Про це ОСОБА_5 та ОСОБА_4 Тим часом ОСОБА_5 та ОСОБА_4 - Апеляційний суд Житомирської області - Жизнєвський Ю. В.

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №296/296/12-к Головуючий у 1-й інст. Покатілов О.Б.

Категорія ч.3 ст.187 КК Доповідач Жизнєвський Ю. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2013 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді Жизнєвського Ю.В.

суддів: Ляшука В.В., Широкопояса Ю.В.

за участі:

прокурора Науменка І.В.

захисників - адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2

засудженого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі справу за апеляціями засуджених ОСОБА_4 і ОСОБА_5 на вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 08 серпня 2013 року, -

В с т а н о в и л а:

Цим вироком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Житомира, громадянина України, розлученого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, з неповною середньою освітою, непрацюючого, невійськовозобов'язаного, проживаючого АДРЕСА_1 (зареєстрованого в АДРЕСА_3), раніше судимого :

- 25 листопада 2010 року Богунським районним судом м. Житомира за ст. 185 ч.3 КК України на 3 роки позбавлення волі з іспитовим терміном на 2 роки;

- 04 травня 2012 року Житомирським районним судом Житомирської області за ст.187 ч.3 КК України на 8 (вісім) років 6 місяців позбавлення волі, -

засуджено за ст.ст. 185 ч.2, 186 ч.2, 187 ч.3 КК України та призначено покарання :

- за ч.2 ст.185 КК України - три роки позбавлення волі;

- за ч.2 ст.186 КК України - чотири роки позбавлення волі;

- за ч.3 ст.187 КК України - вісім років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить засудженому.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено покарання у виді восьми років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить засудженому.

На підставі ч.4 ст.70 КК України, з врахуванням вироку Житомирського районного суду Житомирської області від 04 травня 2012 року, шляхом часткового складання призначених покарань призначено остаточне покарання у виді восьми років шести місяців 14 днів позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить засудженому.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишено - тримання під вартою.

Строк покарання зараховано з 03 грудня 2011 року.

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця м. Житомира, громадянина України, неодруженого, з неповною середньою освітою, непрацюючого, невійськовозобов'язаного, проживаючого АДРЕСА_4, раніше судимого:

- 20 липня 1999 року Богунським районним судом м. Житомира за ст.ст. 206 ч.2, 186 ч.3 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки;

- 13 червня 2000 року Корольовським районним судом м. Житомира за ст.229-6, 43 КК України на 2 роки 9 місяців. позбавлення волі, був умовно-достроково звільнений на 29 днів;

- 03 лютого 2005 року Олевським районним судом Житомирської області за ст.309 ч.1 КК України на 1 рік обмеження волі;

- 10 жовтня 2006 року Олевським районним судом Житомирської області за ст. 185 ч.3 КК України на 3 роки позбавлення волі, -

засуджено за ст.187 ч.3 КК України та призначено покарання у виді восьми років шести місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить засудженому.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишено - тримання під вартою.

Строк покарання зараховано з 03 грудня 2011 року

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця м. Житомира, громадянина України, неодруженого, з середньою освітою, непрацюючого, невійськовозобов'язаного, проживаючого АДРЕСА_5, раніше судимого:

- 11 листопада 2008 року Корольовським районним судом м. Житомира за ст.187 ч.2 КК України на 2 роки позбавлення волі, був звільнений з місць позбавлення волі 04.02.2010 року по відбуттю покарання;

- 04 травня 2012 року Житомирським районним судом Житомирської області за ст.187 ч.3 КК України на вісім років 6 місяців позбавлення волі, -

засуджено за ст.187 ч.3 КК України та призначено покарання у виді семи років шести місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить засудженому.

На підставі ч.4 ст.70 КК України, з врахуванням вироку Житомирського районного суду Житомирської області від 04 травня 2012 року, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено остаточне покарання у виді восьми років шести місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить засудженому.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишено - тримання під вартою.

Строк покарання зараховано з 03 грудня 2011 року.

Стягнуто з засудженого ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 250 грн. 00 коп. цивільного позову.

Стягнуто з засудженого ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 1000 грн. 00 коп. цивільного позову.

Стягнуто з засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в солідарному порядку на користь ОСОБА_8 5840 грн. 00 коп. цивільного позову.

Стягнуто з кожного з засуджених на користь держави по 150 грн. 08 коп. судових витрат за проведення судових експертиз.

Речові докази по справі: ксерокопії гарантійних талонів до мобільних телефонів, фото із зображенням потерпілої ОСОБА_8 - залишено при справі; наволочку зі слідами бурого кольору та два марлевих тампони - вказано знищити; решту речових доказів - повернуто власникам за належністю.

Арешти на майно засуджених залишено.

Згідно вироку суду, ОСОБА_3 30 жовтня 2011 року приблизно о 21 год. разом зі своєю знайомою ОСОБА_6 перебував за місцем свого проживання в приміщенні АДРЕСА_1. Помітивши в приміщенні будинку мобільний телефон, який належить ОСОБА_6, у ОСОБА_3 виник злочинний умисел направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, яке належить ОСОБА_6, а саме мобільного телефону. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3, в цей же день, час та місці, користуючись тим, що його дії залишаються ніким непоміченими, перебуваючи у вказаній квартирі, повторно, таємно викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_6 а саме:

- мобільний телефон марки «Моторола L7» вартістю 250 грн., в якому знаходилась сім-карта оператора мобільного зв'язку «Київстар», яка є акційною та матеріальної цінності для потерпілої не становить, на рахунку якої коштів для проведення розмов не було, а всього на загальну суму 250 грн., чим спричинив потерпілій ОСОБА_6 матеріальної шкоди на вищевказану суму.

Крім цього, 27 листопада 2011 року близько 21-ї год. ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, разом із ОСОБА_9 знаходився в дворі будинку АДРЕСА_6. В цей час у ОСОБА_3 виник злочинний умисел направлений на повторне відкрите викрадення чужого майна, яке належить ОСОБА_9 Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3, застосував насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, яке виразилося у тому, що останній умисно наніс ОСОБА_9, один удар кулаком по голові, завдавши останньому фізичного болю. В результаті нанесеного удару потерпілий ОСОБА_9, не втримався на ногах та впав на землю обличчям до низу, після чого ОСОБА_3, не припиняючи свої злочинні дії направлені на повторне, відкрите викрадення чужого майна, з метою подавления волі потерпілого ОСОБА_9 до опору, почав умисно наносити останньому численні удари руками та ногами по тулубу, завдаючи останньому фізичного болю. Подолавши таким чином волю потерпілого ОСОБА_9 до опору, ОСОБА_3 схилившись над останнім та обшукавши кишені одягу потерпілого, вийняв з кишені його одягу мобільний телефон та утримуючи його при собі, з місця вчинення злочину зник.

Таким чином ОСОБА_3, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, повторно, відкрито викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_9, а саме:

- мобільний телефон марки «Самсунг С-5212 Дуос» вартістю 920 грн., в якому знаходилась сім-картка мобільного оператора «Лайф», вартістю 15 гривень, на рахунку якої коштів для розмов не було, та сім-карта мобільного оператора «Ді-джус», вартістю 30 грн., на рахунку якої коштів для розмов не було, а всього на загальну суму 965 грн., чим спричинив останньому матеріальної шкоди на вищевказану суму.

Крім цього, 29 листопада 2011 року приблизно о 21 год. ОСОБА_3 разом зі своїм знайомим ОСОБА_7 перебував в салоні автомобіля марки ВАЗ 2101 дн НОМЕР_1, що стояв припаркованим на проїжджій частині поблизу буд. № 38, що по вул. 1-го Травня в м. Житомирі. Помітивши в салоні вказаного автомобіля мобільний телефон, який належить ОСОБА_7 у ОСОБА_3, виник злочинний умисел направлений на повторне, таємне викрадення чужого майна, яке належить ОСОБА_7, а саме мобільного телефону. Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на повторне, таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3, в цей же день, час та місці, користуючись тим, що власник майна ОСОБА_7 за його діями не спостерігає, повторно, таємно викрав з салону автомобіля марки ВАЗ 2101 дн НОМЕР_1, що стояв припаркованим на проїжджій частині поблизу буд. № 38, що по вул. 1-го Травня в м. Житомирі чуже майно, яке належить ОСОБА_7, а саме:

- мобільний телефон марки «Нокіа 5530» номер ІМЕІ НОМЕР_2, вартістю 1000 гривень, в якому знаходилась сім-карта оператора мобільного зв'язку «Лайф», яка матеріальної цінності для потерпілого не становить, на рахунку якої коштів для проведення розмов не було, а всього на загальну суму 1000 гривень, чим спричинив потерпілому ОСОБА_7 матеріальної шкоди на вищевказану суму.

Крім цього, 30 листопада 2011 року приблизно о 20 год. 20 хв. ОСОБА_3 разом зі своїми знайомими ОСОБА_5 та ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходився за місцем свого проживання в приміщенні квартири АДРЕСА_1, де ОСОБА_3 з метою заволодіння чужим майном запропонував ОСОБА_5 та ОСОБА_4 вчинити розбійний напад поєднаний із проникненням у житло гр. ОСОБА_8, яка проживає в АДРЕСА_2, на що останні погодилися, тим самим вступивши з ОСОБА_3 в попередню злочинну змову. Реалізуючи спільний злочинний умисел, направлений на вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного з проникненням у житло, ОСОБА_3 разом із ОСОБА_5 та ОСОБА_4, вказаного дня, приблизно о 21 год. прибули до будинку АДРЕСА_7, де ОСОБА_5 разом із ОСОБА_4, діючи згідно розподілених ролей, піднялися на другий поверх до вхідних дверей кв. НОМЕР_3 вказаного будинку, в якій проживає ОСОБА_8, а ОСОБА_3 в цей час залишився біля входу у під'їзд спостерігаючи за навколишньою обстановкою, щоб у разі виникнення небезпеки попередити про це ОСОБА_5 та ОСОБА_4 Тим часом ОСОБА_5 та ОСОБА_4, не припиняючи спільні злочинні дії, направлені на вчинення розбійного нападу, поєднаного з проникненням у житло, під надуманим приводом начебто придбати спиртного, проникли до приміщення квартири, в якій проживає ОСОБА_8, де ОСОБА_5 діставши предмет заздалегідь приготований для спричинення тілесних ушкоджень, а саме сокиру побутового призначення, яку приніс із собою для вчинення нападу, разом із ОСОБА_4 почав погрожувати потерпілій ОСОБА_8 застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої. В цей же час ОСОБА_5, виходячи за межі спільного злочинного умислу направленого на погрозу застосування насильства в ході вчинення розбійного нападу, продовжуючи злочинні дії, застосував відносно ОСОБА_8 насильство, яке є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої, яке виразилося в тому, що він наніс потерпілій ОСОБА_8 декілька ударів руками по тулубу в область плечей, після чого наніс ОСОБА_8 один удар робочою частиною сокири по голові, спричинивши останній тілесні й ушкодження у вигляді синців та саден на обох передпліччях, поверхневої рани на волосистій частині голови, яка утворилася від дії тупого твердого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею (з ребром), яка відноситься до легкого тілесного ушкодження без короткочасного розладу здоров'я.

Подолавши у такий спосіб волю потерпілої ОСОБА_8 до опору ОСОБА_5 та ОСОБА_4, діючи в межах спільної злочинної змови з ОСОБА_3, забрали з приміщення квартири цінні речі і гроші та з місця вчинення злочину разом із ОСОБА_3 зникли.

Таким чином, ОСОБА_3 за попередньою змовою з ОСОБА_5 та ОСОБА_4, вчинив напад, поєднаний із проникненням у житло та з погрозою застосування насильства, яке є небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, в ході чого заволодів чужим майном, яке належить ОСОБА_8, а саме:

- мобільним телефоном марки «Самсунг Х-640», вартістю 800 гривень, в якому знаходилась сім-карта оператора мобільного зв'язку «Київстар» НОМЕР_4, вартістю 20 гривень на рахунку якої були кошти для ведення розмов в сумі 10 гривень;

- двома сережками виготовленими із золота 583 проби, вартістю 1000 гривень за одну, загальною вартістю 2000 гривень;

- ланцюжком виготовленим із золота 583 проби, вагою 13 грам, вартістю 3000 гривень,

- грошима в сумі 10 гривень, а всього на загальну суму 5840 гривень, чим спричинили потерпілій ОСОБА_8 матеріальної шкоди на вищевказану суму.

А ОСОБА_5, який вийшов за межі попередньої злочинної змови вчинив напад, поєднаний із проникненням у житло з погрозою застосування насильства, що є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої ОСОБА_8 та із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілої, за попередньою змовою групою осіб, чим заподіяв потерпілій шкоду на загальну суму 5840 грн.

В апеляції засуджений ОСОБА_4 просить скасувати вирок Корольовського районного суду від 08 серпня 2013 року без зазначення подальшого вирішення справи.

Вважає, що вирок є однобічним та таким, що постановлений без дослідження всіх обставин справи, які впливають на тяжкість злочину.

В апеляції засуджений ОСОБА_5 просить змінити вирок, перекваліфікувати його дії із ст.187 ч.3 на ст.186 ч.3 КК України та призначити покарання, передбачене ч.3 ст.186 КК України.

Вважає вирок суду незаконним, оскільки викладені у ньому висновки не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам кримінально-процесуального законодавства України.

На думку апелянта, суд постановив вирок ґрунтуючись на його початкових показах, які не відповідають дійсності і були взяті із застосуванням незаконних методів слідства, а саме за допомогою фізичного та морального тиску оперативних працівників Корольовського РВ УМВС України в Житомирській області.

Заслухавши доповідь судді, захисників засуджених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - адвокатів ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які підтримали апеляції своїх підзахисних, засудженого ОСОБА_3 та прокурора, які заперечували проти поданих апеляцій та просили залишити вирок суду першої інстанції без змін, перевіривши вирок суду в межах ст.365 КПК України (1960р.), колегія суддів вважає, що апеляції задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Вина ОСОБА_4 та ОСОБА_5, у вчиненні злочину за викладених у вироку обставин підтверджуються сукупністю доказів, зібраних по справі та перевірених судом першої інстанції.

Посилання засудженого ОСОБА_4 в апеляції на однобічність вироку, а також на те, що вказаний вирок постановлений без дослідження всіх обставин справи, які впливають на тяжкість злочину є необґрунтованим, таким, що спростовуються наявними матеріалами справи.

Так, вина ОСОБА_4 та ОСОБА_5 по епізоду розбійного нападу та заволодіння майном ОСОБА_8, який оскаржується в апеляціях засуджених підтверджується дослідженими в ході судового слідства, доказами:

- протоколом усної заяви про злочин, ОСОБА_8, яка заявила, що близько 21-ї години 30.11.2011 року, невідомі особи проникли до приміщення її квартири АДРЕСА_2 де погрожуючий їй сокирою спричинили тілесні ушкодження та заволоділи її майном на загальну суму 3330 грн. (т.1 а.с.3);

- оголошеними в судовому засіданні показаннями потерпілої ОСОБА_8, яка показала, що близько 21-ї години вона перебувала вдома за місцем проживання, коли їй у двері постукали невідомі їй раніше два молодих хлопці, які як тільки вона відчинила двері зайшли до квартири та один з яких, зайшов до кімнати та більше в поле її зору він не попадав а інший, що був нижчим на зріст, пройшов з нею на кухню та став говорити їй щось про горілку, вона не могла зрозуміти, що хлопець від неї хоче і присіла на табуретку і коли намагалася підвестися, то він їй не давав штовхаючи її руками в область плечей та передпліччя. Після чого, почав вимагати у неї гроші та золоті вироби і коли вона намагалася прикрити рукою свій ланцюжок, то хлопець сказав, що відрубає їй руку в той момент вона не бачила чим хлопець хотів завдати їй ушкодження, так як вона постійно дивилася в низ, щоб не впасти з табуретки, однак від його слів їй стало страшно і вона боялася заперечити хлопцю і в якийсь момент вона побачила як хлопець замахнувся у неї над головою сокирою та наніс їй удар в ліву частину голови, від чого вона відчула колючий біль в області удару, однак вказати якою саме частиною сокири незнайомець наніс їй удар вона не звернула уваги, але відчула колючий біль в області удару, так як була налякана даною ситуацією. В подальшому хлопець відразу почав зривати з її вух сережки та з шиї зірвав золотий ланцюжок. Крім того, за вазочками, яка знаходилась на столі хлопець забрав гроші в сумі 10 гривень дрібними купюрами та кинувся тікати. Де в цей час перебував інший хлопець вона не бачила однак до приміщення кухні він не заходив. Після того, як хлопець вибіг з квартири під столом вона знайшла свій золотий кулон, який злетів з ланцюжка коли хлопець зривав з її шиї ланцюжок. В подальшому вона відчула як у не ї з голови йшла кров та вона відчувала біль в області удару тому вона викликала швидку та зателефонувала до міліції (т.1 а.с.14-15, т.2 а.с.35-37);

- показаннями свідка ОСОБА_12, який показав, що на даний час він працює оцінювачем експертом в ПТ «Ломбард-Скарбниця» по вул. Московській 3 в м. Житомирі, що дійсно на паспорт ОСОБА_3, 28.11.2011 року було здано мобільний телефон марки «Самсунг С-5212 Дуос», номер ІМЕІ НОМЕР_5, крім того на паспорт ОСОБА_4 29.11.2011 p., було здійснено заставу майна, а саме мобільний телефон марки «Нокіа 5530», номер ІМЕІ НОМЕР_2, та 30.11.2011 року, золоті вироби у вигляді двох сережок із золота та золотого ланцюжка який мав пошкодження. ОСОБА_12 також зауважив, що предмети під заставу вони приймають лише за наявності документу, що посвідчує особу та вони заповняють повністю усі анкетні дані клієнта;

- показаннями свідка ОСОБА_13 який показав, що на даний час він працює оцінювачем експертом в ПТ «Ломбард-Скарбниця» по вул. Довженко 44 в м. Житомирі, що дійсно на паспорт ОСОБА_3, 31.10.2011 року було здано мобільний телефон марки «Моторола L7» ІМЕІ НОМЕР_6, крім того на паспорт ОСОБА_4 30.11.2011 року, було здійснено заставу майна, а саме мобільного телефону марки «Самсунг-640», ІМЕІ НОМЕР_7, він зауважив, що предмети під заставу вони приймають лише за наявності документу, що посвідчує особу та вони заповняють повністю усі анкетні дані клієнта;

- протоколом огляду речових доказів, згідно якого було оглянуто золотий кулон округлої форми без відтисків та підписів, який було вилучено під час огляду місця події від 30.11.2011 року в квартирі ОСОБА_8, по АДРЕСА_7, який злетів з золотого ланцюжка викраденого ОСОБА_5, а також фото, на якому зображено потерпілу ОСОБА_8, на якій одягнені золоті прикраси, які були викрадені під час розбійного нападу 30.11.2011 року (т.1 а.с.267);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 05.12.2011 року, згідно якого підозрюваний ОСОБА_3, в присутності понятих розповів та показав на місці обставини вчинення ним спільно з ОСОБА_5, та ОСОБА_4, розбійного нападу на ОСОБА_8, за місцем її проживання в АДРЕСА_2, в ході якого ОСОБА_8 були спричинені тілесні ушкодження та викрадено її майно (т.1 а.с.69-70);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 05.12.2011 року, згідно якого підозрюваний ОСОБА_4 в присутності понятих розповів та показав на місці обставини вчинення ним спільно з ОСОБА_5 та ОСОБА_3 розбійного нападу на ОСОБА_8 за місцем її проживання в АДРЕСА_2, в ході якого ОСОБА_8 були спричинені тілесні ушкодження та викрадено її майно (т.1 а.с.72-73);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 05.12.2011 року, згідно якого підозрюваний ОСОБА_5 в присутності понятих розповів та показав на місці обставини вчинення ним спільно з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 розбійного нападу на ОСОБА_8 за місцем її проживання в АДРЕСА_2, в ході якого ОСОБА_8 були спричинені тілесні ушкодження та викрадено її майно (т.1 а.с.75-77);

- висновком судово-імунологічної експертизи № 94 від 10.02.2012 року, згідно якого кров виявлена в приміщенні квартири АДРЕСА_2 належить ОСОБА_8 (т.1 а.с.150-151);

- висновком судово-медичної експертизи № 443 від 10.01.2012 року, згідно якої у потерпілої ОСОБА_8, виявлено тілесні ушкодження у вигляді: синців та саден на обох передпліччях, поверхневу рану на волосистій частині голови, яка утворилася від дії тупого твердого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею (з ребром), відноситься до легкого тілесного ушкодження без короткочасного розладу здоров'я (т.1 а.с.130-131).

Судом першої інстанції також враховано покази кожного з засуджених, даних ними як під час досудового, так і судового слідства.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, за якою його засуджено.

Суд призначив покарання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у відповідності до вимог ст.65 КК України з урахуванням даних про особу кожного з них, тяжкості злочину та всіх обставин справи, в тому числі і тих, на які є посилання в апеляціях.

Судом враховано, що ОСОБА_4 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, за місцем проживання характеризується посередньо, на даний час не працює.

Судом також враховано, що ОСОБА_5 раніше до кримінальної відповідальності притягувався неодноразово та відбував покарання в місцях позбавлення волі, за місцем проживання характеризується посередньо, на даний час не працює.

Обставинами, що обтяжують покарання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння та вчинення злочину відносно особи похилого віку, а також рецидив злочинів стосовно останнього.

Колегія суддів критично ставиться до апеляційних доводів ОСОБА_5, в яких останній зазначає про незаконні дії слідчих органів, а саме фізичного та психологічного тиску з боку оперативних працівників Корольовського РВ УМВС України в Житомирській області. Відповідно до матеріалів перевірки № 167 пр-12 за постановою Корольовського районного суду з приводу заявлених в судовому засіданні ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 дій з боку працівників Корольовського РВ, а саме слідчих ОСОБА_16 та ОСОБА_17, оперуповноважених ОСОБА_14 та ОСОБА_15 порушень діючого законодавства з боку вищевказаних працівників Корольовського РВ не встановлено, постановою прокурора прокуратури міста Житомира відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно вказаних працівників, за відсутністю в їх діях складу злочинів, передбачених ст.ст.364, 365 КК України.

Спростовуються також апеляційні доводи ОСОБА_5 про те, що потерпіла не бачила сокири під час нанесення їй ударів.

Так, потерпіла ОСОБА_8 на досудовому слідстві, в протоколі допиту та протоколі додаткового допиту зазначила, що менший з хлопців штовхнув її на кухню і почав бити кулаками в область плечей. Коли вона намагалась прикрити золотий ланцюжок, останній почав погрожувати, що відрубає їй руку та вб'є, потім вдарив по голові сокирою, яку він приніс з собою (т.1 а.с.14 зворот - 15, т.2 а.с.35-37).

Апеляційні доводи ОСОБА_5 про відсутність сокири протирічить його ж показами даними в судовому засіданні, де він відповідаючи на запитання головуючого судді пояснив: "Сокиру я брав у туалеті в будинку ОСОБА_3...", "Я показав жінці гроші, які були в мене з собою, але їх не вистачало і вона відмовилась надати мені горілку в борг. Тоді я дістав сокиру і погрозив їй нею" (т.2 а.с.231). В подальшому, після вступу в справу захисника - адвоката ОСОБА_1 він змінив у судовому засіданні покази і зазначив, що факт нападу на ОСОБА_8 він визнав лише зі слів працівників правоохоронних органів, а насправді він нічого не пам'ятає (т.2 а.с.345)

Колегія суддів розцінює таку непослідовну позицію ОСОБА_5, як спосіб зменшення небезпеки скоєних злочинів та уникнення кримінальної відповідальності за ч.3 ст.187 КК України.

За таких обставин, підстав для скасування або зміни вироку Корольовського районного суду м. Житомира від 08 серпня 2013 року не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України (1960р.), колегія суддів, -

У х в а л и л а:

Апеляції засуджених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 залишити без задоволення, а вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 08 серпня 2013 року щодо ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 - без змін.

Судді: