувати та оновити владу, дати цьому і майбутньому поколінню шанс жити в нормальних умовах в цивілізованій країні! З повагою до земляків, виборців, моїх опонентів і до їх думок, кандидат в народні депутати по 209-му виборчому округу ОСОБА_2».

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, прийшов до висновку, що за своїм змістом стаття «ІНФОРМАЦІЯ_2»зазіхання політичних карликів»не є передвиборчою агітацією на користь кандидата у народні депутати в одномандатному виборчому окрузі № 209 ОСОБА_4 та не надано доказів того, що існує судове рішення, яким вже визнано недостовірний або наклепницький характер поширених відповідачем відомостей, про які йдеться в позові, а тому відповідач діяв згідно вимог чинного законодавства, права позивача порушено не було.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про вибори народних депутатів України».

Відповідно до п.12 ст.74 ЗУ «Про вибори народних депутатів України» - партія - суб'єкт виборчого процесу, кандидат у депутати мають право звернутися до засобу масової інформації, що оприлюднив інформацію, яку партія або кандидат вважають недостовірною, з вимогою опублікувати їх відповідь. Засіб масової інформації, що оприлюднив відповідний матеріал, не пізніш як через три дні після дня звернення з вимогою про відповідь, але не пізніш останнього дня перед днем голосування зобов'язаний надати партії, кандидату у депутати, щодо яких поширено недостовірну інформацію, можливість оприлюднити відповідь: надати такий самий ефірний час відповідно на телебаченні чи радіо або опублікувати в друкованому засобі масової інформації наданий партією чи кандидатом матеріал, який повинен бути набраний таким самим шрифтом і розміщений під рубрикою "відповідь" на тому ж місці шпальти в обсязі не меншому, ніж обсяг повідомлення, що спростовується. Відповідь повинна містити посилання на відповідну публікацію в друкованому засобі масової інформації, передачу на телебаченні, радіо та на інформацію, що спростовується. Відповідь не повинна містити прямих закликів до голосування за або не голосування за певні партії, кандидатів у депутати. Відповідь має бути оприлюднена без додатків, коментарів та скорочень і здійснюватися за рахунок засобу масової інформації. Відповідь на відповідь не надається.

Аналіз даної норми дає можливість зробити висновок, що за партією або кандидатом, які вважають недостовірною поширену відносно них інформацію, залишається право надати статтю на свій розсуд, як відповідь, і в даному випадку редакція газети не має права відмовити у публікації з мотивів, наявності у публікації ознак агітації, оскільки обмеження щодо відповіді чітко встановлені Законом і не підлягають розширеному тлумаченню, а саме: відповідь не повинна містити прямих закликів до голосування за або не голосування за певні партії, кандидатів у депутати. Відповідь має бути оприлюднена без додатків, коментарів та скорочень і здійснюватися за рахунок засобу масової інформації.

Крім того, колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що необґрунтованим є висновок суду першої інстанції, що позивачем не доведено того, що за своїм змістом опублікована відповідачем стаття є передвиборною агітацією.

Відповідно до ч.1 ст.68 Закону України «Про вибори народних депутатів України»передвиборна агітація - це здійснення будь-якої діяльності з метою спонукання виборців голосувати за або не голосувати за певного кандидата у депутати або партію - суб'єкта виборчого процесу. Передвиборна агітація може здійснюватися в будь-яких формах і будь-якими засобами, що не суперечать Конституції України та законам України.

Частина 2 ст.68 Закону України «Про вибори народних депутатів України»визначає форми передвиборної агітації, до яких, зокрема, відноситься оприлюднення в друкованих та аудіовізуальних (електронних) засобах масової інформації політичної реклами, виступів, інтерв'ю, нарисів, відеофільмів, аудіо- та відеокліпів, інших публікацій та повідомлень (п.4 ч.2 ст.68 «Про вибори народних депутатів України»).

Розміщена відповідачем в газеті «Деснянська правда» стаття «ІНФОРМАЦІЯ_2»підпадає під визначення передвиборної агітації, наведене у ст.68 Закону України «Про вибори народних депутатів України», так як містить позитивну інформацію про кандидата ОСОБА_4 і негативну інформацію про всіх інших кандидатів виборчому округу №209, зокрема, позивача.

Разом з тим, колегія суддів вважає помилковими посилання суду першої інстанції на положення ч.9 ст.74 Закону України «Про вибори народних депутатів України», так як вказана норма регулює відносини, пов'язані з розповсюдженням завідомо недостовірної інформації, недостовірний характер якої встановлено судом. Однак предметом позову є не встановлення заборони на розповсюдження інформації, а право позивача на відповідь і про обов'язок відповідача надати позивачу можливість оприлюднити таку відповідь відповідно до вимог чинного законодавства, а саме ч.12 ст.74 Закону України «Про вибори народних депутатів України».

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що Комунальне підприємство «Редакція газети «Деснянська правда»неправомірно не надрукувала статтю-відповідь позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано беззаперечних доказів на підтвердження правомірності своїх дій, тоді як позивачем надано достатньо доказів та обґрунтувань своїх позовних вимог.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень суд перевіряє чи вчинені вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією і законами України.

Разом тим, колегія суддів зазначає, що вимога позивача розмістити статтю-відповідь у номері газети «Деснянська правда»НОМЕР_4 від ІНФОРМАЦІЯ_4 не може бути задоволена в зв'язку зі сплином часу

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню, зокрема: слід зобов'язати відповідача розмістити у найблищому номері газети «Деснянська правда»статтю-відповідь позивача за назвою «ІНФОРМАЦІЯ_3»на статтю «ІНФОРМАЦІЯ_2»автора ОСОБА_3

Відповідно до ст. 159 КАС України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у справі про часткове задоволення позову.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що є підставою для скасування судового рішення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Таким чином вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню.

Керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу кандидата у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 209 ОСОБА_2 -задовольнити.

Постанову Новозаводського районного суду Чернігівської області від 20 жовтня 2012 року - скасувати.

Позовні вимоги кандидата у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 209 ОСОБА_2 до Комунального підприємства "Редакція Газети "Деснянська правда" Чернігівської обласної ради про зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.

Зобов'язати Комунальне підприємство "Редакція Газети "Деснянська правда" Чернігівської обласної ради розмістити у найблищому номері газети «Деснянська правда»статтю-відповідь ОСОБА_2 за назвою «ІНФОРМАЦІЯ_3»на статтю «ІНФОРМАЦІЯ_2» зазіхання політичних карликів»автора ОСОБА_3

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Земляна Г.В.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.