про зміну договору найму у жилому приміщенні - Святошинський районний суд міста Києва - Ключник А. С.

Святошинський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 2608/11204/12

пр. № 2/2608/5354/12

20 вересня 2012 року Святошинський районний суд м. Києва у складі: головуючого-судді: Ключника А.С. при секретарі: Холявчук А.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа : Комунальне підприємство Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва, про зміну договору найму у жилому приміщенні, встановлення конкретного користування жилими кімнатами,

ВСТАНОВИВ:

07 липня 2012 року позивачі звернулись до суду з позовом до відповідачів; третя особа: Комунальне підприємство Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва, в якому просили суд змінити договір найму у житловому приміщенні АДРЕСА_1 на отримання двох особистих рахунків по сплаті комунальних послуг на ОСОБА_1 та ОСОБА_3, виділити позивачам для проживання ізольовані кімнати площею 10,5 кв.м. та 6.8 кв.м.; а відповідачам житлові кімнати площею 15,6 кв.м. та 7,9 кв.м., коридор, ванну кімнату, туалет, комору залишити у загальному користуванні.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що протягом трьох років у позивачів з відповідачами виникають конфліктні ситуації з приводу сплати грошей за комунальні послуги та проживання в зазначеній квартирі. Так, позивачі зазначають, що відповідачі відмовляються сплачувати кошти за комунальні послуги, підтримувати в належному стані жиле приміщення.

В судовому засіданні позивачі позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Відповідачі до суду не з'явились, про день та час розгляду справи були належним чином повідомлені (а.с. 18), про причини своєї неявки судові не повідомили, а тому суд вважає за можливе слухати справу у їх відсутності за наявними у справі доказами, ухваливши по справі за згодою позивачів та відповідно до ст.ст. 224-226 ЦПК України, заочне рішення.

Третя особа комунальне підприємство Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва направила до суду листа про можливість розгляду справи за відсутності її представника (а.с. 16).

Заслухавши пояснення позивачів, дослідивши матеріали справи в їх сукупності та співставленні, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що спірне житлове приміщення - квартира у АДРЕСА_1, складається з чотирьох жилих кімнат загальною житловою площею 40.80 кв.м. та загальною площею 64.20 кв.м.та належить (згідно свідоцтва про право власності на житло від 02.04.2007 року № 845, зареєстроване в Київському МБТІ та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, запис в реєстрі № 1938), ОСОБА_5 в частці 1/5 частини квартири; ОСОБА_1 1/5 частини квартири; ОСОБА_2 1/5 частини квартири; ОСОБА_3 1/5 частина квартири; ОСОБА_4 1/5 частина квартири (а.с. 7 - копія свідоцтва про право власності на житло).

ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_5 а його частку на житло успадкували ОСОБА_1 та ОСОБА_3 по ? частці.

Згідно довідки Форми №3 від 16.06.2012 року, № 1247, в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані та проживають: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 (а.с. 5 - копія довідки).

Згідно зі ст. 63 ЖК Української РСР предметом договору найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду є окрема квартира або інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї чи кількох кімнат, а також одноквартирний жилий будинок.

Не можуть бути самостійним предметом договору найму: жиле приміщення, яке хоч і є ізольованим, проте за розміром менше від встановленого для надання одній особі (частина перша статті 48), частина кімнати або кімната, зв'язана з іншою кімнатою спільним входом, а також підсобні приміщення ( кухня, коридор, комора тощо).

Відповідно до ст. 64 Житлового кодексу Української РСР, члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.

Позивачі в судовому засіданні зазначили, що протягом трьох років у них з відповідачами виникають конфліктні ситуації з приводу сплати грошей за комунальні послуги та проживання в квартирі. Так, позивачі зазначили, що відповідачі відмовляються сплачувати кошти за комунальні послуги, підтримувати в належному стані жиле приміщення.

Статтею 103 Житлового кодексу Української РСР передбачено, що договір найму жилого приміщення може бути змінено тільки за згодою наймача, членів його сім'ї і наймодавця, за винятком випадків, передбачених чинним законодавством.

Відповідно до ст. ст. 103, 104 ЖК Української РСР договір найму жилого приміщення може бути змінено тільки за згодою наймача, членів його сім'ї наймодавця, за винятком випадків, передбачених Основами житлового законодавства Союзу РСР і союзних республік, іншими законодавчими актами Союзу РСР і цим Кодексом. Член сім'ї наймача вправі вимагати, за згодою інших членів сім'ї, які проживають разом з ним, укладення з ним окремого договору найму, якщо жилу площу, що припадає на нього, може бути виділено у вигляді приміщення, яке відповідає вимогам статті 63цього Кодексу.

Згідно п. 16 Постанови Пленуму Верховного суду України № 2 від 12.04.1998 р. «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України», суд вправі задовольнити вимоги члена сім'ї наймача про поділ жилого приміщення, якщо жилу площу, що припадає на нього (або з урахуванням укладеної угоди про порядок користування жилим приміщенням), може бути виділено у вигляді ізольованого приміщення, яке складається з однієї або кількох кімнат, розмір якого не менше встановленого для надання одній особі. При поділі жилого приміщення за вимогою члена сім'ї наймача йому може бути виділено ізольоване жиле приміщення розміром меншим за жилу площу, що припадає на нього. Однак поділ не може бути допущений, коли це призведе до штучного погіршення житлових умов позивача і викличе необхідність постановки його на облік, як такого, що потребує поліпшення житлових умов. Зміна договору найму жилого приміщення за вимогою члена сім'ї наймача не допускається в передбачених ч.3 ст.104 ЖК випадках, незалежно від наявності згоди наймодавця на зміну такого договору, за винятком випадків, коли жиле приміщення наймач одержав не в зв'язку з трудовими відносинами або коли наймодавець втратив право на його виселення.

З копії технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1, вбачається, що вона складається з чотирьох житлових кімнат житловою площею 10,5 кв.м., 7,9 кв. м., 6.8 кв.м. та 15.6 кв.м., яка не є ізольованою а є прохідною (а.с. 8-10 -копія технічного паспорту на квартиру).

З урахуванням того, що житлова площа в спірній квартирі складає 40,8 кв.м. на кожного із 4-х членів родини, які є зареєстрованими на даній жилій площі припадає 10.2 кв.м.

В разі зміни договору найму житлового приміщення та укладення з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 окремого договору найму на кімнати площею 10,5 кв.м. та 6.8 кв.м. і 15.6 кв.м. та 7.9 кв.м, житлові права інших членів сім`ї погіршаться. Так житлова площа в квартирі на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 буде складати з кімнат площею 10,5 кв.м та 6.8 кв.м. а у відповідачів ОСОБА_3 та її дочки ОСОБА_4 залишаться кімнати площею 7,9 кв.м. та 15,6 кв.м. враховуючи, що кімната 15,6 кв.м. - не є ізольованою.

Відповідно до Постанови Виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів президії Київської міської ради профспілок від 15 липня 1985 року № 582 «Про порядок застосування в м. Києві Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР»рівень середньої забезпеченості громадян у м. Києві жилою площею складає 9,0 кв.м. на одну особу, а особами, хто потребує поліпшення житлових умов, визнаються громадяни, які мають житлову площу до 7,5 кв.м. включно на кожного члена родини.

Отже, враховуючи, що зміна договору найму призведе до штучного погіршення житлових умов в квартирі, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.

За таких обставин суд, на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про необхідність відмовити позивачу в задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 63, 64, 103, 104 ЖК Української РСР, ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 169, 179, 209, 212, 214, 215, 223, 224-228, 292, 294, ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ :

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа : Комунальне підприємство Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва, про зміну договору найму у жилому приміщенні, встановлення конкретного користування жилими кімнатами.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя А. Ключник