Именно от грамотности составления иска в суд и будет напрямую зависеть решение, которое вынесет судья ...
Є.У. 366/2282/ 14-к
№ пр. 1-кп/366/143/14
В И Р О К
Іменем України
15 серпня 2014 року Іванківський районний суд Київської області в складі: головуючої - судді Тетервак Н.А.,
при секретарі - Німченко Н.Ю.,
з участю прокурора - Яковенко І.П.,
за участю обвинуваченого - ОСОБА_1,
потерпілої - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в с.м.т. Іванків кримінальне провадження №12014110180000513 від 17.07. 2014 року, щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, народився в с.Стещино Поліського району Київської області, гр.. України, освіта середня,військовозобов»язаний, не одружений, утриманців немає, не працює, раніше не судимий, проживає в АДРЕСА_1, у вчиненні кримінального правопорушення за ч.1 ст. 185 КК України,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 вчинив таємне викрадення чужого майна при наступних обставинах.
Так, ОСОБА_1, 03.07. 2014 року,приблизно о 15 годині, перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння та знаходячись на території господарства АДРЕСА_2,що належить ОСОБА_2 і куди ОСОБА_1 прийшов ,щоб провідати свого давнього знайомого, ОСОБА_3, скориставшись тим,що ОСОБА_3 пішов займатися по господарству,і за ним ніхто не спостерігає, виявивши в будинку відчинений металевий сейф, таємно викрав грошові кошти в сумі 4100грн. та 100 Євро, які згідно офіційного курсу НБУ,станом на 03.07. 2014 року становлять 16,197грн.за 1 євро, чим спричинив потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на суму 5719 грн. 70 коп.
Умисні дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 185 КК України.
Під час досудового розслідування 25 липня 2014р. між потерпілою ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1 була укладена угода про примирення.
Така угода відповідає вимогам ст.ст. 469, 472 КПК України. Угода про примирення містить положення про те, що обвинувачений ОСОБА_1. беззастережно визнає свою винуватість за ст. 185 ч.1 КК України , узгоджують вид і розмір покарання у виді 100 годин громадських робіт, і обвинувачений згідний на призначення названого виду покарання.
Обвинувачений та потерпіла розуміють наслідки ст. ст. 394,424 КПК України та наслідки невиконання угоди про примирення, передбачені положеннями ст. 476 КПК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 ствердив добровільність укладення угоди про примирення між ним та потерпілою, просив її затвердити і призначити йому узгоджену міру покарання. Наслідки укладення та затвердження угоди про примирення йому зрозумілі.
Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні просила затвердити угоду про примирення між нею та обвинуваченим ОСОБА_1 і призначити обвинуваченому узгоджену міру покарання у виді 100 годин громадських робіт. Наслідки укладення та затвердження угоди про примирення їй зрозумілі.
Вивчивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників судового провадження про можливість затвердження угоди, висновок прокурора, суд приходить до висновку, що угоду про примирення потерпілої ОСОБА_2 та обвинуваченого ОСОБА_1 можна затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену сторонами угоди міру покарання, виходячи з наступного.
Відповідно до положень ч.3 ст.469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.1 КК України. Вказаний злочин, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до злочинів середньої тяжкості.
Внаслідок вчинення злочину шкода потерпілій відшкодована.
Зміст угоди про примирення відповідає вимогам ст.471 КПК України. Підстави для відмови у затвердженні угоди про примирення, передбачені положеннями ч.7 ст.474 КПК України, відсутні.
Судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, характер обвинувачення, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, визначені положеннями ст.ст. 473, 474 КПК України.
Поясненнями сторін угоди встановлено, що вони уклали угоду про примирення добровільно.
Судом встановлено, що умови угоди про примирення відповідають вимогам КПК України та на її основі може бути ухвалений вирок, постільки умови угоди не порушують прав, свобод та інтересів сторін, укладення угоди було добровільним, очевидна можливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань, є фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченого. Крім того, суд бере до уваги той факт, що узгоджені сторонами вид і міра покарання є відповідними ступеню тяжкості кримінального правопорушення та характеристиці особи обвинуваченого, який раніше не судимий, за місцем проживання характеризується задовільно.
Речові докази: повернуто потерпілому.
Міра запобіжного заходу не обиралася.
Керуючись ст.ст. 370, 374, 475 КПК України, суд, -
З А С У Д И В:
Затвердити угоду, укладену 25 липня 2014 р. між потерпілою ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1 про примирення потерпілого з обвинуваченим у кримінальному провадженні №12014110180000513, яке внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань від 17.07.. 2014 р.
ОСОБА_1 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ст. 185 ч.1 КК України і призначити йому узгоджене сторонами угоди покарання у виді 100 (сто)годин громадських робіт.
На вирок може бути подана апеляційна скарга обвинуваченим, потерпілим виключно з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Київської області через Іванківський районний суд.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, а в разі її подання - після прийняття рішення апеляційним судом Київської області.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору.
Суддя:
