Именно от грамотности составления иска в суд и будет напрямую зависеть решение, которое вынесет судья ...
УХВАЛА
Іменем України
28 травня 2014 року м. Ужгород
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:
головуючого - Панька В.Ф.
суддів - Ігнатюка Б.Ю. , Мацунича М.В.
при секретарі - Саварина Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород справу за апеляційною скаргою ПАТ «Український страховий Дім» на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 4 грудня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Український страховий Дім», треті особи на боці позивача: ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення страхового відшкодування,-
в с т а н о в и л а :
Зазначеним рішенням вищевказаний позов задоволено в повному обсязі: стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Український Страховий Дім» /надалі товариство/ на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 8840,00 грн. страхового відшкодування, а також 229,40 на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Відпровідач оскаржив це рішення в апеляційному порядку, порушив питання про його скасування та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга мотивована невідповідністю висновків суду обставинам справи, а також порушенням судом першої інстанції норм матеріального права.
В судовому засіданні представник апелянта скаргу з наведених підстав підтримав.
Третя сторона ОСОБА_3 вважав, що підстав для задоволення скарги немає.
Інші сторони в судове засідання не явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки не повідомили, а тому суд розглянув справу у їх відсутності, відповідно до ч. 2 ст.305 ЦПК України.
Заслухавши доповідача та дослідивши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що треті особи на стороні позивача дали свою згоду на виплату їм страхового відшкодування на вимогу позивача, а також з того, що страховиком застраховано цивільно-правову відповідальність позивача, що викликає кореспондуючий обов'язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування страхувальнику або іншій третій особі.
З таким висновком суду першої інстанції можна погодитись на підставі наступного.
Доводи апеляційної скарги зводяться до тверджень апелянта про те, що ОСОБА_1 є неналежним позивачем по справі, оскільки власником транспортного засобу Форд Мондео д/н НОМЕР_1 є ОСОБА_2, а не ОСОБА_1; вважає, що позивачем не надано жодних доказів щодо стягнення матеріальної шкоди.
Однак, вказані доводи не можуть бути прийняті до уваги, на підставі наступного.
Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
З матеріалів справи вбачається, що 26.12.2011 року між ОСОБА_1 та товариством було підписано поліс № АВ/0044439 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, за умовами якого страховик застрахував на строк до 28.12.2012 року належний позивачу транспортний засіб марки «ВАЗ 206», д/н « НОМЕР_2».
16.08.2012 року о 16 год. 30 хв. ОСОБА_1 в м. Ужгород на перехресті вул. 8-го Березня - Можайського, керуючи автомобілем марки «ВАЗ 206», д/н НОМЕР_2, виїжджаючи з вул. Можайського на вул. 8-го Березня допустив зіткнення, в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження, що підтверджується довідкою № 9055564 про дорожньо-транспортну пригоду вих. № 2100 від 02.10.2012 року.
Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.09.2012 року, по справі № 712/15911/12, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України, та накладено на нього адміністративне стягнення, передбачене в межах санкції зазначеної статті.
З метою відшкодування завданої третім особам внаслідок ДТП матеріальної шкоди позивач звернувся до товариства із відповідною заявою-повідомленням від страхувальника, однак, відповідачем було залишено її без задоволення.
Згідно акту № 122 на виконання робіт-послуг вбачається, що ОСОБА_1 сплатив виконавцю послуг - ПП ОСОБА_4, 8840,00 грн. та прийняв роботи з ремонту транспортного засобу, які виконані у встановлені строки та з належною якістю (а.с.16).
Щодо посилання апелянта на те, що ОСОБА_1 є неналежним позивачем по справі, то слід зазначити наступне.
Відповідно до ст. 636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. Виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або закономчи не випливає із суті договору.
Тобто, як вірно констатовано судом першої інстанції, договір страхування, а саме, поліс № АВ/0044439 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 26.12.2011 року (а.с 12), є договором, укладеним між позивачем та відповідачем на користь третіх осіб.
Статтею 979 ЦК України встановлено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальнику) або іншій особі, визначеній у договорі страхування, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
На підставі вказаного, колегія суддів констатує, що ОСОБА_1 є належним позивачем по справі та має право на звернення до суду з вказаним позовом.
Щодо посилання апелянта на те, що позивачем не надано доказів щодо стягнення матеріальної шкоди, то слід зазначити, що згідно акту №122 на виконання робіт-послуг вартість наданих послуг становила 8840,00 грн. та була сплачена позивачем.
Відповідно до ст.636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. Виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору.
Згідно з ст. 979 ЦК України, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальнику) або іншій особі, визначеній у договорі страхування, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Враховуючи положення вищевказаних статей та доведеність позовних вимог щодо стягнення страхового відшкодування на користь третіх осіб, колегія суддів констатує, що позовні вимоги є повністю доведеним.
Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, правильно застосував матеріальний закон, дотримався процедури розгляду справи та вирішив спір у відповідності з чинним законодавством.
Рішення суду є законним та обгрунтованим, підстав для його зміни чи скасування немає.
Інших доводів апеляційна скарга не містить.
Керуючись ст.ст.307, 308,314 ЦПК України, судова колегія,-
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ПАТ «Український страховий Дім» - відхилити.
Рішення Ужгородського міьскрайонного суду від 04 грудня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду протягом двадцяти днів з дня проголошення шляхом подачі скарги безпосередньо до цього суду.
Головуючий:
Судді
