Именно от грамотности составления иска в суд и будет напрямую зависеть решение, которое вынесет судья ...
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
18 червня 2014 року Справа № 902/526/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Овечкіна В.Е., Чернова Є.В., Цвігун В.Л.,розглянувши матеріали касаційної скарги ТОВ "Продовольча компанія "Зоря Поділля"на ухвалу та на ухвалу господарського суду Вінницької області від 03.07.2013 Рівненського апеляційного господарського суду від 07.11.2013у справі№902/526/13за позовомВінницького міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій областідоТОВ "Продовольча компанія "Зоря Поділля"провідшкодування шкодиВ С Т А Н О В И В :
Подана повторно касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХП1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Пунктом 8 ч.3 ст.129 Конституції України встановлено принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду.
Відповідно до імперативних вимог ст.107 ГПК України (в редакції Закону України від 07.07.2010р. №2453) сторони, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, але щодо яких суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на: 1) рішення місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду; 2) ухвали місцевого господарського суду, зазначені в частині першій статті 106 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду.
Отже, Конституцією України та чинним процесуальним законом чітко закріплено можливість касаційного оскарження рішень та ухвал місцевого господарського суду виключно після їх перегляду в апеляційному порядку.
Водночас, з матеріалів справи №902/526/13 не вбачається здійснення апеляційного перегляду ухвали господарського суду Вінницької області від 03.07.2013 та прийняття Рівненським апеляційним господарським судом відповідної постанови, що виключає можливість касаційного перегляду зазначеної ухвали.
Зважаючи на викладене, слід відмовити у прийнятті касаційної скарги відповідача в частині оскарження ухвали господарського суду Вінницької області від 03.07.2013 у даній справі.
Однак, у разі подальшого апеляційного перегляду вказаної ухвали заінтересована сторона, яка буде не згодна з постановою суду апеляційної інстанції, не позбавлена можливості оскаржити їх у касаційному порядку.
Разом з тим, відповідно до п.3 ч.1 ст.1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) по справі.
Як роз'яснено пунктом 61 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 24.10.2011 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України" (в редакції від 23.03.2012р.) треті особи користуються правами і несуть обов'язки сторони у справі (за деякими винятками щодо третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору); прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони (статті 26, 27, 29 ГПК України). Тому якщо до касаційної скарги не додано доказів надіслання її копії третім особам, прокурору, який бере участь у справі, то така касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом (п. 3 ч.1 ст.1113 ГПК України).
Однак, всупереч зазначеним вимогам заявником не додано до поданої касаційної скарги доказів надсилання її копії Державній екологічній інспекції у Вінницькій області, яка в силу вимог ч.2 ст.29 ГПК України набула статусу позивача з моменту прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, а саме з дня винесення ухвали господарського суду Вінницької області від 11.04.2013 про порушення провадження у справі. Також скаржник не додав до поданої касаційної скарги доказів надіслання її копії Вінницькому міжрайонному прокурору з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері, який звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області, та згідно з ч.4 ст.29 ГПК України має процесуальні права і несе процесуальні обов'язки сторони по справі, в т.ч. право на отримання копії касаційної скарги.
При цьому, додані до скарги фіскальний чек від 29.01.2014 №7812 та опис вкладення у цінний лист від 29.01.2014 не можуть вважатися належними доказами надсилання копії касаційної скарги позивачу, оскільки містять вказівки про направлення копії скарги за адресою ТОВ "Хюндай Мотор Україна", яке не є стороною у даній справі. Вказані вище обставини підтверджуються актом канцелярії Рівненського апеляційного господарського суду від 27.03.2014.
Крім того, згідно з ч.4 ст.111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги повинні додаватися докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
Як встановлено п.4 ч.1 ст.1113 ГПК України, касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Згідно з пп.8 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до господарського суду касаційної скарги на ухвалу суду судовий збір справляється у розмірі 0,5 розміру мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ч.2 ст.36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.
Як роз'яснено в п.п.2.21,2.22 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, не можуть бути належним доказом сплати судового збору. За відсутності у відповідному платіжному документі належних платіжних реквізитів або неправильного їх зазначення заява (скарга) повертається господарським судом без розгляду.
Як вбачається з доданого платіжного доручення від 24.01.2014 №4012418/1, скаржником помилково зазначені неналежні платіжні реквізити для перерахування судового збору, зокрема, не зазначено необхідного призначення платежу (за подання касаційної скарги), а в якості дійсного призначення платежу вказано: "судовий збір за позовом ТОВ "ПК "Зоря Поділля" в господарський суд м.Києва".
Таким чином, враховуючи викладене та зважаючи на те, що призначення платежу у наданому платіжному документі не містить відомостей про те, що саме касаційна скарга по даній справі оплачується судовим збором, зазначене платіжне доручення об'єктивно не може підтверджувати сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі саме за подання касаційної скарги на ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 07.11.2013.
Враховуючи наведене та керуючись п.8 ч.3 ст.129 Конституції України, ст.ст.86,107 та п.п.3,4 ч.1 ст.1113 ГПК України, Вищий господарський суд України
УХВАЛИВ:
Відмовити у прийнятті касаційної скарги ТОВ "Продовольча компанія "Зоря Поділля" в частині оскарження ухвали господарського суду Вінницької області від 03.07.2013 у справі №902/526/13.
Касаційну скаргу ТОВ "Продовольча компанія "Зоря Поділля" на ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 07.11.2013 у справі №902/526/13 повернути скаржнику, а згадану справу - до господарського суду Вінницької області.
Судді:В.Овечкін Є.Чернов В.Цвігун
