Именно от грамотности составления иска в суд и будет напрямую зависеть решение, которое вынесет судья ...
Відомий волинський вишивальник Юрій Савка представив виставку «Штрихи історії України у вишиваному портреті»
Вона стала вже 55-ю персональною виставкою знаного майстра. З його оригінальними роботами люди вже мали можливість ознайомитися у багатьох регіонах нашої держави. І всюди — стоси схвальних відгуків! Чим же будить невидимі струни у душах людей цей непересічний майстер?
Юрій Савка вважає, що кожен митець має знати, що саме він хоче сказати людям. Фото автора
«Має бути мистецтво, а не просування ниток!»
Інтерес до суто жіночого заняття у колишнього економіста прокинувся, коли він на початку 1990-х лікувався в одній із лікарень. У заповненій ущерть палаті й не вельми приємній атмосфері звернув увагу на хлопця, який був абсолютно відсторонений від цих побутових незручностей. Бо був зосереджений на… вишиванні. Розговорилися. І наступного дня він попросив дружину принести тканину, голку та нитки. У неї аж брови від здивування піднялися.
Лідер Руху В'ячеслав Чорновіл. Фото автора
Традиційно жіноче заняття, що потребувало неабиякої зосередженості й акуратності, за короткий час майже повністю поглинуло чоловіка. Та так, що він за короткий час опанував дві сотні технік.
Як і будь-який митець, спершу Юрій Савка пройшов етап наслідування, коли задоволення приносить навіть найпростіша, але закінчена серветка з метеликом чи рослинним орнаментом. Та зустрічі із знавцями — нині вже покійними — мистецтвознавцем Володимиром Винничуком, священиком Дмитром Блажейовським та кримською вишивальницею Героєм України Вірою Роїк — змусили переглянути власне бачення можливостей вишивки. А водночас і змінити підходи до вибору теми і призначення робіт.
— Я відчув стан культурного шоку, коли побачив вишиті ікони Дмитра Блажейовського. Це був емоційний удар! — згадує нині пан Юрій. — Саме тоді прийшло розуміння, що з допомогою голки і нитки творити можна значно важливіші речі. Справжнє мистецтво повинно мати якусь первісну основу, йти неторованими стежками. А ще — не тільки творити красу, а й робити кращою людину. Бо ж ніде правди діти: нині навіть таке благородне заняття, як вишивка, може стати — і стає! — ремеслом, кітчем…
Волинська художниця Валентина Михальська. Фото автора
— Що маєте на увазі?
— Добре, що нині в Україні вишивка стає дедалі популярнішою. Але… Відомо, що на початку минулого століття один із французьких підприємців послав своїх емісарів в Україну, аби ті шукали, чим би там вигідно було торгувати. Емісари повернулися і розповіли йому про українську вишивку. Так у промислову роботу було взято сам бренд української вишивки, після чого почали масово пропонувати заготовки для неї.
«Не вишиваю нинішніх політиків»
Започаткувала його «портретну» серію вишивка, яка майстерно передала образ і характер одного з організаторів волинського Руху, — Олександра Юрченка. Розумний, витриманий, толерантний, з аналітичним складом розуму, він рано (і за вельми таємничих обставин) пішов із життя. Але тому, хто знав його особисто, лише погляду на роботу Юрія Савки достатньо, аби сказати: «Сашко Юрченко був саме таким!»
Нині у творчому доробку майстра можна побачити кілька зображень Тараса Шевченка, Лесі Українки, портрети Івана Франка, Уласа Самчука, Василя Симоненка. Поряд з ними — портрети Данила Галицького, Івана Богуна, Симона Петлюри, Ніла Хасевича, Романа Шухевича, Степана Бандери та героїв ближчого історичного періоду — В’ячеслава Чорновола, Миколи Куделі, який дивом врятувався під час розстрілу тисяч в’язнів 23 червня 1941 року в Луцькій тюрмі, потім зазнав репресій, але попри це впродовж усього життя збирав шевченкіану.
— Це повинен бути мій і мого народу герой. Я маю його сприймати, а він — відповідати моєму світогляду, — розповідає про вибір персоналій для своєї творчості Юрій Савка. — Не вишиваю нинішніх політиків, бо вони ще можуть наробити багато дурниць. А коли вже людина входить в історію, то намагаюся популяризувати її. Тому серед моїх робіт є й маловідомі для деяких людей постаті. Наприклад, художниця Валентина Михальська, письменник-гуморист Євген Назарчук, моя духовна наставниця вишивальниця Віра Роїк.
З КНИГИ ВІДГУКІВ
Сказати, що це майстерність, — надто мало. Недостатньо мовити й про те, що споконвіку суто жіноче ремесло заспівало в чоловічих руках. Основне ж — чітка громадянська позиція автора, адже створені ним портрети — це образи українських подвижників!
А. Гатальска, Т. Хомова, Н. Кузьмич, Н. Солдатова
Свідомість українців будять по-різному: хто словом, хто ділом, а Ю. Савка — голкою!
