Именно от грамотности составления иска в суд и будет напрямую зависеть решение, которое вынесет судья ...
Справа № 761/15446/14-к
Провадження №1-кп/761/631/2014
В И Р О К
іменем України
26 червня 2014 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Радуцької Л.В.
секретаря судового засідання Тістечок О.І., Сердюка М.А.
за участю прокурора Стригуна М.А.
обвинуваченої ОСОБА_1
розглянувши у судовому засіданні у приміщенні суду м. Києва кримінальне провадження № 42013100350000115 відносно
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Запоріжжя, громадянки України, з вищою освітою, яка заміжня, працює інженером-хіміком ДП "Укрспецналадка", зареєстрована та проживає по АДРЕСА_1, раніше не судима,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 320, ч. 2 ст. 321 КК України,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1, перебуваючи на посаді інженера-хіміка (лаборанта) в лабораторії хіміко - аналітичного контролю на державному підприємстві «Укрспецналадка», яке розташоване за адресою: м. Київ, пров. Артилерійський, 5-В, діючи усупереч вимог ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», ст. 139 Кодексу законів про працю України, п. 2.7, п. 3.1, п. 4.1 Посадової інструкції № 15, затвердженої Генеральним директором державного підприємства «Укрспецналадка», п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 14.11.2000 року № 1698 «Про затвердження переліку органів ліцензування», таблиці № 4 списку № 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 року «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів», п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 440 від 20.06.1995 року «Про затвердження порядку одержання дозволу на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі продуктів біотехнології та інших біологічних агентів», порушила встановлені правила зберігання та використання прекурсорів призначених для виробництва та порушила встановлені правила зберігання та обліку отруйних або сильнодіючих речовин, що не є наркотичними або психотропними чи їх аналогами.
Так, 2 березня 2009 року відповідно до наказу № 03-к генерального директора державного підприємства «Укрспецналадка» ОСОБА_1 призначено на посаду інженера-хіміка (лаборанта) в лабораторії хіміко - аналітичного контролю державного підприємства «Укрспецналадка».
Відповідно до Посадової інструкції № 15 (далі - посадова інструкція) інженера-хіміка (лаборанта) екологічної (вимірювально-аналітичної) лабораторії державного підприємства «Укрспецналадка» (далі - ДП «Укрспецналадка») ОСОБА_1 здійснює контроль за застосуванням засобів вимірювання та допоміжним обладнанням, проведенням перевірок у встановленні терміни, придбанням та обліком нормативних документів, методик та змісту змін і доповнень до них, веде журнал обліку хімічних реактивів та контролює термін їх дії, має право ставити питання перед посадовими особами ДП «Укрспецналадка» про придбання нових засобів вимірювальної техніки, допоміжного обладнання, хімічних реактивів, стандартних зразків, лабораторного посуду, нормативних документів та проведення підвищення кваліфікації співробітників лабораторії. Також, ОСОБА_1 відповідає за стан, умови зберігання, придбання, засобів вимірювання, хімічних реактивів, стандартних зразків, лабораторного посуду, обладнання, нормативних документів.
В приміщенні лабораторії хіміко - аналітичного контролю ДП «Укрспецналадка» зберігались сірчана, соляна кислоти та перманганат калію.
Згідно з висновком судово-хімічної експертизи № 2306х від 16.10.2013р. надана на дослідження прозора рідина з відтінком жовто-сірого кольору об'ємом 140 мл. (об. 1) - сірчана кислота з масовою часткою 82% (об. 1), яка віднесена до прекурсорів.
Прозора рідина з відтінком жовтого кольору об'ємом 145 мл. (об. 2) - соляна кислота з масовою часткою 20% (об. 2), яка віднесена до прекурсорів.
Кристалічна речовина чорного кольору масою 296 г. (об. 3) - перманганат калію, що є прекурсором.
Зазначені вище хімічні речовини були вилучені 24 вересня 2013 року в приміщенні лабораторії хіміко - аналітичного контролю ДП «Укрспецналадка», про що було складено відповідний протокол огляду місця події.
Інженер-хімік ДП «Укрспецналадка» ОСОБА_1 не маючи на підприємстві відповідної ліцензії Державної служби України з контролю за наркотиками, незаконно зберігала та використовувала у діяльності підприємства вказані вище хімічні речовини, а саме сірчану та соляну кислоти, перманганат калію, а також не забезпечила отримання підприємством ліцензії Державної служби України з контролю за наркотиками, а також не ставила питання перед посадовими особами підприємства про необхідність оформлення такої ліцензії та не вела обліку наявних хімічних речовин в приміщенні лабораторії.
Таким чином, ОСОБА_1 своєю бездіяльністю порушила встановлені правила зберігання та використання прекурсорів призначених для виробництва, тобто вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 320 КК України.
Крім того, в приміщенні лабораторії хіміко - аналітичного контролю ДП «Укрспецналадка» зберігались біхромат калію та нітрит натрію.
Згідно з висновком судово-хімічної експертизи № 2305х від 22.10.2013р. надана на дослідження кристалічна порошкоподібна речовина оранжевого кольору загальною масою 39, 2 г (об. 1), яка знаходиться у 8-ми скляних ампулах, - біхромат калію.
Надана на дослідження кристалічна порошкоподібна речовина білого кольору з незначним відтінком жовтого кольору масою 31,6 г (об. 2) - нітрит натрію.
Вказані хімічні речовини, а саме: біхромат калію та нітрит натрію, згідно Додатку до «Порядку одержання дозволу на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі продуктів біотехнології та інших біологічних агентів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 червня 1995 р. № 440, є отруйними хімічними речовинами діяльність з якими здійснюється за наявності дозволу.
Проте, інженер-хімік ДП «Укрспецналадка» ОСОБА_1 не маючи на підприємстві відповідного дозволу Міністерства екології та природних ресурсів України зберігала отруйні хімічні речовини, а саме біхромат калію масою 39, 2 г. та нітрит натрію масою 31,6г., а також не зверталась до керівництва ДП «Укрспецналадка» з вимогою про необхідність отримання належного дозволу на зберігання вищевказаних хімічних речовин та не вела обліку наявних хімічних речовин в приміщенні лабораторії.
Маючи в наявності отруйні хімічні речовини, ОСОБА_1 порушуючи вимоги п. 2 «Порядку одержання дозволу на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі продуктів біотехнології та інших біологічних агентів», а також Додатку до «Порядку одержання дозволу на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі продуктів біотехнології та інших біологічних агентів», а саме «Перелік отруйних речовин, у тому числі продуктів біотехнології та інших біологічних агентів, виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізація, яких здійснюється за наявності дозволу», порушила встановлені правила їх зберігання та обліку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 440 «Про затвердження Порядку одержання дозволу на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі продуктів біотехнології та інших біологічних агентів».
Таким чином, ОСОБА_1 своєю бездіяльністю порушила встановлені правила зберігання та обліку отруйних або сильнодіючих речовин, які не є наркотичними засобами чи психотропними речовинами, тобто вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 321 КК України.
В судовому засіданні надійшла угода про визнання винуватості від 19 червня 2014 року, укладена між прокурором Київської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Стригуном М.А. та обвинуваченою ОСОБА_1, відповідно до якої сторони угоди дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення та правової кваліфікації дій обвинуваченої ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 320, ч. 2 ст. 321 КК України, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин, обвинувачена беззастережне визнала свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень. Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 320 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді штрафу в розмірі 35 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 595 грн.; за ч. 2 ст. 321 КК України у виді штрафу в розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 грн. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання визначити у виді штрафу в розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 грн. без призначення додаткового покарання.
Прокурор в судовому засіданні просив затвердити угоду і призначити обвинуваченій узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.
Обвинувачена ОСОБА_1 просила вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому беззастережно визнала себе винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 320, ч. 2 ст. 321 КК України, стверджувала, що повністю розуміє свої права, характер обвинувачення, щодо якого вона визнає себе винуватою, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом, а також наслідки укладення та затвердження угоди про винуватість, передбачені ст. 473 КПК України, які їй роз'яснені судом.
Крім цього, обвинувачена ОСОБА_1 зазначила, що вищевказана угода про визнання винуватості укладена нею з прокурором добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу, погроз або внаслідок обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Злочини, у вчиненні яких обвинувачена визнала себе винуватою, віднесені до злочинів середньої тяжкості, внаслідок яких шкода завдана лише державним та суспільним інтересам.
Розглянувши угоду, вислухавши доводи сторін, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості, оскільки умови угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального Кодексу та Кримінального Кодексу України, дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 320, ч. 2 ст. 321 КК України кваліфіковано правильно, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін, угода укладена добровільно, ОСОБА_1 може виконати взяті на себе за угодою зобов'язання, фактичні підстави для визнання винуватості останньої наявні, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, в тому числі обґрунтованість і підстави застосування ст. 69 КК України при визначенні міри покарання за ч. 1 ст. 320 КК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374-376, 475 КПК України, суд
з а с у д и в:
Затвердити угоду про визнання винуватості від 19 червня 2014 року у кримінальному провадженні № 42013100350000115, укладену між прокурором Київської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Стригуном М.А. та обвинуваченою ОСОБА_1
ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 320, ч. 2 ст. 321 КК України, та призначити їй покарання:
- за ч. 1 ст. 320 КК України із застосуванням ч. 2 ст. 69 КК України у виді штрафу на користь держави у розмірі тридцяти п'яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 595 (п'ятсот дев'яносто п'ять) гривень;
- за ч. 2 ст. 321 КК України у виді штрафу на користь держави у розмірі сорока неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 680 (шістсот вісімдесят) гривень.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити ОСОБА_1 покарання у виді штрафу на користь держави у розмірі сорока неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 680 (шістсот вісімдесят) гривень.
Речові докази, зазначені у постанові старшого слідчого СВ 3-го ВМ Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві від 20 жовтня 2013 року - сірчану та соляну кислоти, перманганат калію, які зберігаються в камері схову речових доказів Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві, - знищити.
Речові докази, зазначені у постанові старшого слідчого СВ 3-го ВМ Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві від 25 жовтня 2013 року - біхромат калію та нітрит калію, які зберігаються в камері схову речових доказів Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві, - знищити.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь держави витрати, пов'язані із залученням експерта, в сумі 586 грн. 80 коп.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченій та прокурору.
Суддя
