про захист прав споживача - Рівненський міський суд Рівненської області - Музичук Н.Ю.

Справа № 2-3580/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2012 року           Рівненський міський суд Рівненської області

в особі судді - Музичук Н. Ю.

при секретарі - Радюк Ю.Ю.

за участю представника позивача - ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне справу за позовом ОСОБА_3 до фізичної особи підприємця ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог Управління в справах захисту прав споживачів у Рівненській області, про захист прав споживача, розірвання договору купівлі-продажу, повернення сплачених за товар грошових коштів, сплату неустойки, відшкодування моральної шкоди та судових витрат,

в с т а н о в и в :

В квітні 2011 року гр. ОСОБА_3 звернулась до Рівненського міського суду із позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживача, що полягає в розірванні договору купівлі-продажу та поверненні грошової суми 719,28 грн., сплаченої за придбані 02 травня 2010 року неналежної якості продукції у вигляді жіночих туфель, згідно товарного чеку № 15, сплату неустойки в розмірі 920,67 грн., стягненні моральної шкоди в розмірі 5000 грн. та завданих збитків у вигляді судових витрат на суму 120,00 грн., у зв’язку з недобросовісним виконанням своїх зобов’язань відповідачем, на підставі ст.ст. 4,6,8, 12,14,17,23,24 Закону України “Про захист прав споживачів» і норм ЦК України.

В позовній заяві зазначала, що 02 травня 2010 року вона придбала у відповідача жіночі туфлі імпортного виробництва із гарантійним зобов’язанням щодо проведення гарантійного строком ремонту на 30 діб. Всупереч вимогам чинного законодавства їй було продано товар неналежної якості. Після першого дня експлуатації товару почали проявлятися приховані дефекти, а саме неякісне фарбування взуття фарбою, яка під час носіння взуття переноситься на шкарпетки і ноги, після чого неможливо відіпрати чи змити фарбу. Після використання взуття протягом двох днів його зовнішній вигляд суттєво змінився. Подальша експлуатація товару згідно цільового призначення без заподіяння шкоди стала неможливою. За таких обставин 07 травня та 14 травня вона звернулася до відповідача із претензіями про розірвання договору купівлі-продажу та повернення сплачених за товар грошових коштів. 23.07.2010 року складене експертне заключення №ВЗ-2, яким підтверджено прихований виробничий дефект товару , який утворюється в результаті порушення рецептури покривної фарби недостатньої адгезії покриття зі шкірою та втрата якості внаслідок виробничого дефекту, що становить 20% від загальної вартості. На її претензію після проведеної експертизи відповідачем запропоновано отримання коштів в розмірі 20%; від загальної вартості товару, що становить 143,85 грн. Вважає наявними підстави для задоволення вимог про розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми на підставі ч.1ст.6, ч.1 ст.8 Закону України «Про захист прав споживача», ч.9 ст.8 цього ж Закону –про сплату неустойки за кожний день затримки виконання вимоги про надання товару аналогічної марки та за кожний день затримки усунення недоліків понад установлений строк споживачеві в розмірі 920,67 грн. Крім того, неправомірними діями відповідача у вигляді товару нанесена моральна шкода, що виразилася у відсутності. Судові витрати підтверджуються квитанціями та ордером.

Згідно письмових заперечень відповідача, вимоги вважаються безпідставними. Обставини позову щодо придбання позивачем 02.05.2010 року жіночого взуття /туфель/ вартістю 719,28 грн. за товарним чеком №15 та звернення позивача 14.05.2010 року із письмовою заявою про розірвання договору купівлі-продажу та повернення грошової суми за придбане взуття, оскільки вважала таке неналежної якості, не оспорюються. Наданою 17.05.2011 року відповіддю позивачу роз»яснино, що позивач має право на таку вимогу у разі виявлення протягом гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару, відповідно до положень ст.ст. 8,1 п.12 Закону України «Про захист прав споживача». У випадку позивача таких істотних недоліків, які б виникли з вини виробника та які перелічені у зазначеному Законі, на підставі яких наступив би обов’язок повернення коштів або замінити товар на аналогічний не було. Крім того вказано, що в пам’ятці покупця, одержаній позивачем разом із взуттям, наголошено, що з метою запобігання фарбування шкарпеток, панчіх та ніг у перші дні використання взуття слід застосувати спеціальний аерозоль і можливе фарбування устілок або підкладки не являється дефектом. На скаргу відповідача в управління в справах захисту прав споживачів у Рівненській області 23. 07.2010 року проведена експертиза в Рівненській торгово-промисловій палаті, складено експертне заключення №ВЗ-2, відповідно до якого констатовано факт втрати якості взуття внаслідок виробничого дефекту у розмірі 20% від їх загальної вартості, що за підрахунком становить 143,85 грн. 27.07.2010 року Позивачу письмово запропоновано отримання експертного заключення та отримання відповідних коштів. Вимоги позивача в частині сплати неустойки за кожний день прострочки за кожний день затримки усунення недоліків понад установлений 14-денний строк в розмірі одного відсотка вартості товару, оскільки взуття не відноситься до товарів, на які поширюється дія вищезазначеної статті згідно Переліку товарів, з яких утворюється обмінний фонд, затвердженого постановою КМ України від 19.03.1994 року №172 «Про реалізацію окремих положень Закону України «Про захист прав споживачів». Крім того, відповідач не вбачає жодних законних підстав для сплати моральної шкоди позивачу у розмірі 5 000 грн., оскільки позивач не зазнав шкоди, заподіяної небезпечної для життя і здоров»я продукцією. Підстави для задоволення вимоги про відшкодування моральної шкоди, відповідно до п.5 ч.1 ст.4 Закону України, «Про захист прав споживачів», позивачем не доведені і не встановлені. Звернення позивача за правовою допомогою адвоката є добровільним рішенням позивача, за відсутності підстав до задоволення інших позовних вимог така вимога до задоволення не підлягає.

Представник позивача повністю підтримав заявлені позовні вимоги в судовому засіданні. Додатково пояснив, що станом на час розгляду справи питання не вирішене, придбаний 02 травня 2010 року товар знаходиться в розпорядженні відповідача. Додатково пояснив, що висновком судової товарознавчої експертизи від 23.11.2011 року додатково підтверджується, що придбаний товар має істотні недоліки, які виникли з вини виробника, оскільки такий дефект може бути усунутий тільки із заміною деталей товару, що є підставою для задоволення вимоги про розірвання договору та повернення коштів. Неустойка підлягає до стягнення згідно чинного законодавства, заподіяння моральної шкода вважає доведеним, таким, що підлягає до задоволення. Просить вимоги задовольнити в повному обсязі на заявлену суму позову та судових витрат, підтверджених наданими квитанціями, в тому числі витрат на оплату вартості судово-товарознавчої експертизи.

Відповідачка позовні вимоги не визнала, підтримала надані письмові заперечення. Пояснила додатково, що не погоджується із наявністю істотних недоліків, які дають підстави для задоволення позовних вимог в частині розірвання договору. Підстав для стягнення неустойки та моральної шкоди не доведено. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог за безпідставністю.

Представник третьої особи в судовому засіданні вважає позовні вимоги доведеними доказами такими, що підлягають до часткового задоволення. Згідно «Рекомендацій щодо визначення характеру дефекту взуття та умов його експлуатації», затверджених Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства промислової політики України від 17.10.2002 року №291/457, до яких додатні переліки, визначений перелік прихованих дефектів взуття вираженого характеру, що виявлений протягом гарантійного терміну експлуатації, а саме встановлено: на шкіряному взутті його внутрішніх деталей - нестійкість кольору підкладки до сухого і вологого тертя. Даний дефект не зазначений в переліку дефектів шкіряного взуття, що може бути усунутий підприємством виробником без зниження його споживчих властивостей. Таким чином, вважає доведеним, що має місце виробничий дефект, який не може бути усунутий виробником, і який знижує вартість взуття. Проте в Правилах роздрібної торгівлі непродовольчими товарами зазначено, що приймання та продажу не підлягає взуття із виявленими дефектами виробничого характеру. Тому має місце явний дефект виробничого характеру, який, згідно ст.8 Закону України «Про захист прав споживача», дає підстави для розірвання такого договору в судовому порядку та стягнення коштів сплачених за товар неналежної якості.

Оцінюючи доводи позивача та представника позивача, дослідженні надані в справі докази, встановленні обставини та наслідки, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.

Встановлено на підставі досліджених письмових доказів та пояснень сторін, що 02 травня 2010 року позивачка ОСОБА_3 у відповідача ОСОБА_2, в магазині «Багат», придбала неналежної якості товар у вигляді жіночих туфель, що відповідачем було оформлено у вигляді товарного чека № 15 від 02.05.2010 року на суму оплати 719,28 грн. із гарантійним строком 30 днів, такий чек доданий до матеріалів справи.

Заявою позивачки на ім’я відповідачки від 07.05.2010 року про повернення коштів за придбаний нею неякісний товар - жіночі туфлі вартістю 719,28 грн., претензією позивача від 10.11.2010 року про розірвання договору та повернення коштів за неякісний товар при виявленні істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару, протягом 14 календарних днів, відповідно п.1 ст.8 Закону України «Про захист прав споживачів», Експертним заключенням експерта ОСОБА_4 №ВЗ-2 від 23.07.2010 року із зазначеними прихованим виробничим дефектом , втрата якості внаслідок якого становить 20% від загальної вартості, висновком №45/С судової товарознавчої експертизи від 23.11.2011 року на ухвалу Рівненського міського суду підтверджується, що в період гарантійного терміну експлуатації придбаного позивачкою взуття встановлено, що представлена на експертизу пара жіночого замшевого взуття, після 5-тиразового тертя внутрішньої частини туфель сухою та мокрою бавовняною тканиною білого кольору має ознаки забруднення: на сухій тканині залишилось незначне, майже непомітне забруднення, а при терті тих же деталей внутрішньої частини вологою тканиною на тканині залишились сліди фарбника темно-сірого кольору та світло-зеленого кольорів, тобто експертом встановлено нестійкість кольору підкладки деталей внутрішньої частини взуття до сухого і вологого тертя , що являє собою прихований дефект виробничого характеру. Крім того, Висновком №45/С судової товарознавчої експертизи від 23.11.2011 року встановлено, що в таблиці 4.5 /Л.4/ «Рекомендацій щодо визначення характеру дефекту взуття та умов його експлуатації», затверджених Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства промислової політики України від 17.10.2002 року №291/457, наведено перелік дефектів шкіряного взуття, що можуть бути усунуті виробником без зниження його споживчих властивостей, але виявлений в процесі проведення експертного дослідження прихований дефект взуття, не відноситься до дефектів, які можуть бути усунуті підприємством виробником без зниження його споживчих властивостей, а можливість усунення виявленого дефекту в дослідженому взутті без його повторного проявлення передбачає заміну деталей внутрішньої частини взуття виробником.

Оцінюючи досліджені належні допустимі докази відносини, які виникли між сторонами, суд прийшов до висновку, що між ними мають місце відносини, які витікають із договорів купівлі-продажу та регулюються Законом України „Про захист прав споживача” від 12.05.1991 року №1023-ХІІ в редакції Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про захист прав споживача” від 01.12.2005 року №3161-ІУ та положеннями ст.ст. 673-678 ЦК України щодо якості товару.

Відповідно до положень ст.ст. 4, 6 Закону України №3161-ІУ, споживачі /покупці/ під час придбання продукції мають право на належну якість продукції та обслуговування, безпеку продукції, а продавець /виробник, виконавець/ зобов’язаний передати споживачеві продукцію належної якості, надати інформацію про продукцію, на вимогу споживача надати документи, які підтверджують належну якість продукції. Відповідні вимоги витікають із положень ст.ст. 673-675 ЦК України.

Відповідно до положень п.п.1,2, 5 ч.1 ст.4 цього ж Закону споживач має право на захист своїх прав державою, на належну якість продукції та обслуговування, на відшкодування шкоди /збитків/ завданих продукцією неналежної якості.

Згідно положень п.1 абз.2 ч.1 ст. 8 Закону України №3161-ІУ, у разі виявлення протягом гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару /продавця, виконавця/, споживач в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов’язкових для сторін правил чи договору має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми.

В п.п. 5,6 ст. 8 вищенаведеного Закону встановлений обов’язок продавця /виробника/, що задовольняє вимоги споживача, встановлені ч.1 цієї статті, прийняти товар неналежної якості в споживача і задовольнити його вимоги, за наявності товару вимога споживача про його заміну підлягає негайному задоволенню, а в разі виникнення потреби в перевірці якості –протягом чотирнадцяти днів або за домовленістю сторін.

Відповідно до п.12 ч.1 ст.1 цього ж Закону, істотний недолік –недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника /продавця, виконавця/, після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: він взагалі не може бути усунутий; його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.

Відповідно положень ст. 17 ч.4 цього Закону, споживач має право на перевірку якості, безпеки, комплектності, міри, ваги і ціни продукції, що придбавається, демонстрацію безпечного та правильного її використання. На вимогу споживача продавець зобов’язаний надати йому контрольно-вимірювальні прилади, документи про якість, безпеку, ціну продукції. У разі коли під час гарантійного строку необхідно визначити причини втрати якості продукції, продавець зобов’язаний у триденний строк з дня одержання від споживача письмової згоди організувати проведення експертизи продукції. Експертиза проводиться за рахунок продавця. Якщо у висновках експертизи буде доведено, що недоліки виникли після передачі продукції споживачеві внаслідок порушення ним встановлених правил використання, вимоги споживача не підлягають задоволенню, а споживач зобов’язаний відшкодувати продавцю втрати на проведення експертизи. Споживач і продавець мають право на оскарження висновків експертизи в суді.

Оцінкою досліджених належних, допустимих доказів в сукупності, відповідно до чинного законодавства, суд вважає підтвердженими такі істотні недоліки придбаного позивачем товару, які не належать до дефектів, зазначених в переліку дефектів шкіряного взуття, що може бути усунутий підприємством виробником без зниження його споживчих властивостей, а можливість усунення виявленого дефекту в дослідженому взутті без його повторного проявлення передбачає лише заміну деталей внутрішньої частини взуття виробником, а також недотримання вимог закону щодо строку та порядку встановлення причини дефекту, заявленого в період гарантійного строку /безпосередньо після придбання і без тривалого використання/ споживачем /позивачем/ втрати якості товару у вигляді жіночих туфель, отриманого продавцем 14.05.2010 року, по даний час товар знаходиться в розпорядженні продавця без належного задоволення вимог покупця

Вищенаведене дає підстави для оцінки вищенаведених дефектів і порушень, як результату неналежної якості товару, що роблять неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення без зниження його споживчих властивостей, що виникли з вини виробника і відповідача, що є істотним порушенням умов договору.

Відповідно до положень ч.2 ст. 678 ЦК України, у разі істотного порушення вимог щодо якості товару /виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків усунення яких пов’язане із непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з’являються знову після їх усунення, покупець має право за своїм вибором: відмовитися від товару і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару.

За наведених вище обставин, суд вважає доведеними передбачені, відповідно до п.1 абз.2 ч.1 ст. 8, ст. 17 п.4 Закону України №3161-ІУ і ч.2 ст.678 ЦК України, підстави для задоволення вимог позивача про розірвання договору купівлі-продажу між сторонами від 02.05.2010 року та повернення відповідачем /стягнення/ сплаченої за товар грошової суми в розмірі 719, 28 грн..

Вирішуючи питання, про стягнення неустойки в сумі 920,67 грн. за період із 23 липня 2010 року по 01 квітня 2011 року, у відповідності до ч.9 ст.8 Закону України «Про захист прав споживача», якою передбачена виплата неустойки в розмірі 1 відсотка вартості товару за кожний день затримки виконання вимоги про надання товару аналогічної марки /моделі, артикулу, модифікації/ та за кожний день затримки усунення недоліків понад установлений строк /чотирнадцять днів/, суд приходить до висновку про безпідставність таких вимог, оскільки позивачем в заяві від 05.05.2010 року та претензії від 10.11.2010 року не ставилась вимога про надання товару аналогічної марки чи усунення недоліків товару. По суті вимоги про розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми виплата неустойки в розмірі 1 відсотка вартості товару за кожний день затримки виконання вимоги Законом не передбачена.

Вирішуючи вимоги позивачки в частині відшкодування відповідачем моральної шкоди, суд враховує, що відповідно п.5 ст.4 Закону України №3161-ІУ, відшкодування майнової та моральної шкоди передбачене у разі її заподіяння небезпечною для життя і здоров’я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством. В даному випадку доказів про те, що вказаний товар у вигляді жіночих туфель, був небезпечною для життя чи здоров’я позивачки продукцією не надано, тому відсутні підстави для стягнення моральної шкоди із посиланням на ст.ст.23,1167 ЦК України.

За наведених обставин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до частково їх задоволення на загальну суму 719, 28 грн., в частині стягнення неустойки і моральної шкоди до задоволення не підлягають.

Підтверджені судові витрати позивача, в тому числі понесені витрати на оплату експертних робіт 375,20 грн., присуджуються стороні на користь якої ухвалене рішення, витрати по сплаті судового збору 51 грн. та відшкодування інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи 120 грн., у разі задоволення позову відповідно до ст.88 ЦПК України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, ст.ст.1,4,8,17,22 Закону України “Про захист прав споживачів” №1023-ХІІ від 12.05.1991року в редакції Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про захист прав споживачів”, ст.673,675,676,678 ЦК України, керуючись ст.ст. 10,11,57-60,88,208,209,212-215,218,223, 292,294 ЦПК України, суд –

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково.

Договір купівлі-продажу взуття від 02 травня 2010 року між сторонами фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розірвати.

Стягнути із фізичної особи підприємця ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_3 сплачені за товар неналежної якості кошти в сумі 719,28 грн., та відшкодування судових витрат в сумі /375,20+120/ 495,20 грн., всього на загальну суму 1214 грн. 48 коп.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення неустойки та моральної шкоди відмовити за безпідставністю.

Стягнути із фізичної особи підприємця ОСОБА_2, ідентифікаційний номер 560515746, судовий збір в розмірі 188 грн. 20 коп. на рахунок 31217206700002 в УДК в м. Рівне, Код ЄДРПОУ 26406128, МФО 833017, код класифікації доходів бюджету 22030001, код отримувача /код з ЄДРПОУ/ 22586331.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через місцевий суд поданням апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення, а для осіб які брали участь у справі але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Рівненського міського суду Н.Ю.Музичук