ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
22.07.2013 Справа № 904/3016/13
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Широбокової Л.П. (доповідач),
суддів Орєшкіної Е.В., Пруднікова В.В.
розглянувши апеляційну скаргу Науково-виробничої фірми "Технологія" Товариства з обмеженою відповідальністю, м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.07.2013р. у справі № 904/3016/13
за позовом Науково-виробничої фірми "Технологія" Товариства з обмеженою відповідальністю, м. Дніпропетровськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Патріот", м. Дніпропетровськ
про повернення майна.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 08.07.13 р. (суддя Боділовська М.М.) у задоволені позову Науково-виробничої фірми "Технологія" Товариства з обмеженою відповідальністю до Товариства з обмеженою відповідальністю "Патріот" про повернення майна відмовлено у повному обсязі. Рішення мотивоване спливом строку позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у справі.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою.
Відповідно до ст. 94 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено форму і зміст апеляційної скарги, передбачено, що до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.
Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
01.11.2011 року набрав чинності Закон України "Про судовий збір" (пункт 1 статті 10 Закону).
Відповідно до підпункту 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду встановлюється у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України "Про державний бюджет на 2013 рік" з 01.01.2013 р. встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 1 147,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову є витребування майна загальною площею 74,2 м 2 згідно умов договору від 19.11.2003р. Вартість вказаного майна визначена Позивачем у 35 000, 00 грн.
Пунктами 2.2. та 2.7. Постанови Пленуму ВГСУ № 7 від 21.02.2013р. встановлено, що позов про витребування майна має майновий характер. У разі, коли визначена (встановлена) позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, господарський суд з урахуванням припису абзацу першого частини другої статті 6 Закону України «Про судовий збір» і частини першої – четвертої статті 49 Господарського процесуального кодексу України попередньо визначає розмір судового збору, виходячи з ціни позову, вказаної позивачем, а за результатами вирішення спору або достягує недоплачену суму судового збору з належної сторони, або повертає суму переплати цього збору.
З урахуванням наведеного, Позивач мав сплатити судовий збір, виходячи із встановленої ним вартості спірного майна – 35 000,00 грн., якій дорівнюватиме мінімальній ставці за подання апеляційної скарги на рішення суду за позовом майнового характеру – 860,25 грн. Як вбачається з наданої позивачем квитанції № QS956001 від 12.07.2013р., за подання апеляційної скарги ним сплачений судовий збір у сумі 8,50 грн, що є меншим, ніж встановлений законом.
Із встановленого слідує, що вказана квитанція не є належним доказом сплати судового збору, що є підставою для повернення апеляційної скарги без розгляду.
Крім того, колегія суддів звертає увагу апелянта на необхідність визначитися із судовим актом, який ним оскаржується, оскільки 08.07.2013р. господарським судом Дніпропетровської області було прийнято рішення суду по суті позовних вимог. Ухвала суду від 08.07.2013р., про оскарження якої зазначено в апеляційній скарзі, в матеріалах справи відсутня.
Відповідно до ч. 4 ст. 97 ГПК України, після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2 і 3 частини першої цієї статті, апеляційна скарга може бути подана повторно.
На підставі наведеного, апеляційна скарга підлягає поверненню скаржникові.
Керуючись ст. 86, п. 3 ч.1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, суд –
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Науково-виробничої фірми "Технологія" Товариства з обмеженою відповідальністю, м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.07.2013р. у справі № 904/3016/13 повернути без розгляду.
Додаток : апеляційна скарга з додатками на 4-х аркушах, у тому числі квитанція про сплату судового збору № QS956001 від 12.07.2013р.
Головуючий суддя Л.П. Широбокова
Суддя В.В. Прудніков
Суддя Е.В. Орєшкіна