АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 22-ц/774/4349/13 Головуючий у 1 й інстанції - Головін В.О.
Справа №429/463/12 Доповідач - Лаченкова О.В.
Категорія 48/49
УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого Лаченкової О.В.,
суддів Варенко О.П., Григорченка Е.І.,
при секретарі Качур Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 лютого 2013 року по справ за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по м. Павлограду Павлоградського міськрайонного управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання батьківства та стягнення аліментів, -
встановила:
ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по м. Павлограду Павлоградського міськрайонного управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання батьківства та стягнення аліментів.
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 лютого 2013 року позов задоволено. Визнано ОСОБА_2 батьком дитини ОСОБА_4, яка народжена ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1. Зобов'язано Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по м. Павлограду міськрайонної служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції у Дніпропетровській області внести зміни в актовий запис №951 від 19 вересня 2008 року про народження ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, зазначивши батьком дитини ОСОБА_2 Стягнено з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини його доходу (заробітку) щомісяця, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючі з 16 січня 2012 року та до досягнення дитиною вісімнадцяти років.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши учасників процесу та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 308 ч. 1 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд виходив з того, що досліджені у справі докази свідчать про те , що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_4, якого ІНФОРМАЦІЯ_1 народила ОСОБА_3, а відповідач не надає коштів на утримання дитини, хоча за своїм матеріальним становищем він спроможний сплачувати позивачці аліменти у такому розмірі.
Судом вірно з'ясовані фактичні обставини справи та дана їм належна оцінка, а його висновки підтверджуються матеріалами справи і ґрунтуються на нормах діючого законодавства.
Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 народила дитину ОСОБА_4 (а.с.5). Після народження дитини ОСОБА_2 не визнає свого батьківства щодо нього та не надає позивачці матеріальної допомоги на утримання дитини.
Зазначені обставини визнані підтверджуються наявними у справі письмовими доказами.
Частиною 1 статті 126 СК України встановлено, що походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до державного органу реєстрації актів цивільного стану.
В силу ч.ч. 1, 2, 4 ст. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.
З довідки Комунального закладу «Павлоградський пологовий будинок» Дніпропетровської обласної ради від 27 вересня 2013 року № 713 та Індивідуальної карти вагітної та породіллі № 118 вбачається, що батьком новонародженого ОСОБА_4 є ОСОБА_2
Згідно з висновком експерта №239 судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи по встановленню батьківства встановлено, що ОСОБА_2. ІНФОРМАЦІЯ_2 може бути біологічним батьком дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, народженого ОСОБА_3 з ймовірністю не менше 99,9999% (а.с.39-41).
У відповідності до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд першої інстанції правомірно виходив з того, що досліджені у справі докази засвідчують походження малолітнього, ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_4
Відповідач не довів протилежного. Доводи апеляційної скарги не спростовують даного висновку суду.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частинами 2 і 3 статті 181 СК України визначено, що за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідно зі ст.ст. 182 ч. 1, 183 ч. 1 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Оцінивши в сукупності надані докази, суд першої інстанції правомірно виходив з того, що ОСОБА_2 не надає позивачці матеріальної допомоги на утримання сина ОСОБА_4. При цьому суд, врахувавши матеріальне становище дитини та платника аліментів, правильно визначив розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідача.
Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 лютого 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: