Про розірвання договору та відшкодування матеріальної та моральної шкоди - Комінтернівський районний суд м. Харкова - Онупко М. Ю.

Провадження № 2/641/645/2014 Справа № 641/13895/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2014 року м.Харків

Комінтернівський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Онупко М.Ю.,

за участю секретаря Вовк К.О.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору та відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просить розірвати договір про інформаційне-довідкове юридичне обслуговування та відшкодувати шкоду. Під час розгляду зазначеної цивільної справи позивач уточнила позивні вимоги та просила розірвати договір про інформаційне-довідкове юридичне обслуговування та відшкодувати збитки у розмірі 16000 грн., стягнути передані відповідачу кошти у розмірі 36 000 грн., стягнути з відповідача кошти пов'язані з укладенням довіреності та припиненням її дії в розмірі 284 грн., а також моральну шкоду в розмірі 23 591 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначила, що 19 квітня 2012 року вона уклала договір про інформаційне-довідкове юридичне обслуговування з ОСОБА_2 За умовами договору відповідач мала надати позивачу інформаційно-довідкове обслуговування з питань захисту у кримінальних справах по фактам шахрайських дій з боку ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а також неодноразового побиття позивача ОСОБА_5, надання послуг з отримання двох дозволів на початок магазину непродовольчих товарів, якій належить на праві власності сину позивача ОСОБА_6 Відповідно до п. 4.1 при укладенні даного договору позивачем було сплачено 16 000 грн. З моменту укладення договору та по теперішній час не має ніякого результату по виконанню умов, тобто послуга не надана. В період з травня 2012 року по травень 2013 року позивач передала частинами ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 36 000 грн., передача коштів відбувалася в присутності чоловіка позивача ОСОБА_7

З приводу стягнення коштів, пов'язаних з укладенням довіреності та припиненням її дії позивач зазначила, що 19 квітня 2012 року вона видала довіреність на ім'я відповідачки для представництва її інтересів та ведення судових, адміністративних справ в усіх судових, державних, адміністративних, слідчих органах, правоохоронних органах, БТІ та органах податкової адміністрації. У зв'язку з невиконанням умов договору про інформаційне-довідкове юридичне обслуговування ОСОБА_2, 13 вересня 2013 року позивач припинила дію довіреності.

Позивач зазначила, що своїми неправомірними діями, які полягають у невиконанні умов договору, ОСОБА_2 завдала позивачу моральні страждання, що негативно відзначились на стані її здоров'я, у зв'язку з чим в період з липня 2012 року по теперішній час вона 2 рази перебувала на стаціонарному лікуванні, що підтверджується виписками з лікарні. Позивач витратила на лікування 23 591 грн., що підтверджується чеками.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві. Також позивач у судовому засіданні пояснила, що відповідач ОСОБА_2 надавала їй консультації та роз'яснення та обіцяла владнати всі питання, пов'язані з провадженням вказаних у договорі кримінальних справ, на користь позивача та обіцяла, що за всіма зверненнями позивача компетентними органами будуть прийняті позитивні для позивача рішення. Однак вказаних обіцянок відповідач не виконала, належним чином умови договору не виконувала, у зв'язку з чим вона вимушена звернутися до суду з вказаним позовом.

Відповідач в судове засідання не з'явилася, про час, день та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причину неявки суду не повідомила. В наданих до суду запереченнях зазначила, що проти позову заперечує, та зазначила, що у 2010 році уклала договір про надання юридичних послуг з сином позивача ОСОБА_6, а 12 квітня 2012 року до неї звернулась ОСОБА_1 та у зв'язку з чим між ними був укладений договір про інформаційно-довідкове юридичне обслуговування № 127, відповідно до умов якого відповідач повинна була надавати інформаційне, консультаційно-довідкове, абонентське обслуговування. Відповідно до п. 4.1 вказаного договору надання послуг за договором було оцінено в 16 000 грн., які від позивача ОСОБА_2 не отримала. Відповідач зазначила, що на виконання договору з позивачем в перід з 12.04.2012 року по 02.02.2013 року нею було направлено до правоохоронних органів та прокуратури від імені позивача більш ніж 15 скарг на постанови про відмову в порушенні кримінальних справ. Вказані скарги вона підписувала від імені позивача та ставила у них свій підпис. За цими зверненнями позивач регулярно отримувала відповіді . Також вона 2 рази на місяць відвідувала слідчих Московського РВ МВС з скаргами та заявами, підготувала клопотання про проведення експертизи, яку було проведено, та 12.07.2013 року нею були отримані дозволи на роботу магазину її сина, та які були передані нею позивачу особисто, а також 02.02.2013 року були підготовлені дві цивільні справи по стягненню боргу з ОСОБА_4 та скарга у порядку ст. 27 КПК України у відношенні ОСОБА_5 З приводу наданих позивачем копій чеків на придбання лікарських засобів відповідач зазначила, що вищезгадані копії збиралися нею для підтвердження факту побиття позивача ОСОБА_5, а тому причинний зв'язок між станом здоров'я позивача та відмовою працювати ОСОБА_2 безкоштовно відсутній. Посилаючись на вищезазначене просила відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 19.04.2012 року між позивачем та фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 було укладено договір про інформаційно-довідкове юридичне обслуговування № 127 від 19.0.42012 року(далі - Договір) (а.с. 8-9).

Відповідно до п. 1.1. вказаного Договору замовник в порядку та на умовах, визначених цим Договором, доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання із забезпечення інформаційного, консультаційно-довідкового, абонементного обслуговування з питань захисту по кримінальним справам по фактам шахрайських дій з боку ОСОБА_3, та ОСОБА_4, а також по факту неодноразового побиття Замовника ОСОБА_5, а також надання послуг за отримання двох дозволів на початок праці магазину непродовольчих товарів, який належить Замовнику на праві власності, у слідчих та судових органах України будь-якої ланки з усіма необхідними для того повноваженнями, які надано законом позивачу та/чи потерпілому, передбачених ст. ст. 423, 424, 438,440 Цивільного кодексу України.

Розділом 2 вказаного договору встановлено права та обов'язки виконавця, а саме пунктом 2.1. встановлено, що Виконавець бере на себе зобов'язання із забезпечення Замовника такими видами інформаційного обслуговування: - подавати та підписувати від імені Замовника всі документи, в тому числі заяви, клопотання тощо; отримувати та копії судових рішень і інших документів, що є в матеріалах справи та отримання яких дозволяється законом; участь у судових засіданнях та у дослідженні доказів; наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають в ході судового процесу, якщо це дозволяється процесуальним законодавством; апелювати до вищестоящої судової інстанції; оскаржувати рішення суду до касаційної інстанції; вчиняти інші дії, передбачені чинним законодавством України для такого роду уповноважень.

Відповідно до п. 2.1.1виконує обробку інформації і пошук варіантів інформації, що цікавить Замовника. Забезпечує у десятиденний термін інформацією, що цікавить Замовника, або повідомляє про її відсутність; регулярно протягом терміну дії цього Договору письмово повідомляє Замовникові про наявність інформації, що цікавить, відповідно до п.1.1 цього Договору.

У відповідності до п. 2.1.2 надає абонементні консультаційно-довідкові послуги з досудового та судового врегулювання зобов'язань.

В пункті 4 зазначеного договору встановлено, що вартість обслуговування, відносно судового врегулювання договірних зобов'язань замовника за договором передбаченого п.2.1 цього Договору, складає еквівалент 16 000 грн. Вказана сума кошів за домовленістю сторін сплачується Виконавцю готівкою в день підписання цього договору.

Відповідно до п. п. 6.1, 6.2 цей Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє протягом наступного строку: до отримання рішення у судовому або досудовому порядку за послугами, зазначеними у п.2.1 цього Договору. Договір може бути розірваний кожною із Сторін достроково, за умови письмового попередження про це Сторони не пізніше, ніж за десять днів.

Також у відповідності до п. 6.8 всі правовідносини, що виникають у зв'язку з виконанням умов цього Договору і не врегульовані ним, регламентуються нормами чинного в Україні законодавства.

Допитаний у якості свідка ОСОБА_7 пояснив, що він є чоловіком позивача, та відповідача знає, як адвоката ОСОБА_2. Відповідачу неодноразово позивачем надавались грошові кошти, а саме одноразово 16 000 грн., та чотири рази по 8000 грн. Про укладений між позивачем та відповідачем договір йому відомо, однак з умовами договору він не знайомий, так як вказаними питаннями займалася його дружина, таяка може пояснити про всі питання, що пов'язані з укладенням цього договору, яка безпосередньо спілкувалася з відповідачем. Та пояснив, що він не цікавився деталями укладення та виконання спірного договору.

Згідно із ч.1 ст.3 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11, ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України укладення між сторонами договору є однією з підстав виникнення зобов'язання.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Статтею 902 ЦК України визначено, що виконавець повинен надати послугу особисто.

Відповідно до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За змістом ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках встановлених договором або законом.

Згідно зі ст. 906 ЦК України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до положень ст. 907 ЦК України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.

Позивачем до матеріалів справи було додано копію позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_8 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, скарги у порядку ст. 27 КПК України за звинуваченням ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 125 КК України, а також декларації про початок виконання будівельних робіт від 18.04.2012 року на реконструкцію житлових приміщень під магазин непродовольчих товарів та декларації про початок виконання будівельних робіт від 10.07.2012 року на реконструкцію житлових приміщень під магазин непродовольчих товарів (замовник ОСОБА_6.) з відміткою про отримання Інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю у Харківської області від 11.07.2012 року, які з пояснень позивача в судовому засіданні, були підготовлені та подані до відповідних органів відповідачем у справі ОСОБА_2

Виходячи з наведеного та пояснень в судовому засіданні позивача ОСОБА_1, яка пояснила, що відповідач надавала їй роз'яснення та консультації, та здійснювала підготовку та подання деяких документів за кримінальними справами, суд приходить до висновку про недоведеність факту неналежного виконання відповідачем зобов'язань чи істотного порушення відповідачем умов за вищезазначеним договором від 19.04.2013 року.

Однак, оскільки умовами п. 6.2 Договору передбачена можливість одностороннього розірвання Договіру кожною із сторін достроково, за умови письмового попередження про це сторони не пізніше, ніж за десять днів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині розірвання спірного Договору є обґрунтованими та підлягають задоволенню. При цьому, необхідно зазначити, що відповідач у страві ОСОБА_2, як сторона спірного договору є повідомленою про намір позивача ОСОБА_1 розірвати укладений між ними договір, зокрема, з моменту вручення їй ухвали суду про відкриття провадження та копії позовної заяви у цій справі, що на момент ухвалення рішення становить більше десяти днів .

Щодо позовних вимог позивача про стягнення на її користь з відповідача грошових коштів у розмірі 16 000 грн. та 36 000 грн., та стягнення з відповідача витрат пов'язаних з оформленням та припиненням дії довіреності, якою позивач уповноважувала відповідача на представництво її інтересів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

Пунктом 6.7 Договору передбачено, що у випадку дострокового розірвання Договору, перераховані Замовником суми поверненню не підлягають.

Окрім того, будь-яких доказів передачі позивачем відповідачу ОСОБА_2 грошових коштів у розмірі 16 000 грн. та 36 000 грн., відповідно до вимог ст.60 ЦПК України, позивачкою до суду надано не було.

Щодо позовних вимог позивача ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до положень ст. 1167 ЦК України компенсація моральної шкоди здійснюється за наявності всіх загальних умов відповідальності за завдання шкоди, а саме: протиправної поведінки, моральної шкоди, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та завданою моральною шкодою та вини заподіювача.

Так, відповідно до чинного законодавства моральна (немайнова) шкода відшкодовується в грошовій або іншій матеріальній формі. При цьому, якщо дії винної особи заподіяли як майнову, так і моральну (немайнову) шкоду, то відшкодування майнової шкоди не звільняє таку особу від обов'язку відшкодувати моральну шкоду.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» передбачено, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чом у полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджено.

Виходячи з того, що судом не встановлено факту неналежного виконання відповідачем зобов'язань чи істотного порушення відповідачем умов за вищезазначеним договором від 19.04.2013 року, та враховуючи зазначені положення законодавства, при розгляді справи не встановлено доведеності заподіяння моральної шкоди позивачеві, а сама позовна заява, окрім вимоги про стягнення суми моральної шкоди, не містить факту наявності та обґрунтування заподіяння такої шкоди, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню.

Будь-яких доказів спричинення моральної шкоди позивачу діями відповідача, відповідно до вимог ст.60 ЦПК України, позивачкою не надано.

Згідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як по зверненню фізичної чи юридичної особи, в межах заявлених ними вимог на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у розгляді справи.

У відповідності до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд постановляє рішення в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в частині розірвання договору про інформаційно - довідкове юридичне обслуговування № 127 від 19 квітня 2012 року, в іншій частині позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 10,11,60,169,212-215,218, 224-226 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Розірвати договір про інформаційно - довідкове юридичне обслуговування № 127 від 19 квітня 2012 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

В інший частині в задоволенні позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Комінтернівський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: М. Ю. Онупко