Именно от грамотности составления иска в суд и будет напрямую зависеть решение, которое вынесет судья ...
Справа № 760/8736/13-ц
6-608/13
УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 квітня 2013 року Солом'янський районний суд м. Києва
в складі головуючого судді Коробенка С.В.
при секретарі Бабій К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі території України ОСОБА_1, -
В С Т А Н О В И В:
Заявник 23.04.2013 року звернувся в суд із поданням про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України громадянина України ОСОБА_1, у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа до виконання виконання ним своїх зобов'язань по сплаті заборгованості на користь ОСОБА_2.
В обґрунтування заяви, заявник зазначає, що у його провадженні перебуває виконавчий лист Печерського районного суду м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суми в розмірі 7810690,00 гривень.
Державний виконавець вказує, що боржник протягом тривалого часу ухиляється від виконання рішення, продав належну йому квартиру, місце свого проживання державному виконавцю не повідомив, зняв гроші зі своїх банківських рахунків до того моменту, коли на них було накладено арешт.
З огляду на викладені обставини державний виконавець просить суд обмежити право ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа до виконання ним зобов'язань.
Державний виконавець в судове засідання не з'явився.
Заінтересовані особи не повідомлялись про час та місце розгляду справи у відповідності до вимог ч. 2 ст. 377-1 ЦПК України, що не є перешкодою для розгляду даної заяви.
Дослідивши матеріали подання, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
За нормою п.18 ч. 3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи або керівника боржника-юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.
Згідно зі ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» громадянинові України, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, якщо діють неврегульовані невиконані зобов'язання, а також якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням - до виконання зобов'язань.
Частиною 1 статті 377-1 ЦПК України встановлено, що питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.
З матеріалів, доданих до подання суд встановив, що державним виконавцем не надано жодних доказів, які б свідчили про злісне ухилення боржником від виконання зобов'язань згідно з ухваленим Печерським районним судом м. Києва рішення від 20.04.2012р.
Посилання державного виконавця на відсутність зв'язку з боржником суд не може взяти до уваги з огляду на наявність у матеріалах справи відомостей щодо місця та адреси роботи. Крім того, в матеріалах подання міститься копія довіреності, у відповідності до якої боржник має двох представників із зазначенням адрес їх проживання.
Посилання на те, що ОСОБА_1, як генеральний директор ТРК «Студія « 1+1», ухиляється виконання постанови державного виконавця про відрахування 20% із заробітної плати на погашення заборгованості документально на підтверджені, оскільки наявна у справі довідка про доходи боржника містить інформацію про його заробітну плату за період з серпня по жовтень 2012 року, в той час, як постанова державного виконавця ухвалена 19 листопада 2012 року.
Крім того, державним виконавцем не надано достатніх та незаперечних доказів того, що боржник навмисно приховує наявне у нього майно та кошти з метою ухилення від виконання судового рішення.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що подання державного виконавця не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 377-1 ЦПК України, суд -
У Х В А Л И В :
Подання головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі території України ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя:
