Головуючий суду 1 інстанції - Кузнецова М.Л.
Доповідач - Оробцова Р.І.
Справа № 22а/1290/36264/12
Провадження № 22а/1290/36264/12
УХВАЛА
11 лютого 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі :
головуючого: Оробцової Р.І..
суддів: Карташова О.Ю., Дронської І.О.
згідно з Законом України №2748 від 2 грудня 2010 року « Про внесення змін до розділу ХП « Прикінцеві положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами», як апеляційна інстанція для вказаної категорії справ, розглянувши за правилами адміністративного судочинства у порядку письмового провадження в м. Луганську
апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області
на постанову Стахановського міського суду Луганської області від 22 грудня 2009 року
за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень неправомірними, стягнення доплати до пенсії, -
ВСТАНОВИЛА :
У листопаді 2009 року позивач звернулась із зазначеним позовом до суду, посилаючись на правові підстави своїх вимог, просила суд визнати дії відповідача неправомірними та зобов'язати нарахувати та виплатити суму у відповідності до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", в розмірі 30 % мінімальної пенсії, як дитині війни за період з 01.01.2007 року по 31.12.2008 року.
Постановою суду позовні вимоги задоволено частково, зобов'язано здійснити нарахування та виплату на користь позивача підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни починаючи з 10 листопада 2008 року по 31 грудня 2008 року з урахуванням фактично здійснених сум.
В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати постанову суду, як незаконну та необґрунтоване, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нову постанову про відмову у позові.
Вислухавши доповідь судді, розглянувши справу у межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів вважає апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.
У відповідності зі ст.. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Задовольняючи позовні вимоги місцевий суд виходив із того, що позивач відноситься до категорії „діти війни", знаходиться на обліку відповідача та отримує пенсію.
Місцевий суд вважає, що на підставі вимог статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, має підвищуватися на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
При цьому судом прийнято до уваги рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 та рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року у справі №10-рп/2008, відповідно до якого визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними), положення Законів України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» якими зупинено дію статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війн".
Колегія суддів судової палати погоджується з висновком суду першої інстанції, що названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із законом України «Про соціальний захист дітей» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
З огляду на загальні засади пріоритету законів над підзаконними нормативними актами колегія суддів вважає, що відповідач протягом 2008 року повинен був нараховувати та провадити виплату щомісячної соціальної допомоги позивачці згідно Закону України „Про соціальний захист дітей війни", а не постанови КМУ № від 28.05.2008 року №530, які істотно звужують обсяг установлених законом прав позивача.
Відповідно до ч.2 ст.19 та ч.3 ст.22 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При прийняті нових законів або внесені змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Що стосується розміру мінімальної пенсії за віком, з якої має обчислюватись зазначене підвищення до пенсії, то суд обґрунтовано визнав, що розрахунок необхідно проводити з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки іншого розміру такої пенсії законодавством не передбачено.
Вирішуючи спір і задовольняючи позов частково, суд правомірно виходив з того, що УПФУ як орган, наділений повноваженнями щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинен діяти у відповідності з вимогами статті 6 Закону N 2195-IV і здійснити позивачу відповідні нарахування (за той періоду часу, коли дія цієї норми не була зупинена), але у порушення вимог указаної статті таких нарахувань не проводив, чим і допустив протиправну бездіяльність.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції цілком правомірно застосував ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Такі висновки місцевого суду засновані на встановлених обставинах справи та вимогах чинного законодавства.
Зважаючи на викладене, доводи апелянта про незаконність та необґрунтованість постанови суду слід вважати такими, що не заслуговують на увагу. Апелянтом заявлено доводи, які були предметом дослідження суду.
Підстави для зміни чи скасування оскаржуваного рішення відсутні.
Керуючись ст. 198,200,205,206, 254 КАС України, судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Луганської області, -
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області відхилити.
Постанову Стахановського міського суду Луганської області від 22 грудня 2009 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після його проголошення.
Головуючий :
Судді :