Именно от грамотности составления иска в суд и будет напрямую зависеть решение, которое вынесет судья ...
печерський районний суд міста києва
Справа № 757/20864/14-ц
Категорія 23
РІШЕННЯ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(ЗАОЧНЕ)
11 вересня 2014 року Печерський районний суд м. Києва
в складі: головуючого судді - Фаркош Ю.А.,
при секретарі - Дружук Д. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Райське джерело» про стягнення заборгованості,
В С Т А Н О В И В :
В липні 2014 позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з ДП «Райське джерело» заборгованості в розмірі 270 грн., посилаючись на те, що 16.03.2010 між сторонами було укладено договір № 24243 на поставку води та додаток до нього. В послідуючому в жовтні 2013 позивач письмово повідомив відповідача про припинення поставки води та повернув орендовані бутлі, однак на письмове повідомлення про розірвання договору відповідач не відреагував, як і на письмову вимогу позивача від 22.01.2014 про повернення сплаченого при укладенні договору гарантійного платежу. Посилаючись на те, що згідно умов договору та додатку до нього, останній вважається розірваним з 18.10.2013, позивач ставить вимогу про стягнення з відповідача неповернуту суму сплаченого гарантійного платежу в розмірі 270 грн.
Представник позивача в судове засідання не з»явився, подав заяву про розгляд у його відсутність, в якому підтримав позовні вимоги та не заперечував проти заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з»явився повторно, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином за місцезнаходженням.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до наступного.
Судовим розглядом встановлено, що 16.03.2010 між сторонами було укладено договір № 24243 на поставку води, за умовами якого відповідач (постачальник) зобов»язався постачати і передавати у власність позивачу ( споживачу) на умовах договору воду «Райське Джерело» або «Райське Джерело Домашнє», а споживач зобов»язувався приймати продукцію у власність та своєчасно здійснювати її оплату на умовах договору.
На забезпечення виконання обов»язків споживача за договором між сторонами 16.03.2010 укладено Додаток до Договору у виді гарантійного платежу, згідно якого позивач зобов»язався сплатити гарантійний платіж в розмірі 270 грн., що становить вартість трьох бутлів згідно п. 7.2 Договору взятих в оренду у постачальника.
Згідно п.2.1. додатку, відповідач зобов»язався повернути гарантійний платіж на протязі 14-ти календарних днів після закінчення дії договору за умови виконання споживачем його умов.
Під час укладання договору позивачем було сплачено гарантійний платіж в розмірі 270 грн.
В послідуючому, в жовтні 2013 позивач звернувся з проханням припинити поставку та розірвати договір, а 18.10.2013 повернув відповідачу орендовані бутлі, що підтверджується актом на зняття обладнання.
22.01.2014 позивач направив письмову вимогу відповідачу про направлення проекту договору про розірвання договору № 24243 від 16.03.2010 та повернення гарантійного платежу.
Разом з тим, на письмову вимогу позивача відповідач не відреагував, гарантійний платіж не повернув.
Частинами 1 та 2 ст. 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Належних та допустимих доказів, в розумінні ст.ст. 58, 59 ЦПК України, на підтвердження повернення позивачу суми сплаченого ним гарантійного платежу, або доказів правомірності відмови у здійсненні такої виплати позивачеві (невиконання умов договору тощо), відповідачем не надано.
Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача на його користь суми заборгованості у виді неповернутого гарантійного платежу є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.88 ЦПК України на користь держави з відповідача підлягають стягненню судові витрати - судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп.
Керуючись ст.ст. 10, 33, 57, 60, 88, 215 ЦПК України суд,-
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Райське джерело» про стягнення заборгованості, - задовольнити повністю.
Стягнути з Дочірнього підприємства «Райське джерело» на користь ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 270 ( двісті сімдесят) грн.
Стягнути з Дочірнього підприємства «Райське джерело» на користь держави судовий збір в сумі 243 ( двісті сорок три) грн. 60 коп.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя Ю.А.Фаркош
