про перерахунок пенсії - Вінницький апеляційний адміністративний суд - Курко О. П.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а-96/11/0217

Головуючий у 1-й інстанції:

Алєксєєнко В.М.

Суддя-доповідач: Курко О. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючий суддя: Курко О. П.

судді: Матохнюк Д.Б. Совгира Д. І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Немирівському районі Вінницької області на постанову Немирівського районного суду Вінницької області від 11 січня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України у Немирівському районі Вінницької області про перерахунок пенсії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулась до Немирівського районного суду Вінницької області з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Немирівському районі Вінницької області про перерахунок пенсії.

Постановою Немирівського районного суду Вінницької області від 11.01.11 року позов задоволено частково:

зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Немирівському районі Вінницької області нарахувати та виплатити позивачу щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по листопад 2010 року включно.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Немирівського районного суду Вінницької області від 11.01.11 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Суд апеляційної інстанції, відповідно до положень ст.ст.197, 183-2 КАС України, проводить розгляд справи в порядку письмового провадження, при цьому згідно частини 6 статті 12, частини 1 статті 41 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Відповідно до ч.1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції - скасувати, з наступних підстав.

Позивач є особою, що належить до соціальної категорії громадян "діти війни" в розумінні статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", а відтак, на неї повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені вищезазначеним Законом України.

Згідно статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" особам, що належать до соціальної категорії громадян "діти війни", з 01.01.2006 року відповідач повинен був нараховувати та виплачувати щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Розмір мінімальної пенсії за віком визначений статтею 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058, згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється Законом України "Про державний бюджет України" на відповідний рік.

На момент звернення позивача до суду нарахування підвищення до її пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень статті 6 вищезазначеного Закону відповідачем не здійснено, у зв'язку з чим позивач звернулась до суду за захистом своїх прав.

Всупереч статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалась відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530.

З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закон України "Про соціальний захист дітей війни" має вищу юридичну силу в порівнянні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530. Отже, відповідач неправомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі, ніж це передбачено статтею 6 зазначеного Закону.

Своїми діями відповідач допустив звуження змісту та обсягу прав та свобод позивача, передбачених статтею 22 Конституції України, в якій зазначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Виходячи з приписів частини 2 статті 152 Конституції України та дати ухвалення рішень Конституційним Судом України, колегія суддів погоджується з висновками суду, щодо наявності у відповідача обов'язку нараховувати та сплачувати позивачу підвищення до пенсії, передбачене статтею 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

При цьому, апеляційна інстанція не може погодитися з висновками суду щодо зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 22.05.2010 року.

Так, задовольняючи позов за періоди з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по листопад 2010 року, тобто частково в період, який виходить за межі шестимісячного строку, передбаченого ст. 99 КАС України, суд першої інстанції не звернув увагу на норми ст. 100 КАС України, де вказано, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суду першої інстанції слід було виходити з положень ст. 99 КАС України, згідно з ч. 2 якої для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Питання про поновлення чи відмову в поновленні процесуального строку вирішується в порядку, передбаченому ст. 102 КАС України, з винесенням судом ухвали, в даному випадку - про залишення позовних вимог без розгляду.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції необґрунтовано та безпідставно поновлено строк на звернення до суду позивачу, так як позивач одержувала пенсію регулярно, була повідомлена про розміри та умови нарахування пенсії.

Так як, в позовних вимогах позивач просить поновити пропущений строк для звернення до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів, суд першої інстанції не провів відповідної процесуальної дії, що призвело до неправильного вирішення справи. Заявлені позивачем позовні вимоги про перерахунок та виплату недоплаченого підвищення до пенсії за періоди з 01.01.2006 року по 22.05.2010 року слід залишити без розгляду.

Відповідно до ст.99 КАС України, права позивача на одержання підвищення до пенсії, як дитині війни підлягають захисту з 23.05.2010 року по 30.11.2010 року.

За таких умов, у випадку часткового задоволення позовних вимог розподіл судових витрат має здійснюватись в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 94 КАС України, тобто пропорційно задоволеним вимогам. Оскільки позов, задоволено частково, на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 1,70 грн. (судовий збір), органами Державної казначейської служби України із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень -відповідача.

Також, суд першої інстанції не вирішив позовні вимоги позивача проводити виплату підвищення до його пенсії в подальшому, колегія суддів не погоджується з цим з тих підстав, що задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача проводити перерахунок пенсії на майбутнє суперечить змісту законодавства, оскільки судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання, а не обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому змінювати правове регулювання суспільних відносин.

В той же час, колегія суддів звертає увагу, що судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання. Воно не може обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому змінювати правове регулювання суспільних відносин.

Як вбачається з матеріалів справи позивач просить захистити її порушене право відповідно до діючого законодавства в подальшому, тому колегія суддів дійшла висновку, що правильним способом захисту порушеного права позивача, який відповідає вимогам чинного законодавства є зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу підвищення до пенсії по день припинення такого права.

В силу пункту 3 частини 1 статті 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи встановлене порушення судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів вбачає підстави для скасування оскаржуваної постанови Немирівського районного суду Вінницької області та прийняття нової постанови.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 183-2, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України , суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Немирівському районі Вінницької області задовольнити частково

Постанову Немирівського районного суду Вінницької області від 11 січня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України у Немирівському районі Вінницької області про перерахунок пенсії, - скасувати.

Адміністративний позов в частині, поданій поза межами шестимісячного строку на звернення до суду, передбаченого ст.99 КАС України, тобто за період з 1 січня 2006 року по 22 травня 2010 року, залишити без розгляду.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити частково.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Немирівському районі Вінницької області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_3 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", виходячи з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з 23 травня 2010 року з урахуванням проведених виплат по день припинення такого права.

Присудити на користь ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 1,70 грн. (судовий збір), які підлягають обов'язковому стягненню органами Державної казначейської служби України із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - управління Пенсійного фонду України у Немирівському районі Вінницької області.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Відповідно до ч. 10 ст. 183-2 КАС України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції є остаточним та оскарженню не підлягає.

Головуючий Курко О. П.

Судді Матохнюк Д.Б.

Совгира Д. І.