Именно от грамотности составления иска в суд и будет напрямую зависеть решение, которое вынесет судья ...
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 22-ц/774/11991/13 Справа № 2-175/4214/13 Головуючий у 1 й інстанції - Бойко О.М. Доповідач - Прозорова М.Л. Категорія 33
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 листопада 2013 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючої судді: Прозорової М.Л.,
суддів: Пономарь З.М., Ремеза В.А.,
при секретарі: Панченко Д.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_2
на ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 01 жовтня 2013 року про повернення як неподаної позовної заяви ОСОБА_2 до прокуратури Автономної республіки Крим, Державного казначейства України в Автономній республіці Крим про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду, -
В С Т А Н О В И Л А:
Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 01 жовтня 2013 року позовну заяву ОСОБА_2 до прокуратури Автономної республіки Крим, Державного казначейства України в Автономній республіці Крим про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду - визнано неподаною та повернуто позивачу (а.с.7).
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування вказаної ухвали та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права (а.с.18-19).
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, 29 серпня 2013 року ОСОБА_2 подав до суду позовну заяву до прокуратури Автономної республіки Крим, Державного казначейства України в Автономній республіці Крим про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду (а.с.11-12).
Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 30 серпня 2013 року вказану позовну заяву було залишено без руху та надано строк протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених недоліків, а саме: позивачу не обґрунтовує моральну шкоду, яку йому було завдано та не надає відповідних доказів на її підтвердження, а також не посилається на реабілітуючи його обставини, відповідно до яких було закрито кримінальну справу відносно нього (а.с.2).
Повертаючи як неподану позовну заяву ОСОБА_2 на підставі ч.2 ст. 121 ЦПК України, суддя виходив з того, що у визначений ухвалою суду термін, недоліки позовної заяви позивачем усунуті не були.
Проте з такими висновками суду погодитися не можна, виходячи з наступного.
Відповідно до положень ч.1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір чи не оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.
Згідно ч.2 ст. 121 ЦПК України заява вважається неподаною і повертається позивачеві, якщо він відповідно до ухвали суду у встановлений строк не виконає вимоги, визначені ст.ст. 119,120 ЦПК України, не сплатить суми судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Питання про характер правовідносин, належність та допустимість доказів суд повинен вирішувати у відповідності з вимогами ст. 212 ЦПК України.
Крім зазначеного, питання про наявність порушеного, невизнаного або оспорюваного права суд повинен вирішувати під час розгляду справи, а уточнення позовних вимог суд може вирішити під час попереднього судового засідання відповідно до ст. 130 ЦПК України.
Згідно роз'яснень в п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" від 12.06.2009 року №2, подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред'явленні позову залишати заяву без руху та повертати заявнику.
Однак, суд першої інстанції на зазначені вище вимогу закону уваги не звернув та помилково дійшов висновку про повернення позовної заяви.
За таких обставин, беручи до уваги, що перелік вимог до змісту позовної заяви, визначений ст. 119 ЦПК України є вичерпним, колегія суддів вважає, що підстав для визнання неподаною та повернення позовної заяви у місцевого суду не було.
При наявних порушеннях процесуального права, колегія суддів вважає, що ухвалу місцевого суду підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції відповідно до вимог п.3 ст. 312 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 303,307,312,315 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.
Ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 01 жовтня 2013 року про повернення як неподаної позовної заяви - скасувати та направити питання на новий розгляд.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
