УХВАЛА
Іменем України
09.12.2012 м. Ужгород
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:
Головуючого-Панька В.Ф.
Суддів - Готра Т.Ю. Джуга С.Д.
При секретарі Свіда Г.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 18 вересня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення неустойки (пені) та прострочення сплати аліментів, -
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення неустойки (пені) та прострочення сплати аліментів.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 18 вересня 2012 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі апелянтка просить скасувати рішення суду першої інстанції як незаконне та необґрунтоване та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 до задоволення не підлягає з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачка перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем, в якому ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_4.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 19 січня 2011 року шлюб між сторонами було розірвано, а сина ОСОБА_4 залишено проживати разом з матір'ю. Також присуджено стягувати з відповідача аліменти на утримання малолітнього сина в розмірі ј частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 21 травня 2009 року і до досягнення дитиною повноліття.
25 травня 2011 року Ужгородським міськрайонним судом було видано виконавчий лист №2п-1509/11 щодо ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_4 сина в розмірі ј частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 21 травня 2009 року і до досягнення дитиною повноліття.
27 травня 2011 року позивачка звернулася із заявою про примусове виконання рішення Ужгородського міськрайонного суду від 18 січня 2011 року до МВ ДВС Ужгородського МРУЮ і просила відкрити виконавче провадження по вищевказаному виконавчому листу.
31 травня 2011 року державним виконавцем Гусєвим О.О. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по вищевказаному виконавчому листу. Вказане виконавче провадження було передано на виконання державному виконавцю Кривка Н.А., про що свідчить розпорядження заступника начальника МВ ДВС Ужгородського МРУЮ Закарпатської області від 25 листопада 2011 року за№1/71.
05 листопада 2011 року Кривка Н.А. надіслала головному бухгалтеру виконавчої дирекції відділення Фонду соціального страхування, де працює ОСОБА_3, боржнику ОСОБА_3 та стягувачу ОСОБА_2 постанову про звернення стягнення на доходи боржника від 05 грудня 2011 року, що підтверджується листом №1-1305/11 від 05 грудня 2011 року.
Відповідно до ч.3 ст. 68 Закону України «Про виконавче провадження» про звернення стягнення на заробітну платі, пенсію, стипендію та інші доходи боржника державний виконавець виносить постанову, яка надсилається на виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю за місцем отримання боржником відповідних доходів
Відповідно до ч.1 ст.196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
Однак,матеріалами справи встановлено, що державним виконавцем Кривка Н.А. постанову державного виконавця про звернення стягнення на доходи боржника ОСОБА_3 від 05 грудня 2011 року було надіслано головному бухгалтеру виконавчої дирекції відділення Фонду соціального страхування, де працює ОСОБА_3, лише 05 грудня 2011 року. Це підтверджує те, що вина відповідача у виникненні заборгованості по сплаті аліментів - відсутня
На підставі викладеного, колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в задоволенні позовних вимог.
Суд вірно встановив фактичні обставини справи, правильно застосував матеріальний закон, дотримався процедури розгляду справи та вирішив спір у відповідності з чинним законодавством. Рішення суду є законним та обґрунтованим, підстав для його зміни чи скасування немає.
Справа розглянута у межах доводів апеляційних скарг.
Судові витрати сторонами не заявлені.
Керуючись ст.ст.307,308,314, 316 ЦПК України, колегія суддів,-
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 18 вересня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення шляхом подачі скарги безпосередньо до цього суду.
СУДДІ: