Именно от грамотности составления иска в суд и будет напрямую зависеть решение, которое вынесет судья ...
Ухвала іменем україни 05 листопада 2014 року м. КиївКолегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Головуючого Літвінова Є. В.,
суддів Суржка А. В., Тельнікової І. Г.
розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 29 січня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 29 травня 2014 року стосовно нього у кримінальному провадженні № 12012120220000081,
В С Т А Н О В И Л А:
Вироком Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 29 січня 2014 року
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, уродженець с. Каніж, Новомиргородського району, Кіровоградської області, проживаючий за адресою : АДРЕСА_1, раніше судимий: 28.11.2012 року Новомиргородським районним судом Кіровоградської області за ч. 1 ст. 121 КК України до 5 (п'яти) років позбавлення волі, звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки. 12.03.2013 року вироком Апеляційного суду Кіровоградської області вирок Новомиргородського районного суду Кіровоградської області скасовано в частині призначеного покарання та постановлено новий, яким призначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років,
засуджений:
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України ОСОБА_1 остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років
2 (два) місяці.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України ОСОБА_1 остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років
2 (два) місяці.
Вироком вирішено питання про стягнення судових витрат та щодо речових доказів.
Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 29 травня 2014 року вирок суду першої інстанції змінений. Вважати
ОСОБА_1 засудженим за:
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України ОСОБА_1 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років
2 (два) місяці.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання призначеного вироком Апеляційного суду Кіровоградської області від 12.03.2013 року остаточно визначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років 2 (два) місяці.
В решті вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
Як встановлено судом першої та апеляційної інстанцій,
в ніч з 19 грудня на 20 грудня 2012 року приблизно 04 год.,
ОСОБА_1, в стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи на території домоволодіння, за адресою: АДРЕСА_2, таємно викрав у потерпілого ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 950 грн.
05 січня 2013 року приблизно о 10 год. ОСОБА_1, знаходячись за адресою: АДРЕСА_2, повторно, таємно викрав належні потерпілому ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 1000 грн.
14 січня 2013 року приблизно о 6 год. ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2, з метою заволодіння чужим майном, вчинив розбійний напад на ОСОБА_2, після чого заволодів грошовими коштами потерпілого в сумі 994 грн.
У касаційній скарзі засуджений просить вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції. Посилається на неповноту судового розгляду, а саме те, що залишились недослідженими обставини, які мають істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого рішення: не були допитані свідки, потерпілий; не були досліджені речові докази.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши касаційну скаргу та долучені до неї копії судових рішень, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.
Згідно з ч. 3 ст. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Із судових рішень вбачається, що при розгляді справи в межах пред'явленого обвинувачення, ОСОБА_1 повністю визнав себе винним у вчиненні кримінальних правопорушень, а учасники судового провадження, в тому числі і засуджений, не заперечували, щоб суд розглянув кримінальне провадження в порядку, передбаченому ч. 3
ст. 349 КПК України.
Як убачається з ухвали апеляційного суду, на вирок були подані апеляційні скарги - засудженим, який не оспорював фактичні обставини справи та кваліфікацію його дій, ставив лише питання про пом'якшення призначеного покарання та прокурором, який зазначав про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Апеляційний суд, переглядаючи кримінальне провадження стосовно ОСОБА_1, в межах поданих апеляцій, правильно зазначив, що справа місцевим судом розглянута у відповідності зі
ст. 349 КПК України, фактичні обставини справи не оспорюються.
Поряд з цим апеляційний суд звернув увагу на допущену місцевим судом помилку при призначенні ОСОБА_1 остаточного покарання і виправив її.
Апеляційний розгляд проведений з дотриманням вимог кримінального процесуального закону. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України.
Що стосується призначеного покарання, то воно обрано ОСОБА_1 у відповідності з вимогами закону.
Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Як вбачається з копій судових рішень, при призначенні
ОСОБА_1 покарання враховано ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, дані про особу засудженого, який вину визнав, щиро розкаявся у скоєному, відшкодував збитки, посередньо характеризується, а також обставини, що обтяжують покарання - рецидив злочинів та вчинення кримінальних правопорушень в стані алкогольного сп'яніння.
Істотних порушень кримінального процесуального закону або неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, колегією суддів не встановлено.
Таким чином, суд касаційної інстанції вважає, що по даній справі необхідно відмовити у відкритті касаційного провадження, оскільки з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.
На підставі наведеного, керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
Відмовити засудженому ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою на вирок Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 29 січня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 29 травня 2014 року стосовно нього у кримінальному провадженні № 12012120220000081.
Судді:
Літвінов Є. В. Суржок А. В. Тельнікова І. Г.
