Именно от грамотности составления иска в суд и будет напрямую зависеть решение, которое вынесет судья ...
УКРАЇНА
Апеляційний суд Житомирської області
Справа №285/3346/13-к Головуючий у 1-й інст. Кузьменко В.В.
Категорія ч. 2 ст. 156 КК України Доповідач Шенін П. О.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 листопада 2013 року
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
Головуючого - судді Шеніна П.О.
суддів: Мельничук Н.М., Городиського С.С.
з участю прокурора Науменка І.В.
захисника-адвоката ОСОБА_1
законного представника потерпілої ОСОБА_2
секретаря Кашенко Л.M.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальне провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 06 серпня 2013 року, -
В С Т А Н О В И Л А:
Цим вироком
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, неодруженого, непрацюючого, в силу ст. 89 КК України несудимого, -
було засуджено за ч.2 ст. 156 КК України на 5 років позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання обчислено з 06.08.2013 року, з часу взяття під варту. Запобіжний захід до набрання вироком законної сили замінено на тримання під вартою із зали суду.
Згідно вироку, 19 травня 2013 року близько 1600 ОСОБА_3, знаходячись у стані алкогольного сп'яніння та перебуваючи на подвір'ї домоволодіння ОСОБА_2, яке розташоване по АДРЕСА_1, підійшов до малолітньої ОСОБА_5, 2008 рокувзяв її за руку, вивів з подвір'я та всупереч її волі затягнув до свого будинку, який розташований на цій же АДРЕСА_1. Після чого засуджений усупереч волі малолітньої ОСОБА_5 вчинив розпусні дії щодо останньої, під час яких був виявлений матір'ю потерпілої, а далі зник з місця вчинення злочину.
Не оспорюючи кваліфікацію дій ОСОБА_3 та доведеність його вини, в апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_1 в інтересах першого просить пом'якшити йому покарання, обравши його із застосуванням статей 75 і 76 КК України, та звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням і іспитовим строком 3 роки. Посилається на те, що суд при обранні покарання не в повній мірі врахував визнання обвинуваченим вини у вчиненні злочину, сприяння його розкриттю, задовільну характеристику і те, що законний представник малолітньої потерпілої просила обрати обвинуваченому міру покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, також того, що ОСОБА_3 добровільно розпочав проходити курс лікування від алкоголізму.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, адвоката ОСОБА_1, яка підтримала власну апеляцію, законного представника потерпілою - ОСОБА_2, яка також просила про пом'якшення обвинуваченому покарання і не позбавляти його волі, думку прокурора про залишення вироку суду 1-ої інстанції без зміни, перевіривши законність і обгрунтованість судового рішення, дійшла до висновку про можливість часткового задоволення апеляції вказаного адвоката з наступних мотивів.
Винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, зазначених у вироку, підтверджується сукупністю доказів, зібраних у встановленому законом порядку, досліджених у судовому засіданні і належно оцінених судом. Діям обвинуваченого дана правильна юридична оцінка. Рішення суду в частині доведеності вини та кваліфікації заподіяного ніким з можливих апелянтів по справі, у тому числі ні обвинуваченим, ні в його інтересах адвокатом, не оспорюється.
Що стосується покарання ОСОБА_3, то колегія суддів дійшла до висновку, що з врахуванням усіх обставин провадження його вид, обраний йому, відповідає вимогам ст. 65 КК України. При вирішенні питання про позбавлення ОСОБА_3 волі судом 1-ої інстанції достатньо враховані всі дані про особу винного, його вік, пом'якшуючи та обтяжуючи покарання обставини. Однак колегія суддів вважає за можливе частково погодитись з доводами апеляції адвоката обвинуваченого і врахувати відношення обвинуваченого до заподіяного, відсутність будь-яких тяжких наслідків вчиненого, прохання законного представника потерпілої, яка є односельцем засудженого, про пом'якшення йому покарання і обрання його взагалі без позбавлення волі.
ОСОБА_3 характеризується посередньо, за законом несудимий, проживає разом з матір'ю похилого віку, у вчиненому розкаявся та співпрацював зі слідством.
Отже, за таких обставин, колегія суддів застосовує до обвинуваченого при вирішенні питання про правильність призначення йому покарання у вигляді позбавлення волі - вимоги ст. 69 КК України і обирає його нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією конкретного закону.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 376, 405 і 407 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляцією захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_3 задовольнити частково.
Вирок Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 06 серпня 2013 року щодо обвинуваченого ОСОБА_3 - змінити. При обранні йому покарання за ч.2 ст. 156 КК України застосувати до нього ст. 69 КК України і зменшити ОСОБА_3 покарання до 3 років 6 місяців позбавлення волі.
В решті апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вказаний вирок місцевого суду від 06.08.2013 року щодо нього - без зміни.
Дана ухвала набирає законної сили з 24.10.2013 року і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим ОСОБА_3 - в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.
Судді:
